Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/29394/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29394/23 пров. № А/857/16209/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М., за участю секретаря судових засідань Нора А.Т., розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (головуючий суддя: Кравців О.Р., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту 07.06.2024) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, встановив: ОСОБА_1 , 14.12.2023 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади № 07/1/1-19п-23 від 21.11.2023; - визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 347 від 05.12.2023 року, яким ОСОБА_1 з 07 грудня 2023 року звільнено з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на підставі пункту 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру»; - поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07 грудня 2023 року; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Обґрунтовує позовну заяву тим, що позивача протиправно звільнено з посади заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Генеральний прокурор у процедурі звільнення користується необмеженою свободою розсуду, а рішення комісії, яке слугувало підставою для звільнення позивача є необґрунтованим. Позивач не вчиняв порушень, які б могли бути підставою для його звільнення з адміністративної посади, а порушення встановлені комісією під час перевірки є надуманими та не підтвердженими жодними доказами. Відповідачі не здійснили порівняння діяльності Львівської обласної прокуратури з іншими прокуратурами того ж рівня, зокрема, статистичних показників рівня злочинності. Не з`ясовано рівень відповідальності позивача за прийняті рішення у кримінальних провадженнях чи судах. Комісія не зазначила, які саме негативні наслідки настали чи могли настати внаслідок неналежного виконання прокурором посадових обов`язків. Доказів притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередніх процесуальних прокурорів немає, а отже, твердження про допущені позивачем недоліки під час процесуального керівництва у кримінальних провадженнях безпідставні. Протягом 2022 року та 6 місяців 2023 року критичних листів від Офісу Генерального прокурора по напрямку не надходило; роботу Львівської обласної прокуратури негативною не визнано. По кожному з так званих порушень, виявлених комісією, позивач надав аргументовані пояснення, які відповідачами до уваги не взято. Також, позивач зазначив, що при ухваленні спірного рішення комісією допущено низку процесуальних порушень. Зокрема, голова комісії ОСОБА_2 , 27.07.2023, в умовах конфлікту інтересів, доручив попередній розгляд звернення, поданого відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», члену комісії ОСОБА_3 . Позивач заявив відвід голові комісії ОСОБА_2 02.11.2023, який було задоволено іншими членами комісії. Таким чином позивач вважає, що рішення про визначення члена комісії для попереднього розгляду звернення було незаконним, що потягнуло за собою низку процесуальних порушень. Крім того, рішення про відкриття провадження стосовно ОСОБА_1 , членом комісії ОСОБА_4 прийнято поза межами процесуальних строків, визначених законом. Підстав для продовження строку перевірки у голови комісії ОСОБА_2 не було, а як наслідок висновок від 27.10.2023, складений членом комісії ОСОБА_4 поза межами строків, визначених законом, не породжує будь-яких правових наслідків і є протиправним. Позивач звернув увагу, що член комісії ОСОБА_4 фактично набув двох статусів: особи, яка написала звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, стосовно ОСОБА_1 та особи, яка розглядає вказане звернення. Об`єднання цих двох статусів, на думку позивача, неможливе, порушує основні засади діяльності комісії. З огляду на викладене, рішення комісії щодо позивача є протиправним, як наслідок, протиправним та таким, що слід скасувати є і наказ Генерального прокурора про звільнення ОСОБА_1 на підставі цього рішення. Отже, належним способом захисту є поновлення позивача на попередній посаді. Рішенням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора № 347 від 05.12.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023 у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру»). Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 08.12.2023. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури звернено до негайного виконання. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилися сторони - ОСОБА_1 та Офіс Генерального прокурора України та оскаржили в апеляційному порядку. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги позивач покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Крім цього, вважає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи щодо неправомірності рішення комісії, як з процесуальних порушень, що вплинули на об`єктивність рішення комісії, так і підстав відсутності фактів належного виконання посадових обов`язків першим заступником прокурора Львівської області у період з 01.01.2022 по 02.08.2023. Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови від позову, в іншій частині рішення залишити без змін. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги відповідач покликається на те, що положення п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону № 1697-VII в частині внесення Радою прокурорів України рекомендації про звільнення прокурорів з адміністративних посад, з набранням чинності Закону № 113-ІХ (з 25.09.2019), не узгоджуються з положенням ст. 41 Закону № 1697-VII та не мають практичного застосування. Зазначає, що законодавець, вніс зміни до Закону № 1697-VII, Законом № 113-ІХ допустив колізію норм права, залишивши у п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону № 1697-VII норму, що Рада прокурорів України вносить рекомендації про звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом, яка не має практичного застосування та не узгоджується зі змінами, які було внесено до ст. 41 Закону № 1697-VII. Тобто, суд першої інстанції у вказаній адміністративній справі, незважаючи на колізію норм права, застосував п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону № 1697-VII, не зазначивши, відповідно до якої норми цього Закону Рада прокурорів України мала б внести рекомендацію про звільнення позивача з адміністративної посади, як то передбачено цією нормою. Отже, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 1697-VII звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої п. п. 2 - 10 ч. 1 ст. 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з підстави, зокрема, неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, а судом першої інстанції безпідставно констатовано, що наказ про звільнення ОСОБА_1 реалізовано без дотримання процедури, а саме без участі Ради прокурорів України. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин положення п. 9 ч. 1 ст. 71 Закону № 1697-VII, та як наслідок дійшов помилкового висновку, що оскаржений наказ про звільнення позивача прийнято з порушенням процедури, а відтак він є протиправним і підлягає скасуванню. Просив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 380/29394/23 в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 залишити без змін. Офіс Генерального прокурора України, 12.08.2024 подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив відхилити апеляційну скаргу. Позивач, 20.08.2024 подав пояснення на відзив. Позивач, 02.09.2024 подав відзив на апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора України в якому просив відхилити апеляційну скаргу. Позивачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про витребування: - копій матеріалів подання про призначення на посаду заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 , які скеровувалися на Раду прокурорів України Генеральним прокурором України ОСОБА_6 в січні 2023 року, матеріалів візування всіх структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора при підготовці та складанні вказаного подання; - даних щодо перебування на посадах станом на 01.07.2023 та станом на 01.01.2024 наступних працівників прокуратури Львівської області: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . - даних щодо преміювання керівника Львівської області ОСОБА_11 за 2023 рік. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про витребування цих документів, оскільки на підставі зібраних судом першої інстанції доказів, які сформовані у 48 томах, надає можливість суду апеляційної інстанції перевірити законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Позивач та представник позивача Бабій І.М., у судовому засідання апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримали, а апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора заперечили. Представники Офісу Генерального прокурора Кудіна Т.А. та Василенко О.Ю. в судовому засідання апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора підтримали, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечили. Представник Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, представників відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких мотивів. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений наказ про звільнення позивача прийнято з порушенням процедури є протиправним та його слід скасувати, оскільки ОСОБА_1 займав в органах прокуратури адміністративну посаду, і окрім загальних гарантій прокурора мав додаткові гарантії (запобіжники) щодо неправомірного звільнення, які відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» забезпечуються участю Ради прокурорів України. Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, суд зазначив, що така є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення. Крім цього, суд першої інстанції, проаналізувавши дотримання прав позивача на всіх стадіях провадження щодо неналежного виконання посадових обов`язків, дійшов висновку, що таке провадження проведене щодо ОСОБА_1 згідно з Порядком, а позивач обізнаний про попередню перевірку звернення членом комісії ОСОБА_4 , скористався правом надати пояснення та додаткові пояснення, брав участь у роботі Комісії під час розгляду його провадження, подавав клопотання та заявляв відводи, які було розглянуто комісією і мотивовано відхилено чи задоволено. За результатами роботи комісії підготовлено та затверджено обґрунтований висновок щодо виконання позивачем посадових обов`язків та подано Генеральному прокурору для вжиття відповідних заходів. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з 02.07.2004. Наказом керівника Львівської обласної прокуратури № 1975 від 21.09.2020, на підставі рішення Комісії з добору керівного складу органів прокуратури № 37 від 17.09.2020, наказу Генерального прокурора № 345 від 18.09.2020 ОСОБА_12 призначено на посаду першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Заступник начальника департаменту начальник управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах ОСОБА_13 27.07.2023 направив для розгляду голові Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади ОСОБА_2 звернення щодо неналежного виконання посадових обов`язків стосовно першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 . Викладена у зверненні інформація, на думку ОСОБА_13 , вказує на очевидні системні факти неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, встановлених для адміністративної посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури. З огляду на це, просив розглянути звернення з метою встановлення підстав для звільнення за неналежне виконання посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Павленка Р.І. Головою комісії ОСОБА_2 27.07.2023 попередній розгляд звернення доручено члену комісії ОСОБА_4 . Рішенням члена комісії ОСОБА_4 від 04.08.2023 № 07/1/1-18зв/к-14п-23 відкрито провадження стосовно першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 . У висновку від 27.10.2023 № 07/1/1-18зв/к-14п-23 член комісії ОСОБА_4 , враховуючи ті факти, які знайшли своє підтвердження в ході проведення перевірки із врахуванням зазначених у висновку порушень вимог Законів України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншого законодавства, нормативно правових актів, розпорядчих актів Генерального прокурора, підсумував що у своїй сукупності матеріали свідчать про наявність у діяльності ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» для звільнення з адміністративної посади. Запропоновано прийняти рішення у відповідному провадженні про наявність у діяльності першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї адміністративної посади за зверненням ОСОБА_13 . Висновок призначено до розгляду на засіданні комісії на 02.11.2023, про що повідомлено позивача. Рішенням Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 21.11.2023 № 07/1/1-19п-23 встановлено наявність у діяльності першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» (неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади), для звільнення з цієї посади. Також, вирішено копію рішення Комісії направити автору звернення ОСОБА_13 , прокурору ОСОБА_1 та Генеральному прокурору. Наказом Генерального прокурора від 05.12.2023 № 347к, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про прокуратуру», звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023 у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру»). Підстава: рішення комісії від 21.11.2023 № 07/1/1-19п-23. Вважаючи Рішення Комісії та наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з цим позовом. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Законом Украі?ни «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон № 1697) визначено правові засади організаціі? і діяльності прокуратури Украі?ни, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора. Статтею 9 Закону № 1697 визначено повноваження Генерального прокурора. Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, Генеральний прокурор, зокрема: призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом; визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (пункт 9-2). Пунктом 7 частини 1 статті 39 Закону № 1697 передбачено, що посада першого заступника керівника обласної прокуратури є адміністративною посадою. Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді передбачено статтею 41 Закону № 1697. Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, зокрема, з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 1697). Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 1697, наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 № 113, відповідно до пункту 9-2 частини першої статті 9, частини третьої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», з метою визначення порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, керуючись статтею 9 Закону України «Про прокуратуру», затверджено Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі Порядок № 113). Цей Порядок розроблений відповідно до пункту 9-2 частини першої статті 9, частини третьої статті 41 Закону № 1697 та визначає процедуру розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - звернення), з метою встановлення наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (пункт 1). Розгляд звернень здійснюється Комісією з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Комісія), яка утворюється і діє згідно з цим Порядком (пункт 2). У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами (пункт 3). Основними засадами діяльності Комісії є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об`єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості. Члени Комісії у своїй діяльності є незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (пункт 4). Повноваження Комісії поширюються на прокурорів, які обіймають адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних та окружних прокуратурах (крім Генерального прокурора та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) (пункт 5). Відповідно до п. 6 Порядку, процедура розгляду звернень передбачає такі етапи: - попередній розгляд звернення та прийняття рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (далі - рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження); - проведення в межах провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (далі - провадження), перевірки відомостей, зазначених у зверненні (далі - перевірка у провадженні), та складання висновку щодо наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - висновок у провадженні); - розгляд висновку у провадженні та прийняття рішення про встановлення або відсутність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - остаточне рішення у провадженні) (пункт 6). Розгляд звернення проводиться у строк, який не перевищує двох місяців з часу його отримання членом Комісії для попереднього розгляду. У строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці (пункт 8). Відмова особи від звернення не може бути підставою для припинення його розгляду (пункт 9). Розгляд та вирішення питань Комісією здійснюється колегіально. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на засіданні членів Комісії. Голосування здійснюється відкрито підняттям руки. Комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю, про що зазначається у протоколі. Рішення не можуть прийматися на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації (пункт 10). Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення (документ) направлено на відому фактичну адресу її місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або зазначені нею адресу електронної пошти чи інші засоби електронного зв`язку. Прокурору, стосовно якого подано звернення, або особі із числа працівників органів прокуратури, якою подано звернення, повідомлення (документ) також може бути направлено за місцем роботи або за допомогою інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури» (пункт 12). Питання утворення Комісії врегульовано Розділом ІІ Порядку. Комісія утворюється наказом Генерального прокурора у складі не менше семи осіб. Одночасно визначаються голова та секретар Комісії із числа працівників відповідального підрозділу (пункт 1). До складу Комісії включаються прокурори, які обіймають адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора, крім прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, а також користуються авторитетом (пункт 2). Склад Комісії може бути змінений наказом Генерального прокурора, у тому числі у зв`язку з поданням членом Комісії заяви про складання повноважень або невідповідністю члена Комісії вимогам, визначеним пунктом 2 цього розділу Порядку (пункт 3). Повноваження голови, секретаря та членів Комісії врегульовано розділом ІІІ Комісії. Голова Комісії, зокрема, організовує і спрямовує роботу Комісії; узгоджує проєкт порядку денного засідання Комісії, скликає засідання, визначає дату і час його проведення та головує на ньому; доручає членам Комісії попередній розгляд звернень, підготовку матеріалів для розгляду на її засіданні, визначає коло осіб, які залучаються до їх підготовки; У разі відсутності голови Комісії його обов`язки виконує член Комісії (крім секретаря), обраний на її засіданні (пункт 1). Секретар Комісії зокрема, організовує підготовку матеріалів з питань, що розглядаються Комісією, і з цією метою: - узагальнює пропозиції членів Комісії щодо включення питань до порядку денного її засідання, формує проєкт порядку денного засідання Комісії та подає його для узгодження голові Комісії; - забезпечує ознайомлення членів Комісії та учасників засідання з узгодженим порядком денним та матеріалами із зазначених у ньому питань; - повідомляє учасників засідання Комісії про дату, час і місце його проведення (пункт 2). Член Комісії: 1) здійснює попередній розгляд звернення; 2) проводить перевірку у провадженні і з цією метою: - ознайомлюється з документами, отримує їх копії; - опитує прокурорів та інших осіб, яким відомі відомості, зазначені у зверненні, або обставини, встановлені під час перевірки; - надсилає письмові запити до органів прокуратури з метою отримання необхідної для проведення перевірки інформації, документів; 3) складає та підписує висновок у провадженні; 4) ознайомлюється з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, бере участь у їх дослідженні та перевірці; 5) вносить пропозиції щодо включення питань до порядку денного засідання Комісії; 6) бере участь у засіданнях Комісії; 7) наводить свої мотиви та міркування, а також подає додаткові документи з питань, що розглядаються Комісією; 8) вносить пропозиції щодо проєкту рішення Комісії, голосує «За» або «Проти» з питань, винесених на її розгляд, та підписує рішення Комісії; 9) висловлює, за наявності, окрему думку щодо рішень, прийнятих Комісією; 10) виконує рішення Комісії та доручення її голови, надані в межах його компетенції, а також здійснює інші повноваження, визначені цим Порядком. Подання звернення, його попередній розгляд врегульовано Розділом IV Порядку. Право на подання до Комісії звернення має кожен, кому відомі факти неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (пункт 1). Відповідальний підрозділ у день надходження до нього звернення обліковує його та не пізніше наступного робочого дня передає голові Комісії для визначення члена Комісії, який здійснюватиме попередній розгляд. Визначення члена Комісії здійснюється невідкладно, та цього ж дня звернення передається визначеному члену Комісії (пункт 6). За наявності конфлікту інтересів член Комісії зобов`язаний після надходження до нього звернення заявити про самовідвід, який розглядається на засіданні Комісії. Відвід члену Комісії також може бути заявлений особою, яка подала звернення, прокурором, стосовно якого подано звернення (пункт 8). Попередній розгляд звернення здійснюється членом Комісії протягом трьох робочих днів з часу його отримання. У цей же строк ним приймається мотивоване рішення про відкриття провадження або відмову в його відкритті (пункт 9). Копія рішення члена Комісії про відкриття провадження або відмову в його відкритті не пізніше наступного робочого дня після його прийняття відповідальним підрозділом надсилається особі, яка подала звернення, та прокурору, стосовно якого прийнято таке рішення. Про відкриття провадження також повідомляється керівник відповідного органу прокуратури (пункт 14). Розділом V Порядку регламентовано перевірку відомостей, зазначених у зверненні, та складання висновку в провадженні Перевірка у провадженні проводиться членом Комісії у місячний строк після його відкриття. У разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений головою Комісії, але не більш як на 10 днів (пункт 1). За результатами перевірки у провадженні та в межах її строку член Комісії складає висновок у провадженні, у якому зазначаються: - дата та місце складання, номер провадження; - прізвище, ім`я та по батькові члена Комісії, який склав висновок, особи, яка подала звернення, прокурора, стосовно якого складено висновок, його посада; - виклад хронології розгляду звернення (основних етапів); - стислий зміст відомостей, які згідно зі зверненням свідчать про наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади; - обставини, які встановлені під час перевірки у провадженні, на підтвердження чи спростування кожної з відомостей звернення; - позиція члена Комісії та відповідне обґрунтування щодо наявності або відсутності у діяльності прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади з посиланням на відповідні норми Закону і Порядку, інші нормативно-правові акти; - підпис члена Комісії, який склав висновок (пункт 6). У Розділі VI висвітлено організацію засідань Комісії. Засідання Комісії проводяться відкрито з дотриманням строку, передбаченого пунктом 8 розділу I цього Порядку (пункт 1). Проєкт порядку денного засідання Комісії узгоджується головою Комісії не пізніше наступного робочого дня після його формування. Про призначення засідання цього ж дня повідомляються члени Комісії та учасники провадження шляхом направлення їм відповідного повідомлення. Одночасно членам Комісії направляється копія відповідного висновку у провадженні (пункт 2). Участь у засіданні беруть прокурор, стосовно якого відкрито провадження, та особа, яка подала звернення. Така участь забезпечується особисто та/або через представника (пункт 3). Проведення засідання Комісії регламентовано розділом VI Порядку. Висновок у провадженні розглядається за обов`язкової участі прокурора і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання без повідомлення причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймається Комісією (пункт 6). Питання про відвід (самовідвід) члена Комісії вирішується у разі наявності сумнівів у його неупередженості та об`єктивності або наявності конфлікту інтересів. Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів Комісії приймаються щодо кожного з них окремо. Під час прийняття рішення стосовно відводу член Комісії, якому його заявлено, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім у ході його проведення (пункт 14). Член Комісії, який готував висновок у провадженні, не має права брати участь у голосуванні при прийнятті остаточного рішення у провадженні (пункт 24). Остаточне рішення у провадженні з висновком про наявність у діяльності відповідного прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої частиною третьою статті 41 Закону № 1697, для звільнення з цієї посади може бути прийнято не пізніше ніж через рік з дня, коли відомості, наведені у зверненні, мали місце. При цьому не враховується час тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (пункт 32). Розділом IX Порядку № 113 передбачено, що остаточне рішення у провадженні може бути оскаржено прокурором, стосовно якого воно прийнято, та особою, якою подано звернення, до адміністративного суду у строк та в порядку, визначеному законом (пункт 2). Оскарження остаточного рішення у провадженні не зупиняє його дії (пункт 2.1). Системний аналіз наведених вище норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що на виконання вимог пункту 9-2 частини першої статті 9, частини третьої статті 41 Закону № 1697-VII, наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 № 113 затверджено положення вказаного вище Порядку, який визначає процедуру розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади з метою встановлення наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не бере до уваги покликання позивача про необмежену свободу розсуду Генерального прокурора у питанні звільнення прокурорів з адміністративної посади, оскільки вказаним Порядком, який прийнятий на виконання та у відповідності до вимог Закону № 1697-VI, визначено чітку та деталізовану процедуру провадження, яка безумовно здійснюється з дотриманням прав прокурора на кожному етапі. Стосовно покликання позивача на порушення строків відкриття провадження та його проведення, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що звернення ОСОБА_13 щодо неналежного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 надійшло до комісії 27.07.2023 і того ж дня головою комісії ОСОБА_14 доручено попередній розгляд звернення члену комісії ОСОБА_4 (а. с. 77 том 3). За результатами попереднього розгляду звернення член комісії ОСОБА_4 04.08.2023 прийняв рішення про відкриття провадження (а. с. 77-80 том 3). Так, згідно п. 9 Розділу IV Порядку № 113, попередній розгляд звернення здійснюється членом комісії протягом трьох робочих днів з часу його отримання. У цей же строк ним приймається мотивоване рішення про відкриття провадження або відмову в його відкритті. Отже, член комісії ОСОБА_4 прийняв рішення про відкриття провадження в межах строку визначеного Порядком № 113, оскільки враховуючи, що 28.07.2023 та 29.07.2023 були неробочими днями (субота, неділя відповідно), після здійснення протягом трьох робочих днів попереднього розгляду, у подальшому протягом такого ж строку (три робочі дні) - 04.08.2023, прийняв рішення про відкриття провадження. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що листом члена комісії ОСОБА_4 від 04.08.2023, ОСОБА_1 повідомлено про відкриття провадження та запропоновано надати пояснення (а. с. 81 том 3). Крім цього, з метою перевірки доводів заявника та пояснень ОСОБА_1 членом комісії ОСОБА_4 було направлено запити до управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора, до управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора, керівника Львівської обласної прокуратури, начальника управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора, начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора (а. с. 100-251 том 3). Листом, який надійшов 15.08.2024, позивач повідомив члена комісії ОСОБА_4 , що з 08.08.2023 перебуває на лікуванні. У зв`язку з великим обсягом матеріалу та заперечень, які будуть подані щодо звернення ОСОБА_13 , просив продовжити строк для подання пояснень на більш тривалий час, ніж до 14.08.2023. Листом, який надійшов 29.08.2024, ОСОБА_1 повідомив члена комісії ОСОБА_4 , що з 04.09.2023 до 10.09.2023 перебуватиме у відпустці та просив врахувати цю обставину, відповідно до положень частини 2 статті 8 розділу 1 Порядку. Враховуючи, що місячний термін перевірки у провадженні спливав 04.09.2023, а матеріали перевірки у 7 томах підлягали ретельному опрацюванню, а також те, що ОСОБА_1 не було надано жодних пояснень, член комісії ОСОБА_4 , відповідно до вимог пункту 1 Розділу V Порядку № 113, клопотав перед головою Комісії про продовження строку перевірки. Згідно з пунктом 8 Розділу 1 Порядку № 113 у строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці. Головою комісії, з урахуванням цих положень, 04.09.2023 строк перевірки продовжено до 10.10.2023. Листом від 01.09.2023 ОСОБА_1 повідомив члена комісії ОСОБА_4 , що направляє першочергове пояснення та копії матеріалів спростувань звернення ОСОБА_13 , та в межах строків додатково направить пояснення та копії матеріалів. Листом від 26.09.2023 ОСОБА_1 направив члену комісії ОСОБА_4 додаткові пояснення на спростування звернення ОСОБА_13 . Під час проведення перевірки членом комісії ОСОБА_4 установлено, що позивач у період з 04 по 05 і з 18 по 22 вересня та з 16 по 22 жовтня 2023 року перебував у відпустці, а також у період з 06 по 15 вересня 2023 року, тобто 10 днів був тимчасово непрацездатним. З цього приводу член комісії ОСОБА_4 звертався з листом до Львівської обласної прокуратури та отримав відповідь щодо перебування позивача у відпустках та тимчасової непрацездатності. З врахування цих обставин та вимог пункту 8 Розділу 1 Порядку № 113 за результатами перевірки, проведеної за зверненням ОСОБА_13 , членом комісії ОСОБА_4 27.10.2023 складено висновок про наявність у діяльності ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з адміністративної посади, який розглянуто за участю ОСОБА_1 на засіданнях комісії, що відбулися 02.11.2023, 10.11.2023, 14.11.2023 та 21.11.2023. Слід звернути увагу, що пунктом 8 Розділу І Порядку № 113 передбачено, що розгляд звернення проводиться у строк, який не перевищує двох місяців з часу його отримання членом комісії для попереднього розгляду. У строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження тривало більше встановленого строку передбаченого п. 1 Розділу V Порядку № 113, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю позивача, перебуванням його у відпустках та необхідністю подання позивачем пояснень, у зв`язку з великим обсягом матеріалів провадження, а тому покликання позивача щодо недотримання строків провадження є хибними та не беруться судом апеляційної інстанції до уваги. Щодо покликання позивача на конфлікт інтересів, то суд апеляційної інстанції зазначає таке. Так, Порядком № 113 передбачено право прокурора щодо якого здійснюється провадження заявляти відводи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з протоколом засідання Комісії № 16 від 02.11.2023 член комісії ОСОБА_15 заявив клопотання про самовідвід у зв`язку з тим, що заявник ОСОБА_13 є його безпосереднім керівником, що свідчить про наявність конфлікту інтересів. Комісія це клопотання задовольнила і ОСОБА_15 надалі участі у засіданні не брав. ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід ОСОБА_2 , обґрунтувавши тим, що той організував комплексу перевірку Львівської обласної прокуратури, за результатами якої ОСОБА_13 було направлено звернення до цієї комісії. Комісія задовольнила клопотання ОСОБА_1 та обрала новим головою комісії ОСОБА_16 . У подальшому, ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід членів комісії ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , у зв`язку з тим, що вони є підлеглими заступника Генерального прокурора ОСОБА_2 і це може становити потенційний конфлікт інтересів. На думку суду апеляційної інстанції, комісія обґрунтовано відмовила у задоволенні відводів, оскільки ОСОБА_1 не навів мотивів у чому саме полягає можлива упередженість та необ`єктивність відповідних членів комісії при прийнятті остаточного рішення. Також, члену комісії ОСОБА_4 , позивач заявив відвід на засіданні комісії 10.11.2023, що оформлено протоколом № 17, з тих причин, що ОСОБА_4 вийшов за межі звернення направленого ОСОБА_13 . Комісія розглянула клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки така можливість передбачена пунктом 8 розділу V Порядку №

113. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки всі питання стосовно відводів розглянуто на засіданні комісії, відображено в протоколі, в частині клопотань обґрунтовано відмовлено і в частині обґрунтовано задоволено, а тому твердження позивача стосовно наявності конфлікту інтересів і упередженості в діях та рішеннях комісії судом не приймаються до уваги. Щодо покликань позивача про те, що під час перевірки звернення бралися до уваги його дії та рішення поза межами річного строку та 80% інформації, зазначеної у зверненні, подано поза межами строків розгляду, передбаченого Порядком № 113, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними. Оскільки, позивач перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним з 20.10.2022 протягом 38 днів. Тобто, за результатами перевірки комісія надавала оцінку виконанню ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків та брала до уваги дії, які були вчинені ним, не пізніше року та 38 днів до прийняття рішення, тобто не раніше 14.10.2022. Стосовно покликання позивача в частині збільшення під час перевірки членом комісії ОСОБА_4 напрямків, які досліджувалися, то суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно пункт 8 Розділ V Порядку № 113, у разі виявлення під час перевірки у провадженні відомостей, про які не зазначено у зверненні та які можуть свідчити про неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади, інформація про це також включається до висновку у провадженні після перевірки таких відомостей. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання позивача, що під час перевірки здійснено аналіз його діяльності, яка не була предметом звернення. Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо не притягнення до дисциплінарної відповідальності інших осіб, зокрема, безпосередніх процесуальних прокурорів, оскільки предметом спору у цій справі є перевірка звернення стосовно виконання посадових обов`язків позивача, як першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, а не інших осіб. Щодо покликання позивача про неврахування Комісією позитивних статистичних показників у його роботі, то суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені позивачем статистичні показники не можуть бути безумовною підставою для висновку про належне виконання позивачем посадових обов`язків першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури і оцінюється в комплексі з іншою діяльністю позивача на адміністративній посаді. Крім цього, здійснювати порівняння відповідних показників Львівської обласної прокуратури з показниками інших обласних прокуратур не є об`єктивним, з огляду на те, що кожен регіон України має свої особливості (специфіку), враховуючи різні чинники. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на всіх стадіях провадження, щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, комісією дотримано права позивача, зокрема ОСОБА_1 обізнаний про попередню перевірку звернення членом комісії ОСОБА_4 , скористався правом надати пояснення та додаткові пояснення, брав участь у роботі комісії під час розгляду його провадження, подавав клопотання та заявляв відводи, які було розглянуто комісією, а за результатами роботи комісії підготовлено та затверджено обґрунтований висновок щодо не виконання позивачем посадових обов`язків та подано Генеральному прокурору для вжиття відповідних заходів. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що комісією дотримано процедуру розгляду звернення, проведення провадження та прийнято вмотивоване і обґрунтоване рішення щодо неналежного виконання позивачем, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Наведене підтверджує безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, № 07/1/1-19п-23 від 21.11.2023. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржений наказ Генерального прокурора № 347 від 05.12.2023 про звільнення позивача прийнято з порушенням процедури, оскільки таке повноваження, як звільнення з адміністративної посади, може бути реалізоване за участі Ради прокурорів України, чого у цьому випадку не дотримано, з огляду на наступне. Як уже зазначалося вище, судом апеляційної інстанції, статтею 41 Закону № 1697 визначено порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді. Так, положення ч. ч. 1, 3 ст. 41 Закону № 1697 до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113), тобто до 25.09.2019 передбачали, що звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої п.п. 2,3,6-8, 11 ч. 1 ст. 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України. Наявність підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених ст. 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Статтею 71 Закону № 1697-VII врегульовано, що у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України. Рада прокурорів України у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів організовує виконання рішень конференції, а також вирішує питання щодо скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів. Повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначаються цим Законом та Положенням про Раду прокурорів України. Пунктом 1 ч. 9 ст. 71 Закону № 1697-VII обумовлено, що Рада прокурорів України, серед іншого, вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. Пункт 2.4 розділу II Положення про Раду прокурорів України, затвердженого на всеукраїнській конференції прокурорів 27.04.2017 (зі змінами, затвердженими всеукраїнською конференцією прокурорів від 21.12.2018, від 28.08.2021, від 28.02.2023), також визначає, що одним із завдань Ради прокурорів України є участь у призначенні та звільненні прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом № 1697-VII. Проаналізувавши наведені вище норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Рада прокурорів України надає рекомендації на звільнення прокурора з адміністративної посади лише у випадках, передбачених Законом № 1697-VII. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що Законом № 113-ІХ внесено зміни до ст. 41 Закону 1697-VII, зокрема ч. ч. 1 та 3 викладено у наступній редакції. Частина 1 передбачає, що звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої п. п. 2 - 10 ч. 1 ст. 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з таких підстав: 1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням; 2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої п. п. 1 - 3 ч. 3 ст. 39 цього Закону); 3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків. установлених для відповідної адміністративної посади: 4) наявність заборгованості із сплата аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Частина 3 передбачає, що наявність підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що Законом № 113-ІХ виключено норму, яка передбачала участь Ради прокурорів України у процедурі звільнення прокурора з адміністративної посади з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 цієї статті Закону. Тобто, п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 41 Закону 1697-VII передбачає звільнення за неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади Генеральним прокурором в порядку, визначеному Генеральним прокурором. Отже, положення п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону 1697-VII в частині внесення Радою прокурорів України рекомендації про звільнення прокурорів з адміністративних посад з набранням чинності Закону № 113-ІХ (з 25.09.2019) не узгоджуються з положенням ст. 41 Закону 1697-VII та не підлягають застосуванню до розглядуваних спірних правовідносин. Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що ст. 9 Закону № 1697-VII визначає повноваження Генерального прокурора. Пунктом 3 ч. 1 цієї статті передбачено, що Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом. Згідно з п. 9-2 ч. 1 цієї статті Закону, Генеральний прокурор визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Натомість, статті 9 та 41 Закону № 1697-VII не містять норм, які б визначали можливість звільнення прокурора з адміністративної посади лише після звернення Генерального прокурора до Ради прокурорів України з проханням встановити наявність такої підстави для звільнення. Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 41 та п. 9-2 ст. 9 Закону № 1697-VII наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 № 113 затверджено Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Наказом Генерального прокурора від 19.08.2022 № 161 створено Комісію з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Тобто, Генеральний прокурор наділив членів Комісії повноваженнями щодо встановлення наявності чи відсутності підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 1697-VII, для звільнення прокурора з адміністративної посади та її рішення є обов`язковими для виконання, як для керівників обласних прокуратур, так і Генерального прокурора. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки оскаржений наказ Генерального прокурора № 347 від 05.12.2023, яким ОСОБА_1 з 07 грудня 2023 року звільнено з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, на підставі пункту 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», прийнято правомірно, тобто з дотриманням вимог законодавства, а тому правові підстави для поновлення позивача на вказаній посаді відсутні. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи частково позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову повністю. Згідно приписів ст. 139 КАС України, підстав для стягнення судових витрат не має. Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора України задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 380/29394/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська У зв`язку з перебуванням судді Гінди О.М. у відпустці з 03.10.2024 по 11.10.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 14.10.2024.