Постанова 4820 № 686/6373/20

Провадження № 33/4820/244/20 Справа № 686/6373/20 Головуючий в 1-й інстанції Піндрак О. О. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Барчук В. М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2020 року м.Хмельницький Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника Косіка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2020 року, - в с т а н о в и в : Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн 40 коп. судового збору. За постановою суду, ОСОБА_1 20 лютого 2020 року о 17 год. 00 хв. по вул. Заводській, 55 в м. Хмельницькому керував автомобілем "ВАЗ", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагують на світло) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, яка винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, всебічному об`єктивному та неупередженому розгляд адміністративної справи, допустив порушення процесуального порядку її розгляду. Крім того зазначає, що суд не надав належної оцінки тому, що він не повідомлявся про час та місце розгляду справи, оскільки така відмова зафіксована самим протоколом у відповідній графі. Крім того, суд першої інстанції не надав оцінки правопорушенням, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки уповноваженою особою не було роз`яснено прав і обов`язків, особі яка притягується до адміністративної відповідальності. Вважає, що зупинка транспортного засобу під його керуванням відбулась безпідставно, без належних пояснень та незафіксованих і видимих ознак необхідності такої зупинки. Вказує, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не відмовлявся, а навпаки наполягав на проведені такого огляду на місці зупинки, оскільки потребував нагальної потреби якомога швидше та раціонально використати свій час на виконання своїх обов`язків, однак працівниками поліції йому було відмовлено у проходженні такого огляду, а після складання протоколу працівниками поліції його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Заслухавши пояснення захисника Косіка С.В., перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №301295 від 20 лютого 2020 року, що у вказаний день о 17 годині в м. Хмельницькому, по вул. Заводська, 55, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Винність ОСОБА_1 підтверджується письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.2). Вказані обставини підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Твердження апелянта про порушення працівниками під час складання протоколу та судом під час розгляду справи адміністративного закону є безпідставним, спростовуються наявністю відповідних матеріалів та об`єктивною мотивацією в постанові суду вчиненого ОСОБА_1 з посиланням на сукупність досліджених в судовому засіданні доказів і не можуть бути підставою визнання судового рішення в цій частині необґрунтованим. Доводи апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, чим порушено право на захист, спростовується протоколом та відеозаписом, де ОСОБА_1 працівником поліції особисто повідомлено про час та місце слухання справи про адміністративне правопорушення. В судовому засіданні апеляційної інстанції захиснику Косіку С.В. була надана можливість захищати в повному обсязі права передбачені КУпАП для осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, а тому право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не порушується. Щодо посилань апелянта на те, що поліцейськими його не було відсторонено від керування транспортним засобом, то вони жодним чином не спростовують правильність висновку судді щодо винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДРУкраїни та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладено на ОСОБА_1 згідно санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП щодо врахування характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника та інших обставин, які мають значення для прийняття правильного рішення. За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду В.М. Барчук