Постанова 4824 № 757/18470/19-ц

Головуючий у І інстанції Остапчук Т.В. Провадження №22-ц/824/5887/2020 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Матвієнко Ю.О., суддів: Мельника Я.С., Поливач Л.Д., при секретарі: Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Верповської О.В., третя особа: ОСОБА_3 , про скасування свідоцтва про право власності та стягнення безпідставно отриманих коштів, В С Т А Н О В И В: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Верповської О.В., третя особа: ОСОБА_3 , про скасування свідоцтва про право власності та стягнення безпідставно отриманих коштів. Разом з позовною заявою позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов шляхомнакладення арешту на належні ОСОБА_2 будинок та земельну ділянку під АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що відповідач не має джерел доходів та грошових рахунків, з яких можна було б стягнути грошові кошти, на які претендує позивач, що, на її думку, є підставою для забезпечення позову та накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 рокуу задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та постановити по справі нове судове рішення про задоволення її заяви про забезпечення позову. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко О.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила про її задоволення з викладених у ній підстав. Відповідач ОСОБА_2 в апеляційному суді проти задоволення скарги позивача заперечила та просила ухвалу суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану. Заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9). Суд першої інстанції, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду, оскільки заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях, а факт того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, постановленого за наслідками розгляду його позову, має бути доведеним належними, допустимими та достовірними доказами. При цьому, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 не позбавленаможливості повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, надавши на підтвердження викладених у ній обставин належні, допустимі та достовірні докази. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивачаз висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою і законності та обґрунтованості постановленої судом ухвали не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року про відмову у забезпеченні позову - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: