Постанова 4855 № 826/17945/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17945/17 Суддя першої інстанції: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Земляної Г.В. та Собківа Я.М., при секретарі - Кузик О.С., за участю: представника позивача: - Песиголовця Я.О., представника відповідача: - Дубенка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив: - визнати протиправними та скасувати окремі положення податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.12.2017 року № 0009741409 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на 8 022, 92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4 011, 46 грн.; - визнати протиправними та скасувати окремі положення податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.12.2017 року № 0009751409 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на 40 114, 59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 20 057, 30 грн.; Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 21 травня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 16799, Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, в той час як рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставами для проведення позапланової невиїзної перевірки після завершення митного оформлення є наявність ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства з питань державної митної справи, які виявлені: за результатом аналізу інформації, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, а також з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів, в той час як із Акту перевірки та наказу про призначення перевірки від 17.11.2017 року №2634 не вбачається, що органом ДФС було отримано якусь інформацію про товар, що зазначений в декларації від 27.09.2017 року №UA125250/2017/812419 від виробника цього товару або отримано відповідний висновок експерта, на підставі якого зроблено висновок про наявність ознак порушення законодавства з питань державної митної справи, що свідчить про незаконність останньої, крім того відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи у справі №826/17945/17, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 17.07.2018 року №12154/18-53, товар, оформлений митною декларацією від 27.09.2017 року №UA125250/2017/812419, а саме виготовлені з нержавіючої сталі набори форм для печива "Серця", арт. 51603356 та "Святковий", арт. 51603358, відповідають визначальним товарним характеристикам, що розглядаються у Розділі XV: "Недорогоцінні метали та вироби з них", Групі: "Вироби з чорних металів", Товарній позиції: "Вироби столові, кухонні або інші побутові вироби та їх частини з чорних металів; металева "шерсть"; мочалки для чищення кухонного посуду, подушечки для чищення або полірування, рукавички та аналогічні вироби з чорних металів", а тому позивачем вірно визначено код УКТ ЗЕД під час митного оформлення вказаного товару. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, у період з 27.11.2017 року по 01.12.2017 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності класифікації згідно із УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, про що було складено акт від 06.12.2017 року №40/17/28-10-14-09/ 0032490244 (надалі - Акт перевірки). Відповідно до розділу 4 Акту перевірки відповідачем зроблено висновки про наявність порушення з боку позивача, а саме: - порушення вимог Закону України «Про митний тариф України», підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України щодо невірної класифікації товарів замість товарної підкатегорії 8309 90 90 00 - ставка ввізного мита 15% застосована товарна підкатегорія 7323 93 00 00 - ставка ввізного мита - 5%, замість товарної підкатегорії 8205 51 00 00 - ставка ввізного мита - 10% застосована товарна підкатегорія 7323 93 00 00 - ставка ввізного мита - 5%, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита на загальну суму 46 823,71 грн., в тому числі: за митною декларацією №125160001/2016/554384 від 05.12.2016 року ввізне мито занижене на суму 4 025,28 грн.; за митною декларацією № UA125250/2017/807714 від 16.06.2017 року ввізне мито занижене на суму 2 683,84 грн.; за митною декларацією № UA125250/2017/812419 від 27.09.2017 року ввізне мито занижене на суму 40 114,59 грн.; - порушення вимог пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму ввізного мита, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з цього податку на суму 9 364,74 грн., в тому числі: за митною декларацією №125160001/2016/554384 від 05.12.2016 року податок на додану вартість занижено на суму 805,05 грн.; за митною декларацією № UA125250/2017/807714 від 16.06.2017 року податок на додану вартість занижено на суму 536,77 грн.; за митною декларацією № UA125250/2017/812419 від 27.09.2017 року податок на додану вартість занижено на суму 8 022,92 грн. В результаті вищевказаних порушень органом ДФС виявлено заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 56 188,45 грн., з яких: по ввізному миту - на суму 46 823, 71; по податку на додану вартість - на суму 9 364,74 грн. Позивачем було надано відповідачу заперечення на Акт перевірки від 14.12.2017 року №1630/35, в якому Товариство повідомило про те, що воно погоджується з висновками органу ДФС щодо необхідності віднесення товарів оформлених за митними деклараціями №125160001/2016/554384 від 05.12.2016 року та №UA125250/2017/807714 від 16.06.2017 року до коду УКТЗЕД 8309 90 90 00 та готове здійснити доплату ввізного мита та податку на додану вартість у спосіб та строки, встановлених законодавством. Водночас, Товариство заперечувало щодо необхідності віднесення товарів, оформлених за митною декларацією №UA125250/2017/812419 від 27.09.2017 року до коду УКТЗЕД 8205 51 00 00, а тому не погодилось з висновком про заниження податкового зобов`язання за митом в сумі 40 114,59 грн., за податком на додану вартість в сумі 8 022,92 грн. 22 грудня 2017 року позивачу від відповідача надійшло рішення про розгляд заперечень на Акт перевірки від 21.12.2017 року №65983/10/28-10-14-09-03 про залишення без змін висновків Акту перевірки, а заперечення - без задоволення. 27 грудня 2017 року відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0007414409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 9 364,74 грн. і штрафними санкціями на 4 682,38 грн. та №0009751409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за ввізним митом на 46 823,71 грн. і штрафними санкціями на 23 411,86 грн. Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Частинами першою та другою статті 67 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Частиною четвертою вказаної статті визначено, що структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Частинами першою та другою статті 68 Митного кодексу України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД. Частиною першою статті 69 Митного кодексу України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 Митного кодексу України). На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (частина третя статті 69 Митного Кодексу України). Згідно з частиною четвертою статті 69 Митного Кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті, рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Законом України «Про митний тариф» від 19.09.2013 №584-VII (далі Закон №584-VII) встановлено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Відповідно до Указу Президента України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» від 17.05.2002 року №466/2002 (далі - Указ № 466) Україна приєдналась до вказаної системи. Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі. Відповідно до пункту 1 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. №428 (далі - Порядок №428) цей Порядок визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД). Як передбачено Порядком №428, Держмитслужба приймає рішення щодо можливості деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні з урахуванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у Гармонізованій системі. Частиною першою статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. В силу приписів частини третьої статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до частини першої статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. За змістом пункту першого частини другої тієї ж статті документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів. Отже, як вірно наголошено судом першої інстанції, підставами для проведення позапланової невиїзної перевірки після завершення митного оформлення є наявність ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства з питань державної митної справи, які виявлені: за результатом аналізу інформації, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, а також з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів, разом з тим, із Акту перевірки та наказу про призначення перевірки від 17.11.2017 року №2634 не вбачається, що органом ДФС було отримано якусь інформацію про товар, що зазначений в декларації від 27.09.2017 року №UA125250/2017/812419 від виробника цього товару або отримано відповідний висновок експерта, на підставі якого зроблено висновок про наявність ознак порушення законодавства з питань державної митної справи. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позапланову невиїзну перевірку з питань правильності класифікації згідно із УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, проведено безпідставно з порушенням законодавства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 серпня 2018 року у справі № 826/4123/14, відповідно до якої, у разі якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати документальної перевірки та на положення статті 351 МК України та підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, яка, загалом, відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах від 6 листопада 2012 року (справа N 21-330а12), 5 березня 2013 року (справа N 21-36а13), 4 листопада 2014 року (справа N 21-479а14) та 28 квітня 2015 року (справа N 21-157а15). Крім того варто наголосити, що митною декларацією №UA125250/2017/812419 від 27.09.2017 року під позицією №2 за кодом УКТЗЕД 7323 93 00 00 було оформлено товар за описом, наведеним у графі 31 декларації: "Вироби столові з нержавіючої сталі: Набір форм для печива "Серця", 3 шт. 6 см, 8 см, 10 см, нержавіюча сталь, арт. 51603356 - 2304 шт. Набір форм для печива "Цифри", 9 шт, 4-5 см, нержавіюча сталь; арт. 5163357 2400 шт. Набір форм для печива "Святковий", 3 шт, 6 см, 8 см, 11 см, нержавіюча сталь, арт. 51603358 - 3024 шт. Набір форм для печива "Святковий 2", 3 шт, 6 см, 8 см, 11 см, нержавіюча сталь, арт. 51603359 - 3024 шт. Набір форм для печива "Асорті", 6 шт, 7-10 см, нержавіюча сталь, арт. 51603360 - 2016 шт. Набір форм для печива "Квітка", 9 шт, 4-12 см, нержавіюча сталь, арт. 51603361 - 2160 шт. Набір форм для печива "Янголи", 3 шт, 6 см, 8 см, 10 см, нержавіюча сталь, арт. 51603362 - 2112 шт. Набір форм для печива "Чоловічки", 4 шт, 5 см, 7 см, 9 см, 11 см, нержавіюча сталь, арт. 51603363 - 2112 шт. Набір форм для печива "Зимовий", 4 шт, 6-11 см, нержавіюча сталь, арт. 51603364 - 2112 шт. Набір форм для печива "Різдвяні зірки", 3 шт, 6 см, 8 см, 10 см, нержавіюча сталь, арт. 51603365 - 2112 шт. Набір форм для печива "Різдвяний", 10 шт, 6-8 см, нержавіюча сталь, арт. 51603366 - 2400 шт. Торговельна марка AERO-TECHNOLOGY. Виробник CHINA NATIONAL AERO-TECHNOLOGY IMPORT & EXPORT HANGZHOU COMPANY. Країна виробництва CN..." Під час визначення коду товару позивач керувався поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 року №401, згідно з якими до товарної позиції 7323 УКТЗЕД, зокрема включаються: форми для смаження або випікання, а також форми для желе або кондитерських виробів. Відповідачем, під час перевірки правильності визначення позивачем коду товару, на підставі дослідження наданих позивачем документів зроблено висновок, що товари, які задекларовані згідно митної декларації №UA125250/2017/812419 від 27.09.2017 року під позицією №2 за описом, наведеним у графі 31 декларації мають класифікуватися за кодом 8205 51 00

00. Цей висновок відповідачем наведено у пункті 2 Акту перевірки з огляду на те, що відповідно до вимог УКТЗЕД та пояснень до товарних позицій 7323 та 8205 форми з нержавіючої сталі для желе або кондитерських виробів, які призначені для випічки або приготування в них кондитерських виробів класифікуються у товарній підкатегорії 7323 93 00 00, а форми з нержавіючої сталі для вирізання різноманітних фігур з тіста відносяться до товарної підкатегорії 8205 51 00

00. Під час визначення коду товару відповідачем було взято до уваги, що на упаковках форм для печива "Янголи", "Чоловічки", "Зимовий", "Різдвяні зірки" та інших розміщені написи "COOKIE CUTTERS", що в перекладі на українську мову означає "різаки домашнього печива". Разом з тим, згідно з Висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи у цій справі від 17.07.2018 року №12154/18-53 товар, оформлений митною декларацією від 27.09.2017 року №UA125250/2017/812419, а саме виготовлені з нержавіючої сталі набори форм для печива "Серця", арт. 51603356 та "Святковий", арт. 51603358, відповідають визначальним товарним характеристикам, що розглядаються у Розділі XV: "Недорогоцінні метали та вироби з них", Групі: "Вироби з чорних металів", Товарній позиції: "Вироби столові, кухонні або інші побутові вироби та їх частини з чорних металів; металева "шерсть"; мочалки для чищення кухонного посуду, подушечки для чищення або полірування, рукавички та аналогічні вироби з чорних металів". Колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містяться докази вчинення позивачем порушень при митному оформленні спірного товару, додаткових документів, пояснень тощо щодо товару у позивача не вимагалось ні під час митного оформлення останнього ні під час проведення перевірки. Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у спірному рішенні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2019 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Г.В.Земляна Я.М.Собків Повний текст виготовлено 02 червня 2020 року.