Постанова Донецький апеляційний суд № 263/3059/20

33/804/226/20 263/3059/20 Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Томілін О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2020 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Преснякова А.А. за участі секретаря судового засідання Костоманової А.Є. захисника адвоката Попова В.М. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Попова В.М. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.03.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий зуборізником ремонтно-механічного цеху №5 Маріупольського ремонтно-механічного заводу, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 18.02.2020 о 09.24год. в Центральному районі м. Маріуполя по вулиці Гранітна, будинок № 110, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307-42, номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням технічного засобу «Drager Alcotest» ARLM № 0357 у присутності двох свідків і в міському наркологічному диспансері м. Маріуполя, висновок № 99 від 18.02.2020, результат позитивний, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.03.2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Захисник Попов В.М. в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення і закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки судовий розгляд проведений без участі його підзахисного, який належним чином про дату судового розгляду повідомлений не був. ОСОБА_1 випадково дізнався про перебування справи щодо нього у Жовтневому районному суді на розгляді і завчасно направив до суду першої інстанції клопотання про відкладення судового розгляду, але суд проігнорував це клопотання. Не дочекавшись виклику у наступне судове засідання, ОСОБА_1 14.04.2020 року звернувся за правовою допомогою до нього, і з офіційного сайту «Судова влада» апелянту стало відомо при постановлене судове рішення, яке оскаржується. ОСОБА_1 не отримував поштою копію постанови районного суду, вона взагалі йому не направлялась судом першої інстанції, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що він 23.03.2020 року подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з карантином і спалахом коронавірусної інфекції, проте суд 26.03.2020 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність останнього, пославшись на розпорядження голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 від 17.03.2020 року» Вважає, що такий висновок суду є помилковим, оскільки це порушує право ОСОБА_1 на захист, останній не був належним чином сповіщений про дату судового розгляду і завчасно подав до суду клопотання про перенесення цього розгляду. Зазначає, що у провадженні суду справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 перебувала лише 15 календарних днів, до спливу строків, передбачених ст. 38 КУпАП залишалось ще майже 2 місяці, і районний суд мав можливість відкласти розгляд в межах цього строку. На його думку, матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110307-42 державний номер НОМЕР_1 , тому вимога працівника поліції відносно ОСОБА_1 про проходження ним огляду на стан сп`яніння була незаконною і суперечила визначеному законом порядку проведення огляду на стан сп`яніння, що виключає наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що протокол про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху є недопустимим доказом у справі, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, складений з порушенням «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», огляд на стан сп`яніння також проведений з порушенням. Зазначає, що подія відбулася 18.02.2020 року, а протокол був складений 04.03.2020 року у відсутність ОСОБА_1 , що потягло за собою порушення прав останнього, оскільки при складанні цього протоколу йому не були роз`яснені права, зміст протоколу, він не мав можливості надавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, не був повідомлений про місце, дату і час проведення судового розгляду, цей протокол він не підписував і не отримував його копію. Суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 , неповно і не об`єктивно дослідив докази у справі, не визнав, що протокол є недопустимим доказом, і не закрив провадження у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Окрім того, на відеозапису події не зафіксовано факту зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, також не зафіксований факт руху автомобіля під керуванням останнього, і перебування ОСОБА_1 на місці водія. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Позиції учасників судового провадження 12.05.2020 року у судовому засіданні захисник Попов В.М. підтримав вимоги апеляційної скарги і пояснив, що 18.02.2020 року його підзахисний не керував транспортним засобом, на жодному з відеозаписів не було встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його автомобіль буксував на гнучкому зчепленні інший транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , який був присутній на місці події і все бачив, може підтвердити, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. З оглянутого відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 , який стоїть біля машини, продути драгер, він виконав цю вимогу, але не погодився з результатами огляду. Також зазначив, що працівники поліції порушили порядок складання протоколу, оскільки склали його не на місці зупинки транспортного засобу і не у той день, коли відбувалася подія, окрім того, без участі ОСОБА_1 , тому, на його думку, суд першої інстанції повинен був визнати протокол про адміністративне правопорушення стосовно його підзахисного за ч.1 ст.130 КУпАП недопустимим доказом. Також звернув увагу суду, що в матеріалах справи відсутній відеозапис, на якому зафіксований факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , вина його підзахисного не доведена жодним доказом, а наявні у справі докази є недопустимими, тому він просить скасувати судове рішення і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Окрім того, ОСОБА_1 не вручалась копія висновку наркологічного диспансеру за результатами його огляду на стан сп`яніння, а суд першої інстанції не звернув увагу на цей факт і не витребував з наркодиспансеру акт медичного огляду стосовно ОСОБА_1 , допустив спрощений підхід при розгляді цієї справи, в матеріалах справи відсутні докази знаходження його підзахисного у стані сп`яніння. ОСОБА_1 12.05.2020 року у судовому засіданні пояснив, що 18.02.2020 року він не керував транспортним засобом, керувала дружина, а він сидів поруч, власник цієї машини батько дружини, а він інколи за усною домовленістю керує машиною. У той день ОСОБА_2 попросив допомогти відбуксувати його автомобіль з проспекту Будівельників біля дитячої бібліотеки. Коли працівники поліції зупинили машину, дружина сказала, що забула вдома водійське посвідчення, він пересів на її місце, оскільки у нього було з собою посвідчення водія, поки до машини підходили працівники поліції, а дружина відправилась додому за правами, тому коли поліцейські підійшли, він вже сидів за кермом. Свідок ОСОБА_2 знаходився у машині, яку буксували. Поліцейські запропонували продути драгер, він це зробив, не погодився з результатами і тому поїхав до медичного закладу, провели дослідження, відібрали аналіз сечі, але результат йому не повідомили, сказали, що направлять результати огляду працівникам поліції. Зазначив, що він не визнає факт керування транспортним засобом і знаходження у стані алкогольного сп`яніння. Підтвердив, що стосовно нього складена постанова за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення п. 2.9д Правил дорожнього руху України, за це порушення він вже сплатив штраф. 25.05.2020 року ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання, про місце, день і час судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив (а/с 41). Заслухавши доповідь судді, правопорушника ОСОБА_1 , його захисника Попова В.М., які просили задовольнити апеляційні вимоги у повному обсязі, скасувати судове рішення і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення, допитавши свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , оглянувши відеозапис, наявний у матеріалах справи і відеозапис з реєстратору автомобіля і нагрудних боді-камер патрульних поліцейських ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви Суду Згідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутнім 26.03.2020 року у судовому засіданні при розгляді адміністративної справи щодо нього (а/с 18-19), направив до суду першої інстанції клопотання про перенесення судового розгляду з 26.03.2020 року о 10.00год на іншу дату у зв`язку зі спалахом коронавірусної інфекції і карантином у державі (а/с 17). Судове рішення постановлено 26.03.2020 року у відсутність ОСОБА_1 , судом першої інстанції копія оскаржуваного судового рішення останньому надсилалась не рекомендованою поштою (а/с 20), копію оскаржуваного судового рішення він не отримав, в апеляційній скарзі зазначено, що про оскаржуване судове рішення ОСОБА_1 дізнався 14.04.2020 року після звернення до адвоката за правовою допомогою. Захисник Попов В.М., з яким ОСОБА_1 уклав договір № 21 «Про надання правової допомоги» 14.04.2020 року (а/с 22-23), 21.04.2020 року спрямував до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і 23.04.2020 року був ознайомлений з цими матеріалами справи про адміністративне правопорушення (а/с 21). 24.04.2020 року до суду першої інстанції захисником Поповим В.М. була направлена апеляційна скарга в інтересах ОСОБА_1 (а/с 25-34). Враховуючи викладене, а також період дії карантину у державі, вважаю, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений. Дана справа розглянута у відсутність ОСОБА_1 , але він був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно нього 26.03.2020 року о 10.00год. у Жовтневому районному суді м. Маріуполя Донецької області, оскільки 24.03.2020 року від нього до суду першої інстанції надійшла заява про перенесення розгляду цієї справи, у якій зазначено, що він просить перенести розгляд справи саме з 26.03.2020 року о 10.00год. на іншу дату, пославшись тільки на спалах короновірусної інфекції (а/с 17), та не був обмежений у своїх конституційних правах, з часу вчинення правопорушення, 18.02.2020 року, та складання протоколу 04.03.2020 року, до дати розгляду справи 26.03.2020 року було достатньо часу, щоб скористатися правовою допомогою, надати суду клопотання та пояснення за змістом адміністративного правопорушення. Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи і прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» і «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість дізнатися про призначення до розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього і постановлене судове рішення, наразі, в апеляційній скарзі зазначено, що апелянт про оскаржуване судове рішення дізнався саме з сайту «Судова влада». Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому справа надійшла до суду 11.03.2020 року, суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя розглянув справу 26.03.2020 року, після повідомлення правопорушника, тоді як надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом, тим більш, що ч.1 ст.277 КУпАП передбачений п`ятнадцятиденний строк розгляду справи з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням цього слід визнати, що суд першої інстанції розглянув справу у строки, передбачені ч.1 ст.277 КУпАП, а при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не були порушенні права останнього, передбачені ст.268 КУпАП, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Зміст постанови судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.02.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП, а саму справу суддею розглянуто із з`ясуванням всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП. В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 18.02.2020 о 09.24год. в Центральному районі м. Маріуполя по вулиці Гранітна, будинок № 110, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307-42 номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Необхідно наголосити, що відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 296281, який складений 04.03.2020 року командиром взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Ханаковою Л.С. (а/с 3); - копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі від 18.02.2020 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у сумі 425грн. за порушення останнім п.2.9.д Правил дорожнього руху України, оскільки він 18.02.2020 року о 09.24.год. у Центральному районі м. Маріуполя по вулиці Гранітна, будинок № 110 при керуванні транспортним засобом ЗАЗ 110307-42 номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , користувався засобами зв`язку, тримавши їх у руці, а саме, розмовляв по мобільному телефону (а/с 5); - повідомленням про запрошення до підрозділу поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 необхідно з`явитися 04.03.2020 року об 11.00год. у кабінет до ОСОБА_6 до Управління патрульної поліції за адресою Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вулиця Макара Мазая, 16, це повідомлення ОСОБА_1 отримав під розпис 18.02.2020 року (а/с 6); - роздруківкою з тестера «Драгер», з якої вбачається, що 18.02.2020 року о 09.46год. за адресою Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вулиця Гранітна, будинок № 110 водій ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду 0,42% (а/с 6а); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, був проведений огляд у присутності двох свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за допомогою газоаналізатору «Драгер», результат огляду позитивний 0,42% (а/с 7); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_9 від 18.02.2020 року, відповідно до яких 18.02.2020 року о 09.41год. вони були запрошені працівниками патрульної поліції у якості свідків при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , оскільки останній керував у м. Маріуполі по вулиці Гранітна, будинок № 110 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, і у їх присутності ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 0,42%, з яким ОСОБА_1 не погодився і виявив бажання пройти медичний огляд у лікаря нарколога для визначення стану сп`яніння (а/с 8); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 99 від 18.02.2020 року, час огляду о 10.14год., згідно якого водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю, неускладненої (а/с 9); відеозаписом, який переглядався судом першої інстанції, і був переглянутий при проведенні апеляційного розгляду, з якого вбачається, що ОСОБА_1 працівником поліції роз`яснювалися права, передбачені ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, в присутності свідків ОСОБА_1 погодився пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 0,42%, з яким останній не погодився і виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі (а/с 12); - актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 99 від 18.02.2020 року, час огляду о 10.14год., який був витребуваний при проведенні апеляційного розгляду, з якого вбачається, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був оглянутий у КНП «Наркологічний диспансер м. Маріуполь» лікарем наркологом, здав на аналіз біологічне середовище (сечу) 18.02.2020 року о 10.40год., у сечі було знайдено алкоголь концентрацією 0,67%, заключний діагноз: гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, неускладнена. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню дорожньо-транспортної пригоди складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Відповідно до вимог пунктів 2, 3, 4, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є в тому числі різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). При апеляційному розгляді був допитаний свідок ОСОБА_3 , поліцейський інспектор, який пояснив, що ОСОБА_1 раніше не знав, але добре пам`ятає події за участю останнього, 18.02.2020 року о 09.20год. зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху України за допомогою сирени, а саме за те, що водій користувався під час керування автомобілем телефоном мобільного зв`язку, тримаючи його у руці. В салоні автомобіля окрім ОСОБА_1 більш нікого не було. Подія була зафіксована на реєстраторі. Під час оформлення постанови за це правопорушення у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, було запропоновано йому пройти тест за допомогою приладу «Драгер» на стан сп`яніння, ОСОБА_1 пройшов цей тест, не погодився з результатом, виявив бажання пройти огляд у медичному закладі і вже членами іншого екіпажу був доставлений до наркологічного диспансеру м. Маріуполя, які у подальшому склали протокол стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підтвердив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 буксував інший автомобіль, і обидва водія цих автомобілів розмовляли по мобільним телефонам. Водій автомобіля, який буксували, також проходив тест за допомогою приладу «Драгер» на стан алкогольного сп`яніння, але результат огляду був негативний. Свідок ОСОБА_4 надав аналогічні пояснення, підтвердив, що вів патрулювання 18.02.2020 року у складі екіпажу з ОСОБА_3 , і на перехресті вулиць 9-ої Авіадивізії і вулиці Гранітна побачив, що одна машина буксує іншу, у кожній машині знаходились тільки водії, і обидва розмовляли по мобільним телефонам, звернув на це порушення увагу ОСОБА_3 , було прийнято рішення зупинити ці транспортні засоби, за допомогою звукового сигналу водії були зупинені. До цієї події він не знав особисто нікого з водіїв, під час оформлення постанови щодо порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 було виявлено, що він знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», він погодився, результат був позитивний, але ОСОБА_1 не погодився з таким результатом і виявив бажання пройти огляд у медичному закладі. Факт зупинки водія ОСОБА_1 зафіксований на нагрудні боді-камери і його і ОСОБА_3 . З переглянутого під час апеляційного розгляду відеозапису з реєстратору автомобіля і нагрудних боді-камер патрульних поліцейських ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вбачається, що 18.02.2020 року о 09.24год. при патрулюванні у складі екіпажу ними були помічені два автомобіля, у подальшому з`ясувалось під керуванням водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , один автомобіль буксував інший, при цьому обидва водія розмовляли по мобільних телефонах, автомобілі були зупинені за допомогою звукового сигналу у м. Маріуполі на вулиці Гранітна біля будинку №

110. Після зупинки з кожного автомобіля вийшов водій, пасажирів у цих автомобілях не було. Патрульні поліцейські представились, попросили надати їм посвідчення водіїв, у подальшому була складена постанова відносно водія ОСОБА_1 за порушення п.2.9д Правил дорожнього руху України, при винесені цієї постанови, працівник поліції під звукозапис роз`яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, порядок оскарження постанови, наслідки несвоєчасної сплати штрафу. Під час складання постанови до місця події вже прибув інший екіпаж патрульної поліції у складі двох чоловік, який у подальшому займався складанням протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст вказаного відеозапису спростовує доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом 18.02.2020 року о 09.24год. Факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не 18.02.2020 року за фактом події і на місці його зупинки, а 04.03.2020 року не є порушенням статей 254, 256 КУпАП та не спростовує вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у скоєнні цього правопорушення. Відповідно до п. 2.9.(а) Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або знаходячись під впливом наркотичних або токсичних речовин. Оскільки, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в діях ОСОБА_1 є склад цього адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги, що суддя місцевого суду постановив незаконне і необґрунтоване рішення, оскільки працівники поліції та медичного закладу порушили «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» є безпідставними та спростовуються дослідженими судом належними та допустимими доказами. В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення України, визначив вид стягнення і його розмір у межах, встановлених ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, у межах передбаченого ст. 38 КУпАП трьох місячного строку. З урахуванням наведеного, приходжу до висновків про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Попова В.М., оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи захисника є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, - ПОСТАНОВИЛА: Поновити захиснику адвокату Попову В`ячеславу Михайловичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 березня 2020 року. Апеляційну скаргу захиснику адвоката Попова В.М. залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 130 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: