Постанова 4810 № 433/1021/17

Головуючий суду 1 інстанції - Суський О.І. Доповідач -Гаврилюк В.К. Справа № 433/1021/17 Провадження № 22-ц/810/80/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року м.Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Гаврилюка В.К., суддів Дронської І.О., Лозко Ю.П. за участю секретаря судового засідання Пономарьової В.С. учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року, постановлену суддею Суським О.І., у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У провадженні Троїцького районного суду Луганської області перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В грудні 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд прийняти заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову на думку позивача може зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 13 жовтня 2017 року Троїцьким районним судом Луганської області ухвалено заочне рішення у справі № 433/1021/17, яким позовні вимоги АТ «Ощадбанк» задоволено повністю. 10 грудня 2019 року ухвалою Троїцького районного суду Луганської області у зазначеній справі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення суду від 13 жовтня 2017 року у цивільній справі № 433/1021/17 скасовано. 19 січня 2018 року на виконання рішення Троїцького районного суду Луганської області видано 4 (чотири) виконавчих листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в сумі 335 423,93 грн та судових витрат в сумі 5 031,36 грн. 15 травня 2018 року (постанова № 56400213) накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно що належить боржнику ОСОБА_2 та 03 вересня 2018 року (постанова № 56399445) на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: на автомобіль легковий LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску державний номер НОМЕР_1 та на автомобіль легковий TOYOTA COROLLA 1598, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 . Згідно постанови Луганського МВДВС ГТУЮ у Луганській області від 19 грудня 2018 (ВП № 56399445) про доручення на проведення виконавчих дій, доручено Богунському відділу державної служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирьскій області провести опис та арешт транспортного засобу марки LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску державний номер НОМЕР_1 , що належить боржнику - ОСОБА_1 Місцезнаходження автомобіля TOYOTA COROLLA 1598, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 встановити не виявляється можливим. Позивач посилається на п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документу до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, тому після скасування заочного рішення суду та зняття арешту з майна, яке виявлено в процесі виконавчого провадження, відповідачем будуть вживатись всі можливі заходи щодо відчуження майна. Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження (без позбавлення права користування) автомобіля марки LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску, колір - сірий, державний номер НОМЕР_1 , № двигуна - НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 . Місце зберігання транспортного засобу ( автомобіля марки LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску, колір - сірий, державний номер НОМЕР_1 , № двигуна - НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 ) визначено за власником автомобіля ОСОБА_1 . Виконання ухвали доручено Троїцькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області. Не погодившись з вказаною вище ухвалою ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що ухвала є незаконною та не підлягає виконанню, просить суд скасувати ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року та закрити провадження у справі про забезпечення позову у цивільній справі № 433/1021/17. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у своїх вимогах позивач не наводить достатнього обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає що транспортний засіб вилучено на підставі постанови державного виконавця, а тому проводити заборону відчуження не доречно. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 28 січня 2020 року відкрито провадження по справі, сторонам по справі роз`яснювалося право на подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі. У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року без змін. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку. В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася про дату, час та місце судового засідання повідомлена у відповідності до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає. Частково задовольняючи заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду. Так, частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Виходячи з роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Як вбачається із матеріалів справи, позивач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі ПАТ «Державний ощадний банк України»), пред`явило дійсний позов. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25 грудня 2012 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №122_199, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 230000,00 грн на придбання квартири, зі сплатою 20,5% річних за користування кредитом, в порядку, на умовах та в строки, визначені договором, строком на 174 місяці. В якості забезпечення виконання зобов`язань, між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки від 25 грудня 2012 року, згідно якого останній поручився перед кредитором боржника ОСОБА_3 за виконання нею свого обов`язку щодо повернення суми кредиту, нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій. Зобов`язання щодо погашення заборгованості виконані не були, тому станом на 21.05.2017 року виникла заборгованість, яка становить 335423,93 грн, виниклу заборгованість позивач просив стягнути з відповідачів, а також просив покласти на них судові витрати. 19 січня 2018 року на виконання рішення Троїцького районного суду Луганської області видано 4 (чотири) виконавчих листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в сумі 335 423,93 грн та судових витрат в сумі 5 031,36 грн. 15 травня 2018 року (постанова № 56400213) накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно що належить боржнику ОСОБА_2 та 03 вересня 2018 року (постанова № 56399445) на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: на автомобіль легковий LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску державний номер НОМЕР_1 та на автомобіль легковий TOYOTA COROLLA 1598, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 . Згідно постанови Луганського МВДВС ГТУЮ у Луганській області від 19 грудня 2018 (ВП № 56399445) про доручення на проведення виконавчих дій, доручено Богунському відділу державної служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирьскій області провести опис та арешт транспортного засобу марки LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску державний номер НОМЕР_1 , що належить боржнику - ОСОБА_1 . Разом з тим, як зазначалося вище, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»). Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Суд не з`ясував співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника. Разом з тим суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що у своїх позовних вимогах позивач не наводить достатнього обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, вживши при цьому заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження автомобілю. Крім того, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених позивачем заходів в цій частині може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність доказів щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження (без позбавлення права користування) автомобіля марки LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску, колір - сірий, державний номер НОМЕР_1 , № двигуна - НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 та визначення місця зберігання транспортного засобу ( автомобіля марки LEXUS RX 300 2994, 2004 року випуску, колір - сірий, державний номер НОМЕР_1 , № двигуна - НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 ) за власником автомобіля ОСОБА_1 . Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки підстав для закриття провадження у справі на підставі ст. 255 ЦПК України не вбачається. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, відповідно до вимог статті 376 ЦПК України. Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 17 грудня 2019 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складення повного тексту постанови - 25 травня 2020 року. Головуючий В.К. Гаврилюк Судді І.О. Дронська Ю.П. Лозко