Постанова 4870 № 5008/579/2012

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2020 р. Справа №5008/579/2012 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: Судді-доповідача Дубник О.П. Суддів Зварич О.В. Хабіб М.І. за участю секретаря судового засідання Кіра О.С. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 19.02.2020 (вх. № 01-05/827/20 від 27.02.2020) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2020 (суддя Андрейчук Л.В., повний текст складено 11.02.2020) про зупинення провадження з розгляду заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25 серпня 2016 року у справі №5008/579/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі - ТОВ "КУА "Ізі Лайф"), м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно - транспортна компанія "Сіко" (далі - ТОВ ЕКТ "Сіко"), м. Ужгород третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Ужгород", м.Ужгород про стягнення 7 739 093,85 грн. за участю представників: від позивача (стягувач): не з`явився (належно повідомлений); від відповідача (боржника): Брунцвик Л.В. - керівник (виписка з ЄДРЮОФО та ГФ); від третьої особи: не з`явився (належно повідомлений); від заявника: Ламбрух О.С. - адвокат (ордер серія АО №1008380).

1. Розгляд справи Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило. Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи. Клопотань процесуального характеру не заявлено.

3. Короткий зміст заяви. 04.03.2019 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява ТОВ «ЕТК «Сіко» вих. № 02-02/25 від 01.03.2019 (т. 1, а. с. 197-199) (в подальшому доповнена заявою № 02-06/170 від 03.10.2019, т. 2, а. с. 199-202) про зупинення провадження у справі № 5008/579/2012 з розгляду заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25 серпня 2016 р у даній справі до вирішення Ужгородським міськрайонним судом двох інших судових справ: справи № 308/8326/18 за позовом ТОВ «ЕТК «Сіко» до ТОВ «Фактор Стандарт» та до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна та Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Ужгородської міської ради та справи № 308/1294/19 за позовом ТОВ «ЕТК «Сіко» до ОСОБА_2 про повернення нерухомого майна із незаконного володіння, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 та приватні нотаріуси Ужгородського районного нотаріального округу Резванова Інна Дмитрівна та Хваста Мар`яна Михайлівна (віндикаційний позов). Заявник стверджує про наявність підстав для задоволення його заяви, оскільки в разі задоволення віндикаційного позову (справа № 308/1294/19) йому повернуться в натурі майно та земельна ділянка, а відтак провадження з повороту виконання рішення суду у даній справі буде підлягати закриттю за відсутністю предмета спору. Заявник вважає, що від результату розгляду справи № 308/1294/19 залежатиме вирішення питання про спосіб повороту виконання скасованого судового рішення в господарському процесі. Разом з тим, заявник повідомляє, що провадження у справі № 308/1294/19 зупинено Ужгородським міськрайонним судом до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/8326/18, що розглядається тим же судом. 4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції. 4.1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2020 (т. 3, а. с. 162-168) провадження з розгляду заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25 серпня 2016 року у справі №5008/579/2012 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні зупинено до вирішення справи №308/8326/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Стандарт» та ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна та Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, та справи №308/1294/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» до ОСОБА_2 про повернення нерухомого майна із незаконного володіння, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 та приватні нотаріуси Ужгородського районного нотаріального округу Резванова Інна Дмитрівна та Хваста Мар`яна Михайлівна . 4.2 В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, що предметом розгляду заяви є вимога про повернення безпідставно набутого ОСОБА_1 майна (у зв`язку зі скасуванням правової підстави, на якій воно було нею набуте - ухвали суду від 25 серпня 2016 року № 5008/579/2012). Однак, як свідчать матеріали справи, таке майно у ОСОБА_1 відсутнє, оскільки було відчужене нею третій особі. Саме з огляду на це, керуючись положенням ч. 6 ст. 333 ГПК України заявником змінено первісну вимогу про повернення майна вимогою про відшкодування його вартості. Вимога ж щодо повернення майна поставлена товариством в межах іншого цивільного позову (справа № 308/1294/19), що розглядається Ужгородським міськрайонним судом, вже до особи, яка на момент розгляду заяви є його титульним власником. За таких обставин, суд констатує існування двох незалежних судових проваджень, вирішення одного з яких виключає предмет спору іншого. При цьому, як стверджує заявник, пріоритетним для нього є повернення саме майна в натурі ( такою ж була первинна вимога по заяві про поворот виконання рішення суду), а не отримання його грошового еквіваленту, відтак, в силу тривалого розгляду заяви про поворот виконання рішення суду, наявність цивільного позову про витребування майна в натурі, заявленого товариством з метою поновлення свого права, суд визнає цілком логічним та обґрунтованим заяву про зупинення провадження. Викладену в оскаржуваній ухвалі позицію щодо зупинення провадження по розгляду заяви про поворот виконання рішення до набрання законної сили рішенням по цивільній справі № 308/8326/18, суд мотивує принципами пропорційності та диспозитивності господарського судочинства, зважаючи на обраний заявником спосіб захисту свого порушеного права.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи. 5.1. ОСОБА_1 не погоджується з постановленою ухвалою суду, оскільки, на її думку, вказана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що вказує на підстави для її скасування. Апелянт зазначає, зокрема, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі до набрання законної сили рішеннями суду в інших справах за № 308/1294/19 та № 308/8326/18, виходив із того, що дані справи є взаємопов`язані, а предметом їх розгляду є вимоги ТОВ «ЕТК «СІКО» щодо визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та витребування нерухомого майна, а тому неможливо розглядати дану справу. Однак, як стверджує апелянт, сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в інших справах, оскільки незалежно від результату розгляду справ № 3008/1294/19 та № 3008/8326/18 суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті заяви про поворот виконання рішення у справі № 5008/579/2012. Крім того, судом першої інстанції не наведено беззаперечних підстав для зупинення провадження у справі, не наведено мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів. ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу. Крім того, зазначає апелянт, судом першої інстанції 06.02.2020 року постановлено ухвалу про забезпечення заяви про поворот виконання рішення суду, а в подальшому зупинено провадження у справі до розгляду інших справ, що призводить до тривалого обмеження прав ОСОБА_1 на вільне володіння своїм майном. А тому, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду по суті заяви про поворот виконання рішення суду. 5.2. ТОВ «ЕТК «СІКО» у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зазначає, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена судом першої інстанції після вивчення всіх обставин справи у їх сукупності та направлена на відновлення становища, що існувало до помилки у правозастосуванні, та захист майнових прав та інтересів відповідача (боржника), обставини справи в оскаржуваній ухвалі встановлені вірно, їм надана належна правова оцінка, а обставини, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, підтверджені належними доказами. ТОВ «ЕТК «СІКО» вважає, що суд дійшов правильного висновку про неможливість в межах цього господарського процесу здійснити поворот виконання скасованої ухвали шляхом повернення майнового комплексу та земельної ділянки у власність Товариства через фактичну відсутність цього майна у ОСОБА_1 . Саме через відсутність майна у володінні ОСОБА_1 . , ТОВ «ЕТК «СІКО» змінено первісну вимогу про повернення майна вимогою про відшкодування його вартості. Вимога про повернення майна в натурі поставлена Товариством в межах іншого цивільного позову (цивільна справа № 308/1294/19), вже до особи, яка є титульним власником - до ОСОБА_2 , а тому суд вірно констатував, що існує два незалежних судових провадження, вирішення яких виключає предмет спору іншого. При тому для ТОВ «ЕТК «СІКО» пріоритетним є саме повернення майна в натурі, а не отримання його грошового еквіваленту. Задоволення віндикаційного позову та повернення майнового комплексу та земельної ділянки у власність Товариства матиме наслідком закриття провадження у справі з повороту виконання судового рішення за відсутністю предмету спору, а отже наявний прямий та безпосередній зв`язок між результатами розгляду справи № 308/1294/19 та вирішенням питання про поворот виконання судового рішення чи про спосіб здійснення такого повороту.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у справі № 5008/579/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами "Ізі Лайф" було задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно - транспортна компанія "Сіко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами "Ізі Лайф" суму 7739093,85 грн. (сім мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч дев`яносто три гривні 85 коп.) заборгованості за кредитним договором від 12.02.2008 року № 1/4-08, а також суму 64380 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) у відшкодування судового збору. На виконання вказаного рішення 03.10.2013 було видано відповідний наказ. В подальшому, господарським судом винесено ухвалу від 25.08.2016 року № 5008/579/2012, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012 та замінено особу стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" у виконавчому провадженні № 50314743 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2013 року у справі № 5008/579/2012 його правонаступником - ОСОБА_1 , Ужгородський район, с. Минай. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 № 5008/759/2012 вказану ухвалу скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.08.2016 року (вх. № 02.5.1.-14/10099/16 від 03.08.2016 року) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012. Також присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "Сіко" витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку в сумі 1 600 грн. На адресу господарського суду Закарпатської області 28.08.2018 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТК "СІКО", м. Ужгород б/н від 28.08.2018 про поворот виконання судового рішення (ухвали) господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012 шляхом скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні ВП № 53186502 та видачі наказу про зобов`язання державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження Виконавчого комітету Ужгородської міської ради скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 Заява обґрунтована фактом скасування апеляційним судом ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012, на підставі якої ОСОБА_1 набула статусу сторони виконавчого провадження (стягувача) у справі № 5008/579/2012 та право на звернення стягнення на предмет іпотеки (майно боржника, заявника у даному випадку). Ухвалою суду від 06.09.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТК "СІКО", м. Ужгород б/н від 28.08.2018 року про поворот виконання судового рішення (ухвали) Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012 повернуто заявнику без розгляду. Однак, постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року вказану ухвалу від 06.09.2018 року № 5008/579/2012 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті. В ході розгляду заяви товариством - заявником подано докази про відчуження спірного майна ОСОБА_1. ОСОБА_2 (Договори про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.12.2018, зареєстровані в реєстрі за № № 3158, 3159). З огляду на неможливість в межах цього господарського процесу здійснити поворот виконання скасованої ухвали шляхом повернення майнового комплексу та земельної ділянки у власність товариства (через фактичну відсутність цього майна у ОСОБА_1 ), заявою від 30.09.2019, вих № 02-06/161 (вх. № 02.3.1-07/13767/19 від 01.10.2019) просить суд задовольнити його вимоги шляхом стягнення з ОСОБА_1 повної вартості вказаного майна в розмірі 4929832,00 грн. В той же час, заявою, вих. № 02-02/25 від 01.03.2019 ТОВ «ЕТК «Сіко» (в подальшому доповнена заявою № 02-06/170 від 03.10.2019) повідомило суд про виникнення обставин, які, на його думку, зумовлюють необхідність зупинення провадження за заявою про поворот виконання ухвали, а саме: наявність двох інших судових справ (№ 308/8326/18 та № 308/1294/19) у суді загальної юрисдикції, які стосуються витребування спірного майна. Пояснив , що оскільки в результаті постановлення скасованої в подальшому ухвали та своєчасного не вчинення дій з повороту виконання та забезпечення повороту виконання для реалізації правових наслідків виключення ОСОБА_1 з виконавчого провадження, заявник був змушений вдатися до іншого способу захисту свого права та звернутися з віндикаційним позовом в порядку цивільного судочинства (№ 308/1294/19 про повернення майна товариству з чужого незаконного володіння).

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду. Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно із п.12 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про зупинення провадження у справі. Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного. Колегією суддів встановлено, що предметом розгляду у даній справі (з врахуванням заяви від 30.09.2019 вих. № 02-06/161 (вх..№ 02.3.1-07/13767/19 від 01.10.2019) є заява ТОВ «ЕТК «СІКО» про поворот виконання судового рішення (ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у даній справі про заміну сторони виконавчого провадження) шляхом стягнення з ОСОБА_1 повної вартості майнового комплексу та земельної ділянки в розмірі 4 929 832,00 грн (т. 2, а.с. 166-168) . В обґрунтування вимог заяви ТОВ «ЕТК «СІКО» зазначало, що ОСОБА_1 відчужила дане майно ОСОБА_2 , а відтак здійснити поворот виконання ухвали суду шляхом повернення майнового комплексу та земельної ділянки у власність Товариства неможливе, через фактичну відсутність цього майна у ОСОБА_1 неможливо. Предметом розгляду справи №308/8326/18 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області є визнання недійсними правочинів: відступлення права вимоги за кредитним договором від 16.06.2016 № 30-16062016, відступлення права вимоги за іпотечним договором від 16.06.2016 № 30-16062016/1, відступлення права вимоги за договором застави від 16.06.2016 № 30-16062016/2, укладених між ТОВ «Фактор Стандарт» та ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 10-12). Крім того, у справі № 308/1294/19 Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, предметом розгляду є витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 майнового комплексу та земельної ділянки, які він набув згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.12.2018, зареєстровані в реєстрі за № № 3158, 3159, та відновлення права власності ТОВ «ЕТК «СІКО» на майновий комплекс та земельну ділянку (т. 2, а.с. 13-14). Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. З огляду на викладене та приписи ст.234 ГПК України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновків, обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст.227 ГПК України зумовлюють обов`язковість зупинення провадження у справі саме у світлі положень п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.12.2019 у справі № 910/2650/19. Зазначивши про необхідність зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд у мотивувальній частині ухвали не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справах № 308/1294/19 та № 308/8326/18, мотивів необхідності зупинення провадження у справі, обгрунтування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справ № 308/1294/19 та № 308/8326/18, яким чином наявні у справах № 308/1294/19 та № 308/8326/18 докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду, що суперечить вимогам п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, яким унормовано, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Натомість, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає, про існування двох незалежних судових проваджень, вирішення одного з яких виключає предмет спору іншого, тобто вирішення по суті вимог у справі № 308/1294/19 про витребування майна з незаконного володіння, призведе до закриття провадження у справі № 5008/579/2012 з розгляду заяви про поворот виконання ухвали суду шляхом відшкодування вартості майна. Проаналізувавши підстави, зазначені в обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі № 5008/579/2012, колегія суддів констатує, що судом першої інстанції не обґрунтована об`єктивна неможливість розгляду даної справи у зв`язку із тим, що зібрані докази не дозволяють встановити (оцінити) обставини та факти, які є предметом судового розгляду. Так, справи №5008/579/2012 та №308/1294/19 є пов`язаними, однак, сам факт пов`язаності справ не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі у розумінні п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. На переконання колегії суддів, вирішення справи №308/1294/19 про повернення нерухомого майна із незаконного володіння не свідчить про неможливість розгляду справи №5008/579/2012 про поворот виконання ухвали суду шляхом відшкодування вартості майна. Зважаючи на положення ч.6 ст.333 ГПК України, що внаслідок повороту виконання судового рішення підлягає поверненню майно або його вартість. Заявник звернувся до місцевого господарського суд з заявою про поворот виконання судового рішення шляхом стягнення вартості майна у зв`язку з неможливістю повернути таке майно в натурі, так як таке майно відсутнє у ОСОБА_1 . Проаналізувавши матеріали справи, колегія суду дійшла висновку, що суд першої інстанції має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті заяви про поворот виконання судового рішення у справі № 5008/579/2012. Місцевий господарський суд, в оскаржуваній ухвалі наголошує, що вирішення одного судового провадження виключає предмет спору іншого. Однак слід зауважити, що ТОВ «ЕТК «СІКО» звертаючись з уточненою заявою про поворот виконання судового рішення шляхом відшкодування вартості майна, обрало один з можливих способів захисту його порушеного права, а тому посилання суду першої інстанції на пріоритетність повернення майна в натурі, а не грошового еквіваленту є безпідставним. Так як, вирішуючи питання про пріоритетність того чи іншого обраного заявником способу захисту, суд першої інстанції відступив від свого обов`язку швидкого здійснення правосуддя та відновлення порушеного права. Крім того, місцевим господарським судом, не зазначено виявлення яких саме обставин, підстав чи фактів, здобуття яких доказів є неможливим до вирішення справи № 308/8326/18. Вирішуючи питання про зупинення провадження з розгляду справи № 5008/579/2012 про поворот виконання судового рішення, не мотивував чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Натомість задовольняючи клопотання заявника про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції мотивує таке рішення посилаючись на принцип пропорційності, диспозитивності господарського судочинства та обраний заявником спосіб захисту, що на думку судової колегії не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі. За таких обставин, вбачається, що суд першої інстанції помилково задовольнив клопотання ТОВ «ЕТК «СІКО» та зупинив провадження у справі до вирішення справ №308/1294/19 та № 308/8326/18, порушивши норми процесуального права - п.5 ч.1 ст.227, п.3 ч.1 ст.234 ГПК України, оскільки ухвала є невмотивованою, а суд апеляційної інстанції не виявив підстав для зупинення. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (Позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/2650/19) Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). З часу подання заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у даній справі (28.08.2018) та до постановлення судом першої інстанції ухвали про зупинення провадження у справі (06.02.2020) минуло більше одного року та п`ять місяців, що свідчить про тривалий розгляд справи. Зупинення місцевим господарським судом провадження у справі 5008/579/2012 з розгляду заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у даній справі до вирішення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області справи № 308/1294/19 за позовом ТОВ «ЕТК «Сіко» до ОСОБА_2 про повернення нерухомого майна із незаконного володіння, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 та приватні нотаріуси Ужгородського районного нотаріального округу Резванова Інна Дмитрівна та Хваста Мар`яна Михайлівна (віндикаційний позов) суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, так як місцевий господарський суд, за наслідком розгляду віндикаційного позову очікує отримати підстави для закриття провадження у справі 5008/579/2012 з розгляду заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016, а не докази для встановлення об`єктивної істини. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України). Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.271 України). Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року). Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2020 про зупинення провадження у справі №5008/579/2012, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. Судові витрати. У зв`язку з скасуванням ухвали місцевого господарського суду, що перешкоджає подальшому провадженню в справі та передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, враховуючи, що судом апеляційної інстанції рішення по суті позовних вимог не приймалось, розподіл судового збору в справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги, має здійснювати місцевий господарський суд при прийнятті рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Керуючись ст.ст. 86, 233, 236, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2020 про зупинення провадження з розгляду заяви про поворот виконання рішення суду (ухвали) від 28.08.2018, з врахуванням доповнень до неї, скасувати

3. Справу передати до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1глави 2 Розділу IV ГПК України. Повний текст постанови складено 01.06.2020 Головуючий суддя О.П.Дубник Судді О.В.Зварич М.І.Хабіб