Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/35965/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/35965/23 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 22.05.2024р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 21.12.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправними та скасування висновку щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора Немцева Є.Г. за 2023р., наказу від 21.11.2023р. №536к «Про затвердження висновку щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону» в частині затвердження висновку щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023р.; зобов`язання повторно провести оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023р., затвердити висновок з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин, внести зміни до наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 21.11.2023р. №536к та від 04.12.2023р. №556к. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняття суб`єктом владних повноважень, з використанням своїх дискреційних повноважень, негативного рішення відносно певної особи, покладає обов`язок конкретного та чіткого обґрунтування суб`єктом владних повноважень підстав та мотивів прийняття такого рішення, яке б виключало можливість свавільного використання наданих суб`єкту повноважень. Прийняття керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону рішення про затвердження висновку щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023р., на думку позивача, є протиправним, оскільки відсутні законні підстави та мотиви для прийняття такого рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024р. позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано рішення керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, а саме: висновок щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023р.; визнано протиправним та скасовано наказ керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону №536к від 21.11.2023р. «Про затвердження висновку щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону» в частині затвердження висновку щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023р.; зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону повторно провести оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023р., затвердити висновок з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 15000грн. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що надання оцінки роботі прокурора належить до дискреційних повноважень відповідного керівника прокуратури, що в даному випадку і було вчинено у зв`язку із неналежним виконанням керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Немцевим Є.Г. посадових обов`язків щодо організації роботи органу прокуратури та підлеглих працівників. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 15.03.2021р. №230к призначено ОСОБА_1 на посаду керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону з 15.03.2021р. строком на п`ять років, як такого, який успішно пройшов атестацію прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). /т.1 а.с.33/ Наказом Генерального прокурора від 17.03.2023р. №74 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 05.02.2020р. № 66 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)» відповідно до яких пункт 2 Наказу № 66 від 05.02.2020 року викладено в наступній редакції «Перейменувати юридичну особу «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону» (на правах обласної прокуратури) на юридичну особу «Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», а також пункт 2.2 викладено в наступній редакції «Скоротити у структурі та штатній чисельності спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (на правах обласної прокуратури) загальну штатну чисельність 228 одиниць та зарахувати їх до резерву Офісу Генерального прокурора з відповідним фондом заробітної плати». /т.1 а.с.39-40/ Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаного наказу, з 17.03.2023р. ОСОБА_1 перебував в резерві Офісу Генерального прокурора по теперішній час. Наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 30.10.2023р. №127, відповідно до Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020р. №503, призначено проведення оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону з 01 по 10 листопада 2023р. /а.с.40/ 10.11.2023р. ОСОБА_1 подав до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік за формою, визначеною наказом Генерального прокурора від 30.10.2020р. №503. /т.1 а.с.41/ Наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 21.11.2023р. №36к затверджено висновок щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Згідно з п.74 висновку щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, затвердженого вищезазначеним наказом, оцінка керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Немцева Є.Г. «негативна». /а.с.31-32/ 27.11.2023р. ОСОБА_1 подав керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону рапорт щодо надання інформації про відомості щодо критеріїв на підставі яких за результатами оцінювання якості роботи прокурора за 2023 рік відносно нього було виставлено оцінку «негативно» та надати копії підтверджуючих документів; перегляду Звіту про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік відносно нього, виставити відповідну оцінку з урахуванням критеріїв визначених п. 2.2. Тимчасового положення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020р. №503 та внесення відповідних змін до наказу від 21.11.2023р. № 536к щодо результатів оцінювання його роботи. /т.1 а.с.42-43/ Листом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 29.11.2023р. №07- 6380 вих-23 повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 2.2 чинного Тимчасового положення, під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується: ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади; кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов`язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі); кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва; дотримання правил внутрішнього службового розпорядку. З урахуванням зазначених критеріїв наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 21.11.2023 року № 536к затверджено висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів, у тому числі відносно цього. Водночас, Тимчасове положення не передбачає перегляду звітів про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік, у зв`язку з чим порушене ним у зверненні питання не може бути вирішено у передбаченому законодавством порядку. /т.1 а.с.43-44/ Наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 04.12.2023р. № 566к, визначено виплатити премію прокурорам, роботу яких оцінено позитивно та задовільно. /т.1 а.с.111/ Не погоджуючись з наказом про негативну оцінку якості роботи за 2023 рік , позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову виходячи з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII (надалі - Закон №1697). Статтею 4 Закону №1697 встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 7 вказаного Закону №1697-VII, систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Згідно статті 81 Закону №1697 заробітна плата прокурора регулюється цим законом, не може визначатися іншими нормативно-правовими актами та складається з посадового окладу, премій і надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді, а також інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманого ним за відповідний календарний рік. Відповідно до п.7-2 ч.1 ст.9 Закону №1697 Генеральний прокурор затверджує положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів. Наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 №503 затверджено Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів (далі по тексту також Тимчасове положення), згідно пунктів 1.1, 1.2 розділу 1 якого, останнє визначає порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання. Преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи. Відповідно до п.2.2 розділу 2 Тимчасового положення під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується: 1) ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади; 2) кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов`язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі); 3) кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва; 4) дотримання правил внутрішнього службового розпорядку. За приписами пункту 2.3 розділу 2 Тимчасового положення оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником. Безпосереднім керівником є: 1) для керівників самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, а також першого заступника і заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - Генеральний прокурор, перші заступники та заступники Генерального прокурора відповідно до розподілу обов`язків; 2) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі департаментів або управлінь Офісу Генерального прокурора - керівник самостійного структурного підрозділу; 3) для прокурорів Офісу Генерального прокурора - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду; 4) для керівника обласної прокуратури - Генеральний прокурор; 5) для першого заступника і заступників керівника обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури; 6) для керівників самостійних структурних підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов`язків; 7) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі управлінь обласних прокуратур - керівник самостійного структурного підрозділу; 8) для прокурорів обласних прокуратур - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду, або керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов`язків (у разі безпосереднього підпорядкування прокурора керівництву обласної прокуратури); 9) для керівників окружних прокуратур та їх заступників - керівник обласної прокуратури; 10) для керівників відділів окружних прокуратур та їх заступників - керівник окружної прокуратури; 11) для прокурорів окружних прокуратур - керівник відділу окружної прокуратури, керівник окружної прокуратури (у разі відсутності відділів в окружній прокуратурі). Відповідні звіти затверджуються керівниками вищого рівня (керівником самостійного структурного підрозділу, керівником органу прокуратури, першими заступниками та заступниками Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури). За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку (пункт 2.4 розділу 2 Тимчасового положення). Пунктом 2.5 розділу 2 Тимчасового положення визначено, що у разі якщо прокурор упродовж календарного року обіймав посади в інших структурних підрозділах Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах, оцінювання проводиться з урахуванням виконуваних обов`язків на відповідних посадах. Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів (пункт 2.7 розділу 2 Тимчасового положення). За приписами пунктів 3.3, 3.4, 3.6 розділу 3 Положення бухгалтерська служба на підставі затверджених висновків обраховує середньо визначений розмір щорічної премії у відсотках і доводить його до відома кадрового підрозділу для підготовки проектів відповідних наказів про виплату премії прокурорам. Розмір премії за результатами оцінювання якості роботи розраховується у відсотках до суми посадового окладу відповідної посади на день видання наказу згідно з п.3.2 розділу 3 цього Положення з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» . Премія за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік виплачується прокурорам на підставі наказів Генерального прокурора, керівників обласних, спеціалізованих (на правах обласних) прокуратур протягом 15 днів після затвердження висновку щодо результатів оцінювання, але не пізніше грудня року, в якому здійснюється оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік. Додаток до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020р. №503 «Про затвердження Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» містить встановлену форму вищевказаного звіту. Так, зокрема, зазначений звіт повинен бути підписаний особисто прокурором, який його склав з зазначенням найменування посади такого прокурора, його ініціалів, прізвища та дати такого затвердження. Затверджується такий звіт особистим підписом безпосереднього керівника прокурора, що склав такий звіт та особистим підписом керівника вищого рівня, з зазначенням найменування посади такого безпосереднього керівника та керівника вищого рівня, їхніх ініціалів, прізвища та дати такого затвердження. Як вбачається з матеріалів справи, 2023р. №127, відповідно до Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020р. №503, призначено проведення оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону з 01 по 10 листопада 2023р. /а.с.40/ 10.11.2023р. ОСОБА_1 подав до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік за формою, визначеною наказом Генерального прокурора від 30.10.2020р. №503. /т.1 а.с.41/ Наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 21.11.2023р. №36к затверджено висновок щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Згідно з п.74 висновку щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, затвердженого вищезазначеним наказом, оцінка керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Немцева Є.Г. «негативна». /а.с.31-32/ Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Складовими частинами принципу верховенства права згідно з Доповіддю Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) від 4 квітня 2011 року (доповідь) є зокрема юридична визначеність, заборона свавілля, дискримінації та рівність перед законом. Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, посадовій особі, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Посадові особи, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язані передусім правильно оцінювати обставини у кожному конкретному випадку, і не допускати при цьому зловживання владою. В основі мотивації такого вибору має бути законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість прийнятого рішення. Також, одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура оцінювання і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має давати розуміння чому і чим керувався керівник, коли оцінював прокурора, виставляючи певну оцінку, тобто які мотиви ухваленого рішення. Зокрема, рішення можна вважати вмотивованим, якщо існують обставини, що мають значення для правильного вирішення кожного з перелічених у п.2.1 Положення № 503 питань, які мають бути дослідженні в рамках оцінювання прокурора; є посилання на докази, на підставі яких ці обставини встановлено. Таке рішення повинно містити судження керівника щодо ефективності прокурора та якості виконаних завдань, а також дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. Апелянт зазначає, що надання оцінки роботі прокурора належить до дискреційних повноважень відповідного керівника прокуратури, що в даному випадку і було вчинено у зв`язку із неналежним виконанням керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_1 посадових обов`язків щодо організації роботи органу прокуратури та підлеглих працівників. Листом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 20.07.2023р. №01-4036ВИХ-23 направлено до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади скаргу на керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_1 у зв`язку із неналежним виконанням ним своїх посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Рішенням Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 24.10.2023р. встановлена відсутність у діяльності керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_1 підстав для звільнення з цієї посади. /а.с.83-93/ Листом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 02.11.2023р. №07-5982ВИХ-23 направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарну скаргу про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у зв`язку із нененалежним виконанням керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_1 посадових обов`язків щодо організації роботи органу прокуратури та підлеглих працівників. /а.с.93-103/ Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 10.11.2023р. №928дс-23 відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження стосовно керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_1 через відсутність конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку. /а.с.103-105/ Отже, колегією суддів встановлено, що ні наказ про затвердження висновку, ні висновок щодо оцінювання якості роботи позивача, не мають обґрунтування причин (підстав) для їх прийняття та виставлення зазначеної в цих документах оцінки роботи позивача за календарний рік, а матеріали справи спростовують доводи відповідача щодо неналежного виконання керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Немцевим Є.Г. посадових обов`язків щодо організації роботи органу прокуратури та підлеглих працівників у 2023 році. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2023р. між ОСОБА_1 та адвокатом Срібною Я.І. укладено договір про надання професійної правничої допомоги. /а.с.112/ Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Так, згідно акту виконаних робіт від 04.03.2024р., загальна вартість робіт адвоката у суді першої інстанції склала 27000грн.: складання позовної заяви та подання до суду (20000грн.); складання та подання до суду клопотання про витребування доказів (2000грн.); складання та подання до суду відповіді на відзив (3000грн.); участь у судовому засіданні 08.02.2024р. (2000грн.). /а.с.191/ Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, враховуючи надані стороною позивача докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, зміст і обсяг наданих матеріалів до суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтовану необхідність зменшення розміру таких витрат до 15000грн., з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.139, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв