Постанова 4857 № 380/29934/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/29934/23 пров. № А/857/3474/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М., з участю секретаря судового засідання : Чупіль Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Сидор Н.Т., час ухвалення рішення 16 год 42 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 23 грудня 2024 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Львівської обласної прокуратури, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Львівської обласної прокуратури №1902к від 21.11.2023 Про затвердження висновку щодо оцінювання якості прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 та зобов`язати Львівську обласну прокуратуру провести повторне оцінювання якості його роботи за 2023 рік. Позов мотивований тим, що на виконання наказу Генерального прокурора №503 від 30.10.2020, яким затверджено Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів (далі - Тимчасове положення), ним було подано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік, який його безпосереднім керівником, а саме керівником Львівської обласної прокуратури Демченко Г.В. оцінено негативно та його ж наказом №1902к від 21.11.2023 затверджено висновок щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури, в тому числі негативний висновок оцінювання якості його роботи за 2023 рік. Вказує, що в оспорюваному наказі керівник не навів належної мотивації з посиланням на докази, які оцінюють його роботу негативно, що жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави/мотиви, з яких виходив керівник під час його ухвалення. Також наголошує, що в звіті за 2023 рік ним зазначено про великий обсяг роботи, який було фактично проведено на різних напрямках, а саме : 1) Активізовано роботу щодо протидії актуальним кримінальним правопорушенням, зокрема у сфері земельних правовідносин, про корупційні правопорушення, в бюджетній сфері; 2) Підвищено ефективність виявлення та припинення правоохоронними органами порушення вимог закону щодо організації незаконного перетину кордону в період дії в Україні воєнного стану військовозобов`язаними особами, а також викриття фактів підробки документів військовозобов`язаним з метою незаконного перетину кордону України в період дії воєнного стану та ухилення від мобілізації; 3) Активізовано роботу щодо розслідування та розкриття умисних вбивств, в тому числі вчинених у минулих роках; 4) Активізовано роботу правоохоронних органів області щодо протидії організованій злочинності; 5) Активізовано роботу окружних прокуратур щодо нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП) при проведенні оперативно-розшукової діяльності; 6) Забезпечено скерування до суду обвинувальних актів про злочини у сфері оподаткування та незаконного обіг підакцизних товарів; 7) Організовано вивчення кримінальних проваджень; 8) Активізовано нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях за участі дітей, в сфері охорони дитинства та запобігання злочинності серед неповнолітніх; 9) Забезпечено належним чином представницьку діяльність органів прокуратури в сфері охорони дитинства; 10) Забезпечено належним чином підтримання публічного обвинувачення в суді (сфера охорони дитинства); 11) Забезпечено належну діяльність ВПР КНЕДП органів прокуратури України, якісну технічну підтримку, супроводження та адміністрування прикладних програмних продуктів та програмно-апаратних комплексів органів прокуратури; 12) Організовано належне організаційно-методичне забезпечення щодо розгляду звернень та запитів; 13) Належно організовано діяльність органів прокуратури з особистого прийому, розгляду звернень і запитів та забезпечення доступу до публічної інформації. Відтак, вважає, що відсутні підстави для застосування оцінки негативно, будь-якої аргументації щодо визнання його роботи як негативної надано не було. Вважає, що як висновок, так і наказ про його затвердження є необґрунтованими, тобто такими, у яких не зазначені мотиви їх прийняття, що є протиправним, оскільки ні наказ про затвердження висновку, ні висновок щодо оцінювання якості його роботи не мають обґрунтування причин (підстав) для їх прийняття та виставлення зазначеної в цих документах оцінки роботи за календарний рік. Відповідач наголосив, що Тимчасовим положенням не передбачено обґрунтування виставленої оцінки, а також перегляд результатів. На виконання п.4.2 плану роботи Офісу Генерального прокурора на III квартал 2023 року 03-07 липня 2023 року представниками Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України (далі - НПУ) та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора було проведено перевірку з питань організації нагляду за додержанням законів органами НПУ при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, а також органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю у Львівській обласній прокуратурі. За наслідками проведеної перевірки стану організації нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового розслідування органами НПУ, протидії організованій злочинності в цілому у Львівській обласній прокуратурі визнано таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, Законам України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697), Про оперативно-розшукову діяльність, наказів Генеральної прокуратури, у зв`язку з чим, представниками Офісу Генерального прокурора перед Комісією з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Комісія) ініційовано питання щодо звільнення позивача з адміністративної посади. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, на підставі рішення Комісії №07/1/1-19п-23 від 21.11.2023, наказом Генерального прокурора №347к від 05.12.2023, ОСОБА_1 було звільнено з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у спірному рішенні керівник не навів належної мотивації з посиланням на докази, які оцінюють його роботу негативно, що жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави,. з яких виходив керівник під час прийняття такого рішення. Крім того, зазначає, що у спірному рішенні не зазначені критерії на підставі яких проводилось оцінювання, як і не зазначено таких критеріїв у висновку. Апелянт вказує, що підстав для застосування оцінки негативно не було, будь-якої аргументації щодо визнання його роботи як негативної надано не було. Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представницю Бабій І.М., які підтримали апеляційну скаргу, представницю відповідача Іваськевич Х.І., яка заперечила проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Як видно з матеріалів справи, позивач з 02.07.2004 працює в органах прокуратури. З 22.09.2020 був призначений на посаду першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора №1795к від 21.09.2020). Наказом Генерального прокурора №347к від 05.12.2023 Про звільнення з адміністративної посади ОСОБА_1 було звільнено з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023 у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п.3 ч.1 ст.41 Закону №1697). На виконання Положення про оцінювання керівником Львівської обласної прокуратури 09.10.2023 було видно наказ №1726к Про проведення оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році. 13.11.2023 Павленко Р.І. подав звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік. Відповідно до звіту про оцінку якості роботи прокурора, а саме першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Павленка Романа Івановича за 2023 рік його безпосереднім керівником - керівником Львівської обласної прокуратури Геннадієм Демченко результати роботи прокурора оцінено негативно. Наказом керівника Львівської обласної прокуратури №1902к від 21.11.2023 було затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році, в тому числі і щодо ОСОБА_1 . Згідно п.1.2 розділу 1 Тимчасового положення, преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи. Оскільки якість роботи позивача за 2023 рік безпосереднім керівником - керівником Львівської обласної прокуратури Геннадієм Демченко оцінено негативно, то виплата премії позивачу не здійснювалася. Вважаючи протиправним оспорюваний наказ в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 , позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час встановлення позивачу підсумкової оцінки негативно його безпосереднім керівником були враховані матеріали проведеної відповідно до Плану роботи Офісу Генерального прокурора на ІІІ квартал 2023 року, затвердженого Генеральним прокурором А.Костіним 26.06.2023 перевірки, за результатами якої було підготовлено доповідну записку з висновками заступнику Генерального прокурора І.Мустеці, у якому констатовано, що стан організації нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового розслідування органами НПУ, протидії організованій злочинності в цілому не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, Законам №1697, Про оперативно-розшукову діяльність, наказам Генерального прокурора. Крім того, у доповідній записці було зазначено, що результати перевірки обговорити на оперативній нараді у керівника Львівської обласної прокуратури, та у ході проведення якої 07.07.2023, оформленої протоколом оперативної наради, участь у якій приймали керівник Львівської обласної прокуратури, перший заступник керівника, усі заступники керівника, начальники структурних підрозділів управління нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю обласної прокуратури, керівники окружних прокуратур, а також представники Офісу Генерального прокурора, було вирішено, що доповідну записку Офісу Генерального прокурора про результати перевірки взяти до відома. Першому заступнику керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 , начальникам структурних підрозділів управління нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю обласної прокуратури, керівникам окружних прокуратур вжити невідкладних організаційно-практичних заходів щодо усунення наявних недоліків в організації роботи та проінформувати Офіс Генерального прокурора про виконання заходів до 15.10.2023. Суд погодився з доводами відповідача, що висновки проведеної з 03 по 07 липня 2023 року Офісом Генерального прокурора перевірки повинні були бути враховані керівником обласної прокуратури при оцінюванні позивача. Крім того, додатково суд зазначив, що про наслідки планової перевірки у Львівській обласній прокуратурі 11.07.2023 підготовлено доповідь Генеральному прокурору та звернуто увагу на неналежну роботу заступника керівника Львівської обласної прокуратури Павленка Р.І., системні факти неналежного виконання посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади та одночасно внесено пропозицію Генеральному прокурору звернутися до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання першим заступником керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 посадових обов`язків, з чим Генеральний прокурор погодився. За результатами розгляду звернення ОСОБА_2 , Комісією 21.11.2023 було прийнято рішення про наявність у діяльності першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст.41 Закону №1697 для звільнення з цієї посади. Суд також наголосив, що рішення Комісії винесено, серед іншого, зокрема з урахуванням матеріалів перевірки, проведеної з 03 по 07 липня 2023 року Офісом Генерального прокурора щодо підконтрольного ОСОБА_1 управління нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, та висновки якої були враховані керівником обласної прокуратури при оцінюванні позивача. Надаючи оцінку доводам позивача про проведення ним великого обсягу роботи, суд першої інстанції вказав, що в частині закріплених за позивачем обов`язків, зокрема, нагляд за станом організації роботи з питань діяльності Управління нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, позивач не спростовує встановлених порушень неналежного виконання ним посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, в межах звітного періоду. Суд врахував, що п.2.2 Тимчасового положення чітко визначено, які критерії враховуються під час оцінки якості роботи прокурорів, зокрема, ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади та вказав, що відповідачем дотримано вимоги п.2.1 та враховано п.2.2 Тимчасового положення, за результатами оцінювання якості роботи позивача виставлено одну з оцінок, які передбачені п.2.4 та затверджено звіт позивача відповідно до п.2.3 Тимчасового положення. Надаючи правову оцінку доводам позивача про те, що оспорюваний наказ не містить обґрунтування причин (підстав) його прийняття, суд першої інстанції вказав, що п.2.3 Тимчасового положення передбачено лише одну активну дію, зокрема, затвердження звітів керівниками вищого рівня та не наділяє керівника вищого рівня обов`язком обґрунтовувати таке затвердження. Суд також погодився з доводами відповідача, що норма п.1.2 Тимчасового положення є імперативною та не передбачає можливості преміювання у разі негативного оцінювання роботи прокурора. Суд також звернув увагу на те, що позивач в межах цього спору не оскаржує оцінювання першого заступника керівника обласної прокуратури керівником обласної прокуратури, а лише оскаржує наказ керівника обласної прокуратури про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році №1902к від 21.11.2023 в частині, що стосується його роботи. При цьому, скасування спірного наказу жодним чином не вплине на саму оцінку якості роботи позивача та не зумовить передумов для проведення повторного оцінювання якості його роботи за 2023 рік. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначає Закон №1697 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до ч.2 ст.81 якого, заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Наказом Офісу Генерального прокурора №503 від 30.10.2020 було затверджено Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, яке діяло до 01.01.2025 та визначало порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання (далі Тимчасове положення). Відповідно до п.2.2 розд.2 Тимчасового положення, під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується : 1) ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади; 2) кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов`язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі); 3) кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва; 4) дотримання правил внутрішнього службового розпорядку. Згідно п.2.3 розд.2 Тимчасового положення, оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником. Безпосереднім керівником для прокурорів окружних прокуратур є керівник відділу окружної прокуратури, керівник окружної прокуратури (у разі відсутності відділів в окружній прокуратурі). Відповідні звіти затверджуються керівниками вищого рівня (керівником самостійного структурного підрозділу, керівником органу прокуратури, першими заступниками та заступниками Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури). За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку (п.2.4 розд.2 Тимчасового положення). Так, на виконання Положення про оцінювання керівником Львівської обласної прокуратури 09.10.2023 було прийнято наказ №1726к Про проведення оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році. 13.11.2023 позивачем подано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік. 15.11.2023 відповідно до звіту про оцінку якості роботи прокурора, а саме першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Павленка Р.І. за 2023 рік його безпосереднім керівником - керівником Львівської обласної прокуратури Геннадієм Демченко результати роботи прокурора оцінено негативно. Наказом керівника Львівської обласної прокуратури №1902к від 21.11.2023 було затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році. Згідно наказів керівника Львівської обласної прокуратури про розподіл обов`язків між керівництвом обласної прокуратури №143 від 07.12.2022, №15 від 07.02.2023, №39 від 24.03.2023, №54 від 14.04.2023, №91 від 05.06.2023, за першим заступником керівника Львівської обласної прокуратури позивачем у цій справі, закріплено нагляд за станом організації роботи з питань діяльності Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю. Колегія суддів зазначає, що на виконання п.4.2 Плану роботи Офісу Генерального прокурора на ІІІ квартал 2023 року представниками Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісом Генерального прокурора упродовж 03-07 липня 2023 року проведено перевірку з питань організації нагляду за додержанням законів органами Національної поліції України при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, а також органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю у Львівській обласній прокуратурі. За наслідками проведеної перевірки підготовлено доповідну записку з висновками заступнику Генерального прокурора І. Мустеці. У висновку доповідної записки констатовано, що стан організації нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового розслідування органами Національної поліції України, протидії організованій злочинності в цілому не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, Законам №1697, Про оперативно-розшукову діяльність, наказам Генерального прокурора. Однією з пропозицій доповідної записки зазначено, що результати перевірки обговорити на оперативній нараді у керівника Львівської обласної прокуратури. Згідно з протоколом оперативної наради у керівника Львівської обласної прокуратури, проведеної 07.07.2023 (участь у якій приймали : керівник Львівської обласної прокуратури, перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури, усі заступники керівника Львівської обласної прокуратури, начальники структурних підрозділів управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю обласної прокуратури, керівники окружних прокуратур, а також представники Офісу Генерального прокурора), вирішено, що доповідну записку Офісу Генерального прокурора про результати перевірки взяти до відома; першому заступнику керівника Львівської обласної прокуратури позивачу у цій справі, начальникам структурних підрозділів управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю обласної прокуратури, керівникам окружних прокуратур вжити невідкладних організаційно-практичних заходів щодо усунення наявних недоліків в організації роботи, а про виконання заходів поінформувати Офіс Генерального прокурора до 15.10.2023. Як наслідок неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади з наведених вище обставин, наказами керівника Львівської обласної прокуратури про розподіл обов`язків між керівництвом обласної прокуратури №133 від 02.08.2023, №181 від 02.08.2023, повноваження здійснювати нагляд за станом організації роботи з питань діяльності Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю передано заступнику керівника обласної прокуратури ОСОБА_3 . Суд першої інстанції вірно погодився з доводами відповідача, що висновки проведеної з 03 по 07 липня 2023 року Офісом Генерального прокурора перевірки повинні були бути враховані керівником обласної прокуратури при оцінюванні позивача. Крім того, колегія суддів зазначає, що про наслідки планової перевірки у Львівській обласній прокуратурі 11.07.2023 зроблено доповідь Генеральному прокурору та звернуто увагу на неналежну роботу заступника керівника Львівської обласної прокуратури Павленка Р.І., системні факти неналежного виконання посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Більше того, Генеральному прокурору внесено пропозицію звернутися до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання першим заступником керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 посадових обов`язків, з чим погодився Генеральний прокурор. Надалі заступник начальника департаменту начальник управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Василенко О.Ю. 27.07.2023 відповідно до порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, який затверджено наказом Генерального прокурора №113 від 01.07.2022, Голові Комісії направив для організації розгляду звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, стосовно ОСОБА_1 . За результатами розгляду звернення ОСОБА_2 . Комісією 21.11.2023 прийнято рішення про наявність у діяльності першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави для звільнення з цієї посади, передбаченої п.3 ч.1 ст.41 Закону №1697. Суд першої інстанції слушно зауважив, що рішення Комісії винесено з урахуванням матеріалів перевірки, проведеної у період з 03 по 07 липня 2023 року Офісом Генерального прокурора щодо підконтрольного ОСОБА_1 . Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, висновки якої були враховані керівником обласної прокуратури при оцінюванні позивача. Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади №07/1/1-19п-23 від 21.11.2023, визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №347 від 05.12.2023, яким його було звільнено з 07.12.2023 з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на підставі п.3 ч.1 ст.41 Закону №1697 та поновити його на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі №380/29394/23 позовні вимоги були задоволені частково. Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 вищевказане рішення суду було скасоване та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суд першої інстанції вірно врахував, що в частині закріплених за позивачем обов`язків, зокрема, нагляд за станом організації роботи з питань діяльності Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, позивач не спростовує встановлених порушень неналежного виконання ним посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, в межах звітного періоду. Колегія суддів зазначає, що п.2.2 Тимчасового положення чітко визначено, які критерії враховуються під час оцінки якості роботи прокурорів, зокрема ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем дотримано вимоги п.2.1 та враховано п.2.2 Тимчасового положення, за результатами оцінювання якості роботи позивача виставлено одну з оцінок, які передбачені п.2.4 та затверджено звіт позивача відповідно до п.2.3 Тимчасового положення. Водночас, скаржник належних та допустимих доказів того, що доводи висновків про несвоєчасне, неефективне виконання ним завдань та доручень керівників органів прокуратури є надуманими, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав. Колегія суддів також звертає увагу на те, що оцінювання якості роботи прокурорів проводиться комплексно за критеріями, закріпленими у п.2.2 розд.2 Тимчасового положення. Як вбачається з форми звіту про оцінку якості роботи прокурора (додаток 1 до наказу Генерального прокурора №503 від 30.10.2020), безпосередній керівник вивчає заповнений прокурором звіт, за результатами чого оцінює виконану роботу прокурора, обсяг такої та виставляє підсумкову оцінку (позитивно, задовільно, негативно). Одночасно враховуються наявність у прокурора дисциплінарного стягнення, дотримання правил внутрішнього службового розпорядку, притягнення за корупційні чи пов`язані з корупцією правопорушення, відсторонення від посади у межах кримінального провадження. За таких обставин, аналіз надається загалом проробленій прокурором роботі за рік, з урахуванням поставлених завдань та визначених пріоритетів, що унеможливлює однобічне врахування тих чи інших факторів, а тому несвоєчасне складання та реєстрація доповідних записок, рапортів, протоколів тощо, як вказує скаржник в апеляційній скарзі, потребує затрати значного часу, виконується, як правило, в позаробочий час, враховується в підсумкову оцінку аналогічно як і кількість виконаних прокурором завдань та є складовою частиною якості виконання таких. В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що негативна оцінка роботи позивача як прокурора є проявом дискримінації та/чи упередженого ставлення відповідача до позивача. Аналізуючи Тимчасове положення в контексті оспорюваного наказу, суд першої інстанції вірно зазначив, що п.2.3 цього положення передбачено лише одну активну дію, а саме затвердження звітів керівниками вищого рівня та не наділяє керівника вищого рівня обов`язком обґрунтовувати таке затвердження. Норма п.1.2 Тимчасового положення є імперативною і не передбачає можливості преміювання у разі негативного оцінювання роботи прокурора. Оскільки якість роботи позивача за 2023 рік оцінена негативно, то виплата премії позивачу не здійснювалася. Таки чином, наказом керівника обласної прокуратури Г.Демченка №1961 від 01.12.2023 Про виплату премії прокурорам органів Львівської обласної прокуратури за результатами оцінювання за 2023 рік наказано виплатити премію прокурорам органів Львівської обласної прокуратури, роботу яких оцінено позитивно та задовільно. Суд також звертає увагу, що позивач в межах цього спору не оскаржує оцінювання першого заступника керівника обласної прокуратури керівником обласної прокуратури, а лише оскаржує наказ керівника обласної прокуратури про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році №1902к від 21.11.2023 в частині, що стосується його. Колегія суддів зазначає, що премія є виплатою індивідуального характеру, розмір якої залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника, встановлення премії є диспозитивним правом, а не обов`язком керівника, яке реалізується останнім виходячи із якості роботи конкретного працівника, його продуктивності праці, результатів роботи та виплачується у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.01.2021 по справі №824/44/19-а, від 10.02.2023 по справі №480/6208/21. Заохочувальний, стимулюючий характер премії як складової грошового забезпечення передбачає, що керівництво може диференціювати розмір премій, зокрема (але не виключно), з урахуванням якості та обсягу виконаних завдань. Тому обґрунтованих підстав вимагати, щоб керівництво преміювало усіх працівників однаково, чи принаймні нарівні з іншим працівником немає, адже розмір премії залежить від фінансових можливостей органу і результатів продуктивності виконання посадових обов`язків. Разом з тим, скасування вказаного наказу жодним чином не вплине на саму оцінку якості роботи позивача та не зумовить передумов для проведення повторного оцінювання якості його роботи. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оспорюваний наказ в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні. Колегія суддів не погоджується з доводами позивача, що визначення оцінки якості його роботи негативно напряму залежить від того, чи притягнуто його до дисциплінарної відповідальності, відсторонено від посади за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв`язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, виходячи з наступного. Відповідно до п.1.1 розд.1 Тимчасового положення, це Тимчасове положення визначає порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання. Розділ ІІ Тимчасового положення містить норми щодо оцінювання якості роботи прокурорів. Відповідно до п.2.4, 2.7 Тимчасового положення, за результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку. Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів. Розділ ІІІ Тимчасового положення містить норми щодо порядку нарахування та виплати премій і саме п.3.7 цього розділу передбачає, що виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненим від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв`язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Системний аналіз приведених вище норм Тимчасового положення дає підстави для висновку, що наявність факту притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, відсторонення його від посади за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв`язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути лише підставою для позбавлення права на виплату йому премії. При цьому, оцінка якості прокурора як негативна може бути виставлена і за відсутності вищеописаних у п.3.7 розд.ІІІ ознак. Доводи позивача про те, що не може бути оцінена робота лише йому одному зі всіх працівників прокуратури негативно, оскільки робота підлеглих працівників прямо залежить від організації його роботи, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в межах даної справи, предмета та підстав позову, суд не має можливості надавати оцінку якості роботи інших працівників прокуратури (мається на увазі, що робота Управління, відділу чи іншого підрозділу була оцінена в цілому незадовільно, проте керівник, в силу своїх дискреційних повноважень, вбачав у цьому лише негативну її організацію з боку керівника). З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення даного позову. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року по справі №380/29934/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 03.10.25