Постанова 4821 № 711/242/14-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року м. Черкаси Справа № 711/242/14-ц Провадження № 22-ц/821/548/20 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І., суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В. секретаря: Анкудінова О. І. учасники справи: заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ; заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ; заінтересована особа- приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у складі: головуючого судді Демчика Р. В., в с т а н о в и в : 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, яка надійшла на адресу суду 04 листопада 2019 року. Заява мотивована тим, що 13 вересня 2016 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист № 711/242/14 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором № 116п-2008 від 11 липня 2008 року станом на 28 листопада 2013 року, заборгованість за основним зобов`язанням 40 000 дол. США, що еквівалентно 319 720 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 7 380,75 доларів США, що еквівалентно 58 994 грн 34 коп., заборгованість по пені - 114 538 грн 25 коп. (пеня за невиконання основного зобов`язання 102 284 грн 34 коп., пеня за несплаченими відсотками 12 253 грн 91 коп.), а всього 47 380,75 доларів США, що еквівалентно 378 714 грн 34 коп. та 114 538 грн 25 коп. пені. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2016 року у справі № 711/242/14-ц виправлено помилки у виконавчому листі, а саме: виправлено допущену описку, вказавши дату набрання рішення законної сили 15 липня 2015 року, замість 30 вересня 2015 року та дату пред`явлення виконавчого листа до 15 липня 2016 року, замість 30 вересня 2016 року. 07 серпня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Черкаської області у справі № 22ц/793/354/17 ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2016 р. у справі №711/242/14-ц залишено без змін. 02 серпня 2017 року представником стягувача на адресу Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області направлено заяву про примусове виконання рішення суду разом з оригіналом виконавчого листа для примусового виконання. 18 вересня 2017 року на адресу ПАТ «Брокбізнесбанк» надійшло повідомлення державного виконавця Відділу від 31 серпня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року № 1404 VIII станом на 04 жовтня 2016 року, в якому державним виконавцем зазначено, що стягувачем при пред`явленні до виконання виконавчого документу не було надано судового рішення про поновлення пропущених строків на пред`явлення. В свою чергу ПАТ «Брокбізнесбанк» оскаржив вказане повідомлення, подавши скаргу на дії державного виконавця.Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2017 року у задоволенні скарги відмовлено. Однак, суд зазначив, що на його думку, стягувач не позбавлений права звернутися до органів державної виконавчої служби з вказаним виконавчим документом для пред`явлення його до примусового виконання у строки та в порядку, що передбачений діючим законодавством, зокрема, відповідно до ст. 12 ч. 1, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діє з 05 жовтня 2016 року. Сам по собі факт повернення виконавчого листа стягувачу з викладених вище обставин, не є перешкодою для повторного звернення до органів ДВС для його примусового виконання, оскільки рішення суду від 29 квітня 2015 року є не виконаним. 07 лютого 2018 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення прав вимоги № 227, посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Мазур О. Ю. 07 лютого 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 11-88, відповідно до п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у додатках № № 1, 2, 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки. Таким чином, відповідно до умов договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 227 від 7 лютого 2018 року ОСОБА_1 , як новий кредитор, набув права вимоги до позичальників, в тому числі, й до ОСОБА_2 . Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року у цивільній справі «711/242/14-ц на ОСОБА_1 ОСОБА_1 , як новий стягувач, направив виконавчий лист до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д. М. Проте, 13 вересня 2019 року приватним виконавцем було повідомлено про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, в зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Таким чином, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року станом на сьогодні так і не виконано, що порушує права стягувача, та відповідно стало підставою для звернення до суду з даною заявою. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року у справі 711/242/14-ц за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором № 116п-2008 від 11 липня 2008 року станом на 28 листопада 2013 року заборгованість за основним зобов`язанням 40 000 доларів США, що еквівалентно 319 720 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 7 380,75 доларів США, що еквівалентно 58 994 грн 34 коп., заборгованість по пені - 114 538 грн 25 коп. (пеня за невиконання основного зобов`язання 102 284 грн 34 коп., пеня за несплаченими відсотками 12 253 грн 91 коп.), а всього 47 380,75 доларів США, що еквівалентно 378 714 грн 34 коп. та 114 538 грн 25 коп. пені. Ухвала мотивована тим, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року до даного часу є невиконаним. Строк пред`явлення виконавчого листа, виданого на підставі зазначеного рішення, пропущений. Водночас врахував, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили 08 листопада 2017 року, зазначено, що стягувач не позбавлений права звернутися до органів державної виконавчої служби з вказаним документом повторно, пред`явивши його до виконання, в строки та в порядку передбаченому чинним законодавством. Оскільки судом встановлено, що виконавчий документ після його видачі містив в собі описки та судом вирішувалось питання про внесення виправлень, що в свою чергу зайняло значний час для набрання законної сили судового рішення про виправлення описки у виконавчому документі, а стягувачі за виконавчим листом - ПАТ «Брокбізнесбанк», а в подальшому ОСОБА_1 звертали виконавчий лист до виконання, проте виконавчий документ було двічі повернуто у з`вязку із пропущенням строку пред`явлення його до виконання, то за таких обставин суд прийшов до висновку, що пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявником пропущений з поважних причини. В апеляційній скарзі, поданій 11 лютого 2020 року, ОСОБА_2 порушено питання про скасування приведеної ухвали суду та відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання Апеляційна скарга мотивована, тим, що постановлена ухвала є необґрунтованою, невмотивованою, постановленою з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права. Факт невиконання рішення суду не має слугувати підставою для відновлення стягувачу строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був обмежений датою 15 липня 2016 року, тобто, ще до дати набрання змін в Закон України «Про виконавче провадження», щодо збільшення строків до 3-х років пред`явлення виконавчого листа до виконання. Отже, на момент переходу права вимоги до нового кредитора ОСОБА_1 строк пред`явлення виконавчого листа до виконання вже був пропущений. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що вважає подану ОСОБА_2 скаргу необґрунтованою, судове рішення законним та вмотивованим, а підстави для його скасування відсутніми. Зазначив, що неодноразово в різних судових рішеннях у вказаній справі зазначалося про те, що строк пред`явлення виконавчого листа становить 3 роки, водночас за наявності підстав він може бути поновлений. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. підтверджених тими доказами, які були наявні в матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, таким вимогам не відповідає. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. При цьому, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України). За наслідками апеляційного перегляду судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2015 року скасовано рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.04.2015 у справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором № 16п-2008 від 11 липня 2008 р. станом на 28 липня 2013 року заборгованість за основним зобов`язанням - 40 000 дол. США, що еквівалентно 319 720 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 7 380,75 дол. США, що еквівалентно 58 994 грн 34 коп., заборгованість по пені - 114 538 грн 23 коп. (пеня за невиконання основного зобов`язання 102 284 грн 34 коп., пеня за несплаченими відсотками - 12 253 грн 91 коп.), а всього 47 380,75 дол. США, що еквівалентно 378 714 грн 34 коп. та 114 538 грн. 25 коп. пені. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено (т. 2 а.с. 201 - 208). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2015 вказане судове рішення залишено без змін (т. 2 а.с. 238, 239). 05.09.2016 представником ПАТ «Брокбізнесбанк» до суду подано заяву вих. № 6572 від 02.09.2016 про виготовлення та направлення на адресу Товариства оригіналу виконавчого листа у справі № 711/242/14-ц (т. 3 а.с. 93). 13 вересня 2016 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист № 711/242/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором № 16п-2008 від 11 липня 2008 р. станом на 28 липня 2013 року заборгованість за основним зобов`язанням - 40 000 дол. США, що еквівалентно 319 720 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 7 380,75 дол. США, що еквівалентно 58 994 грн 34 коп., заборгованість по пені - 114 538 грн 23 коп. (пеня за невиконання основного зобов`язання 102 284 грн 34 коп., пеня за несплаченими відсотками - 12 253 грн 91 коп.), а всього 47 380,75 дол. США, що еквівалентно 378 714 грн 34 коп. та 114 538 грн. 25 коп. пені (далі - Виконавчий лист). У виконавчому листі зазначено, що рішення набрало законної сили 30.09.2015. строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 30.09.2016 (т. 4 а.с. 29). Згідно супровідного листа Придніпровського районного суду м. Черкаси вих. № 10832/16-Вих/2/711/28/15 від 13.09.2016 виконавчий лист направлено, згідно до поданої заяви (т. 3 а.с. 96). Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2016 року у справі № 711/242/14-ц виправлено допущену помилку у Виконавчому листі (провадження № 2/711/28/15) вказавши у графі «Рішення, вирок набрали законної сили» - 15 липня 2015 року, вказавши в графі «Строк пред`явлення Виконавчого листа до виконання» - 15 липня 2016 року». Окрім цього, в задоволенні вимоги щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено (т. 3 а.с. 134, 135). 07 квітня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Черкаської області у справі № 22ц/793/354/17 ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2016 у справі № 711/242/14-ц залишено без змін (т. 3 а.с.180 - 183). 02 серпня 2017 року представником стягувача на адресу Придніпровського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області направлено заяву про примусове виконання рішення суду разом з оригіналом виконавчого листа для примусового виконання. 18 вересня 2017 року на адресу ПАТ «Брокбізнесбанк» надійшло повідомлення державного виконавця вищевказаного відділу від 31 серпня 2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 № 1404 - VIII станом на 04 жовтня 2016 року, в якому державним виконавцем зазначено, що стягувачем при пред`явленні до виконання виконавчого документу не було надано судового рішення про поновлення пропущених строків на пред`явлення (т. 4 а.с. 35). Не погоджуючись з вищенаведеним ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Чепурної Л. П. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 жовтня 2017 року у задоволенні скарги відмовлено. Водночас судом зазначено, що на його думку, стягувач не позбавлений права звернутися до органів державної виконавчої служби з вказаним виконавчим документом для пред`явлення його до примусового виконання у строки та в порядку, що передбачений діючим законодавством, зокрема, відповідно до ст. 12 ч. 1, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діє з 05 жовтня 2016 року. Сам по собі факт повернення виконавчого листа стягувачу з викладених вище обставин, не є перешкодою для повторного звернення до органів ДВС для його примусового виконання, оскільки рішення суду від 29 квітня 2015 року є не виконаним (т. 4 а.с. 30 - 32). 07 лютого 2018 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення прав вимоги № 227, посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Мазур О. Ю. 07 лютого 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 11-88, відповідно до п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у додатках №№ 1, 2, 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки. Таким чином, відповідно до умов договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 227 від 7 лютого 2018 року, ОСОБА_1 , як новий кредитор, набув права вимоги до позичальників, в тому числі, й до ОСОБА_2 . Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року у цивільній справі «711/242/14-ці на ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 18 - 20). В подальшому, ОСОБА_1 , як новий стягувач, направив виконавчий лист до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. Проте, 13 вересня 2019 року приватним виконавцем було повідомлено про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, в зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року станом на даний час є невиконаним (т. 4 а.с. 35). Звернення судових рішень до виконання регламентується цивільним процесуальним законодавством. Так, ч. 2 ст. 368 ЦПК України 2004 року (в редакції чинній на час набрання рішенням суду законної сили) визначено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, зокрема, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено видається один виконавчий лист. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431 чинного ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Також цивільним процесуальнимзаконодавством врегульовано питання поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в разі його пропущення. Частинами 1 та 2 ст. 433 ЦПК України (в редакції чинній на час подачі заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Аналогічні норми містила ч. 1 ст. 371 ЦПК України 2004 року. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання регулюються Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, поширення дії норм даного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа. Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону чинній на час виникнення правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Згідно із ч. 2 ст. 22 приведеного Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Отже, за загальним правилом приведеної норми, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Статтею 512 ЦК України визначено підстави зміни кредитора у зобов`язанні серед яких передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) - п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України. У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущений та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача. Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні, відповідно до ст. 433 ЦПК України, питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За змістом вказаної норми процесуального права, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В даному провадженні вирішується питання про поновлення строку стягувачу за заявою від 31 жовтня 2019 року для пред`явлення до виконання виконавчого листа за судовим рішенням, яке набрало законної сили 15 липня 2015 року, а тому для правильного вирішення даного питання мають значення лише обставини, які об`єктивно унеможливлювали чи утруднювали пред`явлення виконавчого листа стягувачем до виконавчої служби в межах строків передбачених діючим законодавством. Відповідно до умов договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 227 від 7 лютого 2018 року до ОСОБА_1 , як до нового кредитора, перейшли права первісного кредитора ПАТ «Брокбізнесбанк» у зобов`язанні і на умовах, що існували на момент переходу цих прав у останнього, зокрема, він набув права вимоги до позичальника ОСОБА_2 (п. 2.2 договору). Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року у цивільній справі №711/242/14-ц на ОСОБА_1 . Таким чином, набувши права стягувача по виконавчому листу №711/242/14-ц в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав у ПАТ «Брокбізнесбанк»,враховуючи строк за якого було можливим пред`явлення останнього до виконання без його пропуску, а також ту обставину, що на момент переходу права на стягнення до заявника вищевказаний виконавчий лист вже був повернутий органом примусового виконання з підстав пропуску строку для його пред`явлення, а ПАТ «Брокбізнесбанк» як стягувач, у свою чергу, з заявою про його поновлення не звертався, відступивши право вимоги згідно договору від 07.02.2018 ОСОБА_1 , заміна стягувача у виконавчому проваджені відбулась на підставі ухвали суду від 27.12.2018, а із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання стягувач звернувся 31.10.2019 (згідно до поштового штемпеля), колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 не довів суду поважності причин пропущення строку для його пред`явлення стягувачем. На ряду з викладеним, не заслуговує на увагу посилання ОСОБА_1 наведені у відзиві на апеляційну скаргу, на мотивувальні частини ухвал Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017 та 13.10.2017 постановлені за скаргами ПАТ «Брокбізнесбанк» про те, що стягувач не позбавлений права звернутися до органів ДВС з вказаним виконавчим листом для пред`явлення його до примусового виконання у строки та порядку, що передбачені ч. 1 ст. 12, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діє з 05.10.2016 з огляду на наступне. Так, ч. 1 ст. 58 Конституції України закріплено принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Згідно з ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Отже, дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватись на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 року по справі № 3-рп/2001). 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII. У відповідності до п. 5 Розділу ХІІІ Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення приведеного п. 5 свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII від 02.06.2016. Для наведеного п. 5 не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності. Врахуванню підлягає і те, що поширення дії норм відповідного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа, а зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання (ніж той який визначений законом), що мало місце при видачі виконавчого листа у справі № 711/242/14-ц, не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено. За викладених обставин враховуючи тривалий строк між датою видачі виконавчого листа та заявою про поновлення строку для пред`явлення його до виконання, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для поновлення стягувачу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки ОСОБА_1 не доведено поважність причин пропуску такого строку. Водночас доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу. Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383,384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2020 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 20 травня 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. О. Єльцов Л. В. Нерушак