Постанова 4854 № 400/2927/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2020 р.м. ОдесаСправа № 400/2927/19 Категорія: 111030600 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є.В. Місце ухвалення: м. Миколаїв Дата складання повного тексту: 24.10.2019 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Рощіній К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "РЕНТА-Н" звернулася до суду з позовом до Державної фіскальної служби (далі ДФС) України, Головного управління (далі ГУ) ДФС у Миколаївській області про: - скасування рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації від 18 липня 2019 року №1227561/41907606; - зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "РЕНТА-Н" №68 від 18 червня 2019 року за датою їх подання; - стягнення судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу; - зобов`язання ДФС України подати звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним подано всі наявні документи та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам із ТОВ "Макси-Пром". Однак, ГУ ДФС у Миколаївській області без обґрунтування підстав, відмовив йому у реєстрації податкової накладної. Представником ГУ ДФС у Миколаївській області та ДФС України подано відзив на позовну заяву, в якому відповідачі позов не визнали, вказуючи, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало в ЄРПН ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів відповідачами та неправомірності дій останніх. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позов ТОВ "РЕНТА-Н" (вул. Ушакова, 10, Маріуполь, Донецька область, 87510, ідентифікаційний код 41907606) до ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277), ДФС України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) задоволено. Скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 18 липня 2019 року №1227561/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18 червня 2019 року №68. Зобов`язано ДФС України (Львівська площа,8, Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "РЕНТА-Н" (вул. Ушакова, 10, Маріуполь, Донецька область, 87510, ідентифікаційний код 41907606) від 18 червня 2019 року №68 датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 960,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн. на користь ТОВ "РЕНТА-Н" (вул. Ушакова, 10, Маріуполь, Донецька область, 87510, ідентифікаційний код 41907606). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) судовий збір у сумі 960,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн. на користь ТОВ "РЕНТА-Н" (вул. Ушакова, 10, Маріуполь, Донецька область, 87510, ідентифікаційний код 41907606). Відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю. В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків на розгляд комісії необхідних первинних та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що документи надані позивачем у цій справі вказують на не співмірність та необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом роботи, а тому на безпідставність та надмірність заявленої до відшкодування суми витрат на правову допомогу. Відзиву ТОВ "РЕНТА-Н" на апеляційну скаргу не подано. Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 31 травня 2019 року позивач уклав з ТОВ "Макси-Пром" договір купівлі-продажу товарів №31/05-02, за умовами якого позивач має поставити на адресу ТОВ "Макси-Пром" продукти харчування. У червні 2019 року на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив ТОВ "Макси-Пром" продукти харчування, що підтверджується видатковою накладною, довіреністю, рахунком на оплату. Поставлена ТОВ "Макси-Пром" продукція попередньо придбана позивачем у ПП фірма "Альфа-Опт", що підтверджується договором купівлі - продажу від 15 травня 2019 року відповідно, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, деклараціями виробника. Податкову накладну №68 складено позивачем датою відвантаження продукції 18 червня 2019 року, та направлено для реєстрації в ЄРПН. Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації. Підставою вказано, що податкова накладна відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач направив ГУ ДФС в Миколаївській області пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ "Макси-Пром" із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення отримані ГУ ДФС в Миколаївській області, про що свідчить квитанція №2. ГУ ДФС в Миколаївській області не врахував надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження і рішенням від 18 липня 2019 року №1227561/41907606 відмовив у реєстрації податкової накладної від 18 червня 2019 року №68 в ЄРПН. Підставою для відмови вказано ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "РЕНТА-Н" надавались на розгляд відповідачу необхідні первинні документи, які стосуються поставки товару, а отже у відповідача були відсутні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної. Стягуючи з відповідачів судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., суд першої інстанції вважав їх підтвердженими належними доказами. Судова колегія частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення ЄРПН (далі Порядок №1246). Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст. 192 та п.201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі Порядок №117). Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Зі змісту квитанції №9136783901 від 25 червня 2019 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №68 від 18 червня 2019 року вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Листом ДФС України від 05 листопада 2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, пп.1.6 п.1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 та абз.1 п.49.2 і п.49.18 ст. 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 та п.46.2 ст. 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у п.п.1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п.1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до п.п.1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Судова колегія встановила, що в квитанції №9136783901 від 25 червня 2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Відповідачами не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ТОВ "РЕНТА-Н" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв. Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак, зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників. При цьому, надання правової оцінки правомірності такого рішення виходить за межі предмету даного спору. Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких ч.2 ст. 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "РЕНТА-Н", та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, тому судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що зупинення реєстрації податкової накладної №1268 від 18 червня 2019 року відбулось з порушенням приписів чинного законодавства. Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 18 липня 2019 року №1227561/41907606 підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податків копій документів: "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)", "розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків". З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Судова колегія зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Оцінюючи вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення від 18 липня 2019 року №1227561/41907606 є таким, що винесене без належних для цього правових підстав, а тому воно підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції по суті спору не спростовують. Разом з тим, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Миколаївській області щодо рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Оскаржуваним судовим рішенням судом першої інстанції стягнуто з ГУ ДФС у Миколаївській області на користь позивача 7 000 грн. витрат на правничу допомогу. Так, відповідно до п.1 ч.3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. За приписами ч.ч.4-7 цієї статті Кодексу для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, ч.5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 134 КАС України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі №823/2638/18. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу ТОВ "РЕНТА-Н" надало суду першої інстанції: - договір - доручення №ПН-1 про надання правової допомоги від 17 липня 2019 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Правозахисник"; - протокол №1 узгодження договірної ціни від 17 липня 2019 року, в якому узгоджені ціни за послуги адвоката як за КАС України, так і за ГПК України; - копію ордеру адвоката Бєліка С.В.; - платіжне доручення №387 від 13 вересня 2019 року на суму 7 000 грн. Разом з тим, як правильно зазначено апелянтом та вбачається з даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", ТОВ "РЕНТА-Н" подало велику кількість позовних заяв до суду першої інстанції щодо скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, які складені ТОВ "РЕНТА-Н" на виконання одного й того ж договору купівлі-продажу №31/05-02, укладеного 31 травня 2019 року між позивачем та ТОВ "Макси-Пром". З наданого позивачем платіжного доручення неможливо встановити, чи відносяться вони саме до ведення цієї справи, предметом оскарження якої є відмова в реєстрації податкової накладної №68 від 18 червня 2019 року. Більше того, ані договір, ані протокол узгодження договірної ціни не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом під час підготовлення позовної заяви у даній справі. В наданих до суду документах не зазначено, що включає у себе підготовка позовної заяви до суду, чи включає підготовка позовної заяви до суду роботи зі збору доказів, аналізу законодавства та судової практики, жодного посилання на кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви в залежності від складності справи та виконаних адвокатом робіт надані позивачем документи не містять. Відсутній рахунок №ПН-1/68 від 12 вересня 2019 року (на підставі якого було здійснено оплату платіжним дорученням №387 від 13 вересня 2019 року) акт виконаних робіт із зазначенням обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількістю витраченого часу. Необхідність надання відповідних доказів передбачено п.1 ч.3 ст. 134 КАС України. Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно задоволено клопотання позивача та стягнуто з ГУ ДФС у Миколаївській області та ДФС України витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 7 000 грн. Таким чином, судова колегія доходить висновку, що не є належним чином обґрунтованою заява у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права в частині стягнення витрат на правничу допомогу, судова колегія, керуючись п.4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.4 ч.1 ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в частині розподілу судових витрат (п.п. 4,5 резолютивної частини судового рішення) - скасувати. Ухвалити нове судове рішення в цій частині:

4. Стягнути з Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" (вул. Ушакова, 10, м. Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 41907606) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 960,50 грн.

5. Стягнути з Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" (вул. Ушакова, 10, м. Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 41907606) витрати на сплату судового збору в розмірі 960,50 грн. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" у задоволенні вимог про стягненні витрати на правничу допомогу загальному розмірі 7 000 грн. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 14 лютого 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.