Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/18182/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И «21» травня 2020 року м. Херсон Справа № 766/18182/17 Провадження № 22-ц/819/384/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя - доповідач)Воронцової Л. П. суддів:Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М. секретарСікора О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С. І. від 18 листопада 2019 року у справі за позовом виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальний заклад «Херсонський обласний будинок дитини» Херсонської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2017 року виконавчий комітет Суворовської районної в м. Херсоні ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся з вище зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої ОСОБА_1 , відомості про батька якої записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. З вересня 2016 року родина перебуває на обліку служби у справах дітей, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків з утримання та виховання дитини, зловживання алкогольними напоями. У вересні 2016 року в родині, за адресою: АДРЕСА_1 , відбулася сварка між ОСОБА_2 та її цивільним чоловіком - ОСОБА_5 . По прибутті на місце сварки, спеціалістами служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради було з`ясовано, що мати дитини була нетвереза та поводила себе агресивно. ОСОБА_2 була затримана співробітниками патрульної поліції та доставлена у відділок для складання протоколу, а дитина, у зв`язку з гіпертрофією, була тимчасово влаштована в педіатричне відділення КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша». Для проведення роботи з сім`єю було залучено Херсонський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. З вересня 2016 року виплати на дитину було призупинено. У листопаді 2016 року завідуючий сімейного відділення поліклініки № 1 КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» у своєму листі повідомив службу у справах дітей про те, що ОСОБА_2 , прийшовши з дитиною - ОСОБА_1 на огляд до лікарні, була агресивною і неадекватною, від неї відчувався різкий запах алкоголю. Спеціалістами служби у справах дітей неодноразово проводилися профілактичні бесіди з матір`ю щодо належного виконання батьківських обов`язків, створення належних умов для виховання та розвитку дитини, про неприпустимість зловживання алкогольними напоями. У липні 2017 року співробітниками Херсонського відділу поліції ГУНП у Херсонській області було вилучено малолітню дитину, ОСОБА_1 у матері, у зв`язку з тим, що остання перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння, дитину тимчасово влаштовано до педіатричного відділення КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша». Рішенням виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради від 14 липня 2017 року № 76, малолітню ОСОБА_1 тимчасово влаштовано у комунальний заклад «Херсонський обласний Будинок дитини» до вирішення питання про позбавлення батьківських прав матері дитини. Відповідач перебуває на постійному контролі служби, щомісяця проводиться перевірка способу життя родини, динаміка виправлення, але позитивних результатів не спостерігається. ОСОБА_2 неодноразово попереджалася про адміністративну та кримінальну відповідальність, двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків, але висновків щодо способу життя не зробила. Спосіб життя ОСОБА_2 , її ставлення до виконання батьківських обов`язків з утримання та виховання доньки, позбавляє дитину майбутнього, ставить під загрозу її життя та здоров`я. Така поведінка відповідача та ставлення до малолітньої доньки не обумовлена поважними причинами та свідчить про свідоме ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду. Виконавчий комітет Суворовської районної в м. Херсоні ради просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь державного дитячого закладу або особи, яка в подальшому буде виховувати дитину. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18 листопада 2019 року у задоволенні позову виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_1 , покладено на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків. В апеляційній скарзі виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що контроль за виконанням матір`ю ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої ОСОБА_1 органом опіки та піклування Суворовської районної у м. Херсоні ради здійснюється з квітня 2016 року: ІНФОРМАЦІЯ_2 малолітню ОСОБА_1 поставлено на облік служби, як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах; двічі питання щодо неналежного виконання батьківських обов`язків матір`ю дитини розглядалося на комісії з питань захисту прав дитини Суворовської у м. Херсоні ради; двічі малолітню дитину співробітниками патрульної поліції у зв`язку з загрозою її життю та здоров`ю було вилучено у нетверезої матері; з матір`ю дитини неодноразово проводяться профілактичні бесіди щодо неналежного виконання своїх батьківських обов`язків, створення належних умов для виховання та розвитку малолітньої дитини, про неприпустимість зловживання алкогольними напоями та необхідність проходження лікування від алкогольної залежності; у вересні 2016 року відповідач, у письмовій заяві на ім`я начальника служби у справах дітей, зобов`язалася пройти лікування від алкогольної залежності, однак до теперішнього часу його не пройшла, надала суду першої інстанції довідку про те, що до Херсонського наркологічного диспансеру для лікування не зверталася; факт свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками та злісним ухиленням її від їх виконання, свідчать докази, які наявні в матеріалах справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Петренко К. Д. вважала її необґрунтованою, просила залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та долучити до матеріалів справи постанови суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зокрема, і за ст. 184 КУпАП, оскільки на вказані у постановах факти позивач посилався в суді першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги, а повний текс вказаних постанов сприятиме повному і об`єктивному встановленню обставин справи. Заслухавши доповідача, учасників справи та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз і оцінку доказів, виходив з того, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно її доньки не забезпечуватиме інтереси самої дитини, оскільки позивачем не доведено та не надано суду беззаперечних доказів, в чому полягає захист інтересів дитини внаслідок позбавлення її матері батьківських прав та доказів, які б свідчили про її умисне ухилення матері від виконання батьківських обов`язків відносно дитини. Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00017128317 від 21 вересня 2016 року, ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини - ОСОБА_7 записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України /а. с. 5/. 23 серпня 2018 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області /а. с. 176/. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого повторно 23 серпня 2018 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_2 і ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а. с. 177/. З акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , складеного спеціалістами служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради 06 вересня 2016 року вбачається, що родина у складі: ОСОБА_2 (матір), ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (брат), ОСОБА_10 (дід), ОСОБА_11 (баба), ОСОБА_12 (дядько), ОСОБА_5 (співмешканець матері) проживають у приватизованій квартирі, яка складається з трьох кімнат; у квартирі брудно, речі розкидані, на кухні брудний посуд, зіпсовані продукти харчування, для ОСОБА_1 (6 міс.) відсутні продукти харчування. У родині напружені стосунки, співмешканець ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підіймає руку на неї, у родині часті п`янки. Матір частково виконує свої батьківськи обов`язки по відношенню до двох малолітніх дітей /а. с. 34/. З акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , складеного спеціалістами служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради 08 вересня 2016 року вбачається, що для дитини виділена окрема кімната спільна з матір`ю, в наявності дитяче ліжечко, шафа з дитячими речами, продукти харчування для дитини: молоко, дитяча суміш « Малютка ». Зі слів діда встановлено, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, свариться. Спеціалістами служби у справах дітей з матір`ю дитини проведено бесіду щодо неналежного виконання батьківських обов`язків; її офіційно попереджено про наслідки невиконання батьківських обов`язків. Станом на 08 вересня 2016 року вирішено повернути дитину в родину. Матері рекомендовано припинити зловживання алкогольними напоями, стати на облік до нарко-диспансеру /а. с. 11/. Згідно листів завідуючого сімейним відділенням № 2 поліклініки № 1 Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Карабелеша» Самсонова С. М. на адресу начальника Служби у справах дітей виконавчого комітету Суворовського району м. Херсона про вжиття заходів реагування від 10 листопада 2016 року, 12 липня 2017 року, під наглядом сімейного лікаря знаходиться дитина - ОСОБА_1 . Сім`я знаходиться на обліку в службі у справах дітей. У вересні 2016 року дитина була госпіталізована до дитячого відділення лікарні, в яку була доставлена співробітниками служби у справах дітей, оскільки матір дитини була затримана співробітниками поліції за правопорушення. Після виписки з лікарні, з матір`ю дитини проводилися бесіди, дитина перебувала під наглядом сімейного лікаря та медичної сестри. 09 листопада 2016 року матір, при огляді дитини в поліклініці, вела себе агресивно та неадекватно, при спілкуванні з нею відчувався різкий запах алкоголю в повітрі /а. с.8, 8 зворот/. Згідно акту вилучення (відібрання у батьків)дитини за умов, що загрожують її життю і здоров`ю, 08 липня 2017 року старшим лейтенантом поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Трепетіним В. В. у присутності співробітників поліції було вилучено ОСОБА_1 у її матері ОСОБА_2 у зв`язку з перебуванням останньої у стані сильного алкогольного сп`яніння і неконтрольованістю своїх дій та направлено дитину у Комунальний заклад «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Карабелеша» /а. с. 13/. З повідомлення завідуючого педіатричним відділенням КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Карабелеша» на адресу служби у справах дітей від 12 липня 2017 року вбачається, що 08 липня 2017 року до педіатричного відділення Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Карабелеша» поступила дитина - ОСОБА_1 . З акту поліції про вилучення дитини стало відомо, що мати дитини, ОСОБА_2 , знаходилась у стані алкогольного сп`янінні, не контролювала свої дії, та фізично не могла доглядати за дитиною /а. с. 12/. Згідно характеристики, наданої старшим інспектором з ювенальної поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області, ОСОБА_2 , 1979 року народження, зі слів сусідів характеризується негативно, так як постійно веде антисуспільний спосіб життя та зловживає алкогольними напоями, чим порушує громадський порядок; перебуваючи у нетверезому стані, поводить себе агресивно по відношенню до інших осіб. Відносно ОСОБА_2 на протязі року неодноразово були складені протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, в тому числі за ст. 184 КУпАП. На теперішній час на обліку у Херсонському ВП ГУНП в Херсонській області не перебуває /а. с. 7/. З характеристики, складеної головою ОСББ «Ушакова 64Б» 12 липня 2017 року за місцем проживання, ОСОБА_2 проживає в кв. АДРЕСА_2 разом з дітьми: ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , братом ОСОБА_12 з 1976 року. За останній час (2016-2017 рр.) ОСОБА_2 зарекомендувала себе негативно, часто знаходиться в нетверезому стані, агресивна до інших мешканців, на зауваження сусідів реагує неадекватно, може допусти бійки, не приділяє належної уваги своїм дітям, які виглядають неохайними та недоглянутими; неодноразово ОСОБА_2 спілкувалася з представниками патрульної поліції у зв`язку з нетверезим станом та недоглядом за дітьми, але висновки після профілактичних бесід не зробила /а. с. 10 зворот/. Рішенням виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради від 14 липня 2017 року № 76 тимчасово влаштовано малолітню ОСОБА_1 до КЗ «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради, до вирішення питання про позбавлення батьківських прав матері дитини - ОСОБА_2 /а. с. 6/. З 01 серпня 2017 року призупинено виплату ОСОБА_2 державної соціальної допомоги при народженні дитини /а. с. 81/. З 01 вересня 2016 року родина перебуває на обліку Херсонського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, за якою Херсонським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді здійснюється систематичний контроль. Згідно інформації директора Центру, адекватна реакція матері на профілактичні заходи тривала недовго, жінка знову почала пиячити, неналежним чином виконувати батьківські обов`язки, ігнорує контакти зі спеціалістами Центру: двері до квартири не відчиняє, на телефонні дзвінки не відповідає, за інформацією сусідів веде асоціальний спосіб життя, часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, проявляє агресію до оточуючих /а. с. 83-84/. Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 03 жовтня 2017 року, виданого Комунальним закладом «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» ХОР, ОСОБА_1 має інші уточнені ураження головного мозку, пупкову грижу, алкогольний синдром плоду (дизморфію), потребує медико-педагогічну, медико-соціальну корекцію, щеплення не у повному обсязі із-за відмови матері /а. с. 9 зворот). Згідно акту відвідування родини ОСОБА_2 - матері малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ОСОБА_1 від 04 жовтня 2017 спеціалістами служби у справах дітей було встановлено, що вдома була ОСОБА_2 та її син ОСОБА_9 , матір перебувала в стані алкогольного сп`яніння, впала в істерику, рилася в документах, кричала «забирайте дітей». В квартирі речі та одяг були розкидані, на кухні брудно та купа немитого посуду, але продукти харчування для дітей були в наявності. Матері було зроблено зауваження та наполегливо рекомендовано звернутися до лікаря. Також з нею було проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей /а. с. 31/. Відповідно до повідомлення КЗ «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради від 05 жовтня 2017 року № 655, малолітня ОСОБА_1 перебуває у закладі на повному державному утриманні з 24 липня 2017 року. Мати дівчинки ОСОБА_2 постійно відвідує дитину, востаннє 24 вересня 2017 року. На даний час дитина перебуває у КЗ «Херсонська обласна дитяча клінічна лікарня» ХОР. Під час відвідувань мати від активного спілкування з дитиною ухиляється, майже завжди вона займає позицію спостерігача, постійно знаходиться в збудженому стані, з неповагою відноситься до працівників закладу, лається, ображаючи працівників, які доглядають дитину та піклуються про неї, порушує правила поведінки та режиму у закладі. Мати періодично приносила дівчинці печиво та декілька памперсів. В обліковій картці дитини є в наявності доповідна записка лікаря-педіатра від 17 серпня 2017 року про неприпустиме поводження ОСОБА_2 , якій було відмовлено у відвідуванні дівчинки /а. с. 9/. Згідно висновку виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 10 листопада 2017 року № 126, виконавчий комітет вважає доцільним в інтересах дитини позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої ОСОБА_1 з тих підстав, що родина перебуває на постійному контролі служби у справах дітей. В липні 2017 року ОСОБА_2 надано двомісячний термін для створення належних умов для виховання і розвитку дитини та лікування матері від алкогольної залежності. Щомісяця проводиться перевірка щодо зміни способу життя матері, але позитивних результатів не спостерігається. ОСОБА_2 неодноразово була попереджена про адміністративну та кримінальну відповідальність, двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків за ст.184 ч.1 КУпАП, але висновків не зробила /а. с. 62, 61/. Відповідно до повідомлень КЗ «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради від 27 грудня 2017 року № 936 та від 06 лютого 2018 року № 90, ОСОБА_2 за час перебування її доньки ОСОБА_1 у закладі з 24 липня 2017 року по теперішній час відвідувала її неодноразово: у серпні - двічі, у вересні - тричі, у жовтні, листопаді та у грудні по чотири рази; останній раз - 03 лютого 2018 року. Під час відвідувань ОСОБА_2 періодично приносила для дівчинки невелику кількість солодощів та фруктів, декілька памперсів, проте не цікавилася станом здоров`я та розвитком дитини у спеціалістів закладу. По закінченню побачень дитина завжди спокійно залишала ОСОБА_2 , не капризує та повертається до групи /а. с. 64, 65/. Відповідно до повідомлення КЗ «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради від 07 лютого 2018 року № 120 та від 12 лютого 2018 року № 144, ОСОБА_2 відвідує доньку періодично. З матір`ю дитини було проведено бесіди про психологічну травматизацію дитини бездоглядністю батьків та значення саме раннього віку для подальшого розвитку дитини, про наслідки вживання алкогольних напоїв матір`ю під час вагітності на розвиток дитини, про необхідність створення для дитини безпечних умов. Матері було запропоновано методичну допомогу педагогічного персоналу по навчанню засобам виховання та інтелектуального розвитку дитини. Вона пропозиції ігнорує та не проявляє цікавості. З дитиною останнім часом спілкується більш емоційно, однак ніякої діяльності дитині не пропонує, не розповідає віршів, казок, не розглядає дитячих книжок, не бавиться в рухливі ігри з донькою. ОСОБА_2 не користується наявними в закладі посібниками для повноцінного та активного спілкування батьків і дітей. Дитина після зустрічей з матір`ю спокійно повертається до працівників групи. Тривалість зустрічей становить від 15 до 40 хвилин. Мати не має умінь та навичок по вихованню та створенню умов для повноцінного розвитку дитини раннього віку. У ОСОБА_1 гарний емоційний контакт зі старшим братиком, який під час зустрічей розважає її, як вміє. При відвідуванні дівчинки бабусею 07 січня ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитина злякалася, дуже сильно плакала, відмовлялася йти до неї, трималася за працівника групи, який її супроводжував, тому працівники змушені були припинити зустріч та повернути дівчинку до групи, щоб заспокоїти /а. с. 74-75/. Згідно акту відвідування родини ОСОБА_2 від 09 лютого 2018 року спеціалістами було встановлено, що вдома була бабуся - ОСОБА_11 , 1936 року народження, яка повідомила, що її донька ОСОБА_2 , тиждень тому вживала алкоголь, на теперішній час працює в кіоску. Спеціалістами служби у справах дітей було встановлено, що в кімнаті, де проживає ОСОБА_2 з дитиною, брудно, речі та одяг розкидані, на ліжку брудна білизна, на столі немитий посуд. Сусідка по під`їзду повідомила, що ОСОБА_2 не змінила свій спосіб життя та продовжує вживати алкогольні напої /а. с. 80/. З акту обстеження умов проживання від 14 травня 2018 року, складеного спеціалістами служби у справах дітей, вбачається, що під час обстеження родини вдома були бабуся, дідусь, дядько і матір. Матір спала в брудному ліжку, в кімнаті стояв сморід від алкогольного вживання. Прокинувшись матір нечітко висловлювала свої думки, відчувався різкий запах після вживання алкогольних напоїв, вона нетвердо стояла на ногах. Голова ОСББ повідомила, що ОСОБА_2 продовжує вживати алкогольні напої, часто п`яна спить у сквері, погрожувала їй та її дітям розправою. Мати відповідачки заявила, що, зі слів доньки, та працює в перукарні «Рута» з 08.00 до 17.00 год., однак о 16.00 год. перебувала вдома у ліжку та виглядала нетверезою /а. с. 115/. Згідно листа від 16 травня 2018 року директора салону-перукарні «Рута», ОСОБА_2 у зазначеному салоні не працює, трудова угода про роботу в салоні-перукарні з нею не укладалася і до роботи вона не вставала, а з листа-відповіді фізичної особи-підприємця ОСОБА_17 вбачається, що ОСОБА_2 не є співробітником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » /а. с. 117, 238/. Згідно акту про невідвідування малолітньої ОСОБА_1 , складеного 05 червня 2019 року за № 388 КЗ «Херсонський обласний Будинок дитини» ХОР, за час перебування у закладі дитини з 24 липня 2017 року по теперішній час батько дитини - ОСОБА_5 відвідував ОСОБА_1 11 листопада 2018 року. З того часу він не телефонував, доньку не відвідував, станом здоров`я та її долею не цікавився, ніякої участі у виховані не приймав, допомоги на утримання не надавав. До адміністрації закладу з заявою про бажання забрати дитину на виховання не звертався /а. с. 232 зворот/. Відповідно до повідомлення КЗ «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради від 14 червня 2019 року № 420, ОСОБА_2 відвідувала свою доньку у червні 2019 року: 01, 04, 06,

09. Відвідування короткотривалі, спілкування з дитиною малозмістове, мати спостерігає за донькою, не пропонує їй ігор та іграшок, не розповідає ні казок, ні віршиків. Приносить переважно продукти харчування (невелику кількість печива, солодощів, фруктів). При спілкуванні з матір`ю ОСОБА_1 не емоційна, коли розлучається з нею реагує спокійно. ОСОБА_2 не цікавиться станом здоров`я та розвитком, потребами дитини. Незважаючи на затримку психо-мовного розвитку доньки, остання консультація зі спеціалістом відбулася лише за ініціативи практичного психолога 22 січня 2019 року /а. с. 233/. Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_9 , учня 2-А класу Херсонського НВК №15, від 17 жовтня 2018 року, дитина навчається з першого класу в даній школі. Програмний матеріал засвоює слабо. Успіхи в навчанні низькі. Домашні завдання майже ніколи не виконує. Уроки відвідує не регулярно, шкільні заняття пропускає без поважної причини. ОСОБА_9 проживає з бабусею та матір`ю. Мати вживає алкогольні напої. Кілька разів п`яна приходила до школи. Вихованням ОСОБА_9 займаються бабуся та мати, але впливу на хлопця не мають /а. с. 203/. В приміщенні Навчально-виховного комплексу «Дошкільний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» №15, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 вчинила неправомірні насильницькі дії по відношенню до однокласниці її сина - ОСОБА_22 , що підтверджується заявою ОСОБА_23 на ім`я начальника служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради /а. с. 210/. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_9 , 2009 року народження, відомості про батька якого також записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, вихованням якого вона не займається. Хлопчик часто не буває вдома і мати не цікавиться про те де він і що з ним; ОСОБА_9 часто перебуває у родині свого біологічного батька - ОСОБА_24 , як пояснив представник позивача. Наразі в суді вирішується позов щодо позбавлення відповідачки батьківських прав і відносно сина ОСОБА_9 . В липні 2017 року ОСОБА_1 була відібрана у матері і поміщена до КЗ «Херсонький обласний будинок дитини». По досягненні ОСОБА_1 трьох років, вона була переведена з Будинку дитини до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Херсонської обласної ради, де перебуває до цього часу. ОСОБА_25 , згідно інформації наданої КЗ «Херсонський обласний будинок дитини», доньку відвідувала не регулярно; так, вона була у закладі у лютому 2018 році, потім відвідувала ОСОБА_1 у червні 2019 року. В судове засідання до суду першої інстанції 18 листопада 2019 року відповідач не з`явилася, справа була розглянута у її відсутність, тому посилання представника відповідача і суду, що заперечення матері щодо позбавлення її батьківських прав також може свідчити про її інтерес до дитини, за встановлених судом у даній справі обставин, не може сам по собі свідчити про такий інтерес. В ході розгляду справи в апеляційному суді було встановлено, що з 23 грудня 2019 року відповідач перебувала у м. Дніпро в Соціально-адаптаційному центрі «Велике майбутнє» (довідки центру від 26 лютого 2020 року та 04 березня 2020 року), повний курс реабілітації становить 12 місяців. З характеристики Центру від 04 березня 2020 року слідує, що відповідачка за період перебування в центрі вирішила змінити свій спосіб життя, відмовилась від шкідливих звичок. У своїй заяві до апеляційного суду від 28 лютого 2020 року ОСОБА_2 зазначила про своє виправлення і просила не позбавляти батьківських прав, про вище зазначене вона підтвердила і в судовому засіданні апеляційної інстанції 05 березня 2020 року. Разом з тим, згідно довідки Центру «Велике Майбутнє», наданої суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 18 квітня 2020 року Центр залишила за власним бажанням, про місце її знаходження Центру не відомо і відповідальності за неї він не несе. Як зазначила в судовому засіданні представник відповідачки - адвокат Петренко К. Д., на зв`язок з нею відповідачка не виходить, про місце знаходження довірительки їй невідомо. Представник позивача також підтвердила, що в ході обстеження місця проживання відповідачки, здійсненого 14 травня 2020 року та зі слів матері відповідачки - ОСОБА_11 , її донька дома не з`являлася, про те, що вона залишила Центр і перервала лікування їй не відомо. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків. У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58). Статтею 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно частин другої та четвертої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 , у порушення вимог ст. 150 СК України, належним чином не виконує покладені на неї Конституцією України обов`язки щодо виховання та розвитку малолітньої дитини - ОСОБА_1 . Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 р. звернув увагу на те, що при позбавленні батьківських прав треба підходити виважено і в найкращих інтересах дитини. Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на повагу до приватного і сімейного життя. Неврахування положень цієї норми міжнародного права при розгляді справ про позбавлення батьківських прав призводить до того, що в окремих випадках діти невиправдано стають соціальними сиротами. Завдання держави - захистити і підтримати сім`ю, а не позбавляти дитину права на виховання у родинному середовищі, навіть за складних життєвих обставин. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року наголошує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 вказаної Конвенції. Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. У будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися в контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та, якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер. Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може ухвалити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки матері, а саме те, що вона ніде не працює, вживає алкогольні напої, веде асоціальний спосіб життя, не створює необхідні умови проживання для двох малолітніх дітей, зокрема, санітарно-гігієнічні умови у квартирі, веде себе агресивно до оточуючих, ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, а заходи впливу на її поведінку такі як: притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі і з підстав, передбачених ст. 184 КУпАП (невиконання обов`язків по вихованню дітей) та заслуховування ОСОБА_2 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини і надання їй двомісячного строку для створення належних умов виховання і розвитку дитини, лікування від алкогольної залежності результатів не дали; поведінка відповідачки є не стабільною, місце її перебування з 18 квітня 2020 року не відоме; ОСОБА_1 , будучи відібраною у матері ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 1 рік 5 місяців і по сьогоднішній день перебуває у комунальному закладі, де їй вже виповнилось 4 роки і 3 місяці; фактично вона матір не знає і до неї не прив`язана, а остання дитиною не цікавиться і втратила зв`язок з ОСОБА_1 , тому позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_1 хоча і є крайнім заходом впливу на матір, однак в обставинах, що склалися є недоцільним застосування альтернативних заходів, таких як відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав. Залишення дитини з ОСОБА_2 є небезпечним для життя, здоров`я і морального розвитку ОСОБА_1 , тому відповідачку необхідно позбавити батьківських прав. Колегія суддів вважає, що таке втручання держави в особисте життя відповідачки відповідає вимогам закону і має законну мету - захист інтересів дитини, її емоційного здоров`я та моралі, тобто відповідає цілям, зазначеним у пункті 2 статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Демократичне суспільство характеризується плюралізмом, терпимістю, широтою поглядів. Таким чином, держави мають позитивне зобов`язання із забезпечення процедурних гарантій від свавілля як умову обґрунтованості втручання в права, що захищаються статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Щоб втручання було визнано «необхідним у демократичному суспільстві», воно повинно бути обґрунтовано «гострою соціальною необхідністю». Причини, що наводяться внутрішніми судами для обґрунтування оскаржених заходів, повинні бути достатніми і стосуватися справи. Позбавлення відповідачки батьківський прав є виправданим і пропорційним, оскільки цього потребують інтереси дитини, поведінка матері щодо якої свідчить про ризик неналежного її виховання та виконання батьківських обов`язків, тому таке втручання є необхідним. Колегія суддів, враховуючи та захищаючи гарантовані Конвенцією про права дитини «найкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшла висновку, що позбавлення батьківських прав матері щодо малолітньої дитини хоча і є крайнім заходом впливу, однак необхідним за обставин, встановлених при розгляді даної справи. Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 3 ст.170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали вихованню дитини, ОСОБА_2 може звернутися до суду з позовом про повернення їй дитини. Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. Частиною 3 статті 184 СК України гарантовано, що розмір аліментів, стягнутих на дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення позивача з позовом до суду і до досягнення нею повноліття. На підставі вище зазначеного, доводи апеляційної скарги виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради підлягають задоволенню частково, рішення суду скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову. Згідно вимог ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2 114,40 грн (704,80 грн - вимога про позбавлення батьківських прав + 704,80 грн - вимога про стягнення аліментів х 150 % - ставка судового збору за подачу апеляційної скарги). Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове. Позов виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальний заклад «Херсонський обласний будинок дитини» Херсонської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уроженки м. Херсон, не працюючої, аліменти на доньку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого на день стягнення, починаючи з 10 жовтня 2017 року по досягненню дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 114,40 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Дата складання повного судового рішення 22 травня 2020 року. Головуючий Л. П. Воронцова Судді: П. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова