Постанова Київський апеляційний суд № 757/63344/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 757/63344/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/5169/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року, встановив: у грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, я кому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в розмірі 68 000 дол. США та 2 000 Євро. 06 квітня 2017 року представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, укладеної 06 червня 2017 року між ним, як представником ОСОБА_2 , та позивачем ОСОБА_1 . Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 06 червня 2020 року було визнано мирову угоду та закрито провадження у справі. У вересні 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про внесення виправлень до ухвали, посилаючись на те, що її зміст не відповідає вимогам, встановленим до виконавчих документів. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року заяву було задоволено, внесено виправлення до ухвали про визнання мирової угоди та викладено її зміст, зазначено дані по стягувача та боржника, строк пред`явлення до виконання. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. посилаючись на її необґрунтованість. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду щодо внесення виправлень у рішення розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2017 року між ОСОБА_1 та представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було укладено мирову угоду (а.с.40-41) Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 06 червня 2020 року було визнано мирову угоду, укладену 06 червня 2017 року між позивачем та представником відповідача, яка долучена та знаходиться в матеріалах справи. Вирішуючи питання про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що із тексту мирової угоди вбачається, що сторонами врегульовано спірні питання. Змісту мирової угоди в ухвалі суду відображено не було. У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому зазначав, що відповідачем не виконано умови мирової угоди, однак йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з її примусового виконання, оскільки виконавчий документ - ухвала суду від 06 червня 2017 року не відповідає вимогам, встановленим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи викладене, позивач просив внести виправлення в ухвалу, виклавши зміст укладеної мирової угоди та зазначивши інші дані, передбачені для виконавчого документа. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року заяву було задоволено, внесено виправлення до ухвали про визнання мирової угоди та викладено її зміст, зокрема вказано, що: «1. Сторони домовились врегулювати спір по справі № 757/63344/16ц шляхом підписання та виконання даної мирової угоди.

2. Відповідач визнає свої зобов`язання по сплаті суми боргу перед Позивачем, який становить 1 050 838 грн. (екв. 40 000 доларів США ) за курсом НБУ, який існував на момент складання усної домовленості про підписання Мирової угоди, 26.27 грн. за 1 долар США) в повному обсязі.

3. Відповідач зобов`язується та гарантує сплатити Позивачу, шляхом виплати платежів за графіком сплати платежів в розмірах і в строки, встановлені в п.4 цієї угоди.

4. Відповідач сплачує борг, зазначений у п. 3 мирової угоди на умовах наступної розстрочки: Перша сума погашення: 10 000 (десять тисяч доларів США) до 30 червня 2017 р. Друга сума погашення:10 000 (десять тисяч доларів США) до 30 червня 2018р. Третя сума погашення:10 000 (десять тисяч доларів США) до 30 червня 2019 р. Четверта сума погашення:10 000 (десять тисяч доларів США) до 30.06.2020 р.

5. Виплата боргу або частин боргу у вигляді платежів, здійснюється шляхом передачі Позивачу готівкових коштів у терміни, зазначені у п. 4.

6. Датою отримання платежу вважається дата отримання Позивачем готівкових коштів, яка повинна бути підтверджена розпискою Позивача про одержання коштів.

7. Відповідач має право достроково погасити борг в повному обсязі або частково.

8. В разі підвищення курсу долара США до гривні від курсу, який вказано у п. 2, більше ніж на 5% на день розрахунку, Сторони домовились про перерахунок суми боргу з урахуванням коефіцієнту підвищення курсу.

9. У випадку якщо Відповідач порушить строки виплати зазначені у п.4 даної мирової угоди, він зобов`язується сплатити Позивачу штраф у розмірі 50 % від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання та пеню у розмірі подвійної облікової ставку НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання зазначеного у п.4 даної угоди за кожен день прострочки платежу.

10. За письмовою згодою Позивача та Відповідача, дати виплати окремих платежів, можуть бути відстрочені, але не більш ніж на 10 днів від дат, які вказані у п. № 4 цієї мирової угоди. При цьому, письмова згода сторін про відстрочення окремого платежу повинна бути укладена між Позивачем та Відповідачем не пізніше дати виплати такого платежу, яка вказана у п. № 4 Мирової угоди.

11. Дана мирова угода направляється сторонами до суду для її затвердження.

12. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого цією мировою угодою.

13. Ухвала Печерського суду про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

14. У разі несплати Відповідачем сум боргу у порядку п. 4 цієї мирової угоди Позивач має право направити ухвалу суду про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі, вказаному у п.2 цієї мирової угоди за вирахуванням здійснених Відповідачем платежів за цією мировою угодою, про що Позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження». Задовольняючи клопотання позивача, суд першої інстанції виходив з того, що в ухвалі про визнання мирової угоди відсутні всі відомості, які відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повинні міститись у виконавчому документі, а тому вважав за необхідне виправити описки в ухвалі, яка є виконавчим документом відповідно до закону. Однак з вказаним висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав. Частиною 1 ст. 269 ЦПК України встановлено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. З системного аналізу даної норми права вбачається, що під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Також, під описками слід розуміти, неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адреси, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття, а саме: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо). В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що ухвала суду, до якої було внесено виправлення, не містить посилань на зміст мирової угоди, що свідчить про фактичну зміну судового рішення шляхом внесення в нього виправлень. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було зроблено висновок про те, що ухвала про визнання мирової угоди від 06 червня 2017 року була постановлена без дотримання приписів ст. 208 ЦПК України щодо її відповідності вимогам до виконавчого документа. Разом з тим, зазначена норма процесуального закону викладена в ЦПК України, редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року. Також слід зазначити, що вирішуючи питання про внесення виправлень до ухвали, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що при укладенні мирової угоди сторони, поряд з іншим, просили суд вказати про те, що ухвала про визнання мирової угоди є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», редакція якого втратила чинність 05 січня 2017 року, тобто до постановлення відповідної ухвали. Вказані обставини судом першої інстанції не досліджувались, а ухвала суду про визнання мирової угоди учасниками справи в апеляційному порядку оскаржена не була. Враховуючи викладене, матеріали справи свідчать про те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про внесення виправлень в ухвалу про визнання мирової угоди було фактично прийнято нове судове рішення, що суперечить вимогам ст. 269 ЦПК України. За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу суду - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді