Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/1084/26

15.05.26 33/812/205/26 Справа №473/1084/26 Провадження № 33/812/205/26 ПОСТАНОВА Іменем України 15 травня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць В.В., із секретарем судового засідання Богуславською О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, У С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 березня 2026 року серії ЕПР1 №607290, 05 березня 2026 року о 22:45год. в м. Вознесенськ по вул. Привокзальній біля буд. 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із зазначеною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначав, що він не порушував правил дорожнього руху, а тому у працівників поліції не було підстав для зупинки його транспортного засобу відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а наслідком незаконної зупинки є визнання всіх зібраних в результаті такої зупинки доказів недопустимими. До того ж, працівник поліції не представився і не проінформував про конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а твердження про те, що він не був пристебнутий паском безпеки не відповідає дійсності. Також зауважує, що твердження працівників поліції про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння є викладенням лише їх суб`єктивних припущень, які нічим не підтверджується. Так, він має проблеми зі станом здоров`я внаслідок отримання ряду контузій під час захисту батьківщини від військової агресії російської федерації, які вплинули на його нервову систему, мовленнєвий апарат і опорно-руховий апарат. Відповідно до довідки Арбузинського районного центру первинної медико-санітарної допомоги від 02.03.2026 року приймає препарати гідазепам і біфрен, які несумісні з алкоголем, а тому не міг вживати і не вживав алкоголь в день зупинки. Ні протоколі, ні в акті огляду, ні у висновку лікаря не було вказано жодну ознаку алкогольного сп`яніння. В порушення вимог Інструкції № 1452/735 до проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки не були залучені свідки. В направленні на проходження медичного огляду з метою виявлення сану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і у акті огляді на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено неправдиву інформацію, що він відмовився від проходження медичного огляду, та що його було доставлено у заклад охорони здоров`я, що не відповідає дійсності, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що він лише ставив під сумніви законність причин зупинки транспортного засобу працівником поліції та зазначав, що не проти пройти медичний огляд, але хотів би це зробити саме в медичному центрі, оскільки у нього були сумніви щодо упередженості працівників поліції по відношенню до нього, однак це було проігноровано, та його не відвезли на медичний огляд. Крім того працівник поліції не роз`яснив алгоритм дій щодо проведення огляду на стан сп`яніння за місцем зупинки та у закладі охорони здоров`я. Матеріали справи не містять доказів відсторонення його від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі. Окремо зазначає, що він є порядною і добросовісною людиною, з повагою ставиться до законів і не порушує їх, ніколи не притягався до адміністративної відповідальності, працює водієм у швидкій допомозі і сумлінно виконує свою роботу, що підтверджується характеристикою із Вознесенської станції швидкої медичної допомоги Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Чернишов К.О. не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином сповіщені: ОСОБА_1 - шляхом надіслання повідомлення про розгляд справи за адресою його проживання, яке відповідно до зворотного поштового повідомлення було отримано ним 02.05.2026 року, та телефонограмою; захисник Чернишов К.О. - шляхом надіслання повідомлення про розгляд справи на зазначену ним електронну пошту, а також телефонограмою (а.с. 68-70). На електронну пошту Миколаївського апеляційного надійшло клопотання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи у зв`язку з його хворобою. Згідно вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП України неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження стану здоров`я, що перешкоджає його явці до суду, відсутні підстави вважати його неявку в судове засідання такою, що викликана поважними причинами. Неявка в судове засідання апелянта ОСОБА_1 та його захисника Чернишова К.О. не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. За такого апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Чернишова К.О. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачений обов`язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п.п."а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частин 1-2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. В судовому засіданні у суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, а його захисник адвокат Чернишов К.О. - просив провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі підтверджена. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 березня 2026 року серії ЕПР1 №607290, 05 березня 2026 року о 22:45 год. в м. Вознесенськ по вул. Привокзальній біля буд. 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). До протоколу додано диск із відеозаписом, проведеним працівниками поліції, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сп`яніння та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі зафіксований проведеною працівниками поліції відеозйомкою. Так, відеозйомкою, проведеною на нагрудну боді-камеру, підтверджується, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, від чого той відмовився (відео 22:41:12-22:47:02). Таким чином дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Що стосується посилань апелянта про безпідставність зупинки транспортного засобу, то такі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. До того ж, відповідно до відеозапису поліцейський одразу після зупинку автомобіля Volksvagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , представившись, повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу, а саме: у зв`язку з тим, що він не був пристебнутий паском безпеки, з чим ОСОБА_1 спочатку погодився, хоча згодом став це заперечувати, що спростовує доводи апелянта про порушення працівником поліції вимог ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». (відео 22:38:44-22:39:05) Не можуть бути прийняті до уваги твердження ОСОБА_1 про неправомірні дії одного з працівників поліції. Такі доводи апелянта є надуманими, оскільки не підтверджуються жодними доказами та суперечать встановленим на підставі сукупності доказів обставинам справи. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо незаконності зупинки, неправомірних дій і на таке апелянт не посилався. Не можна вважати обґрунтованим і посилання ОСОБА_1 на відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння та не зазначення їх в протоколі про адміністративне правопорушення, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Факт виявлення у ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп`яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода - підтверджується відображенням цих ознак у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сп`яніння та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та на відеозаписі, на якому поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що він має ознаки сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу, порушення мови (відео 22:41:01-22:41:05; 22:42:23 -22:42:33). Доводи апелянта про те, що він не вживав алкоголь в день зупинки і не міг вживати, оскільки приймає за рецептом лікаря медичні препарати, які несумісні з алкоголем, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останнього притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, що є самостійним і закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Безпідставними є також доводи апелянта про незалучення свідків, оскільки відповідно до пункту 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Враховуючи, що фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння проводилася з використанням спеціальних технічних засобів відеозапису, то участь свідків була не обов`язкова. Посилання апелянта на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, спростовується відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого інспектор поліції пропонував ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 сказав що не поїде, оскільки не було підстави для його зупинки (відео 22:47:02). Мотиви відмови від проходження медичного огляду не впливають на склад правопорушення, а тому не мають правового значення. Спростовуються відеозаписом і доводи ОСОБА_1 , що його не було відсторонено від керування. Так, з відео вбачається, що працівник поліції відповідно до вимог ч. 7 ст. 266 КУпАП роз`яснював ОСОБА_1 про те, що він відсторонений від керування автомобілем. (22:47:27). Посилання апелянта на те, що, що він працює водієм у швидкій допомозі позитивно характеризується за місцем роботи, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, - не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і не тягне за собою скасування оскаржуваної постанови. Так водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законів держави Україна. Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ч. 1 ст. 130 КУпАП є одним з найбільш тяжкими порушеннями у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями. Судом першої інстанції накладено стягнення в межах санкції, установленої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначити інше стягнення, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові. Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 квітня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.В. Коломієць