Постанова 4807 № 310/8421/18

Дата документу 27.05.2020 Справа № 310/8421/18 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/8421/18 Головуючий у 1-й інстанції: Маринін О.В. Провадження №22-ц/807/1699/20 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача: суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Маловічко С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Амельченко Дем`яна Дем`яновича на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» про захист прав споживача, про списання заборгованості, зобов`язання провести перерахунок,- В С Т А Н О В И В: В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» про захист прав споживача, про списання заборгованості, зобов`язання провести перерахунок. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Опалювальна площа квартири складає 71,40 кв. м. Вищезазначена квартира приєднана до централізованої мережі теплопостачання. Пільг по оплаті за послуги з теплопостачання відповідач не має. Згідно рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №546 від 14 вересня 2005 року виконавцем послуг з централізованого теплопостачання є Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж». ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким обліковуються надані послуги з теплопостачання, а 10 серпня 2010 року між ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж`та ОСОБА_1 був укладений договір №200063 про надання послуги з централізованого опалення. У зв`язку з тим, що послуги надавалися Приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» нерегулярно, з порушенням температурного режиму, ОСОБА_1 09 квітня 2012 року звернулася до відповідача з заявою про розірвання договору, на що отримала відмову. 24 травня 2012 року питання про від`єднання квартири ОСОБА_1 від централізованого теплопостачання було розглянуто на засіданні міжвідомчої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення, де було прийнято рішення про задоволення її заяви та до Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» направлено клопотання про відключення її квартири від тепломережі. Проте, Приватне акціонерне товариствао «Бердянське підприємство теплових мереж» не виконало рішення комісії, квартиру від централізованого опалення не відключило. З 2014 року ОСОБА_1 не користується послугою, яку надає Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж». Вона неодноразово зверталася до відповідача і до виконавчого комітету Бердянської міської ради з питання надання їй дозволу на відключення належної їй квартири від мережі централізованого опалення, проте у наданні такого дозволу їй було відмовлено. В серпні 2014 року ОСОБА_1 самочинно демонтувала батареї та опалює свою квартиру за допомогою електричних конвекторів. Послуг від Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» Степанченко В. ОСОБА_2 . не потребує та не отримує, про що складені протоколи за участю співвласників багатоквартирного будинку, проте незважаючи на це їй продовжує нараховуватися заборгованість за теплопостачання з 01 лютого 2014 року. Рішенням Бердянського міського суду Запорізької області від 11 липня 2016 року по справі №310/1940/16-ц було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2014 року по 10 червня 2016 року в сумі 5099,52 грн. Заборгованість станом на 20 вересня 2018 року складає 28 513,69 гривень, тобто з 10 червня 2016 року по 20 вересня 2018 року заборгованість була збільшена на 23414,17 гривень, що на думку ОСОБА_1 є неправомірним та підлягає скасуванню. Із урахуванням викладеного позивач просила суд: Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» списати з особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість по теплопостачанню в розмірі 23414,17 гривень. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» провести перерахунок плати за послуги з теплопостачання, надані з 10 червня 2016 року ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» про захист прав споживача, про списання заборгованості, зобов`язання провести перерахунок, відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Амельченко Дем`ян Дем`яновичподав апеляційну скаргу, в якій посилаючись напорушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що при винесенні рішення судом першої інстанції не було взято до уваги те, що ОСОБА_1 не користується послугами з теплопостачання, а Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» продовжує нараховувати їй заборгованість за теплопостачання. Крім того, зазначив, що є рішення судів, копії яких додано до позову, та які не взяті до уваги судом першої інстанції, якими встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не отримує послуги від Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» та якість послуг не відповідає встановленим нормам. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, наданого Приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж», зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2020 року це 210 200 грн. (відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 грн. (2102 грн. х 100 = 210 200 грн.)), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю доповідача в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою для видачі виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачальними організаціями) технічних умов для відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є прийняте постійно діючою міжвідомчою комісією рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, що оформлюється протоколом та подається заявником до виконавця послуг з централізованого опалення (теплопостачальної організації) у формі витягу з протоколу. За відсутності такого рішення, відключення підприємством-виконавцем послуг з централізованого опалення (теплопостачальної організації) не лише не передбачено, а і прямо заборонено законом. Приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» забезпечується відпуск теплової енергії на потреби опалення в багатоквартирний будинок, в тому числі і до квартири ОСОБА_1 , а не отримання чи отримання теплової енергії неналежної якості, внаслідок самовільного відлючення від послуг теплопостачання не звільняє від оплати за послуги теплопостачання та не є підставою для проведення перерахунку. ОСОБА_1 посилаючись на незабезпечення нормативної температури в її квартирі з боку Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» не надала достатніх і допустимих доказів,що підтверджуєть ненадання або надання нналежної якості послуги з централізованого опалення. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , опалювальна площа якої становить 71,40 кв.м. Згідно рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №546 від 14 вересня 2005 року виконавцем послуг з централізованого теплопостачання є Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж». ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким обліковуються надані послуги з теплопостачання, а 10 серпня 2010 року між ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж`та ОСОБА_1 був укладений договір №200063 про надання послуги з централізованого опалення. 09 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» з заявою про розірвання договору, проте їй було відмовлено в розірванні договору. 24 травня 2012 року знову розглядалася заява ОСОБА_1 про від`єднання її квартири від централізованого теплопостачання на засіданні міжвідомчої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення, де було прийнято рішення: направити управлінню житлового господарства клопотання до ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про відключення квартири позивачки про що свідчить відповідь за пілписом заступника міського голови В.М. Федосова направлена на алресу позивачки від 20.06 2012 ( а.с. 34) 21 вересня 2012 року заяву ОСОБА_1 про від`єднання її квартири від централізованого теплопостачання було розглянуто на засіданні міжвідомчої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення, де було прийнято рішення про відмову у задоволенні її заяви у звязку з тим, що вона не зібрала підписи усіх мешканців будинку на протоколі зі згодою про відключення її від централізованого опалення, що оформлено протоколом №5 від 21 вересня 2012 року. (а.с. 38-40). В серпні 2014 року ОСОБА_1 самочинно, шляхом зрізання, демонтувала батареї, за фактом чого 20 жовтня 2014 року відносно неї було складено протокол №401 про адміністративне правопорушення за ст. 150 КУпАП. (а.с. 60-61). 12 листопада 2014 року на засіданні адміністративнї комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради було винесено постанову №577 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. (а.с. 63). Відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 липня 2016 року справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2014 року по 10 червня 2016 року в сумі 5099,52 грн.(а.с.15-16). Ухвалою Апеляційного суду Запорізькї області від 01 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Бердянського суду Запорізької області від 11 липня 2016 року по цій справі залишено без змін. (а.с.17-19). Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» про розірвання договору, відмовлено. (а.с. 22-23). Ухвалою Апеляційного суду Запорізькї області від 25 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Бердянського суду Запорізької області від 09 лютого 2017 року по цій справі залишено без змін. (а.с.24-25). Згідно з наданою Приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» від 21 вересня 2018 року №1803 інформацією розрахунків за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що згідно з Довідкою №275 від 18 вересня 2018 року, заборгованість ОСОБА_1 з оплати послуг теплопостачання станом на 01 вересня 2018 року становить 28 513,69 грн. (а.с.12- 13), що також підтверджується документацією по нарахуванню та сплаті платежів за послуги з централізованого опалення, де зазначається, що станом на 20 вересня 2018 року заборгованість складає 28 513,69 грн. (а.с.14). Виниклі між сторонами правовідносини регулюються Законом України «Про житлово комунальні послуги», Законом Украни «Про теплопостачання» та іншими спеціальними нормативно правовими актами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання є одним із видів житлово-комунальних послуг. (п.1 ч.1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). Частиною 3 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному Згідно п.23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. У разі перерви в наданні послуг, ненадання або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Пунктом 33 Правил, визначено, що в разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім`я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов`язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов`язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім`я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття. Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов`язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з`явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку. (пункт 35). Відповідно до п.п. 37,38 Правил, за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком

2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця. У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта- претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. В апеляційній скарзі на підтвердження вимоги щодо списання заборгованості позивачка посилається на незабезпечення нормативної температури в її квартирі з боку відповідача. Постановою Кабінету Міністрів Укпаїни № 151 від 17 лютого 2010 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за наданя послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» визначається механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості. Пунктом 3 Порядку визначено, що виконавець зобов`язаний провенсти протягом місяця що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посмлається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Водночас, позивачкою не надано належних доказів щодо ненадання або надання неналежної якості послуги з центрального опалення, незабезпечення відповідачем нормативної температури в її квартирі. Натомість, судом першої інстанції встановлено, що приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» забезпечується відпуск теплової енергії на потреби опалення в багатоквартирний будинок, в тому числі до квартири ОСОБА_1 . Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, передбачено, що с поживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Пунктом 25 Правил, передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Пунктом 26 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Витрати, пов`язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем. (п.27). Крім Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, процедура відключення від системи централізованого опалення до 2019 року була встановлена «Порядком відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмоі споживачів від централізованго теплопостачання», що затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за №1478/11758, який містить в собі імперативні норми, зокрема якими встановлена процедура відключення від мереж централізованого опалення цілого будинку, а не окремого приміщення, шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення, визначені суб`єкти звернення та суб`єкти, уповноважені давати дозволи на відключення від мереж централізованого опалення, яким є Міжвідомча комісія з розгляду питань відключеня від мереж централізованого опалення, передбачені документи, які оформлюються при проведенні відключення від мереж централізованого опалення, а саме: протокол Комісії, яким оформлюється прийняте нею рішення. Акт про вдключення від систем централізованого опалення. Згідно з пунктом 1.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення і гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Відповідно до пункту 2.1 Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. У заяві про відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання власник (власники) будинку зазначає причини відключення. Після вивчення наданих власником (власниками) документів, Комісія у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Отже, відключення від мереж централізованого теплопостачання допускається лише з дотриманням наступних умов: наявності технічної можливості такого відключення; дотримання державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення; звернення власника (власників) будинку до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання із зазначенням причини відключення(додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення, підтримане всіма власниками приміщень). У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1706цс15 зроблено висновок, що "відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року №169 затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до розділу ІІІ Порядку чітко регламентовано порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від централізованого опалення та гарячого водопостачання. При цьому відокремити ( відключити ) свою кватиру чи нежитлове приміщення мають право власники, якщо на день набрання чинності Законом Уккраїни «Про житлово-комунальні послуги» не менш як половина квартир та нежитлоіих приміщень будинку відокремолена (відключена) від центрального опалення. Письмов заява оформляється в довільній формі із зазначенням причини відокремлення ( відключення) та подається інформація про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання квартири. Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника. Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги. Не допускається примусове відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до ЦО та ГВП, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП інших власників квартир та нежитлових приміщень. Таким чином при відмові від послуг з теплопостачання позивачка повинна дотримуватись певної процедури, що передбачена актами цивільного законодавства, так само як і відповідач повинен виконувати норми встановлені актами цивільного законодавства. Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання позивачці послуг з постачання тепла. Оскільки позивачка відключилася від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивачки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання". Вказані висновки підтверджуються постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2020 року по справі №490/12476/16-ц, повадження №61-29754св18. Встановивши, що припинення споживання теплової енергії на опалення приміщень квартири у багатоповерховому будинку, відповідно і припинення відповідних нарахувань, можливе виключно шляхом відключення від мереж центрального опалення в установленому нормативними документами порядку, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про безпідставність заявлених вимог ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). З урахуванням наведеного, розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, тому суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Амельченко Дем`яна Дем`яновича залишити без задоволення. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 27 травня травня 2020 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Кочеткова І.В. Маловічко С.В.