LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807334/3382/20

від 10.09.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Дата документу 10.09.2020 Справа № 334/3382/20 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 334/3382/20Головуючий у 1-й інстанції Баруліна Т.Є. Пр. № 22-ц/807/2755/20Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року про передачу справи на розгляд іншого суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (надалі ПрАТ «СК «Перша») про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою та захист прав споживачів ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою (а.с. 1-2), в якій просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 53863,42 грн. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Баруліну Т.Є. (а.с. 28). Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року (т.с. 2 а.с. 57-60) справу передано на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за територіальною юрисдикцією (підсудністю). Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 30-31) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до якого був поданий відповідний позов. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 33). Ухвалою апеляційного суду (а.с. 34) апеляційне провадження у цій справі відкрито 13 серпня 2020 року. Ухвалою апеляційного суду (а.с. 36) дану справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України. Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. ПрАТ «СК «Перша» не скористалось своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі не підлягає задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1,3 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, передаючи вищезазначену цивільну справу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, керувався ст. ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України та виходив із такого. Із матеріалів цієї справи встановлено, що позивач звернувся з позовом про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП до страхової компанії, в якій був застрахований автомобіль ОСОБА_2 . Тобто, вимоги позивача виникли із правовідносин про завдання шкоди, а ні як зазначає позивач: про захист прав споживачів, бо договірних правовідносин з страховою компанією позивач не має, отже не є споживачем. Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Споживачем за умовами договору страхування є фізична особа ОСОБА_2 , а не особа, яка звертається з позовом, ОСОБА_1 . Оскільки останній в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» не є споживачем відносно ПрАТ «Страхова компанія «Перша». За наведених обставин, правовідносини, що виникли між сторонами за даним позовом не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги вказаного Закону, а відтак підсудність даного позову не може бути визначена за місцем проживання позивача у відповідності до ст. 28 ч. 5 ЦПК України. Згідно із матеріалів цієї справи, місцезнаходження (юридична адреса) відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», є м. Київ, вул. Фізкультури,

30. Відповідно до ст. 27 ч. 2 ЦПК України до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно із ст. 28 ч. 6 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Місце заподіяння шкоди Вознесенівський район, Преображенський міст, що не відноситься до території Дніпровського району, а відноситься до території Орджонікідзевського району м. Запоріжжя. Відповідно до ст. 31 ч. 1 п.1 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно із ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивачем ОСОБА_1 порушено вимоги територіальної юрисдикції (підсудності). При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вищезазначена цивільна справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, за місцем заподіяння шкоди. Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 не спростовують обставин, правильно встановлених судом першої інстанції у цій справі, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, є безпідставними, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. В силу вимог ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб підприємців та громадських формувань (ст. 27 ч. 2 ЦПК України). Судом першої інстанції було правильно встановлено, що місцезнаходженням відповідача, як юридичної особи, у цій справі є м. Київ. Проте, за вимогами ст. 28 ч. 6 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Судом першої інстанції було правильно встановлено, що місцем завдання шкоди позивачеві є Вознесенівський район м. Запоріжжя (підсудність Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя). Доводи апеляційної скарги позивача щодо можливості пред`явлення позову відповідно до вимог ст. 28 ЦПК України за місцезнаходженням позивача ((дніпровський район м. Запоріжжя), як споживача, на підставі огляду на Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковими. Оскільки, дія даного закону не регулює відносин сторін у цій справі, відповідач не є надавачем споживчих послуг позивачеві. За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив, що дана справа йому не підсудна та в порядку ст. 31 ч. 1 п. 1 ЦПК України передав дану справу на розгляд до суду - за місцем заподіяння шкоди. При вищевикладених обставинах, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог ЦПК України, а тому апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування цієї ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни. Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Крім того, встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі не було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн. (розрахунок: - відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду оплачується, фізичною особою виходячи з 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом, - згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.), на що апеляційний суд не звернув належної уваги при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою позивача у цій справі. При цьому, встановлено, що безпідставним є посилання ОСОБА_1 у цій справі в його апеляційній скарзі (а.с. 30) на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як підставу звільнення його від сплати цього розміру судового збору у цій справі. Оскільки, правовідносини, що виникли між сторонами за даним позовом не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги вказаного Закону. За таких обставин, в силу вимог ст. 141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні вищезазначеної апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 у цій справі, з останнього у дохід держави слід стягнути цей розмір судового збору. Керуючись законом України «Про судовий збір», ст. ст. 7 ч. 13, 12, 141, 353, 367, 369 ч. 2, 371-372, 374-375, 381-384, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року у цій справі залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 420,40 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови апеляційним судом складений 10.09.2020 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»