Постанова 4855 № 640/19283/19
від 20.05.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19283/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Ганечко О. М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.01.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 для вклеювання нової фотокартки в паспорт за віком та зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області невідкладно в присутності ОСОБА_1 вклеїти надану нею фотокартку з її зображенням в паспорт громадянина України у порядку та в спосіб, передбачений наказом Міністерства внутрішніх справ України без вилучення або іншої непередбаченої дії щодо паспорта позивача; - визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України з розгляду скарг та звернень позивача щодо контролю виконання встановленого МВС Порядку, у зв`язку із зверненнями ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу для отримання послуги з вклеювання фотокартки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу з проханням вклеїти фотокартку у паспорт у зв`язку з досягненням нею 45-річного віку без вилучення паспортного документу. Разом з тим, відповідачем було відмовлено позивачеві у задоволенні цього звернення з посиланням на те, що згідно з п. 2 Тимчасового порядку від 06.06.2019 № 456 при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Також, позивач вказала на те, що у зв`язку з відмовою у отриманні послуги з вклеювання фотокартки при досягнення віку 45 років, звернулась до Міністерства внутрішніх справ України зі зверненнями, що стосувались здійснення контролю за виконанням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу Тимчасового порядку від 06.06.2019 року № 456, відреагувати на які Міністерство внутрішніх справ України протиправно відмовився. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про громадянство України", документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Згідно з п.п. 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 року, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 45-річного віку 07.09.2019 звернулась до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу із заявою щодо вклеювання нової фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки без вилучення паспорту на 5 днів. Листом від 12.09.2019 № 6/вхО-1097, Оболонський районний відділ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області повідомив заявника, що вклеювання до паспорта додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років регламентовано Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом МВС України від 06.06.2019 року № 456.
2. Згідно частини 5 пункту 2 Тимчасового порядку, для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку. Враховуючи, що ОСОБА_1 надано для вклеювання фотокартки тільки заяву про вклеювання фотокартки та дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см, а сам паспортний документ наданий не був, вклеювати фотокартку при досягненні 45-річного віку не вважається можливим. Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач 12.09.2019 звернулась до Оболонського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із зверненням як на додаток до поданої заяви від 07.09.2019 року, у якому зазначила, що нормами чинного законодавства України не передбаченої такої підстави для відмови у вклеюванні нової фотокартки при досягненні 45-річного віку, наведеної відповідачем у листі від 12.09.2019 року № 6/вхО-1097. 27.09.2019 Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу надана відповідь листом № 8101.5.1-40283/81.3-19, у якому зазначено, що згідно з пунктом 2 розділу 5 Тимчасового порядку для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку, для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку. Вклеювання до паспорта фотокартки при досягненні особою віку 25 і 45 років здійснюється у строки, встановлені законодавством. На підставі пункту 12 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992року № 2503-XII вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку провадиться у п`ятиденний термін. Згідно з пунктами 1 та 2 розділу 9 Тимчасового порядку, територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1)особа не є громадянином України; 2)особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3)дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4)за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5)особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6)особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи. У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови. Таким чином, позивач, звернувшись до відділу міграціної служби для отримання адміністративної послуги з вклеювання фотокартки до паспорту, і відмовившись надати паспорт, з огляду на що, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що остання порушила вимоги розділу 5 пункту 2 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №
456. Також, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що вона наполягала на наданні послуги з вклеювання фотокартки до паспорту, виключно в її присутності, обгрунтовуючи тим, що надання паспорту не є обов`язком, а вклеювання фотокартки не потребує значного часу. Колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем чітко визначено терміни надання вказаної адміністративної послуги, що становить 5 днів, з огляду на що, відхиляється посилання апелянта на можливості негайного вклеювання фотокартки та за її присутності або узгодження дати та часу надання адміністративної послуги, адже відповідному органу міграційної служби надано час для обробки запитуваної послуги, вчинення інших необхідних дій для її коректного та повного надання, зокрема, перевірка правильності/достовірності наданих документів та інформації, з огляду на що, вимоги заявника є необгрунтованими та не вказують, у даному випадку, на порушення вимог законодавства з боку відповідача. У частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України в частині розгляду скарг та звернень позивача щодо контролю за виконанням Тимчасового порядку, у зв`язку із зверненнями позивача для отримання послуги з вклеювання фотокартки, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно з статтею 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян», передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Статтею 5 Закону України «Про інформацію», встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Отже, звернення, які за формою і змістом відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян», мають бути об`єктивно і всебічно розглянуті підприємством, установою, організацією, яким воно адресоване. Вичерпні підстави для відмови у розгляді звернення визначені у статті 8 Закону України «Про звернення громадян», частиною другою якої передбачено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Аналіз викладених положень Закону України «Про звернення громадян», дає підстави для висновку, що підприємство, установа, організація може відмовити у розгляді звернення з підстав, визначених у частині 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян», за наявності сукупності таких умов: 1) звернення подане від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (тотожність суб`єктів) і стосується одного і того ж питання (тотожність змісту); 2) попереднє звернення вирішено по суті. Під час розгляду даного спору по суті в суді першої інстанції було досліджено, що ОСОБА_1 звернулась до Міністерства внутрішніх справ України із зверненнями в порядку Закону України «Про звернення громадян», стосовно вклеювання фотокартки у паспорт без його вилучення та дотримання органами ДМС у вказаній частині вимог Тимчасового порядку від 06.06.2019 №
456. Проте, на переконання апелянта, Міністерство внутрішніх справ України порушило право позивача на розгляд звернень. Варто звернути увагу на те, що на спростування вказаних доводів, Міністерством внутрішніх справ України було розглянуто та надано відповідь на звернення позивача від 03.09.2019, 18.03.2019, 24.09.2019, 25.09.2019 листами від 16.09.2019 № 36/О-173; від 08.10.2019 № ОП/36/О-194О-187, 26.09.2019 № О-8577. При цьому, Міністерством внутрішніх справ України в повному обсязі та у строки встановлені законодавством надано відповіді за результатами розгляду звернень позивача від 03.09.2019, 18.03.2019, 24.09.2019, 25.09.2019. З урахуванням наведеного та беручи до уваги наявність у матеріалах справи доказів розгляду по суті відповідачем звернень позивача від 03.09.2019, 18.03.2019, 24.09.2019, 25.09.2019, окружний суд цілком обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо допущення відповідачем оспорюваної бездіяльності в частині не розгляду звернень та не надання відповідей на них. Наведені в апеляційній скарзі доводи, зазначених висновків суду першої інсатнції не спростовують. За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко О.І. Шурко