Постанова Київський апеляційний суд № 362/3558/19
від 15.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/24/2020 Суддя 1 інстанції - Лебідь-Гавенко Г.М. Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Присяжнюка Р.В., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Головка О.С. матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Головка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2019 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КпАП України,- В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2019 року, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 291311 від 14.06.2019 року, 14.06.2019 року о 14 год. 05 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ТЗ «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. 1 Травня. При виїзді на перехрестя з вул. Київська не надав переваги в русі транспортному засобу «MERCEDES-BENZ ML350» 4MATIC, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по вул. Київська та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно протоколу, ОСОБА_1 інкримінувалось порушення п.п. 2.3б, 16.12 Правил дорожнього руху та відповідно скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд першої інстанції, дослідивши усі наявні докази у справі, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , а також досліджені усі наявні матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається порушень п. 2.3б, п. 16.12 ПДР України і відповідно в його діях не міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому висновок працівників поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, сприймається як фактичне визнання механічних ушкоджень транспортного засобу без співставлення усіх даних у їх сукупності, що не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. При цьому суд першої інстанції зазначив, що пояснення потерпілого ОСОБА_2 з приводу того, що він приблизно в 14 год. їхав по вул. Київська в сторону магазину «Фора» на перехресті з вул. Першого Травня, та перед ним з лівої сторони вискочив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ», який повинен був йому надати йому дорогу, однак не надав, а уникнути зіткнення він не встиг, оскільки в цьому місці був закритий поворот, крім тог і він побачив цей автомобіль в останню секунду, неузгоджуються із Висновком №131 експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2019 року, відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, вбачати в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAТ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.п. 2.3.б), 16.12. ПДР, не має підстав технічного характеру, так як об`єктивно водій не мав можливості завчасно виявити перехрестя з правого боку, та при виявленні заокруглення зупинити свій транспортний засіб до межі пересікаємої під`їзної дороги. В даній дорожньо-транспортній ситуації, при заданих вихідних даних водій автомобіля «MERCEDES-BENZ» ML350 4MATIC, державний номерний знак НОМЕР_2 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAТ, шляхом застосування екстреного гальмування з моменту проїзду під`їзної дороги автомобілем VOLKSWAGEN PASSAТ». В даній дорожньо-транспортній ситуації, при заданих вихідних даних, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «MERCEDES-BENZ» ML350 4MATIC, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Головко О.С. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2019 року та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КупАП. За доводами апелянта, постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, прийнята у не повній відповідності із законом, що є порушенням вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП та підлягає скасуванню з наступних підстав. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що в матеріалах справи містяться пояснення обох учасників дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), які суттєво відрізняються. Тобто, жоден із учасників ДТП не визнав себе винним, однак протокол про адміністративне правопорушення від 14.06.2019 року було складено на ОСОБА_3 . На думку адвоката Головка О.С., у випадку заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності своєї вини, з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд просто зобов`язаний був залучити до справи іншого учасника ДТП і отримати від нього як додаткові пояснення щодо обставин самого ДТП, так і щодо висновку експертного дослідження обставин ДТП від 19.08.2019 року, однак потерпілий ОСОБА_2 до розгляду справи не долучався, про дату та час розгляду справи не повідомлявся, про надання ОСОБА_4 висновку експертного дослідження від 19.08.2019 року ОСОБА_5 також нічого відомо не було і суд його думки щодо цього висновку бажання отримати не захотів. Таким чином, на переконання апелянта, оскаржувана постанова прийнята судом однобічно, з урахуванням пояснень лише одного учасника ДТП, тобто з порушенням вимог ст.245 КУпАП. Апелянт зазначає, що відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, однак, зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова також не відповідає. Окрім того, адвокат Головко О.С. вказує на те, що в основу оскаржуваної постанови судом першої інстанції покладено висновок експертного дослідження обставин ДТП від 19.08.2019року, однак, на переконання апелянта, даний висновок експертного дослідження прийнято судом та покладено в основу оскаржуваної постанови з грубим порушенням норми ст. 252 КУпАП. Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи, крім самого висновку експертного дослідження обставин ДТП від 19.08.2019 року відсутні матеріали (докази), на які містяться посилання у даному висновку, а саме у висновку містяться посилання зокрема на: - пояснення водіїв; - схему ДТП від 14.06.2019 року; - додаткові пояснення ОСОБА_6 ; - відеозапис місця пригоди по напрямку руху автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , однак, суд не перевірив, чи експерт досліджував ті самі пояснення водіїв, які містяться в матеріалах справи і які надавалися працівникам поліції безпосередньо після скоєння ДТП, проте суд не дослідив додаткові пояснення ОСОБА_3 відеозапис місця пригоди по напрямку руху автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки вони відсутні у справі. На думку адвоката Головка О.С., неможливо всебічно, повно і об`єктивно дослідити висновок експертного дослідження обставин ДТП від 19.08.2019 року без тих матеріалів, на які даний висновок посилається. Лише судова експертиза за відповідною ухвалою суду здійснюється на підставі існуючих матеріалів справи, а висновок експертного дослідження від 19.08.2019 року проведено на підставі матеріалів, які були надані експерту одним із учасників ДТП. Відповідно, на відміну від судової експертизи, дослідження тих доказів, на які посилається даний висновок є обов`язковим, оскільки такі матеріали у справі відсутні і неможливо точно та достеменно встановити відповідність такого висновку дійсним. Відтак, на переконання апелянта, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст.252 КУпАП без дослідження судом обставин справи у їх сукупності. У зв`язку із чим, наявний у справі висновок експертного дослідження обставин ДТП від 19.08.2019 року не може бути належним та допустимим доказом по справі. З приводу обставин справи адвокат Головко О.С. зазначає, що ДТП сталося на перехресті вулиць 1-го Травня та Київська. Автомобіль ОСОБА_2 рухався по вулиці Київська, яка проходить паралельно трасі Е-95 Київ - Одеса. Загальна ширина асфальтованого покриття даної вулиці перед перехрестям із вул. 1- го Травня становить орієнтовно 2 метри. Що, враховуючи умови роз`їзду із зустрічним транспортом, не дає можливості рухатися із перевищенням швидкості. Жодного обмежувального знаку при виїзді на перехрестя з боку руху автомобіля ОСОБА_2 не було. Натомість, зі сторони вул. 1-го Травня, було розміщено знак 2.1 Дати дорогу, який було розміщено таким чином, що його було видно всім водіям, які рухалися по вул. Київська. У зв`язку із чим ОСОБА_2 мав чітке розуміння та впевненість у тому, що на даному перехресті має перевагу у русі по відношенню до водіїв, які виїздили на перехрестя з вул. 1- го Травня. В свою чергу, ОСОБА_6 , виїжджаючи на перехрестя також бачив знак 2.1 Дати дорогу, не міг не бачити, а тому зобов`язаний був зменшити швидкість, аж до повної зупинки транспортного , виходячи із вимог дорожньої обстановки (п.п.б) п.2.3,12.1 ПДР). Апелянт зазначає, що в своїх поясненнях від 14.06.2019 року ОСОБА_6 , вказує на те, що: «зупинившись перед нерегульованим перехрестям ввімкнув другу швидкість, щоб здійснити виїзд на трасу». Адвокат Головко О.С. вказує на те, що трасою є траса Київ-Одеса. Із фото перехрестя, де сталося ДТП чітко вбачається наявність підйому перед виїздом на трасу. Враховуючи вид транспортного засобу ОСОБА_3 (легковий автомобіль), підйом при виїзді на трасу, жвавий рух на трасі, дані пояснення ОСОБА_3 є сумнівними. У даній обстановці, при зупинці транспортного засобу і наявності підйому при виїзді на трасу, ОСОБА_6 мав рухатися на першій швидкості. Якщо ж ОСОБА_6 не зупинявся перед нерегульованим перехрестям, то ввімкнення другої швидкості є логічним в розрізі зменшення швидкості автомобіля ОСОБА_3 при виїзді на нерегульоване перехрестя і його переході з більш високої швидкості на меншу. Тобто, динаміка руху автомобіля ОСОБА_3 на перехресті була не в сторону повільного збільшення швидкості (від зупинки до повільного руху для виїзду на трасу), а навпаки. Що цілком узгоджується із поясненнями ОСОБА_2 про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 «выскочил», тобто виїхав на перехрестя із значною швидкістю не зупиняючись перед перехрестям і не переконавшись у безпечності свого маневру, а відтак, на переконання апелянта, в такому випадку вина ОСОБА_3 у вчинені ДТП є очевидною, у зв`язку із чим він має нести відповідальність передбачену законом. Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Головка О.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Присяжнюка Р.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, пояснення інспектора патрульної поліції - ОСОБА_8 , дослідивши надані під час апеляційного розгляду докази, ретельно перевіривши матеріали справи в повному обсязі та доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів та з`ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, ці вимоги закону суддею, як убачається з матеріалів справи, належним чином не виконані, внаслідок чого залишились нез`ясованими обставини, які мають значення для її правильного вирішення. Ухвалюючи постанову про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 порушень п. 2.3 б, 16.12 ПДР України, суддя районного суду розглянув справу у відсутність потерпілого ОСОБА_2 , взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 та Висновок №131 експертного дослідження обставин від 19.08.2019 року, при цьому, відхилив пояснення другого учасника ДТП ОСОБА_2 та не надав належної оцінки іншим доказам у справі. Ці обставини беззаперечно свідчать про допущені судом першої інстанції процесуальні порушення, у зв`язку із чим постановлене по справі рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. При цьому, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Так, зі схеми місця ДТП вбачається та сторонами не заперечується, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «VOLKSWAGEN PASSAТ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля «MERCEDES-BENZ ML350» 4MATIC, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , трапилась 14.06.2019 р. приблизно о 14 год. 05 хв. на перехресті вул. 1 Травня та вул. Київська в с. Гребінки Київської області. З пояснень в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вбачається, що він вину не визнає та пояснив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки він рухався в напрямку з вул. Першого Травня в сторону автодороги М-05 Київ/Одеса, і перед нерегульованим перехрестям, увімкнув другу швидкість, щоб здійснити виїзд на трасу. Рухався при цьому орієнтовно зі швидкістю 30 км/год. В цей момент виїхав з вул. Київської, яка є під`їзної дорогою, автомобіль «MERCEDES-BENZ ML350» 4 MATIC на великій швидкості та здійснив зіткнення в його автомобіль в заднє праве крило. ОСОБА_1 уточнив, що з моменту проїзду під`їзної дороги до моменту зіткнення пройшов час біля 5 сек. Другий учасник ДТП водій автомобіля «MERCEDES-BENZ ML350» 4MATIC - ОСОБА_9 в суді апеляційної інстанції пояснив, що він їхав по вул. Київська в с. Гребінки Київської області в сторону магазину «Фора». На перехресті з вул. Першого Травня перед ним непередбачувано вискочив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ», який повинен був надати дорогу (оскільки він ( ОСОБА_2 ) був для нього перешкодою справа. Він намагався уникнути зіткнення, але не встиг, оскільки поворот у даному місці має обмежену оглядовість і він побачив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ» в останню секунду. Також ОСОБА_9 додав, що коли він побачив автомобіль на перехресті, пройшло менше секунди, все відбулося практично миттєво. Він побачив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ, коли вже той виїхав на перехрестя вул. Київська та вул. 1 Травня і не зупиняючись рухався до траси Київ-Одеса. Також ОСОБА_9 зазначив, що автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ» не стояв, а знаходився весь час в русі з моменту, як він його побачив і до моменту зіткнення. Коли він побачив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ» відстань до нього становила близько 6-7 метрів, а рухався він зі швидкістю 40 -50 км/год, що не дало йому можливості зупинити транспортний засіб, а він встиг лише викрутити кермо вліво, та уникнути більш серйозного зіткнення. Інспектор взводу 1 роти 2 батальйону ПП у м. Біла Церква ДПП - лейтенант поліції Дармостук В .Р. в суді апеляційної інстанції по обставинам складання протоколу про адміністративне правопорушення пояснив, що при виїзді на місце ДТП було встановлено, що на перехресті рівнозначних доріг: вул. 1 Травня, по якій рухався ОСОБА_1 та вул. Київської, по якій рухався ОСОБА_9 , ОСОБА_1 не надав дорогу автомобілю, яким керував ОСОБА_9 , у зв`язку з чим саме на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. З врахуванням встановлених обставин, підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9 не було. Крім того, під час апеляційного розгляду досліджено ряд доказів, наданих як ОСОБА_9 та його представником Головко О.С. , так і ОСОБА_1 та його захисником Присяжнюком Р.В., зокрема, фото перехрестя, де сталося зіткнення транспортних засобів, відеозаписи, надані адвокатами, на які проведено зйомку виїзду автомобілів на даному перехресті у звичайну світлу пору доби перехрестя вул. 1 Травня та вул. Київської, інформацію Державного земельного кадастру по земельній ділянці, карту з кадастрової карти, які в сукупності з поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та працівника поліції підтверджують, що дорога, по якій рухався ОСОБА_9 є вул. Київською та є, відповідно, рівнозначною дорогою з дорогою - вул.1 травня, по якій рухався ОСОБА_1 . Того факту, що вул. Київська є рівнозначною дорогою з вул. 1 Травня, після дослідження всіх доказів у справі не став заперечувати і ОСОБА_1 . Вимоги п. 2.3.б ПДР України вказують зокрема, на те, що для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Відповідно до вимог п. 16.12. ПДР України, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух. Згідно висновку № 131 експертного дослідження обставин та механізму ДТП від 19 серпня 2019 року вбачається, що в даній дорожньо - транспортній ситуації, з технічної точки зору, вбачити в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAТ» ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.п. 2.3 б, 16.12 ПДР України не має підстав технічного характеру, так як об`єктивно водій не мав можливості завчасно виявити перехрестя з правого боку, та при виявленні заокруглення зупинити свій транспортний засіб до межі пересікаємої дороги. Проте, взяти такий висновок експертного дослідження до уваги не може суд апеляційної інстанції, оскільки, як вбачається з дослідницької частини висновку, не експерт визначав відстань, на якій ОСОБА_1 міг об`єктивно виявити перехрестя, а вихідні дані про те, що об`єктивно ОСОБА_1 міг виявити заокруглення, тобто місце перехрещення лише за 5 метрів були зазначені адвокатом Присяжнюком Р.В. в його заяві про проведення експертного дослідження. Разом з тим, такі вихідні дані суперечать поясненням самого ОСОБА_1 , наданим в суді апеляційної інстанції, в яких останній пояснив, що він проживає в смт. Гребінки, знав про наявне перехрестя, відповідно, рухався через дане перехрестя вже не вперше, а тому йому не потрібно було 5 метрів, як зазначено у висновку експерта визначати наявність перехрестя. З показань обох учасників ДТП, відеозапису з місця пригоди та інших письмових доказів у справі вбачається, що з лівої сторони в напрямку руху автомобіля «MERCEDES-BENZ ML350», який керував ОСОБА_2 , та відповідно з правої сторони в напрямку руху автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAТ», яким керував ОСОБА_1 розташовані дерева та кущі, які зменшують оглядовість на перехресті в напрямку обох водіїв, що, відповідно до вимог п. 2.3.б ПДР України, вимагало від обох водіїв бути ще уважнішими, а від водія ОСОБА_1 вимагало дотримання ще й п. 16.12 ПДР України, зокрема, на перехресті рівнозначних доріг, надати дорогу транспортному засобу, що наближається праворуч. Проте, як вбачається з матеріалів справи, вимог вказаних пунктів ПДР України не було дотримано з боку водія ОСОБА_1 , який, згідно його ж пояснень, рухаючись по вул. 1 Травня, та наближаючись до вул. Київська рухався зі швидкістю орієнтовно 30 км/год., та не зупиняючись перед вул. Київською, продовжив рух, і вже майже проїхавши вказане перехрестя, відчув удар в задню праву сторону автомобіля, від чого автомобіль розвернуло. При цьому, надаючи пояснення в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 пояснив, що вказуючи на місці ДТП в поясненнях, написаних працівникам поліції про те, що зупинившись перед нерегульованим перехрестям, ввімкнув другу швидкість, щоб здійснити виїзд на трасу, він, перш за все, під нерегульованим перехрестям мав на увазі виїзд саме з вул. 1 Травня на трасу Київ - Одеса, а не на вул. Київську, а вказуючи про зупинення транспортного засобу, мав на увазі не повну зупинку транспортного засобу, а лише призупинення транспортного засобу для перемикання коробки передач на другу швидкість. Такі пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються із показаннями ОСОБА_2 , який вказував, що він побачив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ», коли вже той виїхав на перехрестя вул. Київська та вул. 1 Травня і не зупиняючись рухався до траси Київ-Одеса. При цьому, з показань ОСОБА_2 як на місці ДТП, так і під час апеляційного розгляду вбачається, що автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAТ» він побачив за секунду до зіткнення, і тому, рухаючись зі швидкістю орієнтовно 40- 60 км/год. застосував всіх заходів щодо уникнення зіткнення, зокрема, викрутив кермо вліво, однак, з технічних причин не мав можливості уникнути зіткнення. Такі пояснення ОСОБА_2 повністю підтверджуються й висновком № 9380 від 02.10.2019 року за результатами проведення автотехнічного дослідження, відповідно до якого з наданих на дослідження матеріалів адміністративної справи та пояснень водія ОСОБА_2 , останній не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAТ». Разом з тим, суд не приймає до уваги висновок експерта № 131 від 19 серпня 2019 року в тій частині, що в даній дорожньо - транспортній ситуації водій автомобіля «MERCEDES-BENZ ML350» мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAТ», шляхом застосування екстренного гальмування з моменту проїзду під`їзної дороги автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAТ», оскільки з дослідницької частини вказаного висновку експертного дослідження вбачається, що такий висновок експерт надав, враховуючи виключно надані йому в якості вихідних даних додаткові пояснення ОСОБА_1 про те, що з моменту проїзду під`їзної дороги до моменту зіткнення пройшло біля 5 сек. Саме виходячи з зазначеного часового проміжку експерт визначав віддаленість автомобіля «MERCEDES-BENZ ML350» від місця зіткнення. А до таких додаткових пояснень ОСОБА_1 суд ставиться критично, оскільки він про ці обставини нічого не зазначав в момент оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення (на відміну від ОСОБА_2 ); надав такі пояснення захиснику виключно для проведення експертного дослідження (навіть до матеріалів справи в суді першої інстанції такі пояснення долучені не були), і більш того, такі пояснення спростовуються поясненнями ОСОБА_2 , які є послідовними з моменту написання їх на місці ДТП працівникам поліції, так і під час апеляційного розгляду. Крім того, зі змісту пояснень ОСОБА_1 вбачається, що на момент зіткнення його транспортний засіб рухався, і швидкість складала орієнтовно 30 км/год., відповідно за 5 секунд він міг проїхати більше 40 метрів, що не узгоджується з шириною перехрестя вул.1 Травня та вул. Київської та місцезнаходженням автомобіля як на момент ДТП, так і після ДТП, а тому і з цієї точки зору, додаткові показання ОСОБА_1 є неспроможними. А відтак, в цій частині висновок експерта № 131 від 19 серпня 2019 року не можна вважати належним та допустимим доказом. Відтак, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, доходжу висновку про те, що рішення суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є помилковим, адже, саме порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3б, 16.12 ПДР України, перебувають в прямому причинно - наслідковому зв`язку з настанням наслідків у виді дорожньо - транспортної пригоди. Таким чином, суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку за наявними у справі матеріалами дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки його вина підтверджується наявними матеріалами справи, схемою місця ДТП та встановленими судом обставинами. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2019 року прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи, а тому вона підлягає скасуванню з постановленням, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, судом апеляційної інстанції нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з тим, оскільки адміністратвине правопорушення вчинено 14.06.2019 р., то на час апеляційного розгляду вже сплинули строки накладення адмінстягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, в заязку з чим, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу адвоката Головка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити. Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2019 року, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - скасувати. Прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал