Постанова 4809 № 396/1907/19

ПОСТАНОВА Іменем України 20 травня 2020 року м. Кропивницький справа № 396/1907/19 провадження № 22-ц/4809/775/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Карпенка О.Л. за участі секретаря - Тимошенко Т.О. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2020 року у складі судді Русіної А. А. і В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив розірвати шлюб, який укладений між ними та зареєстрований виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області 20 вересня 2012 року за актовим записом №

43. Позовна заява мотивована тим, що 20 вересня 2012 року сторони уклали шлюб. З жовтня 2019 року ОСОБА_2 фактично не проживає з позивачем. В період часу, коли ОСОБА_1 перебуває вдома, відповідач не з`являється та не розповідає, де вона проводить весь цей час. На будь-який контакт з приводу надання пояснень її поведінки відповідач не йде, що дає підстави позивачу вважати, що дружина не зацікавлена в подальшому підтриманні сімейних стосунків. В добровільному порядку на врегулювання даної ситуації відповідач не погоджується. На даний час ОСОБА_1 не має бажання продовжувати подальше спільне подружнє життя з ОСОБА_2 , у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин між ними. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.09.2012, який зареєстровано виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області, актовий запис №

43. Рішення суду мотивоване тим, що шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне проживання і збереження сім`ї стали неможливими, з жовтня 2019 року по теперішній час шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинені, тому існування шлюбних відносин між сторонами спору суперечить їх інтересам. Оскільки відповідач не повідомила суд чи бажає змінити прізвище на дошлюбне, тому суд першої інстанції вважав за необхідне залишити відповідачу шлюбне прізвище. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2020 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції формально вирішив справу, не з`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову, не взяв до уваги інші важливі обставини життя подружжя та не забезпечив участь у судовому засіданні відповідача, не вжив заходів до примирення подружжя. Сторони проживають разом, в тому числі, в період з жовтня 2019 року по теперішній час. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно придбали нерухоме майно - квартиру з розстроченням платежу та спільними зусиллями виконують зазначене зобов`язання. Відповідач жодним чином не висловлювала наміру припинити сімейні відносини з позивачем. Зокрема, відповідач не згодна на розірвання шлюбу з позивачем, бо сторони фактично перебувають у шлюбних стосунках, проживають разом та ведуть спільний побут. Також, позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, умисно приховав від суду першої інстанції адресу фактичного проживання та контактний номер відповідача, чим унеможливив повідомлення ОСОБА_2 про наявність провадження в даній цивільній справі та місце і час її розгляду. Виклик до суду ОСОБА_2 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України не може вважатися належним повідомленням. Як наслідок, ОСОБА_2 була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права під час розгляду судом першої інстанції позову, а дізналася про розгляд справи випадково. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю доказів на підтвердження викладених в ній обставин. В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Повністю рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20.09.2012 виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 20.09.2012 зареєстровано шлюб, актовий запис № 43, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_4 » (а.с. 9). Шлюб укладено сторонами вперше. Від шлюбу сторони по справі дітей не мають. Сторони разом не проживають та не підтримують шлюбно-сімейні відносини з жовтня 2019 року. Матеріалами справи підтверджується, що в листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а. с. 1-11). Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2019 року у справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання на 03 січня 2020 року (а. с. 15). Поштовий конверт з поштовим вкладенням, а саме: з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви (з судовою повісткою про виклик до суду) направлені відповідачу на зазначену у позовній заяві та відомостях відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (27126, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Воронівка, вул. Степова, 15). У підготовче судове засідання, призначене на 03 січня 2020 року, відповідач не з`явилася по невідомим суду причинам, повідомлення про вручення судової повістки до суду не повернулось, у зв`язку з чим відкладено підготовче судове засідання до 21 січня 2020 року (а. с. 22). Конверт з поштовим вкладенням повернувся до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а. с. 26). У підготовче судове засідання, призначене на 21 січня 2020 року, ОСОБА_2 не з`явилась по невідомим суду причинам, повідомлення про вручення судової повістки до суду не повернулось (а. с. 27). Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 лютого 2020 року (а. с. 27а). ОСОБА_2 направлено судову повістку та розміщено оголошення про виклик її в судове засідання на офіційному веб-сайті Судової влади України (а. с. 29-30). Поштові конверти з судовими повістками в судові засідання на 21 січня 2019 року та на 18 лютого 2020 року повернулися до суду з помітками «за закінченням встановленого строку зберігання» та «адресат відсутній» відповідно (а. с. 32-33). В судове засідання, призначене на 18 лютого 2020 року, відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, суд першої інстанції розглянув справу без її участі (а. с. 36). Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. За змістом положень ст. 128 ЦПК України, яка регулює порядок вручення судових повісток, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи, що суду було відоме місце реєстрації відповідача, розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади про виклик в судове засідання ОСОБА_2 не вважається, що вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Оскільки суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , не повідомлену належним чином про дату час і місце засідання суду, і остання обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, рішення суду підлягає обов`язковому скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, з огляду на таке. Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом. Відповідно до ч.2 ст. 36, ст.51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.09.2012, виданого виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області, 20.09.2012 сторони зареєстрували шлюб, про що вчинено актовий запис № 43 (а. с. 9). Даних про те, що сторони мають дітей матеріали справи не містять. Враховуючи принцип рівноправності жінки та чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Однак, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що йдеться у ст. 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» у ч. 1 підпункту «с» - «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. За таких обставин, примушування до перебування у шлюбі одного з подружжя, який проти цього заперечує, буде порушувати його законні права та інтереси і суперечити вимогам закону. Суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що за приписами ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Дійсно, суд може надати сторонам строк на примирення. Разом з тим, надавати сторонам строк на примирення є правом суду, а не обов`язком. Суд вважає, що немає підстав для надання сторонам строку на примирення, оскільки відповідач дізнавшись про рішення суду першої інстанції про розірвання шлюбу мала достатньо часу примиритися з позивачем. Але виходячи зі змісту поданого позивачем відзиву на апеляційну скаргу, сторони не примирилися. Доводи апеляційної скарги, що сторони продовжують проживати разом, не є беззаперечним доказом, що між ними продовжують існувати шлюбні відносини. Аналізуючи наявні у справі докази та доводи сторін суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Оскільки матеріали справи не містять даних про обставини визначені ч.2 ст.110 СК України, коли позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлено, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Порушення норм процесуального права відповідно до п. 4 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 768 грн 40 коп судових витрат. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити. Розірвати шлюб, зареєстрований виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області 20 вересня 2012 року, актовий запис № 43, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 (сорок) коп судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 20.05.2020. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко