Постанова 4824 № 753/13486/19
від 28.05.2020 ·Провадження №22-ц/824/6017/2020 Головуючий у І інстанції Мицик Ю.С. Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Поливач Л.Д., при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ВП Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ «Укрзалізниця» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні. Ухвалою від 04 вересня 2019 року суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. До початку розгляду справи по суті з`ясувалося, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, у зв`язку із чим ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу було запропоновано визначитися із колом відповідачів, вказати дані, що передбачені п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, визначити зміст вимог щодо кожного із відповідачів та надати позовну заяву в новій редакції з її копіями та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для всіх учасників справи, та у разі необхідності, клопотання про витребування доказів, оформлене у відповідності до вимог ст. 84 ЦПК України. Копії документів повинні бути належним чином засвідчені у відповідності до вимог ст.ст.43, 95 ЦПК України. Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв`язку із неусуненням недоліків на підставі вимог п. 13 ст. 187 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та просила про її задоволення з викладених у ній підстав. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.11, 12, 13 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто встановлені недоліки, однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального права, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для подання нової редакції позовної заяви із визначенням кола відповідачів та зазначенням змісту вимог відносно кожного з них, та, відповідно, надання копій заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, для всіх учасників справи. 07 лютого 2020 року на виконання вимог ухвали позивачем надано суду уточнену позовну заяву із виправленими у ній недоліками та її копію для відповідача (а.с.90-97). При цьому в заяві та її копії позивачем зазначено, що додатки на даний момент знаходяться у справі. Суд першої інстанції, залишаючи заяву без розгляду, в ухвалі від 10 лютого 2020 року зазначив, що позивачем не надано копії всіх документів (доказів), які обґрунтовують вимоги позову для направлення новому відповідачу Акціонерному товариству «Укрзалізниця» в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця". Разом з тим, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки згідно положень ст. 177 ЦПК України позивач звільняється від обов`язку додавати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, якщо ним подано позов, що виникає з трудових правовідносин. Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про стягнення на її користь грошових коштів, невиплачених при звільненні, тобто спір виник з трудових правовідносин, в зв`язку із чим позивач звільнена від обов`язку додавати до позовної заяви копії всіх додатків для відповідача. На положення вищенаведеної правової норми суд першої інстанції уваги не звернув, наслідком чого стало помилкове застосування ним положень ч. 13 ст. 187 ЦПК України та залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві». Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Враховуючи те, що суд першої інстанції, постановляючи 10 лютого 2020 року ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, порушив норми процесуального закону, керуючись гарантованим практикою Європейського суду з прав людини та національним законодавством України правом на реальний доступ до суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: