Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/1200/20

Дата документу 15.05.2020 Справа № 336/1200/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/1200/20 Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В. Провадження № 22-ц/807/1527/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2020 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТДВ «Страхова Компанія «Київ РЕ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_4 , Моторно (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2020р. позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України. Позивачу було надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Оскільки недоліки, визначені в ухвалі від 03.03.2020р., не було усунено, ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції передчасно визнано позовну заяву неподаною та повернуто її позивачеві, оскільки позовна заява подана з дотриманням вимог ЦПК України, а тому відсутні підстави для її повернення. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розгляда- ється за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовно- го провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ухвалою судді від 03 березня 2020 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху у зв`язку із наявністю недоліків, а саме: не зазначено, які вживались заходи досудового врегулювання спору. У зв`язку із чим судом першої інстанції було зауважено позивачу про необхідність зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору 10 березня 2020 року через систему «Електронний суд» позивачем було подано заяву про усунення недоліків. В заяві позивач зазначив, що до відповідача - ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» направлялось повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю забезпечених транспортних засобів та про пошкодження автомобілів, але від нього не надходило будь- якої відповіді . Також було указано, що 05.03.2020р. до відповідача ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» направлена заява про виплату страхового відшкодування в електронному вигляді через електронну пошту та в паперовому вигляді через Укрпошту. Відповіді від страхової на цей час отримано не було. На підтвердження вказаних доводів до заяви було додано Витяг з поштового серверу про направлення електронних листів з документами та копію заяви про страхове відшкодування. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 03.03.2020р., не були виправлені, оскільки у встановлений строк позивачем не було подано до суду заяву, яка містить перелічені вище положення (зазначення вказаних доказів) та не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає доданому до позовної заяви пакету документів та наданим на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху письмовим документам. Вимоги щодо належного оформлення позовної заяви викладені в статтях 175-177 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору Згідно частин 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали. За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За змістом ст.175 ЦПК України позивач (заявник) на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач виклав свої вимоги та обставини, якими їх обґрунтував, зазначив докази, які, на його думку, підтверджують наведені обставин. До позовної заяви позивач надав копії відповідних письмових доказів, а у клопотанні про усунення недоліків вказав про вжиті заходи досудового врегулювання спору. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії"). Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції). Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції"). Між тим, у цій справі суд дійсно вдався до надмірного формалізму. Так, до позовної заяви додано було 21 найменування додатків, серед яких було повідомлення страховиків про ДТП, заява до МТСБУ щодо відомостей про страхову компанію ТДВ «Страхова Компанія «Київ РЕ», відповідь МТСБУ на цю заяву, повідомлення до НКДРСРФП щодо цієї страхової компанії, інформація МТСБУ щодо чинності полісу ( а.с. 8). Проте, позивач, виконуючи вимоги ухвали, зазначив про ці обставини, вказавши, що не отримав відповіді від ТДВ «Страхова Компанія «Київ РЕ», а також надав додатково звернення від 05.03.2020р. до ТДВ «Страхова Компанія «Київ РЕ» з заявою про страхове відшкодування, яке спрямовано в електронному вигляді через електронну пошту та у паперовому вигляді через Укрпошту. Зазначив, що на це звернення відповіді також не отримав ( а.с. 17-23). Але суд визнав, що недоліки не були усунені, не вказавши конкретно, у якій частині, а лише обмежившись загальними фразами , що «позивач у встановлений судом строк так і не подав до суду заяву, яка містить перелічені вище положення (зазначення вказаних доказів). Та суд і не зазначав в ухвалі про залишення позовної заяви без руху про необхідність подання будь-яких доказів, а тільки просив зазначити про вжиті заходи досудового врегулювання спору. На думку колегії, позивач належним чином виконав вимоги ухвали суду, але суд, зі свого боку, не пересвідчився в тому, що позивач ретельно намагався вирішити питання відшкодування шкоди в позасудовому порядку, але з долучених додатків вбачається, що страховик (відповідач у справі) є проблемним. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо невиконання позивачем вимог ухвали суду від 03.03.2020 року. За вказаних обставин оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2020 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 скасувати, матеріали за позовом ОСОБА_1 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова прийнята, складена та підписана 15 травня 2020 року. Головуючий: Судді: