Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/722/24

04.07.24 33/812/330/24 Справа № 484/722/24 Провадження № 33/812/330/24 ПОСТАНОВА Іменем України 04 липня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Коломієць В.В. із секретарем судового засідання Травкіною В.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, У С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 січня 2024 року серії ААД №582442 20 січня 2024 року о 12.04 год. в м. Первомайськ по вул. Богопільська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці ока, неприродна блідість, сповільненість. Від проходження медичного огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20 січня 2024 року серії ААД №582487 20 січня 2024 року о 13.21 год. в м. Первомайськ по вул. Богопільска, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування т.з відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність. Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2024 року справи про адміністративні правопорушення №484/722/24 (провадження №3/484/558/24) та №484/723/24 (провадження 3/484/559/24) об`єднано в одне провадження і присвоєно номер провадження 3/484/558/24. Також вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Не погодившись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність постанови суду, просив її скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 20 січня він забирав пошкоджене авто, оскільки він є інвалідом то для допомоги пересування взяв в помічники сусідського хлопця. Коли вони лагодили автомобіль до них під`їхав наряд поліції, з яким вони поспілкувались п`ять хвилин та працівники поліції поїхали. Через десять хвилин вони змінили пробите колесо та вирушили до майстерні. Проїхавши 200 м він побачив, що позаду них їде патрульне авто, яке подало їм знак для зупинки. Коли вони зупинились до них підійшли поліцейські, з яким вони спілкувались десять хвилин тому, та інспектор поліції Дзюба повідомив йому, що він знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, тому потрібно пройти тест на наркотики. ОСОБА_1 вказує, що він не відмовляється проїхати до медичного закладу для проведення експертизи, а просив працівників поліції спочатку завезти автомобіль до майстерні, оскільки автомобіль поламаний, охолоджувальна рідина витікає з пробитого радіатора і в двигуні вже знаходиться вода та залишити автомобіль при мінусовій температурі це небезпечно. Проте, працівник поліції не прийняв до уваги його доводи та склав протокол про адміністративне правопорушення. Далі він поїхав до майстерні, проте через 100 метрів його зупинив вже другий наряд та в той же спосіб склав протокол за відмову проходити експертизу. Вважає, що в нього були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, а також що зупинка його автомобіля була незаконною, оскільки якщо працівники поліції при їх першому спілкуванні вважали, що у нього є ознаки наркотичного сп`яніння, то повинні були запобігти вчиненню правопорушення тобто заборонити йому сідати за кермо. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що 3 квітня 2024 року його автомобіль знову було незаконно зупинено працівником поліції Дзюбою, який запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, та після здачі аналізів лікар повідомив, що наркотичного сп`яніння немає. Також зазначає, що суд першої інстанції порушив його право на участь в судовому засіданні, розглянувши справу у його відсутність хоча він подавав клопотання про відкладення судового розгляду. Посилаючись на викладене, вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення відносно нього складено незаконно, а відтак і рішення суду також є незаконним, а позбавлення його права керування ставить його життя та здоров`я в небезпеку. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП). Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до п.п."а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП. Згідно частин 2, 3, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до п. п. 8,10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 січня 2024 року серії ААД №582442 20 січня 2024 року о 12.04 год. в м. Первомайськ по вул. Богопільська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці ока, неприродна блідість, сповільненість. Від проходження медичного огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність (а.с. 1). Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 усунено від керування транспортним засобом та попереджено про заборону подальшого керування. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав без будь яких заперечень, та надав письмові пояснення на окремому аркуші, в яких зазначив, що «20 січня 2024 року я приїхав забрати машину, яка декілька днів тому з`їхала у кювет. Забравши автомобіль, почали його ремонтувати щоб можна було їхати, приїхав наряд поліції з яким ми спілкувались. Наряд поліції сів в засідку та дочекався, що я поїду за кермом автомобіля «Volkswagen Polo» та зупинив мене, запропонували пройти освідування з метою виявлення наркотичного сп`яніння. Я запитав з якої причини я маю це робити, так як декілька днів назад мені телефонували на мобільний телефон та пропонували зустрітися. Коли мене зустріли на вулиці я був без авто, під`їхав автомобіль поліцейських і мені повідомив, що мені треба проїхати до лікарні та пройти медичний огляд на предмет вживання наркотичних засобів, на що, я запитав з яких підстав я маю це робити. Він пояснив, що бачить що я наркоман, на що я відмовився проходити огляд. 20.01.2024 я їхав декілька хвилин після спілкування з поліцейськими, мені було зрозуміло що мене хочуть доставити на експертизу. На даний момент у касаційному суді розглядається моя справа відносно ОСОБА_2 . По цій справі судом першої інстанції було здійснено правопорушення яке підпадає під кримінальну відповідальність, а саме: суд першої інстанції сфальсифікував справу. Мною було подано заяву до прокуратури і розгляд справи було доручено Первомайському ВП. Отже я вважаю, що безпідставні переслідування з боку поліцейських РВП пов`язані з ціллю залякати мене чи помститися мені, чи компроміс щоб я не оскаржував. Крім цього авто на якому я рухався пошкоджений радіатор охолодження, через те, що вода витікає я взяв з собою хлопців і воду щоб доїхати до СТО. Тому залишити авто без жидкості я боюсь, так як в двигуні вже вода, я запропонував поліцейським проїхати до СТО, залишити там автомобіль і потім разом їхати до лікарні, але мені в цьому було відмовлено. Я не відмовлявся від проходження, але за умов коли я залишу машину в безпеці (а.с. 2). Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі підтверджений дослідженими судом відеозаписами, проведеними працівниками поліції, на якому зафіксовано як працівники поліції, виявивши ознаки наркотичного сп`яніння неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що він спочатку казав «з яких підстав» (час 12:09), потім: «я принципиально не хочу» (12:15), потів вказав, що поїде, але спочатку йому треба завезти автомобіль на СТО оскільки в нього тече радіатор (12:18). Отже поведінка ОСОБА_1 свідчила про його небажання їхати до медичного закладу, що як працівниками поліції, так і судом першої інстанції, було правомірно розцінено як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також на відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та як ознайомлено ОСОБА_1 під підпис з протоколом, роз`яснено його права передбачені ст. 63 Конституції Україна та ст. 268 КУпАП, відібрані пояснення. Отже дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20 січня 2024 року серії ААД №582487 20 січня 2024 року о 13.21 год. в м. Первомайськ по вул. Богопільска, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування т.з відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність (а.с. 8). Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав без будь яких заперечень, та надав письмові пояснення на окремому аркуші, в яких зазначив, що «20 січня 2024 року я забирав поломану автівку в м. Первомайськ, як я давав пояснення раніше, за 10 хв. раніше. Потім можу додати, з огляду на те, що коли ми лагодили авто щоб пересуватись до нас під`їхав наряд поліції з яким як мені здалося поспілкувались в дружньому тоні, але як тільки ми почали рухатись вони зупинили авто явно чекаючи на нас, попередній наряд зупинив та склав адміністративний протокол, де я вказав причини по яким я не погодився їхати в медичний заклад для проходження медичного освідування, я вказав на те, що зараз -2 і залишити авто я не можу з технічних причин та хвилююсь що авто зламалось, тому я повідомляю, що проїхати я згоден, але тільки після того, як я залишу машину на СТО. Я вважаю, що поліція отримала завдання по відношенню до мене, але я впевнений що це такі дії, два наряди стоять на відстані 100 м від себе та пишуть протоколи щоб вчиняти відносно мене протиправні дії, так спілкуючись з інспектором Дзюба той повідомив що я зможу їхати додому, але від`їхавши 100 м мене знову зупинив інший наряд, який чекав на мене, тому через 100 м від місця складання першого протоколу на мене склали інший» (а.с. 9). З проведеної працівниками поліції відеозйомки вбачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що отримали повідомлення, що він після відсторонення його від керування в зв`язку із складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАп, продовжив керувати транспортним засобом. Працівником поліції ще раз було повідомлено ОСОБА_1 про наявність в нього ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 знов повідомляв, що поїде до лікарні, але спочатку треба завезти його автомобіль до СТО. Довго сперечаючись з працівниками поліції ОСОБА_1 чіткої відмови від проходження огляду не надав, проте його поведінка свідчила про небажання їхати до медичного закладу, що працівниками поліції було обґрунтовано розцінено як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Отже дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що в нього були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння та він не відмовлявся від проходження огляду спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та фактично є його суб`єктивним тлумаченням подій, відображених на відеозаписі. Відповідно до пункту 2 Порядку, пункту 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 Розділу І Інструкції № 1452/735). Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння. Факт виявлення у ОСОБА_1 таких ознак наркотичного сп`яніння як: поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці ока, неприродна блідість, сповільненість відображені працівниками поліції у протоколі серії ААД №582442; звужені зіниці, які не реагують на світло та порушення мови - підтверджується відображенням цих ознак у протоколі серії ААД №583487. Про виявлення у ОСОБА_1 працівниками поліції вказаних ознак наркотичного сп`яніння також свідчить відеозаписи, на яких працівники поліції неодноразово їх озвучували. При цьому, апеляційний суд зауважує, що поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог пп.«а» та пп.«б» п.2.9 Правил дорожнього руху, а водій відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п. 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання. Виявлення у ОСОБА_1 працівником поліції при складанні протоколу серії ААД №582442 такої ознаки наркотичного сп`яніння як «розширені зіниці ока», а іншим працівником поліції - при складанні протоколу серії ААД №583487 - «звужені зіниці, які не реагують на світло» не свідчить про відсутність в працівників поліції підстав для проведення огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, оскільки як вже зазначалось, відповідно до пункт 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного сп`яніння можуть бути як звужені та і дуже розширені зіниці ока. На переконання апеляційного суду, відеозаписи подій, що мали місце 20 січня 2024 року, містять достовірні дані про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, складання протоколу, роз`яснення наслідків такої відмови, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. Більш того, інформація, що міститься на відеозапису, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях водія є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому апеляційний суд зауважує, що не має значення для правової кваліфікації дій такої особи як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, мотиви та причини відмови від проходження такого огляду. Що стосується посилань апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , що працівники поліції спочатку з ним дружньо спілкувались, а потім дочекавшись, що він сів за кермо, його зупинили, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти установлений законом огляд з метою встановлення стану сп`яніння, а тому не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, про те, що працівники поліції навмисно чекали його автомобіль, переслідували його, що їх протиправні дії пов`язані із наявністю в нього конфліктної ситуації з іншим працівником поліції, фактично є його припущенням, не підтвердженим належними доказами у справі, та ніяк не спростовує доведеність вини правопорушника в інкримінованому адміністративному правопорушенні. Відомостей щодо оскарження дій працівників поліції при складанні вказаних адміністративних матеріалів матеріали справи не містять. Також апеляційний суд не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що в квітні 2024 року він знову був зупинений працівниками поліції та на їх вимогу пройшов огляд у медичному закладі, за результатами якого наркотичних речовин не було виявлено, оскільки такі обставини ніяким чином не спростовують доведеність вчинення ОСОБА_1 20 січня 2024 року правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Твердження ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що працівники поліції не відстороняли його від керування та пропонували йому їхати до медичного закладу на своїй машині, а не в автомобілі працівників поліції спростовується відеозаписом (12:11, 12:15, 12:17-12:19, 13:29, 13:37), де зафіксовано, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 їхати до медичного закладу саме на поліцейському автомобілі. З проведеного працівниками поліції відеозапису вбачається, що поліцейські неодноразово повідомляли ОСОБА_1 , що його відсторонено від керування та він до проходження огляду в медичному закладі не може керувати автомобілем (12:43:24 - 12:43:30, 14:05:13-14:05:33). Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції було порушено його право на судовий захист в зв`язку із розглядом справи за його відсутності, слід зазначити наступне. Так, розгляд справи в суді першої інстанції було призначено на 15 квітня 2024 року на 08:30 год., про що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином (а.с. 19). Також в матеріалах справи містяться заяви Голоти про надання копії відеозаписів (а.с. 20), про надання матеріалів справи на ознайомлення, з відміткою, що він ознайомлений з матеріалами справи 10.04.2024 (а.с. 22). Доказів поважності причин його неприбуття в судове засідання 15 квітня 2024 року матеріали справи не містять. Крім того, при розгляді справи судом апеляційної інстанції визначені ст. 268 КУпАП права, в тому числі, право бути присутнім в судовому засіданні, надавати суду пояснення та докази, ОСОБА_1 були реалізовані. Будь-яких додаткових обставин, крім тих, які були встановлені судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено. З огляду на зазначене, викладені в обґрунтування апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних у справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з діями працівників поліції. Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість. У рішенні ЄСПЛ по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. На переконання апеляційного суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові. За такого немає підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт. З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.В. Коломієць