Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/1356/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1356/19 Головуючий у 1 інстанції - Терлецька О.О. Суддя-доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., при секретарі Баглай О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 за заявою відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Донецькій області щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з безпосередньою участю в АТО при виконанні службових обов`язків; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Донецькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 грудня 2018 року, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97, п.п. в п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України "Про національну поліцію", за вирахуванням суми 123 340, 00 грн. раніше отриманої грошової допомоги за 10% втрати працездатності від травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків в зоні АТО, перерахувавши грошові кошти на особистий картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Державний ощадбанк України» Донецьке обласне управління АБ «Ощадбанк» №ТВБВ №10004/0490. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019, позов задоволено. 02.03.2020 відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просив роз`яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 320/1356/19 в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Донецькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу як інваліду війни III групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 грудня 2018 року або передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97, п.п. в п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію», тобто станом на 1 січня 2018 року. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 заяву відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про роз`яснення судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 320/1356/19 задоволено; роз`яснено рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 320/1356/19 в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Донецькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу як інваліду війни III групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 грудня 2018 року або передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97, п.п. в п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію», тобто станом на 1 січня 2018 року. Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2020, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою роз`яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 320/1356/19 в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Донецькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу як інваліду війни III групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що зазначені заявником обставини дають достатньо підстав вважати обґрунтованою заяву відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відповідно її слід задовольнити. Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Колегія суддів звертає увагу на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання. Зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету. Відтак, важливо розуміти, що процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст. Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що п 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для таких, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її неможливо виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Колегія суддів звертає увагу на те, що дана стаття передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти). Колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з зазначених у заяві про роз`яснення постанови суду питань, заявник не просить роз`яснити суть прийнятого рішення, а ставить питання, які відносяться до безпосереднього виконання рішення суду, зокрема, зазначає про існуючі механізми виконання рішення суду. Однак, колегія суддів зазначає, що роз`яснення судового рішення за своєю суттю є одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. При цьому, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що здійснюють його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Отже, роз`яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Разом з тим, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону суд доходить висновку, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції у повному обсязі розглянуто та задоволено позовні вимоги, які перед ним ставив позивач, а резолютивна частина рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, та зазначає про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення, оскільки обґрунтування заяви фактично виходить за межі предмету позову, що був розглянутий судом та передбачає доповнення судом резолютивної частини, шляхом зазначення прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, що не вирішувалось судом в межах даної справи та у свою чергу, не відповідає меті і завданню роз`яснення судового рішення. В той же час, колегія суддів вважає, що вимога ОСОБА_1 щодо зазначення в резолютивній частині прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року також є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки, як вже було зазначено вище, така вимога виходить за межі позовних вимог. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив її скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Шурко О.І. Повний текст постанови виготовлений 18.05.2020.