Постанова 4856 № 120/3852/18-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3852/18-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович Суддя-доповідач - Совгира Д. І. 18 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Совгири Д. І. суддів: Матохнюка Д.Б. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року (повний текст якого складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Ліквідаційної комісії управління МВС України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Ліквідаційної комісії управління МВС України у Вінницькій області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області у відмові у визначенні розміру та перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області: - провести з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без обмеження строком і обмеження максимального граничного розміру та складових пенсійного забезпечення із розрахунку 80% грошового забезпечення з відповідної посади особи підрозділу спеціального та особливого призначення МВС України в таких розмірах: з урахуванням посадового окладу, посадовим окладом за звання, надбавки за вислугу років в розмірі 50% надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі в розмірі 15%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 20%, надбавки за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків, надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 50%, премії розміром визначеною силовою структурою та виплачувати загальний розмір пенсії без зменшення розміру підвищення пенсії з додатковими видами грошового забезпечення в розмірі 100%, визначеного станом на 1 березня 2018 року, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум, до втрати права на таку пенсію; - провести з 01.11.2011 перерахунок пенсії з розрахунку щомісячної премії у розмірі 100 % від посадового окладу до 31.08.2015, у розмірі 200% від посадового окладу від 01.09.2015 по 31.12.2015, у розмірі 525% від посадового окладу від 01.01.2016 по 31.12.2017, та у розмірі 1150% від посадового окладу з 01.01.2018 по 31.02.2018 року, а з 01.03.2018 року відповідно розміру визначеного законодавством України або судом та виплачувати данні види додаткового грошового утримання до втрати права на такі виплати; - включити в обчислення розрахунку пенсії за вислугою років з 01.02.2011 грошову допомогу на оздоровлення (за 2009, 2010 та 2011 рік) та грошову допомогу при звільненні з військової служби, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, а з 01.01.2015 - щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно наказу МВС від 23.01.2015 №72, виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат та виплачувати дані види додаткового грошового утримання до втрати права на такі виплати; - виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою ним пенсію з 01.02.2011 та перерахованою у відповідності із рішенням суду з компенсацією втрати частини доходів; - допустити негайне виконання рішення, перерахованого у відповідності із рішенням суду пенсії, у межах виплати за один місяць; - визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління УМВС України у Вінницькій області та зобов`язати оформлення та подання довідки у відповідності із рішенням суду та законодавства України, щодо розміру всіх складових грошового забезпечення ОСОБА_1 з відповідної посади особи підрозділу спеціального та особливого призначення МВС України в Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для проведення перерахунку. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 80 % від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 80 % від відповідних сум грошового забезпечення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.02.2011 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років. Відповідно до повідомлення про призначення пенсії, Головним управлінням повідомлено позивачу що з 01.02.2011 йому призначена пенсія за вислугу років. При обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення: посадовий оклад -1050, 00 грн., оклад за військове звання - 130 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 472 грн., середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці у т.ч.: надбавка за умови режим. обмежень 120%, шифрувальні роботи 15% 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 65%. Основний розмір пенсії склав 80% грошового забезпечення (вислуга років 30). 16.05.2018 позивач звернувся з заявами до начальника ГУ ПФУ у Вінницькій області просив розрахунок розміру підвищення до пенсії провести виходячи з визначення: розміру надбавки військовослужбовцям від встановленої вислуги 30 років, визначеного на 01.02.2011, призначені та виплачені надбавки в особовій пенсійній справі, премії та інші види грошового забезпечення з моменту призначення пенсії врахувати в перерахунок, розрахунок розміру підвищення до пенсії проводити виходячи з визначення його максимального розміру 80% від грошового забезпечення визначеного на 01.02.2011. Листом від 31.05.2018 №1434/К-12 Пенсійним фондом роз`яснено, що перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704. Вказано, що розрахунок пенсії згідно постанови КМУ від 21.02.2018 №103 станом на 01.01.2018 складає: посадовий оклад 5070 грн., оклад за військове звання 1410 грн., процентна надбавка за вислугу років 45% - 2916 грн., основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення. Повідомлено, що відповідно до Закону України №1166-VII від 27.03.2014 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. 22.05.2018 позивач звернувся з заявою до відповідача ІІ, в якій просив розрахунок розміру підвищення до пенсії провести виходячи з визначення: розміру надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу від встановленої вислуги 30 років, визначеної на 01.02.2011, що складає 50%; призначені та виплачені надбавки в особовій пенсій справі та інші види грошового забезпечення з моменту призначення пенсії врахувати в перерахунок, як в структурі МВС; надати в ПФУ Вінницької області довідку про перерахунок пенсії з вірними показниками. Листом від 31.05.2018 №315/22-2018 Управлінням МВС у Вінницькій області повідомлено позивача, що довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії складена вірно і правові підстави для внесення відповідних змін відсутні. Крім того, на заяву позивача від 22.05.2018 листом відповідача ІІ від 31.05.2018 №316/22-2018 повідомлено ОСОБА_1 , що питання про визначення розміру пенсії та її виплати відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України. Листом Управлінням МВС у Вінницькій області від 26.06.2018 №355/22-2018 повідомлено позивача, що його вислуга років в календарному обчисленні складає 22 роки 6 місяців 00 днів. Відповідно до додатку 16 постанови КМУ №704 вказаній вислузі років відповідає надбавка - 45%. Таким чином, довідка про розмір грошового забезпечення складена вірно. ГУ ПФУ України листом від 10.07.2018 №1599/К-12 у відповідь на звернення позивача з посиланням на ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанову КМУ від 13.02.2008 №45, якою затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вказало, що пенсіонери не мають особисто звертатись за порахунком пенсії, а головне управління згідно довідок про грошове забезпечення для обчислення нового розміру пенсій наданих силовими структурами, централізовано проводить перерахунок пенсій. Вказали, що відповідно до Закону України №1166-VII від 27.03.2014 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Листом від 08.08.2018 №1836/К-12 відповідачем І надано роз`яснення ОСОБА_1 стосовно розрахунку пенсії за вислугу років з посиланням на відповідні законодавчі норми. Листом голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області від 13.08.2018 №423/22-2018 повторно поінформовано позивача про відсутність правових підстав для внесення змін до довідки про розмір його грошового забезпечення. Щодо обмеження позивачу загального розміру грошового забезпечення до 70% колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Як випливає із матеріалів справи, зокрема із наданого позивачем розрахунку пенсії за вислугу років, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103, та її основний розмір склав 70% грошового забезпечення. Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшені основного розміру пенсії із 80 % грошового забезпечення до 70%, суд виходив із наступного. Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Таким чином, з 01.10.2011 положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ. В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число "80" замінили на число "70" (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70 % від грошового забезпечення. Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії. Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови №103, управління Пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним. Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002). Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-420а13. Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 справа № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17). За сукупністю наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій управління Пенсійного фонду щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 80 % на 70% при проведені її перерахунку на підставі Постанови № 103 та, відповідно, про наявність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018. Щодо вимог про зобов`язання здійснити перерахунок та виплачувати пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 однією сумою, суд зауважує наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В свою чергу, статтею 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що призначені військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії перераховуються у разі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Порядок проведення перерахунку пенсій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності з 20.02.2008 Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Отже, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом. Відповідно до пункту 5 Порядку №45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Відтак, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) та виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом. Отже, Головне управління як територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям виключно на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами де особа проходила службу та не наділений повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення, які мають бути включені як складові в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі К/9901/10401/18. Як вказує відповідач І, відповідно до довідки №14772, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Порядку №45, містить складові грошового забезпечення, які враховані при перерахунку пенсії (за відповідною посадою) і не містить надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 15%, надбавку за службу в умовах режимних обмежень - 20%, надбавку за особливості проходження служби 100%, за виконання особливо важливих завдань 50%, премії. За наведеного вище, вимога позивача щодо зобов`язання головного управління здійснити перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, які не включені до довідки №14772 та не виплачуються на момент здійснення перерахунку - не ґрунтуються на нормах матеріального права, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в рішенні від 12.03.2018 у зразковій справі Пз/9901/1/18 (802/2196/17-а). Щодо правової оцінки дій ГУ ПФУ у Вінницькій області, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача за рахунок виплати лише 50% суми підвищеної пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, а також щодо вимог позивача зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 суд зазначає таке. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №392 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (Порядок №45). Відповідно до п.1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103), у період дії якої позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається у даній справі. Пунктом 1 зазначеної постанови передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Пунктом 2 Постанови №103 передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Суд зазначає, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 з урахуванням розміру посадового окладу 5070 грн., окладу за військовим званням - 1410 грн., відсоткової надбавки за вислугу років 45% - 2916 грн., що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до довідки, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області. Виплата пенсії проводиться відповідно до п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103. Відповідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Суд зазначає, що постанова КМУ №103 на час звернення позивача до суду є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18 (Пз/9901/32/18). Так, постанова №103 на даний час є чинною, та такою, що кореспондується з приписами ч.4 ст. 63 Закону №2262-XII в частині наданого уряду права встановлювати умови перерахунку пенсії. За змістом частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року №794-VII акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов`язковими для виконання. Крім того, Кабінет Міністрів України у постанові №103 не відмовився від взятого Державою зобов`язання перерахунку та виплати пенсії відповідним категоріям осіб, не позбавив їх права на отримання перерахованого відповідного розміру пенсії, а лише змінив порядок виплати заборгованості, що виникла у зв`язку із таким перерахунком, відстрочивши та розстрочивши її, а тому порядок виплати пенсії, встановлений цією постановою Уряду, цілком відповідає вимогам чинного законодавства та положенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на таке. Відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. У рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд з прав людини став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи. Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У пункті 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116). У рішенні від 02.03.1999 року №2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, норми чинного законодавства України та судова практика Європейського суду з прав людини допускають зміну Урядом механізму реалізації соціально-економічних прав громадян за умови збереження таких прав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області жодним чином не порушило прав чи охоронюваних законом інтересів позивача в частині виплати останньому 50% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача І перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 не підлягають задоволенню. Щодо включення додаткових складових грошового забезпечення для розрахунку пенсії за період до 01.01.2018 слід зазначити, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні та перерахунку пенсії. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за даним Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відтак до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія з 01.02.2011 року увійшли: посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення (24 місяці) вказані у довідці від 31.01.2011 №

8. В матеріалах пенсійної справи Позивача відсутня інформація щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення, додаткової грошової винагороди, допомоги при звільненні, премії в розмірі - 200%, 525%, 1150%, що підтверджується матеріалами пенсійної справи. Суд зауважує, що одноразові види грошової допомоги: матеріальна допомога на оздоровлення є додатковими видами грошового забезпечення в сенсі Закону України від 20.12.1991 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Ці види грошової допомоги мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби, а є складовими грошового забезпечення (засобами заохочення) працюючих осіб. Такої ж позиції дотримується Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 року. Так, 13.05.2015р. Конституційним Судом України прийнято рішення по справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 - Позивача щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Приймаючи вказане рішення Конституційний Суд України виходив з того, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством. Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63). Таким чином, Конституційний суд зазначає, що включення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцям та сплата з вказаних складових внесків на загальнообов`язкове страхування не доводить наявність підстав для включення їх до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія. Слід зазначити, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні не пов`язана з виконанням позивачем службових обов`язків, а пов`язана з фактом звільнення його зі служби. Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст.2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пунктом б) статі 50 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по яким їм сплачено грошове забезпечення. Відповідно до постанови КМУ №1522 від 02.11.2006 року функції з призначення і виплати пенсій з 01.01.2007 року передані органам Пенсійного фонду України, тому питанням визначення загального розміру пенсії, перерахунку пенсії, а також виплата пенсій та надбавок відноситься саме до компетенції органів Пенсійного фонду України. Позивач в заявленому позові зазначає, що Ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області зробила незаконні зміни вже обрахованої в 2011 році загального розміру вислуги років та встановила її розмір від календарної вислуги 22 роки 6 місяців. Так, постановою КМУ від 21.02.2018 №103 визначено, що перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким інших осіб» до 1 березня 2018 р., проводиться з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, які особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 та з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджено наказом МВС від 15.03.2018 № 200 Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам. Пунктом 2 розділу 7 Інструкції № 200 визначено, що до вислуги років військовослужбовців для виплати їм надбавки за вислугу років зараховується в календарному обчисленні періоди служби визначені відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей». Згідно матеріалів пенсійної справи вислуга років у календарному обчисленні складає 22 роки 06 місяців 00 днів. Відповідно до додатку 16 постанови КМУ №704 вказаній вислузі відповідає відсоткова надбавка у розмірі 45 %. Таким чином, довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на переконання суду складено відповідно до чинного законодавства, правові підстави для внесення змін відсутні. Під час судового розгляду позивачем повідомлено суд про здійснення головним управлінням виплати ОСОБА_1 пенсії в період січня - квітня 2018 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Так, суд зауважує, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 01.02.2011 року виходячи зі складових грошового забезпечення вказаних в Грошовому атестаті № 8 виданому 31.01.2011 та Довідці до грошового атестату № 8 про додаткові види грошового забезпечення в 2009 - 2011р.р. за період з лютого 2009 року по січень 2011 року. До додаткових видів грошового забезпечення увійшли премія, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за шифрувальні роботи, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень. З листопада 2017 року по квітень 2018 року позивачеві пенсія виплачувалась в розмірі - 3548,40грн. Як зазначалось вище 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», що набрала чинності 24.02.2018 (далі - Постанова КМУ № 103), якою врегульовано проведення перерахунку та виплати пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704). Вказана Постанова КМУ № 103, передбачила право позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 року. Після чого, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45) Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомив своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). На виконання листа Пенсійного фонду України, головним управлінням сформовано списки, які супровідним листом від 01.03.2018 р. № 1612/09-47/03 направлено до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області для отримання довідок про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій. На виконання Постанови КМУ № 103 Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області видано довідку № 14772, на підставі якої головним управлінням 19.04.2018 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Виходячи зі складових вказаних у довідці головним управлінням визначено новий розмір пенсії позивача в сумі - 5425,80 грн. та забезпечено виплату різниці між перерахованою та раніше отримуваною пенсією за період з січня по квітень 2018 року в сумі - 7509,60 грн. Сума доплати за проведеним перерахунком в розмірі 7509,60 грн. виплачена позивачу в квітні 2018 додатковою відомістю від 24.04.2018. З огляду на вище викладене, слід врахувати, що виплата пенсії позивачу в попередньому розмірі (до перерахунку по Постанові КМУ № 103) здійснювалась до моменту отримання довідки від Ліквідкомісії та здійснення перерахунку пенсії 19.04.2018 року на підставі складових грошового забезпечення вказаних у ній. Крім того, судом встановлено, що рішенням від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акту протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому був офіційно оприлюднений нормативно-правовий акт. Вказане рішення суду набрало законної сили 05 березня 2019 року. Відповідно до ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність з 05 березня 2019 року, тобто, станом на момент проведення перерахунку пенсії позивача Постанова №103 була чинною та обов`язковою для виконання відповідачем. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується в тому числі актами Кабінету міністрів України, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не мало підстав проводити перерахунок пенсії позивача без урахування положень Порядку № 45 та Постанови №

103. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року в зразковій справі №240/6263/18. Тобто, твердження позивача про виплату йому пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які отримувались ним під час проходження служби разом з виплатою перерахованої пенсії згідно постанови КМУ № 103 не знайшли свого підтвердження. Системний аналіз зазначених норм права дозволяє також дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України. За таких обставин відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та зобовязання оформлення та подання довідки у відповідності із рішенням суду та законодавства України, щодо розміру всіх складових грошового забезпечення ОСОБА_1 з відповідної посади особи підрозділу спеціального та особливого призначення МВС України в Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для проведення перерахунку. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 12 березня 2018 року, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року (зразкова справа № 802/2196/17), а також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі № 802/1603/17-а. Разом з тим, оцінюючи позовні вимоги в частині виплати різниці перерахованої пенсії за вислугу років та компенсації втрати доходів, то такі задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України). Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже, вимоги про зобов`язання здійснити виплату різниці у пенсії та компенсації, на думку суду, є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, та наслідком якого є проведення виплати та компенсації, ще не проведено. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Совгира Д. І. Судді Матохнюк Д.Б. Курко О. П.