Ухвала КАС ВС № 420/6852/19

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 25 травня 2020 року м.Київ справа №420/6852/19 провадження №К/9901/12928/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 420/6852/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними, скасування припису, постанови по справі про адміністративне правопорушення, у с т а н о в и в: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення у період з 30.09.2019 по 08.10.2019 позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 08.10.2019 №001776; визнати протиправним та скасувати припис відповідача щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019; визнати протиправним та скасувати протокол відповідача про адміністративне правопорушення від 08.10.2019; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019 №776/19. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог щодо скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про адміністративне правопорушення від 05.11.2019 №776/19 задоволено та залишено без розгляду позовну заяву в цій частині. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного адміністративного суду. Розв`язуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд керується такими мотивами. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За змістом ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках. Реалізація судом повноважень щодо залишення позову без розгляду регламентується положеннями ст. 240 КАС України, ч. 3 якої передбачено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Колегія суддів встановила, що у спірній ситуації відповідач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та скеровано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Логіко-граматичне тлумачення положень ч. 2 ст. 328 КАС України та приписів ч. 1 ст. 294 КАС України у їхньому взаємозв`язку дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження. Згідно з ч. 3 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені лише такі ухвали суду апеляційної інстанції: про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Аналіз положень ч. 1 ст. 328 КАС України свідчить про те, що до суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, якими закінчений судовий розгляд (ч. 3 ст. 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення. Водночас приписами частини другої статті, яка аналізується, гарантується право на касаційне оскарження чітко визначених ухвал суду першої інстанції після їхнього перегляду судом апеляційної інстанції. Натомість частиною третьою цієї самої статті встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду. Отже, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та скерування справи для продовження розгляду не є судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з ч.ч. 1-3 ст. 328 КАС України. Верховний Суд доходить висновку, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020, якою скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 про залишення без розгляду частини позовних вимог у справі № 420/6852/19, якою до того ж спір по суті не розв`язувався, не може бути предметом касаційного оскарження. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити. Керуючись положеннями ч.ч. 1-3 ст.328, п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 420/6852/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя С.М. Чиркін