LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4815571/1411/17

від 21.05.2020 ·

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2020 року м. Рівне Справа № 571/1411/17 Провадження № 22-ц/4815/504/20 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді: Гордійчук С.О. суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В. секретар судового засідання :Тхоревський С.О. учасники справи: позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 та зустрічним позовом правонаступник ОСОБА_2 ОСОБА_3 відповідач: Старосільська сільська рада Рокитнівського району Рівненської області, треті особи, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 розглянула в порядку позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_2 адвоката Мороз Л.С. на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року, ухваленого в складі судді Комзюк А.Ф., повний текст судового рішення складено 21 січня 2020 року, у справі №571/1411/17, в с т а н о в и в : У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, треті особи, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 . Мати постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 і мала на праві власності житловий будинок. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок. Зазначає, що вона як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину в шестимісячний строк, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки опалювала житловий будинок та провела ремонт в будинку, обробляла земельну ділянку біля будинку, користується сінокосом. Мати на день смерті проживала одна, позивач зі своєю дочкою її доглядали. У травні 2018 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини. Позов обґрунтований тим, що спірний будинок та його будинок знаходиться на одному подвір`ї, він доглядав за матір`ю до її смерті. Після смерті матері він доглядав за будинком, крім того, там проживала його дочка ОСОБА_3 . Вказаний будинок, після смерті матері, згідно погосподарських книг був переписаний на нього ОСОБА_2 .. Крім того, він сплачував комунальні послуги, проводив страхування майна в тому числі і будинку, тобто фактично після смерті матері володіє та користується цим будинком. Посилаючись на норми ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року), просив встановити факт прийняття спадщини. Ухвалою суду від 21 березня 2019 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 залучено до участі у справі його правонаступника, як правонаступника третьої особи по первісному позову та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року позов ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини задоволено. Встановлено факт прийняття спадщини, що ОСОБА_1 , фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено. В апеляційній скарзі на рішення суду посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не повно з`ясовані обставини справи, а саме суд не перевірив чи дійсно позивач є дочкою померлої ОСОБА_7 . Суд не врахував наявність рішення №50 виконкому Старосільської сільської ради №50 від 30 липня 2008 року, яким вирішено оформити право приватної власності на спірний житловий будинок на ім`я ОСОБА_3 . Крім того, не врахував, що вона проживає і зареєстрована у спірному будинку з 1999 року, а також здійснювала страхування будинку та сплачувала за електроенергію. Крім того, суд взяв до уваги показання свідків які є суперечливими один одному. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечує доводи останнього просить суд оскаржуване рішення залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення. В судове засідання сторони не з`явились про причини неявки суд не повідомили, своїм правом на розгляд справи в режимі відео конференції поза межами приміщення суду. Крім того, представник ОСОБА_3 адвокат Мороз Л.С. подала заяву про відкладення розгляд справи на іншу дату, проте будь-яких поважних причин у заяві не навела. При цьому колегія суддів враховує, що з 12 травня 2020 року Урядом дозволено адвокатам здійснювати свою діяльність. За таких обставин, апеляційний суд визнає неявку у судове засідання сторін та їх представників неповажно та відхиляє заявлене адвокатом клопотання. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає. Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги, на момент відкриття спадщини, були її діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відповідно до виписки з погосподарської книги Старосільської сільської ради №6840 від 04.10.2017, згідно погосподарської книги №10 особовий рахунок № НОМЕР_1 будинок АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_7 . Згідно погосподарської книги с.Старе Село за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , за ОСОБА_7 , обліковувалося господарство, житловий будинок 1950 року побудови та сарай 1982 року побудови, земля 0,27 га. Відповідно до заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заперечень щодо оформлення спадкового майна, яке залишилося після смерті їх матері ОСОБА_7 на ім`я сестри ОСОБА_1 не мають. Заяв про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцями першої черги в нотаріальну контору не надходило. Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно достатті 5 ЦК Україниакти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 . У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР 1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. З огляду на зазначене, в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме - ЦК УРСР 1963 року. Відповідно до статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. За змістом статті 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Статтею 548 ЦК УРСР 1963 рокувстановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Отже, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14 червня 1994 року, в редакції чинній на момент відкриття спадщини, передбачалось, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Убачається, що право на спадщину спадкоємці не оформили, оскільки були відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок, проте позивач за первісним позовом, після смерті матері доглядала за будинком, провела у ньому ремонт, обробляла земельну ділянку, а пізніше здала будинок у найм для племінниці ОСОБА_3 . Вказані обставини сторони не оспорюють. Отже, як воля так і дії позивача свідчать про те, що вона фактично прийняла спадщину після смерті матері, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, а саме будинком в порядку та строк визначений законом і ця спадщина, відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР належить їй з моменту відкриття спадщини, тобто з 29 грудня 1998 року. Відповідно до статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За правилами частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Однак, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували вступ в управління чи володіння спадковим майном позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 не надано і судом їх не здобуто. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правонаступником ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті матері. Доводи апеляційної скарги проте, що суд не врахував наявність рішення №50 виконкому Старосільської сільської ради №50 від 30 липня 2008 року, яким вирішено оформити право приватної власності на спірний житловий будинок на ім`я ОСОБА_3 , не заслуговують на увагу, оскільки зазначене рішення не є належним доказом вступу в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_7 її спадкоємця ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_8 не являється спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7 (баби). За приписами частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України(змагальність сторін) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. З урахуванням того, що вказані доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, яким судом була надана належна оцінка, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_2 адвоката Мороз Л.С. залишити без задоволення. Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 21 травня 2020 року. Головуючий : Судді :

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»