LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4823751/1088/20

від 05.06.2020 ·

Справа № 751/1088/20 Головуючий у 1 інстанції Косач І.А. Провадження № 33/4823/168/20 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 червня 2020 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Демченка О.В., захисника адвоката Бредюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2020 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він 13 лютого 2020 року, о 16 год. 42 хв. в м. Чернігів, по вулиці Ціолковського, 1, керував т/з PEUGEOT-405, д.н.з. НОМЕР_1 . З явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме хитка ходо, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та у лікаря-нарколога відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник звертаючись з апеляційною скаргою в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити. Апелянт вважає, що судом та патрульними поліції недотримані вимоги Конституції України, КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію» та допущені наступні порушення: - судом не надано оцінку факту та процедурі проведення затримання ОСОБА_1 працівниками поліції, що на думку адвоката, не може бути залишено поза увагою при вирішенні питання про притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП; - працівниками поліції здійснено ряд протиправних заходів, а саме: незаконна зупинка транспортного засобу, незаконне проникнення до нього, протиправне застосування заходів фізичного впливу, в результаті чого ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження, а також безпідставне застосування спец.засобів, незаконне затримання та особистий обшук, незаконне вилучення транспортного засобу; - поліцейськими порушено право на захист; - судом не надано оцінки ти обставинам, що пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння, як і складання протоколу, відбувалось одночасно з вчиненням співробітниками поліції злочинних дій відносно ОСОБА_1 - судом не виконано власну постанову щодо допиту свідків та дослідження матеріалів кримінального провадження, а також, як стверджує адвокат, в основу рішення на підтвердження вини ОСОБА_1 покладені докази отримані незаконним шляхом; Крім того, автор скарги звертає увагу апеляційного суду, що на даний час за заявою ОСОБА_1 прокуратурою Чернігівської області порушене кримінальне провадження, а територіальним управлінням ДБР проводить досудове розслідування з вказаних вище обставин. Просить також врахувати, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження освідування, а лише вимагав законності процедури, в тому числі щодо допуску захисника після фактичного затримання. В засіданні апеляційного суду захисник підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, наведених в ній. Особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена в передбаченому законом порядку. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як вбачається із матеріалів справи, ці вимоги закону судом було дотримано. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З показань особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що були надані в суді першої інстанції слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки за кермом автомобіля перебував не він. В засіданні апеляційного суду захисник також не заперечував, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, що є його особистим правом. Захисник пояснив суду, що в засіданні суду першої інстанції встановлено, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 . Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху. З показань поліцейського взводу №2 роти №3 БПП в Чернігівські області ДПП Шванського А.О. встановлено наступне. 13 лютого 2020 року він здійснював патрулювання разом з поліцейським Якубенко. В ході патрулювання, на службовий планшет вони отримали виклик, що на вул. Текстильників, 34, біля кафе «Фабія» знаходиться водій авто в стані алкогольного сп`яніння. Даного водія, яким був ОСОБА_1 , вони зупинили на вулиці Ціолковського. Після зупинки водій переліз на заднє сидіння, та заперечував, що керував транспортним засобом. У нього були ознаки алкогольного сп`яніння. Інспектори запропонували йому продути прилад «Драгер» або пройти освідування у лікаря, однак він відмовився, мотивуючи тим, що він не керував автомобілем. Також, в автомобілі знаходився пасажир на пасажирському сидінні, який дав пояснення, що автомобілем керував Надточеєв. Крім того, поліцейський ОСОБА_3 бачив, як водій перелазив з переднього на заднє сидіння. Автомобіль в подальшому забрали під розписку. На відеозаписі, доданому до матеріалів справи, зафіксовано, що працівниками поліції переслідують автомобіль PEUGEOT-405, д.н.з. НОМЕР_1 і шляхом почачі звукового сигналу наказують зупинитися, у зв`язку з чим автомобіль раптово з`їжджає з дороги та швидко зупиняється біля магазину «Будматеріали». Через відчинене вікно зі сторони водія відмічається який рух, а через незначний проміжок часу шлях відкриття задніх дверцят спочатку спостерігається порожнє сидіння, з якого в подальшому слідує вимоги поліцейських вийти з автомобіля та лягти на землю, а в потім працівники поліції витягають особу та тричі наказують особі закласти руки за спину. У зв`язку з невиконанням вимог працівників поліції особі одягають кайданки, а далі йде розмова про керування особою автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд з переглянутого відео констатує, що працівники поліції діяли відповідно до ситуації що склалася, але не дає оцінку діям поліцейських в рамках даного адміністративного провадження. Попри це, апеляційний суд стверджує, що достеменно встановлено про роз`яснення особі його прав, як при пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або проїхати в лікарню з метою відповідного огляду, так і при складанні протоколу. На вказану пропозицію від ОСОБА_1 надійшла відмова. При цьому для проведення процесуальних дій на місці зупинки транспортного засобу були запрошені двоє свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), які і надали свої письмові пояснення щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.5, 6). Свідок ОСОБА_6 в своїх письмових поясненнях прямо вказав, як безпосередній очевидець та пасажир автомобіля PEUGEOT-405, д.н.з. НОМЕР_1 , що керував автомобілем саме ОСОБА_1 . А тому твердження громадянина ОСОБА_1 про те, що за кермом був його знайомий є не спроможними з огляду на показання свідка ОСОБА_6 та відеозапису з боді камери поліцейського, що узгоджуються між собою. Інших осіб, які б покидали автомобіль чи залишились в ньому відеозаписом не зафіксовано. Що стосується твердження адвоката про невиконання судом власної постанови про допит вказаних свідків, то вони є безпідставними. Судом приймалися заходи щодо виклику вказаних свідків в судове засідання і вони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 43-45), проте в судове засідання не з`явилися і про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято цілком обґрунтоване та мотивоване рішення, враховуючи доведеність факту керування особою транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, що є прямим порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює. При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції повно та об`єктивно розглянув справу та прийняв правильне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Що стосується твердження адвоката про порушення права на захист, то таке порушення апеляційним судом не встановлено. Так, ОСОБА_1 користувався правовою допомогою як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. Заяв про необхідність запрошення адвоката для складання протоколу за ст. 130 КУпАП працівникам поліції він не виказував. Немає підстав стверджувати що таке порушення мало місце, і з урахуванням положень ст. 261 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, що був предметом розгляду в місцевому суді і предметом апеляційного перегляду був складений на місці події, особу також було встановлено за документами, тому ніяких підстав проводити адміністративне затримання як окрему процесуальну дію, не було. Апеляційні вимоги захисту стосовно незаконних дій поліцейських, зокрема щодо застосування кайданків та інші дії, про які вказує адвокат є окремим предметом оцінки, що буде здійснено в рамках кримінального провадження. досудове розслідування якого доручено управлінню Державного бюро розслідувань, згідно повідомлення прокуратури Чернігівської області (а.с.36) на подану заяву захисника (а.с.34-35). А відтак, апеляційний суд відхиляє твердження апелянта щодо наявності процесуальних порушень при постановленні судового рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. В. Демченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»