Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/13987/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3953/20 Справа № 201/13987/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Каратаєвої Л.О. суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2015 року по справі за заявою Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, заінтересовані особи реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора і Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" про визнання спадщини відумерлою та передачу житла в комунальну власність, - В С Т А Н О В И Л А: 28 жовтня 2014 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді. Просила визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та складається з квартири АДРЕСА_1 - відумерлою. Передати квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у комунальну власність територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (а.с.86-88). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2015 року заяву задоволено. Визнано спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та складається з квартири АДРЕСА_1 - відумерлою. Передано квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у комунальну власність територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (а.с.86-88). Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 (особа, яка вважає, що його права порушено вказаним рішенням) звернувся до суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким залишити без розгляду заяву (а.с.133-137). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року залучено ОСОБА_1 до участі в справі за заявою Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, заінтересовані особи реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора і Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" про визнання спадщини відумерлою та передачу житла в комунальну власність як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.164). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Судом першої інстанції встановлено, що чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 . Вказана квартира знаходиться у будинку, який обслуговується КВЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська і відповідним Комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційне підприємство" Дніпропетровської міської ради. Вказана квартира була придбана ОСОБА_2 і зареєстрована в державному реєстрі 04 травня 2007 року. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, спадкова справа після її смерті не відкривалася, спадкоємці про прийняття вказаної спадщини в передбаченому законом порядку до нотаріуса не зверталися, ОСОБА_2 єдиний власник вказаного житла Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 7575 від 12 листопада 2012 року зареєстровано смерть ОСОБА_2 , у віці 40 років, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Задовольняючи заяву міської ради, суд першої інстанції виходив із того, що у встановлений законодавством термін спадщину ніхто не прийняв, із заявою щодо вступу у спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався. Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто не подавав, Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою спадкова справа не відкривалася і відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України спадщина в вигляді вказаної квартири підлягає визнанню відумерлою. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. За вимогами ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Суд першої інстанції ухвалюючи рішення названих вимог закону не дотримався. Основні засади судочинства закріплені у ст. 129 Конституції України. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про визнання спадщини відумерлою розглядаються судом в порядку окремого провадження. Згідно із ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Спір між сторонами виник з приводу наявності законних підстав для визнання спадщини відумерлої та передачі її у власність територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпровської міської ради. Судом встановлено, що згідно запису акта про смерть №7575 від 12 листопада 2012 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 77). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №31393481 від 22.12.2014 року в актуальній інформації щодо права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено обтяження у вигляді арешту згідно постанови Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження. Обтяжувач: Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, особа, майно якої обтяжуються (власник): ОСОБА_2 (а.с.80). В матеріалах справи наявна відповідь від Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, про відмову в наданні інформації щодо запиту про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, спадкодавцем за яким є ОСОБА_2 (а.с.73). Повторно суд першої інстанції до нотаріальної контори не звертався. Як вбачається з матеріалів справи, апелянт ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.150). Як вбачається з паспорту ОСОБА_1 , останній зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 (а.с.152) за цією ж адресою була зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.78). Суд першої інстанції не перевірив відомостям про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 , а також не перевірив, чи проживають за цією адресою інші особи. В зв`язку з вищевикладеним, колегія судів бере до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог заявника та неповного з`ясування судом першої інстанції обставин про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_1 . Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені норми права, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку існує спір про право, оскільки виник спір щодо спадкування, а тому заява Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, про визнання спадщини відумерлою та передачу житла в комунальну власність підлягає залишенню без розгляду. На вказане, суд першої інстанції уваги не звернув, належним чином не з`ясував наявність спадкоємців, а тому дійшов передчасного висновку про визнання спірної квартири відумерлою спадщиною та передачу квартири у комунальну власність територіальної громади Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради. Рішення як таке, що суперечить вимогам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення заяви Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради без розгляду. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З Дніпровської міської ради підлягає стягненню судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 182,70 грн на корить ОСОБА_1 . Керуючись ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Залишити без розгляду заяву Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, заінтересовані особи реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора і Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" про визнання спадщини відумерлою та передачу житла в комунальну власність. Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 182,70 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: