Постанова 4802 № 161/5442/25

Справа № 161/5442/25 Головуючий у 1 інстанції: Смокович М. В. Провадження № 22-ц/802/821/25 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 серпня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2025 року, В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вказує, що спільне життя між ними не склалося, шлюбні відносини фактично припиненні, спільного господарства не ведуть. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Вважає, що їхня сім`я розпалася і подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 18.09.2022 року Виконавчим комітетом Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, актовий запис №58, серії НОМЕР_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2025 року позов задоволено. Ухвалено шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 18.09.2022 року Виконавчим комітетом Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, актовий запис №58 - розірвати. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 18.09.2022 року Виконавчим комітетом Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, актовий запис №58, серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала, що подружніх стосунків з відповідачем не підтримують, подальше збереження шлюбу неможливе, шлюб носить формальний характер. Судом встановлено, що сім`я розпалась остаточно, сімейних відносин не підтримують, бажання до примирення, зокрема у позивача, відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як між сторонами відсутня любов, турбота один до одного та повага. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, збереження сім`ї вважає недоцільним та таким, що суперечить її інтересам. За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них. Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу. Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно встановив обставини справи та фактичні взаємини подружжя, причини розірвання шлюбу, дійшов до правильного висновку про задоволення позову, оскільки позивач обґрунтовано висловив таке бажання, вказавши, що продовження шлюбу з відповідачем буде суперечити його інтересам, а примушення жінки до шлюбу є неприпустимим. Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення. Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. З огляду на викладене, надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, що також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 травня 2019 року (справа № 442/6319/16-ц). Твердження апелянта про відновлення подружніх відносин та спільне проживання як сім`ї, спростовуються поясненнями позивача в суді апеляційної інстанції, яка наполягаючи на розірванні шлюбу, вказувала, що примирення між ними було дуже короткотривалим, ОСОБА_2 не змінив своєї поведінки в сторону покращення, вона втратила довіру до нього та не вбачає можливості збереження сім`ї. В свою чергу відповідач до суду апеляційної інстанції не з`явився, що в свою чергу може свідчити про небажання доводити обставини, які ним викладені в апеляційній скарзі щодо збереження сім`ї. Вирішуючи спір, суд з`ясував причини фактичного припинення шлюбу та навів у рішенні мотиви, на підставі яких дійшов висновку про те, що збереження сім`ї є між сторонами неможливим, тоді як доводи відповідача зводяться лише до заперечення висновків суду та вимог позивача про розірвання шлюбу. Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування. Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя: Судді: