Постанова Київський апеляційний суд № 369/939/20
від 25.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2020 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Дряпачки С.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 05.02.2020 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 05.02.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 10.01.2020 року о 02 год. 40 хв. керував автомобілем «Заз» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Білогородська, 45 в м. Боярка з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.9 ПДР України. Не погодившись з вказаним рішенням суду, адвокат Соловйов Є.В. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, а суд прийняв рішення без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки є інвалідом і постійно проходить медичне лікування, не сумісне з вживанням алкогольних напоїв. Пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу йому не пропонували, а тому від проходження такого огляду він не відмовлявся. Свідків на місці зупинки не було. Після вказаних подій він самостійно прибув до медичного закладу та пройшов медичний огляд, оскільки працівники безпідставно звинуватили його в наявності ознак сп`яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення адвоката Дряпачки С.І. і ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях свідків, які містяться в матеріалах справи. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 категорично заперечив дані обставини та надав пояснення, що відповідають змісту апеляційної скарги. На запит апеляційного суду запис нагрудних камер працівників поліції, що має відношення до складання протоколу про адміністративне правопорушення, надано не було, а поліцейський Києво-Святошинського ВП ГУНП України в Київській області сержант поліції Лебеденко М.О. до апеляційного суду не з`явився, хоча повідомлявся належним чином, пояснень не надав, твердження ОСОБА_1 не спростував. За таких обставин, будь-яких належних та допустимих доказів того, що дії працівників поліції відповідали вимогам КУпАП та Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" в матеріалах справи не має. Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП та п.п. 1, 12 р.2 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, вправі направити особу, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лише у тому випадку, коли є достатні підстави вважати, що вказана особа перебуває у відповідному стані. Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов`язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем, підтвердивши цим необґрунтованість підозр щодо його перебування у стані наркотичного сп`яніння та відсутність підстав для направлення його для проходження медичного огляду. Дані обставини узгоджуються з висновком лікаря ЦРЛ Києво-Святошинського району від 10.01.2020 щодо результатів медичного огляду, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до належного медичного закладу в межах встановленого Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" строку. З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що працівники поліції в порушення вимог ч.1 ст.266 КУпАП та п.п. 1, 12 р.2 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" вимагали від ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за відсутності передбачених законом підстав, які б свідчили про наявність у останнього ознак такого сп`яніння. Переконливих даних про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння апеляційним судом також не встановлено. Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Наведене дає підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до відповідальності. Керуючись ст.ст. 294, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Дряпачки С.І. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 05.02.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати. Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя