Постанова 4852 № 160/9258/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9258/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро, апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 в адміністративній справі №160/9258/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АМТ ТРЕЙД" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,- в с т а н о в и в: 24.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/400059/2 від 06.08.2019 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №FM/1 від 26.11.2018р., специфікації №2018/19-1 від 04.03.2019р., інвойсу №FM2018/19-1 від 29.05.2019р. та коносаменту №969122652 від 04.06.2019р. до митного оформлення було подано ЕМД №UA110180/2019/412994, в якій заявлена митна вартість товару (мотоблоки моделей МБ1080Д-7, МБ1081Д-7, МБ1010Е-7, МБ1012Е -7 всього 75 штук та грунтофрези моделі 110 до мотоблоків у кількості 75 шт.) на загальну суму 32710,00 дол.США за ціною контракту на підставі наданих до митного оформлення документів. За наслідками перевірки поданих документів митницею було витребувано додаткові документи, перелік яких наведений у ст.53 Митного кодексу України, які були надані митному органу, проте, відповідачем було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості, яким було скориговано заявлену митну вартість ввезеного позивачем товару №1 до рівня 703,3912 дол/шт, товару №2 до рівня 120 дол/шт. Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем до митного органу були надані всі необхідні документи відповідно до вимог ст.53 МК України, які у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними та базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; у вартість товару, поставленого відповідно до специфікації №2018/19-1 від 04.03.2019р. та інвойсу №FM2018/19-1 від 29.05.2019р. на умовах FOB Qingdao вже включені витрати продавця на завантаження товару на борт судна, що не суперечить умовам поставки FOB; ч.2 ст.53 МК України визначено вичерпний перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості товару, який не містить документів, що підтверджують якість товару; суперечності між відомостями про умови оплати товару не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару; до митного оформлення надано коносамент №969122652 від 04.06.2019р., на підставі якого здійснювалось морське перевезення контейнерів з порту Китаю до порту Южний, інші документи у підприємства відсутні та за умовами договору експедитор не зобов`язаний надавати замовнику такі документи; невідповідність у вазі товару не впливає на числові значення митної вартості, оскільки сторонами контракту узгоджена ціна товару не за кілограми, а за штуку з урахуванням технічних характеристик кожної моделі товару; для коригування митної вартості товарів, митницею використано митні декларації за травень та серпень 2018 року, тоді як протягом 2019 року митним органом неодноразово здійснювалося митне оформлення подібних (аналогічних) товарів після коригування митної вартості за рішеннями митниці. Представник позивача вказує на те, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), а тому митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товарів не була спростована, а об`єктивна неможливість застосування основного методу не була підтверджена контролюючим органом. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на численні постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив посилається на ті ж самі обставини. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110000/2019/400059/2 від 06.08.2019р. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «АМТ ТРЕЙД» обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Дніпропетровська митниця ДФС не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митних деклараціях вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" 16.08.2017р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 70, перебуває на обліку як платник податку у Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, наявним у справі. 26.11.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" як покупцем та WEIFANG FARM MACHINERY CO., LTD (Китай) як продавцем був укладений контракт №FM/1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар, в асортменті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту. Пунктом 2.1 контракту визначено, що поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Відповідно до п.3.1. поставка здійснюється на умовах згідно правил Інкотермс 2010, конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікаціях (Додатках). Розділом 4 контракту визначено, що ціна на товар вказується в Специфікаціях (Додатках), у ціну товару включена вартість упаковки і маркування. Загальна сума контракту складає 4500000,00 USD. Пунктом 5.2 передбачено, що умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. Згідно специфікації №2018/19-1 від 04.03.2019р. продавець зобов`язаний поставити, а продавець прийняти мотоблоки моделей МБ1080Д-7, МБ1081Д-7, МБ1010Е-7, МБ1012Е -7 всього 75 штук та грунтофрези моделі 110 у кількості 75 шт. на загальну вартість 32710,00 дол.США на умовах поставки FOB Qingdao, China, оплата протягом 90 днів з моменту поставки. Окрім того, 14.12.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" як клієнтом та «OU GEOSERVICE» як експедитором був укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №328/2-К, за умовами якого експедитор надає клієнту послуги транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів, під кожну конкретну перевозку клієнтом надається окрема письмова заявка на перевезення із зазначення інформації щодо вантажу. Згідно до Додаткової угоди №1 від 15.02.2019р. до договору №328/2-К від 14.12.2018р. оплата за договором здійснюється клієнтом на протязі 30 днів з моменту відвантаження контейнера в порту відвантаження, що підтверджується її копією. На підставі вищенаведеного контракту, на адресу позивача від вказаного вище продавця надійшов товар згідно Специфікації №2018/19-1 від 04.03.2019р., що є невід`ємною частиною контакту №FM/1 від 26.11.2018р., інвойсу №FM2018/19-1 від 29.05.2019р. та пакувального листа, а саме: товар №1 - мотоблоки моделей МБ1080Д-7, МБ1081Д-7, МБ1010Е-7, МБ1012Е -7 всього 75 штук, ціна товару 27160,00 дол.США; товар №2 - грунтофреза 110 всього 75 штук, ціна товару 5550,00 дол.США, у загальній кількості 150 шт., всього на загальну суму 32710,00 доларів США, що підтверджується змістом копій відповідних Сецифікації, інвойсу, пакувального листата митної декларації. Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезених товарів, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №UA110180/2019/412994 від 31.07.2019р. За результатами здійснення митного контролю декларанта було повідомлено про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) у вартість товару не включена вартість навантаження на борт судна, що суперечить умовам поставки FOB; 2) відповідно до п.2.2 контракту №FM/1 від 26.11.2018р. якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника, проте, документи виробника, що містять якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано; 3) у наданій декларантом специфікації №2018/19-1 від 04.03.2019р. зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару, проте, вказана схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі; 4) перевезення оцінюваної партії товару здійснено у контейнері №MSKU9496520 за коносаментом від 04.06.2019р. №969122652 на морському судні MSC REEF та при перевірці відстеження контейнерів встановлено наявність перевантаження товарів 10.07.2019р., що переміщувалися в контейнері №MSKU9496520, з морського судна MSC REEF (Qingdao, China) на MAERSK KIMI (Port Said East, Egypt), проте, транспортного документу щодо перевантаження до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, є складовими митної вартості товару; 5) у наданій заявці №11 зазначені відомості щодо вартості фрахту та витрат на ТЕО за межами митної території України на загальну суму 1070 дол.США, яка розрахована за перевезення партії товару вагою 24000 кг, що не відповідає заявленій в ЕМД №UA110180/2019/412994 - 24620 кг, при цьому, у вказаній заявці містяться різні відомості про включення додаткових витрат , а саме: в п.11 вартість (без врахування додаткових витрат), тоді як вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 1070 дол.США; 6) документ, що підтверджує вартість транспортування №1807/1Т/2019 від 18.07.2019р. не кореспондується по датам відносно наданого рахунку про надання ТЕО №171/1 від 22.07.2019р. та акту виконаних робіт №11 від 28.07.2019р., а тому позивачеві було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких зазначено згідно до ч.2, ч.3 ст.53 Митного кодексу України, шляхом направлення відповідного повідомлення позивачеві. У відповідь на повідомлення Митниці декларантом надано лист №348 від 05.08.2019р. із поясненнями, прайс-лист виробника (з перекладом) та комерційна пропозиція підприємства-виробника (з перекладом), інших документів не надано та повідомлено про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. За результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/400059/2 від 06.08.2019р., за якими заявлену позивачем митну вартість товарів №1, №2 було скориговано за резервним методом відповідно до вимог ст.64 МК України, а саме: по товару №1 - артикул №1 «Мотоблок МБ1080Д-7» скориговано до рівня 558,068 дол./шт., враховуючи опис товару, країну виробництва та відправлення, вид палива, потужність товару, характер угоди, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №UA500060/2018/024093 від 04.08.2018р.; артикул №2 «Мотоблок МБ1081Д-7» скориговано до рівня 570 дол./шт., враховуючи опис товару, країну виробництва та відправлення, вид палива, потужність товару, характер угоди, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №UA110190/2018/504881 від 22.05.2018р.; артикул №3 «Мотоблок МБ1010Е-7» скориговано до рівня 657,90 дол./шт., враховуючи опис товару, країну виробництва та відправлення, вид палива, потужність товару, характер угоди, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №UA110190/2018/504989 від 24.05.2018р.; артикул №4 «Мотоблок МБ1012Е-7» скориговано до рівня 737 дол./шт., враховуючи опис товару, країну виробництва та відправлення, вид палива, потужність товару, характер угоди, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №UA110190/2018/504991 від 24.05.2018р., тобто митна вартість товару №1 скоригована до рівня 703,3912 дол./шт. (2,6550 дол/кг); товар №2 «Грунтофреза 110» скориговано до рівня 120 дол./шт., враховуючи опис товару «Навісне обладнання для малогабаритних багатофункціональних сільськогосподарських тракторів. Нові. Грунтофреза для мототрактору», країна виробництва та відправлення, характер угоди, митне оформлення якого здійснюється за ціною угоди за ЕМД №UA125220/2019/703741 від 20.03.2019р., з підстав того, що подані до митного контролю документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів, що підтверджується змістом копії відповідного рішення. Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. З урахуванням того, що в поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар, а відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржених рішень. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як встановлено ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. Згідно з ч. ч. 8-9 цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; Згідно з ч. 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару. Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В межах апеляційного перегляду справи такими обставинами орган доходів і зборів зазначає: 1) надані до митного оформлення інвойси не містять посилань на специфікації, у рамках яких вони складені; 2) відповідно до п. 2.2 контракту якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу виробника, проте такі документи до митного оформлення не надано; 3) умовами контракту не передбачено включення витрат з транспортування до ціни товару. Надані до митного оформлення документи не містять інформації стосовно вартості послуг транспортування товару чи включення цих витрат до ціни товару; 4) підприємством не дотримано термінів оплати товару, що з урахуванням п. 8.2 контракту щодо відповідальності сторін за несвоєчасне виконання зобов`язань вказує на можливість збільшення митної вартості товару. Крім того, надані до митного оформлення платіжні доручення неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару; 5) висновки ТПП, складені з урахуванням інформації, розміщеній на інтернет-ресурсах, щодо ринкової вартості товару, що не є тотожною митній вартості, не можуть братися до уваги. Умови поставки товару FOB Інкотермс-2010, передбачають, що продавець виконує постачання, відвантаживши товар на морське судно в названому порту відвантаження. За умовами FOB на продавця покладається обов`язок з митного оформлення товару для експорту. Вибір місця постачання впливає на зобов`язання з розвантаження товару, відстань до порту доставки товару впливає на вартість перевезення. За умовами поставки CPT Інкотермс 2010 (Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) - термін означає, що продавець доставляє товар названому їм перевізнику. Продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту. Надані позивачем для митного оформлення документи, перелік яких зазначено вище, підтверджують в повній мірі числові значення митної вартості та дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості. Частиною 5 статті 53 Митного кодексу України заборонено органу доходів і зборів вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Документи про якість товару не входять у цей перелік, відповідно є правильним зазначення судом першої інстанції, що зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару не може розцінюватися як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості. В постанові Верховного Суду від 16.11.2018 р. в справі №813/1012/17 висловлена правова позиція стосовно не надання до митного оформлення декларантом документів на підтвердження якості товару, яка полягає у тому, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у статті 53 Митного кодексу України, і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. Суд вказує, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціну товару, відповідно не впливають на числові значення митної вартості товару. З урахуванням наведеного, відсутності в зовнішньоекономічному контракті обов`язку постачальника надавати покупцю документи на підтвердження якості товару, подання декларантом до митного оформлення відомостей про технічні характеристики товару, які дозволяють ідентифікувати задекларований товар, суд визнає необґрунтованими доводи апелянта стосовно обов`язковості надання документів на підтвердження якості товару. Апелянтом також зазначається, що умовами контракту не передбачено включення витрат з транспортування до ціни товару, а надані до митного оформлення документи не містять інформації стосовно вартості послуг транспортування товару чи включення цих витрат до ціни товару. З цього приводу суд зазначає таке. Поставка оцінюваного товару здійснювалась на комерційних умовах поставки CFR Одеса. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) термін CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Тобто, за умовами поставки CFR саме на продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту. Згідно з пунктом 3.1 контракту №FM/1 поставки товару здійснюються на умовах Інкотермс в редакції 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються у Специфікації (Додатках) до Контракту. Тобто, здійснення поставки на умовах CFR Одеса прямо передбачено умовами зовнішньоекономічного контракту, положення якого не суперечать умовам поставки CFR, визначеним в міжнародних торгівельних правилах Інкотермс 2010, тому пряме посилання в контракті на такі умови поставки не може носити інформативний характер, як зазначає відповідач. Відповідно до умов поставки CFR у редакції Інкотермс 2010 продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний укласти договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, тобто саме продавець несе витрати на транспортування товарів до порту призначення, витрати на навантаження. Тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ціна товару за умовами постанови CFR означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару зі сплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки (фрахта) до порту призначення, без вивантаження в порту, відповідно, узгоджуючи умови поставки на зазначених умовах сторони контракту погодились в тим фактом, що ціна товару, зазначена у специфікації та інвойсі, вже включає в себе додаткові витрати, у тому числі витрати на завантаження та транспортні витрати (фрахт) до порту Одеса. Таке правозастосування узгоджується з правової позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 09.04.2019 р. в справі №825/1990/17. Верховним Судом в цьому судовому рішенні зазначено, що згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу. Таким чином, витрати на фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи апелянта стосовно неможливості перевірити митну вартість товару внаслідок відсутності доказів включення до ціни товару витрат на транспортування. Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність своїх рішень, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, що не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною товару, чому саме вищевказані вантажно-митні декларації застосовано до спірних правовідносин. Судова колегія вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби -залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 в адміністративній справі №160/9258/19 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов