Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/4433/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4433/19 Категорія: 111030600 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. Час і місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. при секретарі Черкасовій Є. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання зареєструвати податкові накладні,- В С Т А Н О В И Л А : ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області в якому просило скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року №1321632/41719639; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 27.09.2019 року за датою її подання; скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року №1321630/41719639; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 30.09.2019 року за датою її подання; скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року №1321628/41719639; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.10.2019 року за датою її подання; скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року №1321631/41719639; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 01.10.2019 року за датою її подання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство мало взаємовідносини з ТОВ "Обрій", СТОВ "Хоробор-Агро" щодо поставки макухи соєвої. На підставі чого позивачем в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну № 2 від 27.09.2019 року, податкову накладну № 3 від 30.09.2019 року, податкову накладну № 2 від 01.10.2019 року, податкову накладну № 3 від 01.10.2019 року, які позивач направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з початку реєстрація була зупинена на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, а в подальшому відмовлено з причин начебто ненадання позивачам копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Натомість це не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ «Біграйт Інвест» надало на адресу Головного управління ДПС у Миколаївській області всі первинні документи. Таким чином, на думку позивача, оскаржувані рішення є незаконними, а податкові накладні № 2 від 27.09.2019 року, № 3 від 30.09.2019 року, №2 від 01.10.2019 року, № 3 від 01.10.2019 року повинні бути зареєстровані відповідно до п.п. 201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року № 1321632/41719639. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Біграйт Інвест" № 2 від 27.09.2019 року за датою її подання. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року № 1321630/41719639. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Біграйт Інвест" № 3 від 30.09.2019 року за датою її подання. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року № 1321628/41719639. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Біграйт Інвест" № 2 від 01.10.2019 року за датою її подання. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.11.2019 року № 1321631/41719639. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Біграйт Інвест" № 3 від 01.10.2019 року за датою її подання. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" судові витрати в розмірі 15 368, 00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що спірні рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті правомірно, оскільки позивачем не надано на розгляд комісії необхідних документів. При цьому вказує, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування. Також, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції необґрунтовано стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України суму судового збору у розмірі 15 368,00 грн., як за вісім вимог немайнового характеру, оскільки позивачем заявлено чотири вимоги, а інші чотири є похідними від основних. На адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про заміну ГУ ДФС у Миколаївській області та ДФС України на Головне управління ДПС у Миколаївській області, ДПС України. Відповідно до ч.1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до розпорядження від 21.08.2019 № 682-р "Питання Державної податкової служби" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу. Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 43005393) зареєстрована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України". Так, згідно з п.1 зазначеної постанови передбачено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Судом встановлено та є загальновідомим фактом, що постановою Кабміну України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19 червня 2019 року №537 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Так, згідно з додатком 2 до вказаної постанови Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області. Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Миколаївській області, затвердженого наказом ДПС України 12.07.2019 року №14 останнє є правонаступником всіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Миколаївській області. 01 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області. З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта про заміну відповідачів у справі - Головне управління ДФС у Миколаївській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Миколаївській області та Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України підлягає задоволенню. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Біграйт Інвест» зареєстроване в якості юридичної особи 08.11.2017 року. Видами діяльності товариства є виробництво олії та тваринних жирів; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; діяльність у сфері права; консультування з питань комерційної діяльності й керування 25.04.2019 року ТОВ «Біграйт Інвест» (Постачальник) та СТОВ «Хоробор-Агро» (Покупець) уклали договір поставки №2504/1-19, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність (поставляти), а Покупець приймати й оплачувати макуху соєву. Факт постачання ТОВ «Біграйт Інвест» товару СТОВ «Хоробор-Агро» підтверджується специфікацією № 5 від 27.09.19р., видатковою накладною № 120 від 27.09.19р., № 121 від 30.09.19р., № 123 від 01.10.19р., рахунком на оплату № 98 від 27.09.19р., № 99 від 30.09.19р., № 101 від 01.10.19р., товарно-транспортною накладною № Р120 від 27.09,19р., №Р121 від 30.09.19р., № Р123 від 01.10.19р., карткою складського обліку № 00-00000008-1Н товару - макухи соєвої. СТОВ «Хоробор-Агро» було сплачено вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 13062 від 02.09.19р., № 13063 від 02.09.19р., № 13095 від 05.09.19р. ТОВ «Біграйт Інвест» в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну № 2 від 27.09.2019 року в сумі 336560,74 грн в т.ч. ПДВ 56093,46 грн., податкову накладну № 3 від 30.09.2019 року в сумі 328975,34 грн в т.ч. ПДВ 54829,22 грн., податкову накладну № 2 від 01.10.2019 року в сумі 329305,14 грн в т.ч. ПДВ 54884,19 грн., по взаємовідносинам з СТОВ «Хоробор-Агро» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначених податкових накладних. Відповідно до отриманих квитанцій № 1 вказані податкові накладні прийняті, aлe їх реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. ТОВ «Біграйт Інвест» засобами електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по яких виписані податкові накладні № 2 від 27.09.2019 року, № 3 від 30.09.2019 року та № 2 від 01.10.2019 року. Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 04.11.2019 року №1321632/41719639, від 04.11.2019 року №1321630/41719639, від 04.11.2019 року №1321628/41719639. Підставою для прийняття таких рішень стало ненадання платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Також, 25.04.2019 року ТОВ «Біграйт Інвест» (Постачальник) та ТОВ «Обрій» (Покупець) уклали договір поставки №2504-19, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність (поставляти), а Покупець приймати й оплачувати макуху соєву. Факт постачання ТОВ «Біграйт Інвест» товару ТОВ «Обрій» підтверджується специфікацією № 3 від 01.10.19р., видатковою накладною № 122 від 01.10.19р., рахунком на оплату № 100 від 01.10.19р., товарно-транспортною накладною № Р122 від 01.10.19р., карткою складського обліку № 00-00000008-1Н товару - макухи соєвої. ТОВ «Обрій» було сплачено вартість поставленого товару, що підтверджується випискою банку від 09.09.2019 року та платіжним дорученням № 5878 від 09.09.2019р. ТОВ «Біграйт Інвест» в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну № 3 від 01.10.2019 року в сумі 331119,04 грн в т.ч. ПДВ 55186,51 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Обрій» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначених податкової накладної. Відповідно до отриманих квитанцій № 1 вказана податкова накладна прийнята, aлe реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. ТОВ «Біграйт Інвест» засобами електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарській операції, по якій виписана податкова накладна № 3 від 01.10.2019 року. Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 04.11.2019 року №1321631/41719639. Підставою для прийняття таких рішень стало ненадання платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з відмовами ДФС України та ГУ ДФС в Миколаївській області у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, виходив з того, що надані товариством документи на адресу відповідача цілком відповідають вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В оскаржуваних рішеннях відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних. При цьому, з посиланням на ст. 139 КАС України, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 15 368,00 грн. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог товариства та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117. Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних № 2 від 27.09.2019 року,№ 3 від 30.09.2019 року, № 2 від 01.10.2019 року, № 3 від 01.10.2019 року вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Колегія суддів встановила, що в квитанціях від 15.10.2019 року, від 18.10.2019 року та від 01.10.2019 року. про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Відповідачами не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак, зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників. При цьому, надання правової оцінки правомірності такого рішення виходить за межі предмету даного спору. Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких частина 2 статті 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ «Біграйт Інвест» та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, а тому колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що зупинення реєстрації податкових накладних № 2, № 3, № 2, № 3 відбулось з порушенням приписів чинного законодавства. Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається зі змісту спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 04.11.2019 року №1321632/41719639, від 04.11.2019 року №1321630/41719639, від 04.11.2019 року №1321628/41719639, від 04.11.2019 року №1321631/41719639 підставою для їх прийняття зазначено ненадання платником податку первинних документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. З вказаного слідує, що у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Однак у даному випадку, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної. Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем разом з поясненнями надіслано до контролюючого органу письмові пояснення із відповідним документальним підтвердженням, а саме: договір поставки № 2504/1-19 від 25.04.19р. специфікація № 5 від 27.09.19р., видаткова накладна № 120 від 27.09.19р., № 121 від 30.09.19р., № 123 від 01.10.19р., рахунок на оплату № 98 від 27.09.19р., № 99 від 30.09.19р., № 101 від 01.10.19р., товарно-транспортна накладна № Р120 від 27.09,19р., №Р121 від 30.09.19р.,№ Р123 від 01.10.19р., платіжні доручення № 13062 від 02.09.19р., № 13063 від 02.09.19р., № 13095 від 05.09.19р. на перерахування коштів за поставлений товар, картка складського обліку № 00-00000008-Ш товару - макухи соєвої; договір поставки № 2504-19 від 25.04.19р., специфікація № 3 від 01.10.19р., видаткова накладна № 122 від 01.10.19р., рахунок на оплату № 100 від 01.10.19р., товарно-транспортна накладна № Р122 від 01.10.19р., виписка банку від 09.09.19р., платіжне доручення № 5878 від 09.09.19р. на перерахування коштів за поставлений товар, картка складського обліку № 00-00000008-1Н товару - макухи соєвої. Крім того, позивачем додатково були надані копії документів: договір про надання послуг з вантажоперевезення № 02-П19 від 01.07.19р., акт № 17 від 30.09.19р. прийняття робіт, рахунок-фактура № 17 від 30.09.19р., акт № 20 від 18,10.19р. та рахунок № 20 від 17.10.19р.; договір № 0512/1-18 від 05.12.18р. на переробку давальницької сировини з ТОВ «Констант Агро», акт про надання послуг № 28 від 30.08.19р., Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операції, в рамках яких виписано податкові накладні № 2 від 27.09.2019 року, № 3 від 30.09.2019 року, №2 від 01.10.2019 року, № 3 від 01.10.2019 року. Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити дії на виконання вимог закону Доводи апеляційної скарги Державної податкової служби України встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції в частині протиправності оскаржуваних рішень не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку. Стосовно доводів апелянта в частині необґрунтованого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судового збору розмірі 15 368,00 грн., як за вісім вимог немайнового характеру, то колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду першої інстанції заявив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень комісії податкового органу, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов`язання зареєструвати податкові накладні за датою її подання. Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п`ятої статті 171-1 КАС України (в редакції до 15.12.2017) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Тобто, вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну не є окремою позовною вимогою, а є виключно способом поновлення порушеного права, тому стягнення судових витрат з ДПС є неправомірними, як за вісім позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 визначений у розмірі 1921 грн. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Отже, фактично позов ТОВ «Біграйт Інвест» містить чотири вимоги немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 7684,00 грн., який і підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України, оскільки оскаржувані рішення прийняті Комісією ДПС України. Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Згідно ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю. В силу ч. 5 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Встановлені обставини справи свідчать, що за подання позову у даній справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 15 368,00 грн. відповідно до квитанції № 287 від 19 листопада 2019 року. Поряд із цим, в даному випадку мала місце переплата суми 7684,00 грн. (15 368,00 грн. - 7684,00 грн.), оскільки відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 7684,00 , отже позивачем судовий збір було сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, колегія суддів вважає за можливе повернути позивачу суму переплати судового збору в розмірі 7684,00 грн. з Державного бюджету України. У зв`язку з тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було правильно вирішено справу по суті спору, однак помилково стягнуто суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у розмірі 15 368, 00 та не встановлено наявність переплати та можливість її повернення позивачу за рахунок Державного бюджету Україниі, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині стягнення судового збору з ухваленням нового рішення у справі в цій частині. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 16 грудня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користьТОВ «Біграйт Інвест» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 15 368,00 грн. та в цій частині вимоги ТОВ «Біграйт Інвест» - задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" (вул. Артилерійська, 10, офіс 21, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41719639) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири). Повернути з Державного бюджету України ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" (вул. Артилерійська, 10, офіс 21, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41719639) надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 7684,00 грн. ((сім тисяч шістсот вісімдесят чотири). В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова