Постанова 4851 № 643/115/20
від 22.05.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2020 р. Справа № 643/115/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Зеленського В.В. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2020, головуючий суддя І інстанції: Букреєва І.А., м. Харків, повний текст складено 26.02.2020 по справі № 643/115/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Новіков Василь Юрійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: 08.01.2020 до Московського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд скасувати винесену щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕАК № 1874813 від 18.12.2019. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 визнано неподаним та повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що адміністративний позов направлено до суду з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 286 КАС України, адже строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовну заяву здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Адміністративний позов направлено до суду поштою та конверт має чітку дату його направлення, а саме: 27.12.2019. Також звертає увагу суду, що на відповідному конверті наявний цифровий ідентифікатор, за допомогою якого можливо відслідкувати відповідне відправлення на офіційному сайті оператора зв`язку. Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З огляду на матеріали справи, 08.01.2020 на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшов засобами поштового зв`язку адміністративний позов ОСОБА_1 ,, в якому він просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, прийняту відповідачем 18.12.2019. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2020 у справі № 643/115/20 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строку на усунення недоліків. В ухвалі зазначено, що зі змісту позову та доданих документів, постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП винесена 18.12.2019, при цьому позов надійшов на адресу суду 08.01.2020. Однак, в позові відсутня дата його складання, а конверт, в якому позов надісланий не має чіткого фіксування дати його направлення, що унеможливлює суд встановити додержання ОСОБА_1 строків, визначених ч.2 ст.286 КАС України. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов поданий із порушенням строку, зазначеного в ч.2 ст.286 КАС України, що є підставою для залишення заяви позивача без руху з наданням часу, необхідного для усунення недоліків, а саме: надання доказів на підтвердження своєчасного звернення до суду із позовом з урахуванням строків на його подання; надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку та наданням доказів на підтвердження таких причин. 27.01.2020 позивач отримав копію ухвали суду від 11.01.2020, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17). В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем у вказаний судом строк зазначені в ухвалі суду недоліки усунуто. Ухвалою суду від 26.02.2020 адміністративний позов повернуто відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України (не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху). Колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без руху та подальшого його повернення відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.169 КАС України). Відтак, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, отримавши 27.01.2020 копію ухвали суду від 11.01.2020, не скористався своїм правом усунути вказані в ухвалі недоліки або, у випадку неможливості підтвердження тих обставин, про які вказував в ухвалі суд (надати докази на підтвердження своєчасного звернення до суду із позовом з урахуванням строків на його подання) - повідомити про це в строк, зазначений в ухвалі. Отже, колегія суддів констатує, що позивачем у строк, вказаній в ухвалі суду, не виконано вимоги процесуального документа, що є визначеною згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України підставою для повернення позовної заяви. Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає скорочені строки звернення до суду у випадки незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: десять днів з дня вручення такої постанови. Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Позивачем вручено копію постанови в день її складення (18.12.2019), що підтверджується власним підписом особи, що притягується до адміністративної відповідальності в оскаржуваній постанові. Статтею 120 КАС України закріплено правила обчислення процесуального строку, а саме: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. За таких обставин, останнім днем строку на оскарження такої постанови слід уважати 27.12.2019. Згідно ч. 8 та 9 ст. 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Позивач стверджує, що 27.12.2019 він направив адміністративний позов до суду поштою та конверт має чітку дату його направлення. Також звертає увагу суду, що на відповідному конверті наявний цифровий ідентифікатор, за допомогою якого можливо відслідкувати відповідне відправлення на офіційному сайті оператора зв`язку. Водночас детально дослідивши копію вказаного конверту (а.с. 12), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такий конверт не має чіткого фіксування дати його направлення, що унеможливлює суд встановити додержання ОСОБА_1 строків, визначених ч.2 ст.286 КАС України. Крім того, на відповідному конверті відсутній цифровий ідентифікатор (штрихове кодування), що унеможливлює пошук поштового відправлення на офіційному сайті оператора зв`язку. Зовнішній вигляд конверту з відповідною кількістю марок та відсутністю штрихового кодування в автоматизованій системі реєстрації та контролю (АСРК) надає можливість суду зробити висновок, що таке поштове відправлення має категорію простого відправлення та було здано позивачем для відправлення засобами поштового зв`язку до поштової скриньки. Пунктом 10 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі - Правила), передбачено, що оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати, зокрема, надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору. Згідно з п. 11 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Згідно п. 54 Правил у поштові скриньки опускаються для відправляння за призначенням прості поштові картки розміром 105 х 148 міліметрів та листи у поштових конвертах розміром до 162 х 229 міліметрів. Відповідно до п. 1.3, 1.8 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211, виймання письмової кореспонденції - сукупність операцій з виймання простої письмової кореспонденції з поштових скриньок, транспортування і передавання їх до об`єкта поштового зв`язку, в якому здійснюватиметься оброблення; виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок, розміщених у населених пунктах, а також біля входу до об`єктів поштового зв`язку, здійснюється згідно з розкладами, що розробляються поштамтами, ВуПЗ, ЦПЗ, з урахуванням розкладу руху транспортних засобів поштового зв`язку та встановлених уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв`язку нормативів. Згідно з п. 1.16 вказаного вище Порядку в об`єктах поштового зв`язку, неоснащених АРМ ВЗ, реєстровані поштові відправлення приписуються до реєстрів ф. 11 та накладних ф. 16 за цифровим значенням номера поштового відправлення на ШКІ та контрольного розряду, а реєстровані міжнародні поштові відправлення приписуються за значенням ШКІ. Отже, направлення простого поштового відправлення за допомогою поштової скриньки не надає гарантії того, що таке відправлення буде передано до об`єкта поштового зв`язку в день поміщення до поштової скриньки, та в контексті розгляду цієї справи вимагає від позивача додаткових дій для підтвердження своєчасності звернення до суду, в тому числі, шляхом зазначення в позові дати його подання, що в даному випадку не було зроблено. За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відсутність фіксування дати направлення на конверті унеможливлює встановлення додержання ОСОБА_1 строків, визначених ч.2 ст. 286 КАС України. Оскільки позивач не надав докази на підтвердження своєчасного звернення до суду із позовом з урахуванням строків на його подання, чим не усунув недоліки позовної заяви, то висновок суд першої інстанції про наявність підстав для повернення позову відповідає приписам ст. 169 КАС України. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням норм процесуального права , а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2020 по справі № 643/115/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Зеленський Я.В. П`янова