Постанова 4855 № 712/8655/16-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/8655/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Шмагайло Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Чаку Є.В. суддів: Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю. секретаря судового засідання Ковтун К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Черкаської митниці ДФС на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС про порушення митних правил В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до Черкаської митниці ДФС про скасування постанови Черкаської митниці ДФС від 14.07.2016 №54/90200/16 та 55/90200/16 про застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2016 року позов задоволено. Відповідач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просив його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року було зупинено провадження за апеляційною скаргою Черкаської митниці ДФС на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 18 жовтня 2016 року у справі 712/8655/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС про порушення митних правил до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 823/1081/16. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року провадження у справі поновлено. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату чи про розгляд справи за участі представників сторін до суду не надходило. Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи. Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступного висновку З матеріалів справи вбачається, що постановою заступника начальника митниці - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Черкаської митниці ДВС Шульги Д.О. від 14 липня 2016 року у справі про порушення митних правил №54/90200/16 ОСОБА_1 , працюючого на час вчинення правопорушення директором ТОВ «Ахмед Яр Уа» було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України у зв`язку із порушенням положень ЗУ «Про митний тариф» ст.190 Податкового кодексу в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита та податку на додану вартість, визначеного ТОВ «Ахмед Яр Уа» за митною декларацією від 24.05.2013 року №902050000/2013/005055 на загальну суму 8690,26 грн. Вказаною постановою від 14 липня 2016 року на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 26070, 75 грн. Також, постановою заступника начальника митниці - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Черкаської митниці ДВС Шульги Д.О. від 14 липня 2016 року у справі про порушення митних правил №55/90200/16 ОСОБА_1 , працюючого на час вчинення правопорушення директором ТОВ «Ахмед Яр Уа» було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України у зв`язку із порушенням положень ЗУ «Про митний тариф» ст.190 Податкового кодексу в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита та податку на додану вартість, визначеного ТОВ «Ахмед Яр Уа» за митною декларацією від 07.11.2013 року №902050000/2013/011976 на загальну суму 14586,24 грн. Вказаною постановою від 14 липня 2016 року на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 43758,72 грн. Судом установлено, що вказані порушення щодо заниження податкових зобов`язань було встановлено 21.04.2016 року в результаті проведення ГУ ДФС невиїзної перевірки ТОВ «Ахмед Яр Уа» щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями. Не погоджуюсь з вказаними постановами відповідача, позивач подав до суд позов. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи колегія суддів зазначає наступне. Статтею 466 Митного кодексу України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України. Відповідно до частини першої статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. За приписами частини першої статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил. Згідно з частиною першою статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Отже, митниця наділена повноваженнями щодо розгляду справи про порушення митних правил у певних випадках, зокрема, і у випадку наявності порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Частиною першою статті 458 Митного кодексу України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Вимоги статті 489 Митного кодексу України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил. За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За приписами частини першої статті 510 Митного кодексу України посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації. Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно спірної постанови за статтею 485 Митного кодексу України, полягає у невірному зазначенні позивачем в поданій в митній декларації коду товару згідно УКТЗЕД. Частиною першою статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. За правилами частини сьомої статті 257 Митного кодексу України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відповідно до частини восьмої статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів. Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України. Митний тариф України регулюється Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року №584-VІІ з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними і класифікації. Відповідно до приписів правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД: для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до правил. Пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачені правила, за якими здійснюється класифікація товарів в УКТЗЕД: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Пунктом 3 (а) цих Основних правил визначений порядок класифікації товару у разі коли товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій. Пунктом 4 Основних правил передбачено, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються. Відповідно до частини четвертої статті 280 Митного кодексу України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Статті 485 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачає накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД. Тобто сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно з статтею 485 Митного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №640/5082/17. Відповідно до частин 1-7 статті 69 Митного кодексу України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Наведені положення Митного кодексу України передбачають, що контрольну функцію стосовно вірності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД. Судом встановлено, що ТОВ «Ахмед Яр Уа» в травні 2013 року було здійснене митне оформлення товару №4 - «холодильне обладнання: мультикомпресорна система конденсаторного типу (4200х1200х2000) з щитом керування на базі семипоршньових компресорів BITZER (1Х4NES-14Y, 3X4PES-12Y, 1X4TES9Y, 2X4CES6Y) - 1 шт., що надійшов на виконання контракту від 10.01.2013р. №001-041. В ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902050000/2013/005055, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8418690090. Разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №606995 від 17.05.2013 року; пакувальний лист б/н від 17.05.2013 року; CMR A№ 002088 від 20.05.2013 року; карнет TIR XN. 72342445 від 20.05.2013 року. Також у листопаді 2013 року підприємством ТОВ «Ахмед Яр Уа» було здійснене митне оформлення товару №1 - «холодильне обладнання: мультикомпресорна система конденсаторного типу (3800х1000х2200)-1 шт., мультикомпресорна система конденсаторного типу (3600х1000х2200)-1 шт., мультикомпресорна система конденсаторного типу (3400х1000х2200)-1 шт., що надійшов на виконання контракту від 10.01.2013р. №001-041. В ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902050000/2013/011976, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8418690090. Разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №607318 від 01.11.2013 року; пакувальний лист б/н від 01.11.2013 року; CMR A№ 000992 від 02.11.2013 року; карнет TIR XX. 75382387 від 02.11.2013 року. В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не надано доказів винних дій позивача щодо внесення недостовірної інформації у декларації стосовно класифікації товару з огляду на те, що товар був пропущений на митну територію України. На момент ввезення товару у посадових осіб органів митного контролю не виникало питань стосовно надання додаткових відомостей та документів стосовно товару (холодильне обладнання), та не виникало необхідності здійснити фізичний огляд вищевказаного обладнання. Крім того, колегія суддів зазначає, що посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Ахмед Яр Уа" на предмет дотримання законодавства України з питань державної митної справи стосовно правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару "мультикомпресорні системи конденсаторного типу", оформленого за МД від 24.05.2013 №902050000/2013/005055, від 07.11.2013 №902050000/2013/011976, від 12.03.2014 №902050000/2014/001844, від 11.08.2014 №902050000/2014/007459, від 24.09.2014 №902060000/2014/204905, за результатами якої складено акт від 21.04.2016 №19/23-00-22-0606/35274221. Згідно із цим актом, контролюючим органом було виявлено, факт невірної класифікації вказаного товару за УКТ ЗЕД 8418 69 00 90 (пільгова ставка ввізного мита 0%) та винесено рішення, зазначене в цьому акті перевірки, щодо правильності класифікації товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8414 30 81 90 (пільгова ставка ввізного мита 5 %). На підставі висновків акта від 21.04.2016 №19/23-00-22-0606/35274221 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 12.05.2016 №0000022206 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 12898,22 грн., в тому числі за основним платежем 10318,57 грн., за штрафними санкціями 2579,65 грн.; від 12.05.2016 №0000012206 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" на суму 64491,04 грн., в тому числі за основним платежем 51592,83 грн., за штрафними санкціями 12898,21 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення було оскаржено у судовому порядку. Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року, за результатами розгляду адміністративної справи №823/1081/16 зазначені податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано. Вирішуючи цей спір, суди дійшли висновку про те, що позивач під час митного оформлення товарів згідно митних декларацій від 24.05.2013 №902050000/2013/005055, від 07.11.2013 №902050000/2013/011976, від 12.03.2014 №902050000/2014/001844, від 11.08.2014 №902050000/2014/007459, від 24.09.2014 №902060000/2014/204905 правильно визначив код товарів згідно УКТ ЗЕД. Предметом спору у даній адміністративній справі є постанови Черкаської митниці ДФС від 14.07.2016 №54/90200/16 та 55/90200/16, згідно із якими ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складало відповідно 26070,75 грн. та 43758,72 грн. Названі рішення, із посиланням на той самий акт від 21.04.2016 №19/23-00-22-0606/35274221, обґрунтовані тим, що позивачем під час декларування товару за митними деклараціями №902050000/2013/005055, №902050000/2013/011976, було заявлено неправдиві відомості щодо коду товару, а саме вказано код УКТЗЕД 8418690090 (ставка ввізного мита - 0%), хоча, на переконання відповідача, товар, який декларувався за цими МД класифікується за кодом згідно УКТЗЕД 8414308190 (ставка мита - 5%). Оскільки рішеннями судів у справі №823/1081/16, які набрали законної сили, було встановлено правомірність визначення позивачем під час митного оформлення товарів згідно митних декларацій від 24.05.2013 №902050000/2013/005055, від 07.11.2013 №902050000/2013/011976, кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу за порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України - відсутні. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Черкаської митниці ДФС - залишити без задоволення. Постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 18 жовтня 2016 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Є.І. Мєзєнцев А.Ю. Коротких