Постанова 4852 № 280/4100/19

ПОСТАНОВА іменем України 02 червня 2020 року справа № 280/4100/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Ясенова Т.І., Головко О.В., при секретарі Троянові А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2019 (суддя Татаринов Д.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 23.08.2019 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправним і скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції №516 від 23.07.2019 про застосування дисциплінарного стягнення; - поновити на посаді тимчасово виконуючого обов`язки інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області; - стягнути з Управління патрульної поліції в Запорізькій області грошову компенсацію за час вимушеного прогулу; - стягнути з Управління патрульної поліції в Запорізькій області моральну шкоду в розмірі 20000гр. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що його не знайомили з висновком службового розслідування, в наказі відсутня юридична кваліфікація проступку, не має посилання на закон, на підставі якого його звільнили (ас4,32). Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2019 в задоволенні позову відмовлено (ас175). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує що при проведенні службового розслідування він був позбавлений можливості надати докази щодо обставин справи; заявляти клопотання; ознайомлюватись з матеріалами службового розслідування, робити з них копії; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватись правничою допомогою. При винесенні оскаржуваного наказу не враховано, що він раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався. Суд безпідставно взяв до уваги як докази відео файли в мережі інтернет (ас186). Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного: Сторонами наданий висновок службового розслідування, призначеного за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та тимчасово виконуючим обов`язки старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1. під час зупинки автомобіля «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , що мало місце 25.06.2019 в смт Кирилівка. В ході службового розслідування встановлено, що 25.06.2019 приблизно о 10:20 в смт Кирилівка на вул.Центральній екіпажом «Драгун-22» у складі капітана поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_1 був зупинений автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_3 , в якому також перебували громадяни ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Між поліцейськими і громадянами виникла словесна суперечка. В ході конфлікту капітан поліції ОСОБА_6 виявив неповагу до гідності ОСОБА_7 , висловлював образи та упереджену думку про його майновий стан, зухвалі та оціночні твердження щодо його автомобіля. Крім того, спілкуючись з ОСОБА_5 , яка повідомила про свою вагітність, образливо висловився щодо її зовнішнього вигляду. Лейтенант поліції ОСОБА_1 підтримував неналежну поведінку капітана поліції ОСОБА_2 , зайнявши пасивну роль, не вжив заходів для відсторонення капітана поліції ОСОБА_6 від громадян, припинення його протиправної поведінки. За результатами службового розслідування зроблений висновок, що з урахуванням суспільного резонансу, значної кількості переглядів відеозапису їхньої поведінки в соціальних мережах, поліцейські ОСОБА_6 і ОСОБА_1 завдали істотної шкоди іміджу національної поліції, підірвали довіру населення до правоохоронних органів, що виразилось в негідному несенні високого звання поліцейського під час виконання службових обов`язків До службового розслідування додані пояснення поліцейських ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (ас98-156). За результатами службового розслідування, начальник Департаменту патрульної поліції видав наказ №516 від 23.07.2019:

1. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні частини 2 статті 19, частини 1 статті 28 Конституції України, пункту 1 частини 4 статті 7, частини 1 статті 8, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», статей 38, 39, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 3, 6, 7, 12 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 5 розділу І, пункту 1 розділу ІІ, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, а саме, завданні істотної шкоди іміджу Національної поліції, негідній поведінці під час виконання службових обов`язків 25.06.2019, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки, рівня довіри населення до поліції, що підтверджується відеозаписами в соціальних мережах, відповідно до статей 11, 12, пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_2 застосувати дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

2. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні частини 2 статті 19, частини 1 статті 28 Конституції України, пункту 1 частини 4 статті 7, частини 1 статті 8, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», статей 38, 39, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 3, 6, 7, 12 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 5 розділу І, пункту 1 розділу ІІ, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, а саме, завданні істотної шкоди іміджу Національної поліції, негідній поведінці під час виконання службових обов`язків 25.06.2019, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки, рівня довіри населення до поліції, що підтверджується відеозаписами в соціальних мережах, відповідно до статей 11, 12, пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області (тимчасово виконуючого обов`язки інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області) лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції (ас85). Наказом начальника Департаменту патрульної поліції №558о/с від 25.07.2019 про особовий склад, лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі наказу №516 від 23.07.2019 (ас84). Відповідно до частин 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до нормативно-правових актів, посадових обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; ………. 6) утримуватись від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватись від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; ………. 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; ………. 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, в тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Відповідно до абзаців 2, 3, 4, 7, 8, 9, 11 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права і свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо і неупереджено ставитись до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитись стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватись норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Відповідно до пункту 2 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: бути тактовним і доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя. Відповідно до пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни, поліцейські, незалежно від займаної посади та спеціального звання, несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту, в разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України. З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи на службі в Національній поліції України, яка, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про національну поліцію», служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, - мав бути взірцевим прикладом у ставленні до служби, поведінки, підтримання високого звання поліцейського серед громадян. До поліцейських, враховуючи надзвичайну суспільну важливість наданих ним державою владних повноважень щодо захисту прав і свобод громадян, з боку суспільства пред`являються підвищенні вимоги стосовно моральних якостей поведінки на службі, в сім`ї, побуті. Від вчинків кожного поліцейського складається загальне ставлення до всієї правоохоронної системи. Обставини, встановлені службовим розслідуванням, та підтверджені в судовому засіданні, зокрема відеозапис в мережі інтернет, є несумісними з посадою і званням, які обіймав позивач, є такими, що підривають авторитет національної поліції України. Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду, що рішення про звільнення позивача прийнято з урахуванням характеру проступку, ступеня його тяжкості, обставин, за яких він вчинений, ставлення до служби. Департаментом патрульної поліції дотримано порядок і строки застосування дисциплінарного стягнення, передбачені статтями 19-21 Дисциплінарного статуту. З урахуванням правомірності наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, окружний суд також обгрунтовано відмовив у позовних вимогах про поновлення на посаді, стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Доводи, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі, колегією суддів не приймаються. Позивач висловлює думку щодо процедурних порушень при притягненні його до дисциплінарної відповідальності, однак не заперечує обставини його поведінки при спілкуванні з громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Зокрема, вказуючи що йому при проведенні службового розслідування не надали можливість надати докази, заявляти клопотання і скарги, брати участь у розгляді на засіданні дисциплінарної комісії, користуватись правничою допомогою, - не зазначає які докази він не зміг надати, які конкретно клопотання і скарги він не зміг заявити, які б спростували факти, викладені у висновку службового розслідування про неналежну поведінку під час виконання службових обов`язків. Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. З урахуванням наведеної норми, суд першої інстанції правильно послався як на доказ дисциплінарного проступку на загально доступні відео файли в мережі інтернет, де зафіксована поведінка ОСОБА_1 , яка дискредитує високе звання працівника національної поліції. Беручи до увагу зафіксовану недостойну поведінку позивача, його твердження що він раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався, не може бути приводом для залишення його на службі. Відповідно до частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Відповідно до частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини 10 статті 15 Дисциплінарного статуту, за рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватись дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. В такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, в письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. Відповідно до частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватись з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018, Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування. Відповідно до пункту 6 Порядку, письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику. Відповідно до абзаців 1-5 пункту 7 Порядку, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського в разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Відповідно до абзацу 6 пункту 7 Порядку, в разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та виклику інших учасників службового розслідування за наявними у справі матеріалами. Відповідно до пункту 8 Порядку, за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватись дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. З наказом про призначення службового розслідування №1163 від 08.07.2019 та висновком службового розслідування ОСОБА_1 ознайомлений під розпис (ас76,82). Під час службового розслідування особисто давав письмові пояснення (ас104). Колегія суддів погоджується з окружним судом про відсутність порушень прав позивача під час проведення службового розслідування. Доводи ОСОБА_1 про відсутність в оскаржуваному наказі юридичної кваліфікації проступку та посилання на закон, - не відповідають дійсності. В наказі начальника Департаменту патрульної поліції №516 від 23.07.2019 надана юридична кваліфікація його дій, описаних у висновку судового розслідування; вказані правові норми, які ним порушені, та правові норми, які передбачають дисциплінарну відповідальність. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2019 - без змін. Постанова набирає законної сили з 02.06.2020 та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко