Постанова 4872 № 923/769/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/769/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу:Богатиря К.В. Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. не з`явилися розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від11.11.2019 (суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В.; час і місце оголошення рішення: 11.11.2019 о 12:10, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області, зал судових засідань № 207) у справі за позовом до про№ 923/769/19 Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» стягнення 169693,29 грн. ВСТАНОВИВ: 11.09.2019 акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка" заборгованості у розмірі 169693,29 грн., з якої: 85375,01 грн. - пеня, 26644,47 грн. - 3% річних та 57673,81 грн. - сума інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2019 позов задоволено повністю; стягнуто з Дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка" (73008, м. Херсон, провулок Смоленський, 2-А, код ЄДРПОУ 34457654) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) суму пені у розмірі 85375,01 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 57673,81 грн., суму 3% річних у розмірі 26644,47 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2545,40 грн. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване наступними обставинами: - 07 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Дочірнім підприємством «Теплотехсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехніка» був укладений договір №1066/1718-ТЕ-33 постачання природного газу; - Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, з порушенням строків передбачених п. 6.1 Договору №1066/1718-ТЕ-33 постачання природного газу; - Умовами договору була передбачена відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені; - За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми пені у розмірі 85375,01 грн., суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. - Що стосується заяви відповідача про зменшення пені, суд першої інстанції зважаючи на незначний розмір нарахованої позивачем пені визнав відсутніми підстави для її зменшення до 1 грн. 21.12.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19. Апелянт вказує, що Господарським судом Херсонської області, при розгляді його клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, не було прийнято до уваги надані ним докази важкого матеріального становища та не було враховано майновий стан боржника, чим суд порушив статтю 233 Господарського кодексу України, де передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції виклав у своєму рішенні лише доводи позивача, чим порушив вимоги статті 2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Підсумовуючи вищевикладене, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 в частині стягнення суми пені у розмірі 85 375,01 грн. і ухвалити нове рішення у цій частині, яким зменшити розмір пені до мінімально можливого розміру - однієї гривні. Колегія суддів звертає увагу, що апелянт оскаржив рішення суду першої інстанції виключно щодо стягнення пені у зв`язку з відмовою суду зменшити нараховану пеню до суми 1 грн. Рішення суду щодо стягнутих сум 3% річних у розмірі 26644,47 грн. та інфляційних втрат у розмірі 57673,81 грн. апелянтом не оскаржено, тому не підлягає перегляду в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт також просив поновити строк для подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19, пропущений з поважної причини. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 поновлено Дочірньому підприємству «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019року у справі № 923/769/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019року у справі № 923/769/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 16.01.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 16.01.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; призначено справу № 923/769/19 до розгляду на 03 лютого 2020 о 14:00. 03.01.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка». Позивач у відзиві вказує, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі 923/769/19 - без змін. Позивач вказує, що оскільки в момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору, то його вимога щодо скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 в частині стягнення пені не підлягає задоволенню. 29.01.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому заявник просить постановити ухвалу про участь адвоката Оніщенко В.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції (в процесі розгляду даної справи, розгляд якої призначено на 03.02.2020 о 14:00 год.) в приміщенні Господарського суду Херсонської області (73003, м. Херсон, вул. Театральна,18). Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2019 клопотання Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» про участь адвоката Оніщенко В.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 03.02.2020 о 14:00 год. задоволено; визначена участь представника Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» в судовому засіданні по справі № 923/769/19 в режимі відеоконференції на 03.02.2020 о 14:00 год. в приміщенні Господарського суду Херсонської області; доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 923/769/19, розгляд якої призначено на 03.02.2020 о 14:00год., в приміщенні Господарського суду Херсонської (73003, м. Херсон, вул. Театральна,18) в режимі відеоконференції з Південно-західним апеляційним господарським судом. В час визначений судом судове засідання в режимі відеоконференції не відбулось, оскільки суддя-член колегії Мишкіна М.А. приймала участь в іншому судовому засіданні, а надати більш пізній час для проведення відеоконференції не мав змоги Господарський суд Херсонської області у зв`язку з резервуванням залів судових засідань по іншим справам. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 розгляд справи № 923/769/19 перенесено та призначено на 24.02.2020 о 12:00 год. 24.02.2020 Південно-західним апеляційним господарським судом було складено акт про те, що 24 лютого 2020 року у зв`язку з відпусткою судді Богатиря К.В. (Наказ Голови суду Н.С. Богацької від 24.02.2020 № 39-в) судове засідання 24.02.2020 у справі № 923/769/19 не відбулось. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020, окрім іншого, призначено апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19 до розгляду у судовому засіданні у розумний строк на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - 23.03.2020 о 15:00 год. 18.03.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» про відкладення розгляду справи на іншу більш пізню дату. 18.03.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про розгляд справи за їх відсутності за наявними в матеріалах справи документами. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 повідомлено учасників справи №923/769/19, що розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19, призначений на 23.03.2020 о 15:00 год., не відбудеться та вказано, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19 на 01 червня 2020 року о 16:00 год.; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою. 01.06.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про відкладення розгляду справи № 923/769/19 на іншу дату. 01.06.2020 представники учасників у справі в судове засідання не з`явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 про призначення справи № 923/769/19 до розгляду на 01 червня 2020 о 16:00 була отримана позивачем - 18.05.2020, відповідачем - 18.05.2020. Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне: Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Щодо клопотання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про відкладення розгляду справи з причини введення карантину в Україні у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби, колегія суддів зазначає наступне: явка представників сторін у судове засідання, призначене на 01.06.2020, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою; про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19, до суду не повідомлялося; у даній справі вже неодноразово відбувалося відкладення розгляду справи за різними причинами; судочинство в Україні не зупинялося та продовжує здійснюватися судами навіть в умовах введення карантину. Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19 по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників по справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників учасників по справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк. Клопотання про відкладення розгляду справи від позивача апеляційний господарський суд залишив без задоволення (ухвала в протокольній формі). Фактичні обставини, встановлені судом. Згідно ст. 269 ч. 1, 2, 4 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 07 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Дочірнім підприємством «Теплотехсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехніка» був укладений договір №1066/1718-ТЕ-33 постачання природного газу, з додатковими угодами. Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 Договору, відповідач зобов`язується сплатити позивачу пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ, на загальну суму 2 661 112,80 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2017 року та січень, лютий, березень 2018 року. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив переданий йому природний газ у повному обсязі, цей факт був встановлений судом першої інстанції та не оспорюється сторонами по справі. Однак, таку оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно: - Повну оплату за газ, поставлений у жовтні 2017 року, було здійснено 20.12.2017, тобто прострочення становить 22 дні; - Повну оплату за газ, поставлений у листопаді 2017 року, було здійснено 16.02.2018, тобто прострочення становить 52 дні; - Повну оплату за газ, поставлений у грудні 2017 року, було здійснено 19.03.2018, тобто прострочення становить 52 дні; - Повну оплату за газ, поставлений у січні 2018 року, було здійснено 23.05.2018, тобто прострочення становить 85 днів; - Повну оплату за газ, поставлений у лютому 2018 року, було здійснено 12.12.2018, тобто прострочення становить 260 днів; - Повну оплату за газ, поставлений у березні 2018 року, було здійснено 18.01.2019, тобто прострочення становить 267 днів; Таким чином, відповідач щомісяця прострочував виконання своїх грошових зобов`язань, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору. Окрім того, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач визнає факт прострочення строків оплати, хоча і зазначає, що прострочення мало місце всього на декілька днів від 1 до

10. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. З урахуванням всього вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що у даному випадку відповідач порушив умови п. 6.1 Договору №1066/1718/ТЕ-33 від 07.09.2017. Щодо нарахування пені на суму прострочених виплат колегія суддів зазначає наступне. Такий вид штрафних санкцій, як пеня був передбачений сторонами спору при укладенні договору №1066/1718-ТЕ-33 постачання природного газу. Підставою застосування такої санкції є неналежне виконання відповідачем умов договору, а саме порушення строку оплати за поставлений природний газ. Колегією суддів було попередньо встановлено, що таке прострочення дійсно існувало і даний факт не заперечувався відповідачем. Розрахунок пені, що підлягає стягненню з відповідача, здійснено позивачем у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, п. 8.2 Договору та з наступного дня від дня прострочення основного грошового зобов`язання. Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів встановила, що розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору складає 85 375,01 грн. Стаття 233 ГК України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд має враховувати: ступінь виконання зобов`язання боржником. Суд повинен узяти до уваги даний факт, незважаючи навіть на те, що часткове виконання є неналежним. Зменшення розміру штрафних санкцій має бути мінімальним, якщо боржник не починав виконання своєї частини зобов`язанняю. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан боржника і кредитора; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Однак наведені відповідачем у суді першої інстанції, та апелянтом в суді апеляційної інстанції аргументи не доводять наявність підстав для зменшення штрафних санкцій до 1,00 грн. з огляду на таке. 1) Посилання відповідача на те, що прострочення мало місце всього на декілька днів від 1 до 10 не відповідає дійсності, оскільки по деяким оплатам період такого прострочення перевищував 250 днів, тобто був довготривалим. 2) Розмір нарахованої пені є незначним по відношенню до суми укладеного договору. 3) Зменшення суми нарахованої пені до 1 грн. не відповідає меті накладення штрафних санкцій, оскільки пеня у такій сумі є занадто малою, щоб ефективно впливати на порушника та забезпечити виконання ним грошових зобов`язань перед позивачем згідно умов Договору у майбутньому. За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення суми пені у розмірі 85375,01 грн. підлягають задоволенню. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції виклав у своєму рішенні лише доводи позивача, чим порушив вимоги статті 2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом відхиляються колегією суддів, оскільки, як вбачається з рішення від 11.11.2019, судом було надано оцінку доводам обох сторін по справі та враховано їх при вирішенні спору по суті. Безпідставні доводи відповідача в частині зменшення пені до 1 грн. правомірно не були прийняті до уваги господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідача про зменшення пені до 1 грн. Висновки апеляційного господарського суду: Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено. За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта. Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплотехсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Теплотехніка» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2019 по справі № 923/769/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2020 Головуючий суддя Богатир К.В. Суддя Будішевська Л.О. Суддя Мишкіна М.А.