Постанова 4814 № 554/1512/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/1512/19 Номер провадження 22-ц/814/1396/20Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 02 березня 2020 року, постановлене суддею Савченко Л.І. (повний текст складено 06 березня 2020 року), у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Полтавської області про стягнення моральної шкоди, в с т а н о в и в: 22.02.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути із Державної казначейської служби України та Прокуратури Полтавської області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку, моральну шкоду в розмірі 141 882,00 грн. В обґрунтування позову зазначає, що у провадженні Прокуратури Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження №42016000000000770 від 21.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, відомості про яке до ЄРДР внесені на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 10.03.2016 за його скаргою. Розслідування кримінального провадження ведеться неефективно, слідчими прокуратури неодноразово виносилися постанови про закриття справи та про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим, які скасовувалися слідчими суддями. Станом на січень 2019 року процесуальними керівниками прокуратури Полтавської області жодної слідчої дії не проведено, потерпілий та свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не допитані, обставини спричинення шкоди не встановлені. Унаслідок постійної, навмисної, систематичної на протязі багатьох років бездіяльності прокуратури, прийняття незаконних рішень про відмову в порушенні кримінальної справи, порушення строків прийняття рішення по заяві про скоєння злочину, не проведення належного досудового слідства, систематичного невиконання вказівок суду, порушенням кримінально-процесуального законодавства та прийняття незаконних рішень про закриття кримінальної справи, йому була спричинена моральна шкода. Розмір завданої шкоди оцінено позивачем в 141 882,00 грн., що зумовлено погіршенням стану здоров`я, зневірою у правоохоронних органах України. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 02 березня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю. Судові витрати віднесено за рахунок держави. Із рішенням районного суду не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, просить рішення районного суду скасувати й ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам, які вони підтверджують, а саме: витягу із ЄРДР за №42016000000000770, відомості до якого внесені на підставі його скарги; ухвалам слідчих суддів Октябрського районного суду м.Полтави від 12.10.2017, 19.12.2017, 26.06.2016 та 23.09.2019, якими скасовані постанови слідчих прокуратури про закриття кримінального провадження №42016000000000770; показанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтверджують фальсифікацію матеріалів указаної кримінальної справи. Указує на тривалість кримінального провадження, розпочатого у 2016 році, та бездіяльність слідчих прокуратури, як підставу відшкодування моральної шкоди. 13.05.2020 позивач звернувся до суду із клопотанням про приєднання до справи постанови Полтавського апеляційного суду від 30.03.2020 у справі №532/121/19. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1ст.368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. При цьому враховує наступне. Судом першої інстанції установлено та не оспорюється сторонами, що 21.03.2016, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Вовк С В. від 10.03.2016 постановленої за скаргою ОСОБА_1 , до ЄРДР за №42016000000000770 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК України. Орган досудового розслідування: Прокуратура Полтавської області./а.с.4,6/. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 12.10.2017 (справа №554/3636/16-к) скасовано постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Полтавської області Горячуна О.О. від 28.04.2016 про закриття кримінального провадження №42016000000000770 та направлено матеріали для продовження досудового розслідування./а.с.7/ Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.12.2017 (справа №554/3636/16-к) скасовано постанову прокурора відділу прокуратури Полтавської області Мандича С.М. від 20.04.2016 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42016000000000770 від 21.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України./а.с.8/. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 26.06.2018 скасовано постанову старшого слідчого в СВ прокуратури Полтавської області Горячуна О.О. від 27.04.2018 про закриття кримінального провадження №42016000000000770 від 21.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України./а.с.9/. На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Вовка С.В. №757/6709/16-к від 10.03.2016 Генеральною прокуратурою України 21.03.2016 зареєстровано кримінальне провадження №42016000000000770 за ч.1 ст.364 КК України, яке в порядку ст.218 КПК України спрямовано до прокуратури Полтавської області для організації досудового розслідування, що підтверджується листом Генеральної прокуратури України від 16.11.2018 №15/3-4320-04./а.с.10/ Станом на 31.10.2018 нагляд за розслідуванням кримінального провадження №42016000000000770 у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування слідчими органів прокуратури Полтавської області та прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури. Після надходження 26.12.2017 ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.12.2017, прокурором відділу прокуратури Полтавської області Мандичем С.М. 29.12.2017 винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим. Станом на 31.10.2018 року допит ОСОБА_1 в якості свідка не проводився, що підтверджується листом Прокуратури Полтавської області від 08.11.2018 №17/7-1045-04./а.с.11/. Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 , останній показав, що перебуває в одній камері із ОСОБА_1 постійно близько 5 років і добре знає обставини справи. По заяві ОСОБА_1 було відкрите кримінальне провадження за фактами знищення із матеріалів кримінальної справи № 04580007 висновків експертів, винесення незаконних судових рішень від 09.06.2005 та 27.10.2005, фальсифікації матеріалів кримінальної справи, підроблення слідчим прокуратури Кобеляцького району протоколу допиту свідка ОСОБА_2 та її підпису. Жодних слідчих та процесуальних дій по розкриттю даних злочинів та відшкодування матеріальних і моральних збитків ОСОБА_1 не було здійснено. Слідчим протягом 4 років не з`ясовано обставини вчинення кримінального правопорушення, не було здійснено ефективних слідчих дій, не допитано ОСОБА_1 та інших свідків. Також не виконуються ухвали суду, якими постійно скасовуються постанови про закриття кримінального провадження та відмову у визнанні потерпілим. Права ОСОБА_1 не поновлено, порушення закону не припинено, досудове розслідування проводиться неналежним чином, що змушує ОСОБА_1 постійно захищати свої права у судовому порядку, забирає у нього час, завдає шкоди здоров`ю, оскільки він часто звертається за ліками від головного болю. Усі ці обставини викликають негативні переживання та спогади, тривогу, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов`язків, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення та приниження гідності, порушує його життєві ритми та зв`язки. Вважає, що ОСОБА_1 спричинена моральна шкода бездіяльністю посадових осіб прокуратури./а.с. 122/ Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 , останній пояснив, що прокуратурою Полтавської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42016000000000770, внесене до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначав про знищення із матеріалів кримінальної справи №04580007 висновків експерта, про винесення незаконних судових рішень, про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи, підробку слідчим протоколу допиту свідка ОСОБА_2 та її підпису. Однак ніяких слідчих та процесуальних дій для розкриття даного злочину та відшкодування матеріальних і моральних збитків завданих ОСОБА_1 не здійснено, що свідчить про грубе ігнорування слідчим вимог КПК України та відсутність бажання проводити досудове розслідування якісно. Слідчим упродовж 4 років не допитано ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , експерта ОСОБА_3 та інших, не виконуються ухвали суду, якими неодноразово скасовувалися постанови про відмову у визнанні потерпілим, факти щодо винесення незаконних судових рішень взагалі не приймалися. Порушені права ОСОБА_1 не поновлені, що викликає у нього почуття несправедливості, як громадянина України, оскільки люди, що вчинили злочин, не покарані. ОСОБА_1 змушений у судовому порядку захищати свої права, що забирає у нього багато часу, завдає шкоди його здоров`ю, порушує життєві ритми і зв`язки, для поновлення яких необхідні додатковий час та зусилля. Крім цього, у нього виникла насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадування вищевказаного, важкість виконання повсякденних обов`язків, психологічний дискомфорт, знижений та нестійкий настрій, порушення сну. Вважає, що ОСОБА_1 завдана суттєва моральна шкода бездіяльністю посадових осіб прокуратури Полтавської області./а.с. 123/ Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив із того, що позивачем не доведено наявність складових для відшкодування моральної шкоди. Тоді як обставини, з якими позивач пов`язує виникнення моральної шкоди та її розмір не є підставою для застосування положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та частин 2, 6, 7 статті 1176 ЦК України, а обраний ним у зв`язку з такими діями спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права. Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду та переоцінки доказів. Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст.1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування ч.1 ст.1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди (статті 1173,1174 ЦК України). Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, статті 1173 та 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов в межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.ст.1173, 1174 ЦК України. У відповідності до вимог ч.2 ст.12, ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Наведені норми процесуального права позивачем не дотримано, доказів, які б підтверджували наявність складових для відшкодування моральної шкоди, судам першої та апеляційної інстанцій не надано. Доводи апеляційної скарги є ідентичними підставами позову та фактично зводяться до незгоди із рішенням суду першої інстанції. При вирішенні заявленого позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із таких підстав цивільно-правової відповідальності, як: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та дійшов правомірного висновку про відсутність сукупності зазначених складових, які є обов`язковими для деліктних правовідносин. Тоді як характер спору та обставини, ним зумовлені, виключають підстави застосування положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та частин 2, 6, 7 статті 1176 ЦК України. Посилання позивача на бездіяльність посадових осіб відповідача, відповідальних за реєстрацію заяв про кримінальні правопорушення та внесення відомостей до ЄРДР, що встановлено ухвалою Печерського районного суду м.Києва за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 , поданою в порядку КПК України, саме по собі не є підставою для відшкодування моральної шкоди, настання якої не доведено, як і не доведений причинно-наслідковий зв`язок між указаною бездіяльністю та станом здоров`я позивача, про що останній заявляв. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.03.2020 у справі №686/13212/19, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої, й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або матеріальної шкоди. Систематична відмова слідства у визнанні позивача потерпілим та неодноразове закриття кримінального провадження не є підставою відшкодування шкоди, оскільки порушене право відновлено шляхом оскарження бездіяльності слідчих в порядку, визначеному КПК України, а тому не тягне наслідків цивільно-правового характеру і не може бути доказом моральної шкоди у даній справі. Наведена правова позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 18.12.2019 у справі №554/7971/18, від 21.12.2019 у справі № 285/3475/18, від 22.01.2020 у справі №454/1403/17, від 19.03.2020 у справі № 686/13212/19. Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки районним судом письмових пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , колегією суддів відхиляються, як неналежні та недопустимі докази, а інформація викладена в таких поясненнях відома особам виключно зі слів самого позивача. За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задовольняння. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 02 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20.05.2020. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді П.С. Абрамов С.М. Бондаревська