Постанова 4811 № 461/1266/20

Справа № 461/1266/20 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. Провадження № 33/811/349/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 адвоката Бабій І.М., розглянувши апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 лютого 2020 року, встановив: цією постановою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 154/20600/19 від 30.09.2019 року, 03.09.2019 року товар транспортний засіб марки «Skoda», VIN: НОМЕР_1 , ключі запалення та свідоцтво про його реєстрацію повернуто його володільцю для проходження та завершення митних процедур. Згідно постанови, Згідно протоколу про порушення митних правил від 30.09.2019 року № 154/20600/19, 03.09.2019 року у зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця -Кросценко» Львівської митниці ДФС, смугою руху «червоний коридор», заїхав транспортний засіб марки «Skoda», VIN : НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , діючи на підставі довіреності від ОСОБА_3 , ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Skoda», VIN: НОМЕР_1 та подав фактуру б/н від 30.08.2019 року, в якій зазначено, що продавцем та відправником даного товару є польська компанія «ZEIMPR&GS. A.», покупцем та отримувачем - STEPHANIUKVASYL, вартість товару 3700 Євро. Фактура б/н від 30.08.2019 року, подавалась ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці для митного оформлення товару по митній декларації від 09.09.2019 року. 16.09.2019 року ОСОБА_3 (власником) до Івано-Франківської митниці ДФС було подано фактуру від 31.08.2019 року, експортну декларацію, з ціною продажу 16100 польських злотих. У відповідності до даних документів продавцем та відправником даного товару є польська компанія «TRANSPORT SAMOСHODEM CIEZAROWYM REFAL HAWROVCKI DALEKA», покупцем та отримувачем -PRYGRODSKYI ANDRIY вартість товару 16 100 польських злотих. У зв`язку з цим 01.10.2019 року Івано-Франківською митницею ДФС скеровано лист-запит до РП щодо підтвердження чи спростування факту оформлення договору купівлі-продажу від 30.08.2019 року та продажу зазначеного вище транспортного засобу, а також надання наявних копій документів. 30.01.2020 року Львівською митницею ДФС за вхідним № 0820/20/02/7/1617 отримано відповідь та копію експортної декларації, копію договору купівлі-продажу від компанії. Згідно рахунку-фактури вартість транспортного засобу становить 16 100 польських злотих. Мотивуючи своє рішення суд в постанові, зокрема, вказав, що проаналізувавши договір про митне-брокерське обслуговування, заяву ОСОБА_3 адресовану керівнику Івано-Франківської митниці ДФС суд зазначає, що всі дії з подання документів здійснювалися митним брокером ОСОБА_6 , які останній отримував від ОСОБА_3 . Так, в заяві від 16.09.2019 року ОСОБА_3 сам стверджує, що всі документи до митного оформлення подавались особисто ним через митного брокера ОСОБА_6 , а відтак ОСОБА_1 не є суб`єктом притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу, адже не є особою, яка подавала документи до митного оформлення. В протоколі про порушення митних правил № 154/20600/19 від 30.09.2019 року, в межах якого здійснюється розгляд справи, зазначено, що фактура б/н від 30.08.2019 року, подавалась ОСОБА_1 до І.-Франківської митниці для митного оформлення товару по митній декларації від 09.09.2019 року. Разом з тим, таке твердження митного спростовується заявою ОСОБА_3 від 16.09.2019 року адресованій начальнику І.-Франківської митниці та узгоджується з договором про митне-брокерське обслуговування, укладеним між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6 , митною декларацією з якої вбачається, що послуги декларування здійснював ФОП ОСОБА_6 . Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 для митного оформлення подавались документи, які містять недостовірну інформацію в частині продавця та відправника та/або одержувача. У митній декларації типу ІМ40ЕЕ №UA206010/2019/419479, декларантом вказано ФОП ОСОБА_6 . Відтак, ОСОБА_1 не був декларантом транспортного засобу марки «Skoda», VIN : НОМЕР_1 , чи його власником, а лише перевізником. Тому, на думку суду, не є суб`єктом правопорушення, яке ставиться йому у провину. Суд прийшов до висновку, що уповноваженою на складання протоколу особою Івано-Франківської митниці ДФС України при оформленні матеріалів про порушення митних правил не були дотримані вимоги закону про всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Для встановлення істини у справі належна перевірка матеріалів органом митниці проведена не була, а саме не були скеровані запити до польських компаній, які або підтвердили б, або спростувати факт продажу автомобіля марки «Skoda», VIN: НОМЕР_1 . Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, зокрема його умисел на переміщення транспортного засобу марки «Skoda», VIN : НОМЕР_1 через митний кордон України шляхом поданням органу доходів і зборів як підстави для його переміщення підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, щодо вартості товару, а також того, що він є суб`єктом вказаного правопорушення. Не погоджуючись з даною постановою представником Галицької митниці Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржувану постанову скасувати, визнати гр. України ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі, а саме - штраф у розмірі 294 775,22 гривень з конфіскацією автомобіля Skoda Octavia номер кузова НОМЕР_1 у власність держави. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що висновок суду про те, що гр. України ОСОБА_2 перемістив автомобіль через митний кордон України як перевізник, а тому не є суб`єктом порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, з відповідним посиланням на положення ч.2 ст. 460 МК України, не відповідає фактичним обставинам справи Відповідно до фактури польської компанії "TRANSPORT SAMOCHODEM CIEZAROWYM REFAL NAWROCKI" від 31.08.2019 № VAT FS 111/2019 та митної декларації Республіки Польща від 03.09.2019 № 19PL402010E0994324, (що були надані гр. України ОСОБА_3 Івано - Франківській митниці ДФС), їх офіційних перекладів, які наявні у матеріалах справи, встановлено, що насправді вказаний автомобіль був проданий вищевказаною польською компанією за 16 100 польських злотих гр. України ОСОБА_2 . Тому, гр. України ОСОБА_2 виступив в даному випадку не як перевізник, а як одержувач та покупець вказаного автомобіля. Більше того, згідно із наданою гр. України ОСОБА_3 довіреністю від 31.08.2019 № 1591, гр. України ОСОБА_2 як повірений був уповноважений на купівлю за кордоном транспортного засобу на ім`я довірителя, переміщення його на територію України та подання митним органам відповідних документів. Однак, беручи до уваги встановлені обставини справи, гр. України ОСОБА_2 не виконав доручення гр. України ОСОБА_3 , оскільки сам особисто придбав вказаний автомобіль у польської компанії "TRANSPORT SAMOCHODEM CIEZAROWYM REFAL NAWROCKI" за 16 100 польських злотих. На думку апелянта, гр. України ОСОБА_2 повністю усвідомлював та знав, що в пункті пропуску "Смільниця - Кросценко" Львівської митниці ДФС він подає фактуру б/н від 30.08.2019, яка містить неправдиві відомості про відправника, одержувача та ціну автомобіля, в повній мірі реалізував та завершив свій протиправний намір, перемістивши вказаний автомобіль через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Вказує, що покликання суду на те, що матеріали справи не містять доказів вчинення гр. України ОСОБА_2 дій, в яких виражена воля та які спрямовані на спричинення певних негативних наслідків при переміщенні товарів, якими повинна характеризуватися об`єктивна сторона правопорушення немає значення для кваліфікації дій останнього за ч.1 ст. 483 МК України, оскільки диспозиція цієї статті передбачає відповідальність за переміщення товару з приховуванням від митного контролю, або за дії, спрямовані на таке переміщення шляхом, зокрема, надання документів, що містять неправдиві відомості про відправника та/або одержувача, неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості. Аналіз диспозиції ч.1 ст. 483 МК України не передбачає як обов`язкову ознаку об`єктивної сторони - настання шкідливих наслідків переміщення товарів з приховуванням від митного контролю. Заслухавши в судовому засіданні виступ представника митниці, який підтримав апеляційну скаргу, думку представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка заперечила проти апеляційної скарги та просила постанову залишити без зміни, розглянувши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Згідно ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 483 МК України відповідальність настає за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. На переконання суду, висновок судді про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи. Суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 для митного оформлення подавались документи, які містять недостовірну інформацію в частині продавця та відправника та/або одержувача. Так, суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що в протоколі про порушення митних правил № 154/20600/19 від 30.09.2019 року, в межах якого здійснюється розгляд справи, зазначено, що фактура б/н від 30.08.2019 року, подавалась ОСОБА_1 до І.-Франківської митниці для митного оформлення товару по митній декларації від 09.09.2019 року. Як вірно встановлено судом першої інстанції, таке твердження митного органу спростовується заявою ОСОБА_3 від 16.09.2019 року адресованій начальнику І.-Франківської митниці, згідно якої ОСОБА_3 ствердив, що всі документи до митного оформлення подавались особисто ним через митного брокера ОСОБА_6 , а відтак ОСОБА_1 не є суб`єктом притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу, адже не є особою, яка подавала документи до митного оформлення, узгоджується з договором про митне-брокерське обслуговування, укладеним між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6 , митною декларацією з якої вбачається, що послуги декларування здійснював ФОП ОСОБА_6 , відтак, враховуючи вищенаведене, доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 виступив не як перевізник, а як одержувач та покупець вказаного автомобіля, свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли. З огляду на викладене, суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді даної справи, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 лютого 2020 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук