Постанова 4802 № 159/163/20

Справа № 159/163/20 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В. Провадження № 22-ц/802/640/20 Категорія: 39 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Киці С.І., суддів - Данилюк В.А., Матвійчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.05.2008 року. Позов мотивує тим, що 10 травня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 14300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг. Позивач АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами. Позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором порушила, у зв`язку з чим станом на 02.12.2019 року утворилась заборгованість на загальну суму 41329,03 грн, яка складається: з заборгованості за тілом кредиту - 15500, 95 грн, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України процентів за порушення виконання грошового зобов`язання - 2311,47 грн, пені - 21310,47 грн, штрафів - 250+2206, 14 грн. Просить стягнути з відповідача в свою користь заборгованість в розмірі 41329 грн за кредитним договором № б/н від 14.12.2012 року та судові витрати в розмірі 2102 грн. Заочним рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТКБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 10.05.2008 року, яка відповідає заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15500 гривень 95 копійок. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТКБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 10.05.2008 року, яка складається з 2311,47 грн заборгованості по процентам за прострочення виконання грошового зобов`язання, 21310,47 грн пені, 250 грн та 2206,14 грн штрафів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТКБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 788 гривень 38 копійок. Позивач АТКБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог. Вважає дане рішення в оскаржуваній частині прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів та з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що активізація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення кредитного договору. Суд безпідставно відмовив у задоволенні процентів заявлених банком на підставі ст. 625 ЦК України та неустойки. Покликання суду про те, що договір не містить підписів відповідача під Умовами та правилами надання банківських послуг - є нікчемними, оскільки такий договір є договором приєднання і жодного підпису відповідача під публічними розміщеними Умовами та правилами - закон не вимагає. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд не мав підстав відмовляти у стягненні відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України. Просить скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2020 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТКБ "Приватбанк" в повному обсязі. Рішення оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог і переглядається апеляційним судом в цій частині. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав. Судом встановлено, що 10 травня 2008 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку. У анкеті-заяві приєднання відповідач ОСОБА_1 засвідчила своїм підписом те, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Виявила намір отримати кредитну карту «Універсальна» «30 днів пільгового періоду», кредитний ліміт становить 800 грн, базова процентна ставка за кредитом - 3% в місяць. Вказана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не містить даних про строк дії кредитного договору. Позивачем також надано суду підписану відповідачем довідку про умови кредитування за карткою «Універсальна» «30 днів пільгового періоду», згідно якої тип кредитної лінії - відновлювальний, базова ставка в місяць у валюті кредиту UAH-3%, розмір щомісячного платежу 7% від заборгованості, строк щомісячного платежу - до 25 числа місяця наступного за звітним, визначений розмір комісії за зняття готівки, комісії за несвоєчасне повернення заборгованості - 1% від загальної суми заборгованості, процентна ставка за несанкціоноване перевищення ліміту - 4,5%, комісія за безготівковий платіж - 2%. Будь-яких інших Умов та Правил кредитування та Тарифів відповідач не підписувала. Позивачем до позовної заяви долучений Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку без дати їх дії та без підпису відповідача. Згідно з наданим банком розрахунком станом на 02.12.2019 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість в розмірі 41329,03 грн, яка складається з з заборгованості за тілом кредиту - 15500, 95 грн, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України процентів за порушення виконання грошового зобов`язання - 2311, 47 грн, пені - 21310,47 грн, штрафів - 250+2206,14 грн. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У анкеті-заяві позичальника від 10 травня 2008 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Не містить умов про можливість стягнення пені та штрафів за невиконання умов договору і підписана позичальником ОСОБА_3 довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів льготного періоду". Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим витягом з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку відповідач ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді справи, яка переглядається. Колегія суддів вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві та довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів льготного періоду» домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях. Що стосується вимоги позову про стягнення відсотків згідно ст. 625 ЦК України, то колегія суддів зазначає наступне. У ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Матеріалами справи не встановлено строк дії кредитного договору, оскільки в анкеті-заяві, підписаній сторонами, він не був погоджений, позивачем не надано даних про строк дії кредитної картки, яка була надана відповідачу відповідно до його анкети-заяви, не надано відомостей про її перевипуск, що унеможливлює встановити строк кредитування, строк повернення кредиту (строк виконання зобов`язання) та порядок погашення кредитної заборгованості. Відтак, неможливо визначити дату, з якої можна нараховувати 3% річних. Тому підстав стягувати відсотки в розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 3%) теж не має. Натомість, в наданому банком розрахунку нарахованих відповідачці трьох процентів річних від простроченої відповідачкою суми вказано, що нараховано відсотків на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, при цьому зазначено, що процентна ставка на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, річна, становить 86, 4 % . Вказаний розрахунок не є належним доказом у даній справі. Суд першої інстанції на підставі повно встановлених обставин справи, відповідно до норм матеріального та процесуального права, дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині стягнення пені, штрафів та відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2020 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий Судді: