Постанова 4875 № 922/3851/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" травня 2020 р. Справа № 922/3851/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. за участю секретаря судового засідання Перікової К.В. позивача -не з`явився; відповідача -Зучек Є.Н. (довіреність №64 від 26.12.19, наказ №126-к від 11.07.19), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (вх. 1012) на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3851/19, ухвалене суддею Шатерніковим М.І. в приміщенні господарського суду Харківської області 26.02.2020 о 13:21 (повний текст рішення складений 10.03.2020), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Мікрохім", місто Рубіжне, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Севєродонецьк, про зобов`язання продовжити дію договору оренди ВСТАНОВИЛА: Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2020 позов задоволено повністю. Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях продовжити строком на 2 роки 11 місяців з 21 листопада 2019 року по 21 жовтня 2022 року включно дію укладеного з ТОВ Науково-виробнича фірма "Мікрохім", договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003839/09 від 20.02.2012, предметом якого є державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення (каб. №№ 202, 202 б) загальною площею 229,89 кв. м, розміщені за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 33, на другому поверсі чотириповерхової будівлі навчального корпусу У-2 (інв. №10131001), що перебуває на балансі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, - шляхом укладення договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003839/09 від 20.02.2012. Рішення господарського суду Харківської області мотивовано тим, що позивач є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність, зокрема з розробки і наукових досліджень в галузі фармацевтичних та хімічних технологій, у позивача наявні правомірні сподівання на продовження дії оренди на новий строк в розумінні ч.4 статті 80 Закону України "Про освіту" та статті 17 Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Як зазначено в рішенні суду першої інстанції, мета використання спірного орендованого майна відповідає вимогам пункту 4 статті 80 Закону України "Про освіту" в розумінні забезпечення освітнього процесу, до якого, зокрема, належить й проходження практики та підвищення кваліфікації; визнання закладом освіти внеску позивача у здійснення освітніх програм та забезпечення високого рівня проходження практики, яка відповідає Положенню про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993р. № 93 та Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21 серпня 2019 №

800. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3851/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Науково-виробнича фірма "Мікрохім" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про зобов`язання продовжити договір оренди №003839/09 від 20.02.2012 строком на 2 роки 11 місяців з 21 листопада 2019 по 21 жовтня 2022 року включно - відмовити у повному обсязі. Відповідач стверджує, зокрема, про те, що розміщення офісних приміщень за договором оренди №003839/09 від 20.02.2012 не пов`зане з наданням послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо Східноукраїнським національним університетом ім. Володимира Даля задля освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу. Разом із цим апелянт зазначає, що надіславши лист від 20.11.19 року №06-13-02-01088 скористався правом на припинення дії договору оренди відповідно до приписів ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Таким чином, відповідач вважає, що позивач не має жодних належних правових підстав для укладення договору оренди, оскільки мета використання цього об`єкту не відповідає за своїм змістом вимогам законодавства. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3851/19 та призначено на 26.05.2020. 27.04.2020 (вх.3862) до суду апеляційної інстанції представником ТОВ НВФ "Мікрохім" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти доводів апелянта та просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3851/19 - без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях - без задоволення. Відзив ґрунтується на тому, що відповідач, відмовляючи у продовженні договору, не мав таких повноважень та діяв у способ, який суперечить законам України, оскільки позивач стверджує, що строки на поновлення договору не були прострочені, а послуги, пов`язані із забезпеченням освітнього процесу, які не могли забезпечуватись безпосередньо закладом здійснювались. 28.04.2020 (вх.3916) представником ТОВ НВФ "Мікрохім" подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 28.04.2020 (вх.3917) представником Східноукраїнського національного університета ім. Володимира Даля подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 28.04.2020 (вх.3920) представником Східноукраїнського національного університета ім. Володимира Даля у встановлені судом строки направлений відзив на апеляційну скаргу. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача вважає висновки суду першої інстанції законними, а рішення обґрунтованим. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору стверджує, що позивач забезпечує освітні послуги з проведення практики студентів, стажування педагогічних та науково-педагогічних працівників та пов`язаних з практикою та стажуванням інформаційно-консультаційними послугами. Крім того, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля звернувся з листом до Міністерства освіти і науки України, яким надано дозвіл на продовження терміну дії договору оренди. За вказаних обставин Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 задоволено клопотання ТОВ НВФ "Мікрохім" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 29.04.2020 (вх.4003) від третьої особи до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказу у справу, а саме засвідчена копія листа Міністерства освіти і науки України «Щодо надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди». В обґрунтування поважності причини неподання зазначеного письмового доказу суду першої інстанції третя особа зазначає, що лист надано 07.03.2020, тобто після закінчення розгляду справи в суді першої інстанції. 14.05.2020 (вх.4584) від представника відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу. 14.05.2020 (вх.4601) представником відповідача до суду були надані заперечення на клопотання про долучення доказу у справі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 задоволено клопотання Східноукраїнського національного університета ім. Володимира Даля про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 21.05.2020 (вх.4894) представником Східноукраїнського національного університета ім. Володимира Даля до суду були подані доповнення до відзиву та доповнення до клопотання про долучення доказу у справі (вх.4895). У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.05.2020 скаржник доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3851/19 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ НВФ "Мікрохім" відмовити в повному обсязі. Представник позивача та третя особа заявляли клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції, які були задоволені та з`явилися до Рубіжанського міського суду Луганської області. Однак, відеозв`зок з зазначеним судом, через відсутність з`єднання з сервером програмного комплексу "True Conf" встановити не вдалося, про що був складений акт начальником статистичного відділу Східного апеляційного господарського суду №12-33/138 від 26.05.2020. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представника позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів ч.1 статті 210 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін, виходячи із наступного. Розглядаючи дану справу судом першої інстанції встановлено, що: 20.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Мікрохім" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003839/09 від 20.02.2012 (з урахуванням Договору № 1 від 26 березня 2012 року про внесення змін до договору оренди від 20.02.12 №003839/09, Договору № 2 від 19.02.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 20.02.2012р. № 003839/09, Наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області від 19.02.2015 № 33 "Про продовження терміну дії договору оренди державного майна від 29.02.2012 № 003839/09", Договору № 3 від 15 грудня 2017року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.02.2012 № 003839/09, Договір № 4 від 29.11.2018 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.02.2012 № 003839/09), відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення (каб. №№ 202, 202 б) загальною площею 229,89 кв.м, розміщені за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська (до перейменування - Леніна), 33, на другому поверсі чотириповерхової будівлі навчального корпусу У-2 (інв. № 10131001), що перебуває на балансі Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Балансоутримувач). Факт передачі 20 лютого 2012 року позивачу орендованих приміщень підтвержується Актом приймання-передавання державного майна, що перебуває на балансі Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, погодженим з Балансоутримувачем. Пунктом 2.1 договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень. Відповідно до п. 10.1. Договір було укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 20.02.2012 до 19.01.2015 включно. На підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 19.02.2015р. № 33 "Про продовження терміну дії договору оренди державного майна від 29.02.2012р. № 00389/09" дію договору продовжено на 2 роки 11 місяців до 19 грудня 2017 року включно. Договором № 3 від 15 грудня 2017 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.02.2012 № 003839/09 внесено зміни, зокрема, до п.10.1. Розділу 10 договору, який викладено наступним чином: строк дії договору продовжено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 20 грудня 2017 року до 20 листопада 2019 року включно. Як свідчать матеріали справи, балансоутримувач листом від 01.11 2019р. № 326-16/01, наданим позивачу, підтвердив, що балансоутримувач не має намірів використовувати майно для власних потреб, пов`язаних з освітньою діяльністю. Натомість, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, як орендодавцем, 17 жовтня 2019 року на адресу позивача направлено лист № 06-13-02-00807 "Про припинення дії договору оренди", в якому відповідач зазначає, що мета використання об`єкту оренди не відповідає вимогам пункту 4 статті 80 Закону України "Про освіту", у зв`язку з чим договір не може бути продовжений, а об`єкт оренди підлягає поверненню за Актом приймання-передачі державного майна з 21 листопада 2019 року. В свою чергу, позивачем, на виконання приписів ч. 2 ст. 777 ЦК України, на адресу відповідача було направлено повідомлення від 06 листопада 2019 р. № 2007, від 14 листопада 2019 № 2056 про намір продовжити дію договору на новий строк, до якого позивачем були додані документи на підтвердження того, що позивач вже 14 років поспіль фактично співпрацює із закладом вищої освіти з питань надання освітніх послуг, які не може забезпечити сам заклад вищої освіти. Листом від 20.11.2019 року № 06-13-02-01088 відповідач відмовив позивачу в продовженні договору оренди на новий строк. Мотивуючи це тим, що мета використання майна, переданого в оренду за договором №003839/09 від 20.02.2012 вимогам ст.80 Закону України «Про освіту» не відповідає, одже строк не може бути продовжений, а дія договору буде припинена по закінченю терміну, на який він був укладений, а саме з 21.11.2019. Позивач зазначив, що такі дії відповідача щодо відмови на продовження дії договору оренди на новий термін, всупереч приписам ст.777 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.4. спірного договору оренди, порушують законні права та правомірні очікування позивача, оскільки позивачем взяті на себе зобов`язання за спірним договором виконуються належним чином; претензії з боку відповідача, власника майна та балансоутримувача протягом строку дії договору відсутні; власником об`єкту оренди, уповноваженим органом управління майном та балансоутримувачем у тримісячний строк до закінчення строку дії договору письмово не повідомлено позивача про намір використовувати майно для власних потреб, у зв`язку з чим позивач має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін. Одночасно позивач наголошує, що відповідачу позивачем надані докази того, що позивач вже 14 років поспіль фактично співпрацює із закладом вищої освіти з питань надання освітніх послуг, які не може забезпечити сам заклад вищої освіти, тобто діяльність позивача не суперечить приписам ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту". Дослідивши матеріали справ, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також норми Закону України "Про освіту", оскільки спірний об`єкт оренди перебуває на балансі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, видами діяльності якого є професійно-технічна освіта, професійно-технічна освіта на рівні вищого професійно-технічного навчального закладу, вища освіта. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом. Статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269- ХІІ (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктами оренди за цим Законом, зокрема, є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств. Відповідно до змісту статті 287 Господарського кодексу України України орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями, зокрема, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Так, договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму. Пунктом 10.1 договору, з урахуванням внесених змін, встановлено, що договір є укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 21.11.2019. Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України положення якої кореспондуються з нормою частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Проте, положеннями статті 764 Цивільного кодексу України визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Отже, з аналізу статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Тобто, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Для продовження дії договору оренди на підставі частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору. Наведена норма Закону визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії. Як було зазначено вище, відповідач дійсно повідомив позивача про відсутність підстав для продовження терміну дії договору оренди, з посиланням на невідповідність мети використання майна, переданого в оренду за спірним договором №003839/09 від 20.02.2012 р. вимогам ст. 80 Закону України "Про освіту", тобто єдиною підставою заперечень орендодавця щодо продовження дії договору оренди стало внесення змін до ст. 80 Закону України "Про освіту" та висновок останнього, що діяльність ТОВ Науково-виробничої фірми "Мікрохім" не відповідає вимогам ст. 80 Закону України "Про освіту", щодо оренди приміщень за спірним договором №003839/09 від 20.02.2012 р. Судова колегія, наголошує на тому, що фактично відмова в продовжені орендних зобов`язань повина бути змістовно обґрунтована та вважає, що істотне значення у даному випадку має зміст такого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди. На виконання викладених вимог суд встановлює, з якою метою буде використовуватися нерухоме майно, що є предметом договору. Ця обставина, у разі з`ясування, що майно буде знову передаватися в оренду, свідчитиме про порушення власником вимог, встановлених частиною 3 статті 17 Закону. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 11.04.2018 у справі №914/3324/16, від 03.09.2019 у справі №920/960/18, від 09.07.2019 у справі №906/745/18 та від 06.02.2020 у справі №910/2461/19. Дослідивши зміст зазначего вище листа, з урахуванням висновків Верховного Суду, щодо обґрунтованості відмови в продовжені орендних відносин колегія судів зазначає таке. Згідно ч. 1. ст. 80 Закону України "Про освіту", до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Відповідно до ч. 4. ст. 80 Закону України "Про освіту", об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. Згідно з пунктом 4 частини 3 ст. 70 Закону України "Про вищу освіту", заклад вищої освіти відповідно до статутних завдань та у порядку, визначеному законом, має право використовувати майно, закріплене за ним на праві господарського відання, у тому числі для провадження господарської діяльності, передавати його в оренду та в користування відповідно до законодавства. Відповідно до Статуту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.12.2014 ідентифікаційний код 02070714, Положення про Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, затвердженого Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля 28.09.2017 ідентифікаційний номери 05465028, основними завданнями закладу вищої освіти є: провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними спеціальностями; провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки кадрів вищої кваліфікації; створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, є: 85.42 вища освіта; 85.59 інші види освіти, н. в. і. у.; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Відповідно до Положення про Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, затвердженого Східноукраїнським національним університетом ім. В. Даля 05.12.2017 за № 28, за Інститутом хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на праві господарського відання закріплене нерухоме майно - Будівля навчального корпусу У-2, розташована за адресою Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Володимирська, будинок

33. Нежитлові приміщення Будівлі навчального корпусу У-2 на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003839/09 від 20.02.2012 передано в оренду ТОВ НВФ "Мікрохім" для цілей провадження господарської діяльності. В свою чергу, ТОВ НВФ "Мікрохім" є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність, зокрема, з розробки і наукових досліджень в галузі фармацевтичних та хімічних технологій. Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності ТОВ НВФ "Мікрохім" є: 21.10 Виробництво основних фармацевтичних продуктів; 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Позивач та балансоутримувач зазначили, що адміністрація Інститута хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля ім. Володимира Даля та ТОВ НВФ "Мікрохім" тривалий час співпрацюють. Мають намір продовжувати та зміцнювати ділові стосунки, з метою виконання статутних завдань закладу вищої освіти щодо забезпечення поєднання освітнього і наукового процесу, на базі ТОВ НВФ "Мікрохім" студенти кафедри хімічних та фармацевтичних технологій, кафедри природничих та суспільно-гуманітарних дисциплін, кафедри машин і апаратів хімічних виробництв, кафедри екології та технології полімерів Інститута хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля проходять лабораторну, виробничу та переддипломну практику, приймають участь у науковій діяльності; випускники Інститута хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля з метою подальшого розвитку здібностей мають змогу працевлаштуватися та набути професійний досвід в ТОВ НВФ "Мікрохім"; висококваліфіковані працівники ТОВ НВФ "Мікрохім" протягом багатьох років поспіль є рецензентами дипломних робіт студентів та очолюють державні екзаменаційні комісії. Так, відповідно до п. 5.2 Положення про Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, затвердженого Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля 05.12.2017 за № 28 Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля має право: створювати власні або використовувати за договором інші матеріально-технічні бази для проведення усіх видів практик осіб, які навчаються в Інституті; самостійно визначати форми та види організації освітнього процесу; здійснювати підготовку та атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, їхню перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації; укладати договори (угоди, контракти) з організаціями, підприємствами, установами для виконання завдань Інституту. Відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93 практика студентів є невід`ємною складовою частиною освітнього процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров`я, культури, торгівлі і державного управління. Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим Постановою Кабінета Міністрів України від 21 серпня 2019 № 800 (надалі - Порядок підвищення кваліфікації) визначено процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації. Пунктом 9 Порядку підвищення кваліфікації передбачено можливість підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників на базі юридичних осіб - суб`єктів підвищення кваліфікації, що надають освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам на умовах, передбачених договором та/або відповідною програмою. Третьою особою підтверджено, що у складі закладу освіти - Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відсутня оснащена відповідним чином база для проходження практики студентами кафедр хімічних та фармацевтичних технологій, природничих та суспільно-гуманітарних дисциплін, машин і апаратів хімічних виробництв, екології та технології полімерів, натомість ТОВ НВФ "Мікрохім" (Ліцензія на виробництво лікарських засобів серія AB № 598070 від 03 грудня 2013 року) має таку оснащену відповідним чином сучасну матеріально-технічну базу. При цьому, що ТОВ НВФ "Мікрохім" відповідає вимогам, які згідно з Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим Постановою КМУ від 21 серпня 2019 № 800 ставляться до суб`єкта підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково- педагогічних працівників. На підтвердження факту здійснення ТОВ НВФ "Мікрохім" та Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля співпраці з метою виконання статутних завдань закладу вищої освіти щодо забезпечення належним чином освітнього і наукового процесу, до матеріалів справи надані наступні докази: - укладений між ТОВ НВФ "Мікрохім" і Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля в особі Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Договір № 01/09/2019 від 01 вересня 2019 року, відповідно до якого ТОВ НВФ "Мікрохім" зобов`язалось надавати інформаційно-консультаційні послуги, пов`язані із забезпеченням освітнього процесу. На виконання якого складені акти приймання-передачі послуг від 27.09.2019, від 24.10.2019 р.; - проведення в період з 16 вересня 2019 року по 16 жовтня 2019 року суб`єктом підвищення кваліфікації ТОВ НВФ "Мікрохім", згідно з Наказом Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 12.09.2019 № 65-03 "Професорсько-викладацький склад про підвищення кваліфікації" та на умовах, визначених програмою підвищення кваліфікації (стажування), підвищення кваліфікації науково-педагогічного працівника ОСОБА_1 , доктора хімічних наук, професора кафедри хімічних та фармацевтичних технологій Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за темою "Інтенсифікація процесу нітрування ізосорбіду" (завідувача) (місце надання освітньої послуги - Технологічний відділ нітрування ТОВ НВФ "Мікрохім" ); - укладений між ТОВ НВФ "Мікрохім" і Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля в особі Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля договір на проведення практики студентів вищих навчальних закладів № б/н від 01 жовтня 2019, відповідно до якого база практики ТОВ НВФ "Мікрохім" зобов`язується надавати послуги з проведення усіх видів практики студентів за спеціальностями та згідно з календарним планом, передбаченими договором. Строк дії договору до 13.06.2021 ; - укладений між ТОВ НВФ "Мікрохім" і Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля в особі Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля договір на проведення практики студентів вищих навчальних закладів № 10 від 17 грудня 2019р., відповідно до якого база практики ТОВ НВФ "Мікрохім" зобов`язується на власній сучасній оснащеній відповідним чином матеріально-технічній базі надавати закладу освіти послуги з проведення практики студентів за спеціальностями та згідно з календарним планом, передбаченими договором. Строк дії договору до 01.03.2020. Надані докази свідчать, що мета використання індивідуально визначеного майна - нежитлових вбудованих приміщень (каб. №№ 202, 2026) загальною площею 229,89 кв. м, розміщеного за адресою: Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Володимирська, 33, на другому поверсі чотириповерхової будівлі навчального корпусу У-2 (інв. № 101310011), переданого в оренду за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003839/09 від 20.02.2012, що перебуває на балансі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, відповідає вимогам пункту 4 статті 80 Закону України "Про освіту". Доводи апелянта, щодо здійснення ТОВ НВФ "Мікрохім" діяльності не пов`язаної з навчальною діяльністю також спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно приписів оновленої ч.4 статті 80 Закону України "Про освіту" об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. Тобто в разі неможливості всебічно забезпечити освітній процес заклад освіти (суб`єкт управління майном) вправі здавати в оренду приміщення для забезпечення освітніх потреб та обслуговування осіб, які навчаються в закладі. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"від 27.08.2010 р. № 796 визначений перелік послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності. Судова колегія зазначає, якщо послуги для забезпечення освітнього процесу не виходять за межі вищевикладеної постанови, то заклад освіти (суб`єкт управління майном) вправі надати в оренду приміщення закладу тим, хто ці послуги зможе надати. Крім того, матеріали справи містять дозвіл Міністерства освіти і науки України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, на продовження терміну дії договору оренди від 20.02.2012 №003839/09 державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Східноукраїнського національного університету ім.Володимира Даля терміном до 3-х років за умови врахування істотних умов договору оренди та забезпечення дотримання санітарно-гігієничних та протипожежних норм. У дозволі Міністерства освіти і науки України зазначено, що під час передачі приміщень в оренду Міністерство освіти зобов`язує керівників ураховувати напрямок діяльності орендаря з тим, щоб не завадити умови безпечної роботи закладу. Відтак, уповноважений орган надав дозвіл Регіональному відділенню Фонду Державного майна України передати в оренду зазначені приміщення навчального закладу - Східноукраїнського національного університету ім.Володимира Даля. При цьому, Міністерства освіти і науки України наголошує лише на необхідності враховувати особливості діяльності орендаря, щоб не завадити умовам безпечної роботи закладу. Матеріали справи не містять жодних доказів, що діяльність ТОВ НВФ "Мікрохім" порушує умови безпечної роботи закладу. Орендою згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Отже, за договором оренди в особи виникають права володіння та користування майном протягом певного строку, які підлягають захисту за законодавством України від неправомірного порушення, невизнання або його оспорювання. Водночас апелянт посилається на правові позиціії, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 03.03.2016 по справі №910/22239/15, від 06.12.2016 по справі №910/9311/16 та постанові Верховного Суду від 13.06.2018 по справі №905/713/16. Колегія суддів вважає, що зазначені посилання є не обґрунтованими, оскільки постанови у зазначених справах прийняті за іншим предметом спору та за інших обставин справи. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після подання відповідної заяви відповідачу на продовження дії договору та документів на підтвердження фактів здійснення дій із забезпечення освітнього процесу, у позивача виникли правомірні очікування мирно володіти спірним майном (право оренди). Колегія судів також вказує, що місцевий суд правильно зазначив, стосовно відмови у продовженні дії договору оренди позивачу, відповідач не врахував правову позицію Європейського суду з прав людина щодо принципу "належного орендування", яке, відповідно до рішення "Москаль проти Польщі", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Лелас проти Хорватії", "Гаші проти Хорватії" є об`єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Суд першої інстанції також правомірно вказав про застосування принципу "належного орендування", відповідно до якого, як правило, його застосування не повинне перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"; пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"; пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії"; пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (пункт 58 рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"; пункт 40 рішення у справі "Гаші проти Хорватії"; пункт 67 рішення у справі "Трго проти Хорватії"). Таким чином судова колегія погоджується з висновком про те, що особа (в даному випадку позивач), якій відповідний державний орган надав згоду на укладення договору оренди, набуває право на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди, а тому дії відповідача щодо відмови у продовженні дії договору оренди у даному випадку, за умови недоведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях наявності в діях орендаря та балансоутримувача порушень приписів ч. 4 ст. 80 Законом України "Про освіту" та невідповідності використання орендованого майна освітнім цілям, можна розцінювати як порушення права позивача на мирне володіння майном у формі "правомірних очікувань" після проходження усіх встановлених законом процедур. Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку та не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3851/19 слід залишити без змін. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта. З огляду на викладене та керуючись ст.ст.129, 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3851/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 03.06.2020 Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя Л.І. Бородіна Суддя Л.М. Здоровко