Постанова 4851 № 480/3094/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 р.Справа № 480/3094/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року, (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, повний текст складено 23.12.2019) по справі № 480/3094/19 за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України , Прокуратури Сумської області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України №71 від 04.07.2019 "Про встановлення підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області"; - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Сумської області №170к від 05.07.2019, яким звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області; - поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області; - зобов`язати прокуратуру Сумської області здійснити нарахування та виплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (різниці між заробітними платами, визначеними відповідно до посадових окладів першого заступника керівника місцевої прокуратури та прокурора відділу місцевої прокуратури з урахуванням всіх передбачених законодавством надбавок та премій). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 відмовлено у задоволенні позову. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку, а саме ст.ст. 16,41,47,65 Закону України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відпустки", ч. 4 ст. 40 КЗпП України, не врахування судом ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру", п. 5 ч. 1 ст. 3, ст. 36, ст. 214 КПК України. Зазначає про не врахування судом, що відповідачами належних та переконливих доказів неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, не надано. Крім того, суд першої інстанції, зазначаючи про допущені позивачем порушення, що стосувались неналежного виконання посадових обов`язків, не з`ясував, які саме норми законів порушено позивачем, які конкретно дії чи бездіяльність допущено. Також судом не враховано, що процедура звільнення здійснення з порушенням законодавства, оскільки позивача звільнено під час перебування у відпустці, а також в розгляді подання на звільнення приймала особа, яка підлягала відводу, оскільки перебувала в підпорядкуванні прокурора, який приймає рішення про звільнення позивача. Прокуратура Сумської області (далі - відповідач 1) надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. В обґрунтування зазначила, що рішення відповідачів прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством. Рада прокурорів України (далі - відповідач 2) не надала відзив на апеляційну скаргу. В судових засіданнях позивач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. 21.04.2020 позив подав до суду заяву про подальший розгляд справи без його участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що з 01.02.2017 ОСОБА_1 призначено першим заступником керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області, що підтверджується наказом прокурора Сумської області №26к від 31.01.2017 (т. 1 а.с. 20). 21.05.2019 прокуратурою Сумської області до Ради прокурорів України складено подання про встановлення підстав для звільнення з адміністративної посади першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1 у зв`язку із неналежним виконанням посадових обов`язків (т.1 а.с. 88 - 121). В поданні зазначено про систематичне неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, зокрема, під час здійснення нагляду за додержанням законів Глухівським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумьскій області, відсутнє реагування на факти таких порушень, неналежний стан процесуального керівництва в кримінальних провадженнях та не сприяння належному виконанню обов`язків щодо всебічного і повного нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, неналежний контроль за діями процесуальних керівників (заходи щодо розкриття умисних вбивств за минулі роки фактично не вживаються, плани слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій не оновлюються, за фактами безвісного зникнення осіб встановлені порушення вимог ст.ст. 2, 9, 28 КПК України, за фактами нещасних випадків, самогубств, ненасильницької смерті осіб встановлені непоодинокі випадки порушення ст.ст. 104, 105, 106 КПК України, незадовільним є стан використання повноважень, визначених главою 21 КПК України, за фактами дорожньо-транспортних пригод встановлено неповноту слідства); прорахунки в організації нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні; недостатність вжитих заходів з нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю; порушення при веденні ІАС "ОСОП"; при звільненні деяких прокурорів з місцевої прокуратури не вирішено питання про покладення їх повноважень у кримінальному провадженні на інших прокурорів; не здійснення належним чином контролю за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та додержання розумних строків, в тому числі у кримінальних провадженнях по пріоритетних напрямах - про корупційні правопорушення, про правопорушення, вчинені у сфері земельних правовідносин, у бюджетній системі та у сфері лісових ресурсів; суттєві зауваження щодо своєчасності внесення відомостей в ЄРДР та ОСОП про результати проведених перевірок; з вини ОСОБА_1 не забезпечено участь у суді у трьох кримінальних провадженнях; відсутність будь-яких заходів, направлених на організацію швидкого, повного і всебічного досудового розслідування. 04.07.2019 рішенням Ради прокурорів України №71 "Про встановлення підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області", встановлено підставу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» для звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області (т.1 а.с. 71). 05.07.2019 наказом прокурора Сумської області №170к з 05.07.2019 молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області у зв`язку з неналежним виконанням прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру») (т.1 а.с.73). З 15.07.2019 по цей час ОСОБА_1 обіймає посаду прокурора Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури згідно наказу прокурора Сумської області №173к (т.1 а.с.76). Не погоджуючись з рішеннями відповідачів про звільнення з адміністративної посади, позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами доведено неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, у зв`язку з чим рішення та наказ відповідачів є правомірними та не підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру»). Керівник регіональної прокуратури, зокрема, призначає на посади та звільняє з посад прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку (п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру»). Адміністративними посадами у регіональних прокуратурах (крім посад, зазначених у частинах другій і третій цієї статті) є, у тому числі, посада першого заступника керівника місцевої прокуратури (п. 12 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру»). Згідно п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про прокуратуру» звільнення прокурора з адміністративної посади, здійснюється з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Відповідно до ч.2 ст.41 Закону України «Про прокуратуру» звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктом 12 ч.1 ст.39 цього Закону здійснюється керівником регіональної прокуратури. З аналізу наведених правових положень вбачається, що підставою для звільнення прокурора з адміністративної посади, зокрема, є неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, що встановлюється за відповідною рекомендацією Ради прокурорів України, а безпосереднє звільнення з такої посади оформлюється керівником регіональної прокуратури, у тому числі щодо посади першого заступника керівника місцевої прокуратури, яку й обіймав позивач. Звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а є наслідком реагування на передбачені ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади. При цьому, звільнення прокурора з адміністративної посади не є безумовною підставою для звільнення з посади в органах прокуратури. Посадові обов`язки, установлені для адміністративної посади позивача встановлені наказами керівника Шосткинської місцевої прокуратури №2 «Про розподіл службових обов`язків між оперативними працівниками Шосткинської місцевої прокуратури» від 07.02.2017, №24 від 07.06.2017, №48 від 27.10.2017, №12 від 04.06.2018, №22 від 25.09.2018, № 34 від 27.10.2018, №46 від 04.12.2018, №47 від 11.12.2018, згідно яких перший заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 відповідав за стан організації роботи з питань, зокрема: - забезпечення єдиної системи організації належного нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування Шосткинського відділу поліції, Середино-Будського та Ямпільського відділень поліції Шосткинського відділу поліції, Глухівського відділу поліції та Кролевецького відділення поліції Глухівського відділу поліції ТУ НП в Сумській області, підтримання державного обвинувачення, оскарження незаконних судових рішень, здійснення інших повноважень з цих питань, - керівництво роботою прокурорів прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням законів цими органами, спрямування їх діяльності на ефективне виконання покладених на прокуратуру завдань і функцій; - забезпечення організації роботи прокурорів Глухівського та Кролевецького відділів Шосткінської місцевої прокуратури та контролю виконання; здійснення нагляду за додержанням законів слідчими слідчого відділу Глухівського відділу поліції та слідчого відділення Кролевецького відділення поліції Глухівського відділу поліції ГУНП у Сумській області під час досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва ним, участь у судовому провадженні та оскарження судових рішень; - контроль за здійсненням нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених оперативними підрозділами Глухівського відділу поліції та Кролевецького відділення поліції Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області , уповноваженими прокурорами, а також безпосереднє здійснення нагляду у сфері оперативно-розшукової діяльності; організацію вирішення звернень за закріпленими напрямками роботи, здійснює особистий прийом громадян. - забезпечення безумовного реагування на виявлені порушення закону з часу надходження до Шосткинського та Глухівського відділів (Середино- Будського і Ямпільського відділень в різний період час упродовж 2017-2018 років) поліції ГУ НП в Сумській області заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні; - забезпечення проведення не рідше одного разу на місяць перевірки задержання вимог закону Шосткинським та Глухівським відділами (Середино-Будського і Ямпільського відділень в різний період час упродовж 2017- 2018 років) поліції ГУ НП в Сумській області при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Колегія суддів зазначає, що процедура звільнення прокурора з адміністративної посади безпосередньо не пов`язана зі здійсненням дисциплінарного провадження відносно такого прокурора. Згідно з ч. 8 ст. 71 Закону України «Про прокуратуру», Рада прокурорів України у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів організовує виконання рішень конференції, а також вирішує питання щодо скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів. Повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначаються цим Законом та положенням про Раду прокурорів України. Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 року затверджено Положення про Раду прокурорів України (далі по тексту - Положення), яким визначаються організаційні засади діяльності, повноваження та порядок роботи Ради. За змістом п. 2.4 Положення, участь у призначенні та звільненні прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом, є одним з основних завдань Ради прокурорів України (далі по тексту - Рада прокурорів). Підпунктами 1, 2 і 9, 10 п. 4.1 Положення встановлюється, що Рада прокурорів вирішує питання внутрішньої діяльності прокуратури, а також інші питання, безпосередньо не пов`язані з виконанням повноважень прокурорів, зокрема: вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом; співпрацює з Генеральною прокуратурою України з питань призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом; у передбачених Законом випадках розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади; у випадках та в порядку, визначених законом, встановлює наявність підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади за неналежне виконання посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про прокуратуру», Рада прокурорів: вносить рекомендації про звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом; розглядає звернення щодо неналежного виконанням прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Судом встановлено, що в підтвердження неналежного виконання позивачем посадових обов`язків відповідачем надано подання прокурора Сумської області, а також додані до нього доповідні записки про перевірку у Глухівському відділі Шосткинської місцевої прокуратури з питань нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та ведення ЄРДР від 16.06.2017; протоколи оперативної наради у прокурора Сумської області №11 від 01.02.2018, №121 від 09.11.2018; довідки про перевірку стану організації роботи з питань координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, а також діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Шосткинській місцевій прокуратурі від 08-19.10.2018; рапорти та пропозиції прокурору Сумської області щодо зменшення ОСОБА_1 премій та наказів прокурора Сумської області про невиплату або виплату у зменшеному розмірі премій ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, зазначається про порушення позивачем вимог ст.ст.214,215 КПК України при вирішенні заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів; відсутнє реагування на факти порушень з боку прокуратури. Колегія суддів зазначає, що подання прокурора області, яке стало підставою щодо звільнення позивача із займаної адміністративної посади, містить вичерпну інформацію про наявність суттєвих недоліків у роботі позивача, як керівника та невідповідності його займаній посаді. Проте позивачем не спростовано належними доказами твердження відповідача про неналежне виконання посадових обовязків під час перебування на адміністратиінй посаді. Надаючи оцінку діяльності позивача на адміністративній посаді відповідачем встановлено порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», кримінального процесуального та іншого законодавства, організаційно-розпорядчих документів Генеральної прокуратури України і прокуратури Сумської області, допущення системних недоліків і прорахунків в організації роботи та відсутність дієвого контролю за діяльністю підпорядкованих працівників стали можливими внаслідок системних та тривалих фактів неналежного виконання першим заступником керівника Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків. В свою чергу, апелянт зазначає про не врахування судом першої інстанції, що прокурор не наділений повноваженнями здійснювати нагляд за дотриманням органом досудового розслідування законів до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не має законодавчо визначених підстав для проведення перевірок органів поліції з питань дотримання вимог законів при вирішенні заяв та повідомлень про злочини. Доводи апелянта про недоведеність в ході судового розгляду справи неналежного виконання ним посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові вказівки прокурора органам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, надані в межах повноважень, є обов`язковими для цих органів і підлягають негайному виконанню. Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру" керівники регіональних та місцевих прокуратур, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов`язків, здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, координують діяльність правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності. Координаційні повноваження прокурори здійснюють шляхом проведення спільних нарад, створення міжвідомчих робочих груп, а також проведення узгоджених заходів, здійснення аналітичної діяльності. Порядок організації роботи з координації діяльності правоохоронних органів, взаємодії органів прокуратури із суб`єктами протидії злочинності визначається положенням, що затверджується спільним наказом Генерального прокурора, керівників інших правоохоронних органів і підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України. Відповідно до п. 2 наказу Генеральної прокуратури України «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 19.12.2012 № 4гн, (чинного на час здійснення позивачем адміністративних повноважень) встановлено обов`язок керівникам прокуратур усіх рівнів і галузевих підрозділів апаратів, прокурорам - процесуальним керівникам досудового розслідування забезпечити виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, посадовими обов`язками першого заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Моісеєнка П.О. були передбачені відповідні обов`язки щодо забезпечення виконання вимог закону при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасного внесення щодо них відомостей до ЄРДР, контроль за здійсненням оперативно-розшукової діяльності. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийнято Радою прокурорів з урахуванням всіх обставин, на підставі вищезазначених документів, з урахуванням пояснень позивача, розгляд питання щодо звільнення позивача з адміністративної посади проведено об`єктивно з дослідженням всіх фактів та з наданням оцінки порушенням, вчинених позивачем. Доводи позивача про те, що його двічі притягнуто до юридичної відповідальності за одне порушення шляхом позбавлення, зменшення премій та звільнення з адміністративної посади, колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що за час роботи ОСОБА_1 відповідними наказами прокурора області позивача частково або в повному обсязі позбавляли премії, що підтверджується рапортами та наказами (т. 2 а.с. 85-150). Відповідно до п. 4 розділу І Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 № 234, розмір премій визначається відповідно до об`єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії. Колегія суддів зазначає, що премія є однією з форм заохочення успіхів, досягнутих в праці, та не є видом юридичної відповідальності, крім того, звільнення з адміністративної посади також не є видом дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим доводи позивача щодо подвійного притягнення його до юридичної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків є необгрунтованими. Крім того, обставини та відносини, які виникли між керівником прокуратури Сумської області та позивачем, в результаті яких прийнято відповідне рішення відносяться до дискреційних повноважень відповідача та не можуть бути оцінені судом, адже останньому це право надано ст.11 Закону України " Про прокуратуру". Законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими субєктами. Процедура звільнення прокурора з адміністративної посади здійснюється в межах прокурорського самоврядування і безпосередньо не пов`язана зі здійсненням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісією прокурорів дисциплінарного провадження відносно такого прокурора. Доводи апелянта про порушення відповідачем процедури звільнення позивача з адміністративної посади колегія суддів вважає помилковими з настуних підстав. Позивач зазначає, що розгляд питання про його звільнення проводився за участю голови Ради прокурорів Місюри М. М., якому позивачем було заявлено відвід. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 під час засідання Ради прокурорів заявлив відвід голові Ради прокурорів Місюрі М .М. у зв`язку з наявними у нього сумнівами в неупередженості та об`єктивності, оскільки голова Ради прокурорів працює в органах прокуратури Сумської області. Голова ради погодився з підставами для відводу, та з метою об`єктивності розгляду питання Місюра М.М. заявив самовідвід, який був розглянутий та задоволений членами Ради прокурорів, що підтверджується протоколом засідання. Проте протокол засідання підписаний головою Ради прокурорів. Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених ст. 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Згідно п. 5 ч. 9 ст. 71 Закону України "Про прокуратуру" Рада прокурорів розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Відповідно до п. 17 розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 18.12.2017 №351, рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої, зокрема п. 12 ч. 1 ст. 39 Закону, на підставі п. 3 ч.1 ст. 41 Закону приймається уповноваженим керівником прокуратури за наявності рішення Ради прокурорів України щодо встановлення фактів неналежного виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Доводи апеляційної скарги щодо порушення Радою прокурорів установленого законом порядку розгляду заявленого відводу та самовідводу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки Законом України " Про прокуратуру" не встановлено порядку розгляду відводів під час прийняття рішення Радою прокурорів. Посилання апелянта на порушення відповідачем ч. 6 ст. 47 Закону України "Про прокуратуру" при вирішенні відводу, колегія суддів вважає помилковим, оскільки дана стаття регулює відносини під час розгляду щодо прокурора дисциплінарного провадження. Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подавати заяву про його відвід. Під час прийняття рішення стосовно відводу член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення. З огляду на викладене, вирішення питання про звільнення позивача з адміністративної посади правомірно здійснено не в порядку дисциплінарного провадження і без звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури розгляду відводу є помилковими. Відповідно до п. 5.1 Положення Голова Ради прокурорів, зокрема організовує і спрямовує роботу Ради прокурорів, скликає та головує на її засіданнях. Згідно з п. 7.4, п. 7.6 Положення на засіданнях Ради прокурорів доповідають члени Ради або посадова особа органів прокуратури за рішенням голови Ради прокурорів. Тривалість доповідей, звітів, інформацій встановлюється головуючим. Прийняте рішення набирає чинності з часу його прийняття та підписується головуючим не пізніше п`яти робочих днів після проведення засідання. У цей же строк секретар складає протокол, який підписується ним та головуючим. Як встановлено судовим розглядом, голова Ради прокурорів Місюра М.М. заявив самовідвід при розгляді подання прокурора Сумської області, не приймав участь в його обговоренні та голосуванні оскаржуваного рішення, а відповідно до вимог Положення підписував протокол та прийняті Радою прокурорів рішення, в тому числі й рішення відповідача №71 від 04.07.2019. Також під час судового розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не встановлено, що під час ведення протоколу засідання та прийняття членами рішення Місюрою М. М. здійснювався будь-який вплив на поведінку, об`єктивність, неупередженість чи рішення членів Ради прокурорів. Крім того, судова колегія зазначає, що розгляд подання прокурора Сумської області здійснювався за участю позивача, оскаржуване рішення приймалось шляхом відкритого голосування, що свідчить про можливість позивача надатати заперечення та скористатися своїми правами, зокрема щодо заявлення відводів іншим присутнім членам Ради прокурорів, у разі наявності підстав, які б підтверджували їх необ`єктивність при розгляді та прийнятті оскаржуваного рішення. Доказів заявлення позивачем відводу членам Ради прокурорів під час розгляду питання про встановлення фактів неналежного виконання посадових обов`язків матеріали справи не містять. Доводи апелянта про порушення відповідачами вимог ст. 40 КЗпП України, Закону України "Про відпустки" та звільнення його під час перебування у відпустці, колегія судів також вважає необгрунтованими. Відповідно до ч. 4 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки забезпечується, зокрема гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 03 до 05 липня 2019 року перебував у відпустці та 05.07.2019 його звільнено з адміністративної посади, що підтверджується наказами (т. 1 а.с. 72, 73). Відповідно до ч.4 ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого п. 2 ч. 2 цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора. Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі. Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" після звільнення прокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на цій посаді він не пізніше одного місяця призначається на одну з вакантних посад у цьому ж органі прокуратури або в разі відсутності вакантних посад переводиться на посаду до іншого органу прокуратури того ж або нижчого рівня за його письмовою згодою. У таких випадках рішення про призначення на посаду приймається керівником відповідного органу прокуратури. У разі відмови прокурора від призначення на вакантну посаду у відповідному органі прокуратури або від переведення на посаду до іншого органу прокуратури у зазначений строк прокурор звільняється з посади прокурора. Відповідно до абз. 3 ч.5 ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" до моменту прийняття рішення про призначення прокурора на посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора повноваження відповідного прокурора зупиняються із збереженням гарантій матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачених законодавством для прокурорів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що з 15.07.2019 позивач обіймає посаду прокурора Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури Сумської області, що підтверджується наказом прокурора Сумської області №173к від 12.07.2019. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звільнення позивача з адміністративної посади не припинило його повноваження прокурора. Зазначені обставини свідчать про те, що позивача звільнено лише з адміністративної посади, а не з посади в органах прокуратури, отже з ним не припинено трудові відносини, а тому ч. 4 ст. 40 КЗпП України та положення Закону України "Про відпустки" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосуються фактів звільнення із остаточним припиненням трудових відносин. Зазначений висновок відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 24.04.2019 по справі № 808/1350/17. З огляду на викладене, рішення Ради прокурорів від 04.07.2019 №71, яке прийнято за наслідками розгляду подання прокурора Сумської області від 21.05.2019, відповідає вимогам законодавства та навність підстав для його скасування в ході судового розгляду справи не встановлено. Отже, враховуючи, що оскаржуваний наказ прокурора Сумської області №170к від 05.07.2019 видано на підставі рішення Ради прокурорів від 04.07.2019 №71, яке визнано судом правомірним, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення про відмову у задоволенні позову, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 480/3094/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 18.05.2020