Постанова Сумський апеляційний суд № 576/522/20
від 22.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №576/522/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Усенко Л. М. Номер провадження 33/816/262/20 Суддя-доповідач Литовченко Н. О. Категорія 173-4 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. ,за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвоката Огорілко Ю.М., законного представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника потерпілого - адвоката Борсука С.В. в режимі відеоконференцзв`язку, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Огорілка Ю.М. на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1 , піддано адміністративному стягненню за ч.4 ст.173-4 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2020 року, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.4 ст.173-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Згідно постанови суду, в період часу з лютого 2019 року по 17 січня 2020 року учень 9 класу ЗОШ № 3 неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з однокласниками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в приміщенні навчального закладу м. Глухів по вул. Києво -Московська, 45, вчиняв булінг, тобто дії психологічного та фізичного насильства, що виразились в систематичних образливих висловлюваннях, псуванні та забрудненні особистих речей, завданні копняків відносно учня 9 класу ОСОБА_2 , 2005 р.н., внаслідок чого йому могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю. Оскільки діяння, передбачене ч.2 ст.173-4 КУпАП вчинив ОСОБА_4 у віці від 14 до 16 років до відповідальності притягується його мати - ОСОБА_1 . В поданій апеляційній скарзі захисник Огорілко Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно його підзахисної у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. На думку захисника, докази, покладені судом на доведення факту вчинення булінгу відносно потерпілого ОСОБА_2 оцінені судом однобоко та упереджено, у зв`язку із чим вважає передчасним висновок суду про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.173-4 КУпАП. В підтвердження цього посилається на наявні в матеріалах справи письмові пояснення дванадцяти учнів 9-А класу Глухівської ЗОШ I-III ступенів № 3, які, на переконання апелянта, по різному описують відносини між ОСОБА_4 та потерпілим, заступника директора з навчально - виховної роботи даної школи ОСОБА_7 та класного керівника 9-А класу ОСОБА_8 , які за твердженнями Огорілко Ю.М. , вказували на нормальні для школярів відносини та що діти просто гралися, покази яких залишилися поза належною увагою суду. Крім цього зазначає, що виписка з амбулаторної картки потерпілого ОСОБА_2 , психологічний висновок вхідного діагностування, складений практичним психологом територіального центру ОСОБА_28 та довідка психолога - консультанта ОСОБА_12 , на які, серед іншого, суд послався в обгрунтування своїх висновків щодо наявності складу адміністративного правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_4 не доводить причинно - наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_4 та психоемоційним станом потерпілого ОСОБА_2 . Іншими доказами у справі, на думку захисника, є показання зацікавлених осіб. З огляду на це вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.173-4 КУпАП. Разом з тим, звертає увагу на недотримання судом першої інстанції строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, зважаючи на те, що подія відбулася 16 січня 2020 року, а оскаржувана постанова винесена 21 квітня 2020 року. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, будь-яких клопотань про відкладення судового розгляду не подавала. Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Огорілко Ю.М., який підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, законного представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та його представника - адвоката Борсука С.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника та просили залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до таких висновків. За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими. Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , суддею у відповідності з ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП було повно встановлено всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності. Так, диспозиція ч.2 ст.173-4 КУпАП встановлює відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, вчинене групою осіб. Відповідно до ч.4 ст.173-4 КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють. Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що в період часу з лютого 2019 року по 17 січня 2020 року учень 9 класу ЗОШ № 3 неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з однокласниками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в приміщенні навчального закладу м. Глухів по вул. Києво -Московська, 45, вчиняв булінг, тобто дії психологічного та фізичного насильства, що виразились в систематичних образливих висловлюваннях, псуванні та забрудненні особистих речей, завданні копняків відносно учня 9 класу ОСОБА_2 , 2005 р.н., внаслідок чого йому могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю. Вказані обставини підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях законного представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні, з яких вбачається, що він неодноразово звертався до класного керівника, директора школи, оскільки син скаржився, що над ним постійно знущались три його однокласники, вимазували одяг, забирали та ховали його речі, витирали його одягом дошку в класі, ображали словесно, штовхали, давали копняків, поливали водою, тримаючи при цьому за руки, син постійно ходив із синцями. Після звернень до класного керівника та директора було якесь послаблення з сторони хлопців, але ненадовго. Не довіряти або сумніватись в правдивості та об`єктивності його показів з тих підстав, що він є зацікавленою особою, суд апеляційної інстанції підстав не вбачає, оскільки його покази є послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з іншими доказами по справі, на які суд цілком обгрунтовано, всупереч доводам апелянта, послався на доведення вини ОСОБА_4 . Зокрема, з наявних в матеріалах справи письмових поясненнях ОСОБА_3 , ОСОБА_15 - батьків потерпілого ОСОБА_2 , вбачається, що, в тому числі ОСОБА_4 , систематично чинив дії, які полягали у вчиненні психологічного та фізичного насильства по відношенню до їх сина. Допитані в присутності батьків учні 9-го класу Глухівської загальноосвітньої школи № 3 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , в наданих ними письмових поясненнях кожен окремо показали, що ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 недобре ставились до ОСОБА_2 , систематично ображали його словесно, давали копняків, вимазували крейдою, ховали речі або одяг, писали про нього на дошці нецензурні слова, тобто фактично підтвердили обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Систематичність таких дій підтверджується також і наявною в матеріалах справи копією скарги матері потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_15 , яка в 2016 році зверталася до директора школи, в якій навчається її син та скаржилася на поведінку однокласників стосовно їх сина. Всупереч твердженням захисника Огорілка Ю. М. апеляційний суд також звертає увагу, що дії, в тому числі ОСОБА_4 щодо ОСОБА_2 оцінено як булінг, до такого рішення прийшла комісія з розгляду даного питання із протидії булінгу, неповнолітній ОСОБА_4 поставлений на внутрішньо шкільний облік (а.с.56-60). Відповідно до підпункту 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Як вбачається з копії виписки з амбулаторної картки ОСОБА_2 , в 2016 році він два рази звертався із скаргами на головний біль до лікаря. Також звертався до лікаря 16.01.2020 р. зі скаргами на головний біль, відчуття напруги та слабкість. Проблеми із здоров`ям батьки пов`язували із знущанням над сином з боку однокласників (а.с. 61). Згідно висновку практичного психолога ОСОБА_28 (а.с.63), на початку лютого під час діагностичної бесіди з ОСОБА_2 з`ясувалось, що на нього останнім часом відбувався психологічний тиск з проявами фізичної агресії з боку його однолітків, що негативно впливало на його психоемоційний стан. При спогадах, що стосується даної ситуації та школи взагалі у нього з`являється почуття тривожності. Тривале перебування під психологічним тиском та напругою призвело до негативних змін на фізіологічному рівні. Також підтвердженням факту того, що ОСОБА_2 тривалий час перебував у стадії цькування, яка відрізняється від конфлікту тим, що жертва через нерівність сил неспроможна захиститись від фізичного, морального та емоційного гоніння є висновок психолога ОСОБА_12 (а.с.64), яка з 14.03.2020, тобто через незначний проміжок часу після подій, які відбулися, за запитом подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_15 вивчала психоемоційний стан їх сина ОСОБА_2 . Викладене у сукупності, спростовує доводи захисника Огорілка Ю.М. про недоведеність матеріалами справи причинно-наслідкового зв`язку між діями, в тому числі ОСОБА_4 та психоемоційним станом потерпілого ОСОБА_2 . Таким чином, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що у даному випадку дії неповнолітнього ОСОБА_4 були умисними, систематичними, внаслідок яких могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 , а мати дитини повинна була вживати усіх можливих виховних заходів для попередження такої протиправної поведінки сина. Є непереконливими доводи апеляційної скарги захисника Огорілка Ю.М. щодо передчасності висновку суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що в матеріалах справи є письмові пояснення і інших учнів 9-А класу Глухівської ЗОШ I-III ступенів № 3, які, на переконання апелянта, по різному описують відносини між ОСОБА_4 та потерпілим, а заступник директора з навчально - виховної роботи даної школи ОСОБА_7 та класний керівник 9-А класу ОСОБА_8 вказували на нормальні для школярів відносини та що діти просто гралися, оскільки такі не спростовують протиправність дій, в тому числі ОСОБА_4 , наявність яких суд встановив на підставі належних, допустимих та достатніх доказах у їх сукупності. Що стосується доводів апелянта з приводу порушення судом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, то слід зазначити наступне. Відповідно до ст.38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, які підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, 17 січня 2020 року батько потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся із заявою до Глухівського ВП ГУНП в Сумській області про вчинення психологічного насильства щодо його сина, що підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.15). 31 січня 2020 року листом т.в.о. начальника Глухівського ВП ГУНП в Сумській області Буханістого С. надано відповідь на звернення директора Глухівської загальноосвітньої школи № 3 Мариниченка Е. щодо факту булінгу відносно учня 9-го класу ОСОБА_2 , за змістом якого директора школи було повідомлено про відсутність в діях учнів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ознак адміністративного правопорушення, з огляду на те, що вони були вчинені не навмисно, не мали систематичності та мети приниження честі та гідності (а.с.77). У зв`язку із цим, представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Борсук С.В. 25 лютого 2020 року звернувся до ГУНП в Сумській області зі скаргою на бездіяльність працівників ГУНП в Сумській області (а.с.12-13), яка 03 березня 2020 року надійшла на адресу Глухівського ВП ГУНП в Сумській області. І лише 23 березня 2020 року інспектором з ювенальної превенції Глухівського ВП ГУНП в Сумській області Демченко К.О. було складено протокол про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-4 КУпАП, а оскільки ОСОБА_4 вчинив його у віці від 14 до 16 років протокол було складено відносно його матері - ОСОБА_1 , а тому адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 застосовано в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП. З огляду на наведене, підстав до задоволення апеляційної скарги захисника Огорілко Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.173-4 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Огорілко Ю.М. - без задоволення. Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.