Постанова 4810 № 414/430/19

Головуючий суду 1 інстанції - Костроба Ю.Ю Доповідач -Дронська І.О. Справа № 414/430/19 Провадження № 22-ц/810/987/19 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Луганського апеляційного суду: головуючого судді Дронської І. О., суддів Карташов О. Ю., Яреська А. В., за участю секретаря Пономарьової В.С., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», представник позивача Гребенар Олексій Володимирович, відповідач ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2019 року, ухвалене 09.10.2019 року у складі судді Костроба Ю.Ю. в м. Кремінна у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року позивач АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 12.03.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 1353307 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки зі змінами внесеними додатковим договором № 1 від 03.04.2014 року. Відповідно до розділу «Визначення та скорочення» цим договором передбачено, що всі визначення та скорочення в договорі вживаються у значенні, визначеному Правилами здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «Ощадбанк», які доводяться шляхом публічного письмового оголошення в установі Банку, а також шляхом розміщення на сайті Банку. Згідно п. 1.1.1. договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку. У відповідності до п. 1.1.2. договору Банк надав Клієнту Платіжну картку типу MasterCard Debit Standart. Згідно п. 1.1.4. Договору Банк встановлює Клієнту Кредит у сумі 10 000,00 грн. Строк дії Кредиту встановлюється на відповідний період дії платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін Кредит продовжується на строк дії платіжної картки. Процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 28,00% річних і сплачується щомісячно. Процентна ставка за Несанкціонованим овердрафтом складає 35,00 процентів річних. Щомісячна плата за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту складає 0,00 процентів. За умов безготівкового розрахунку Платіжною Карткою за товари та послуги, процентна ставка за користування Кредитом протягом Грейс-періоду складає 0,001 % річних. За умовами п.п. 4.2., 4.3. договору Клієнт має право скористатись Кредитом у разі відсутності власних коштів на рахунку на умовах та у розмірі визначених договором та Правилами. При випуску платіжної картки на новий строк Кредит подовжується на відповідний строк дії нової Платіжної картки, при цьому повне погашення Кредиту на дату випуску Платіжної картки не вимагається. Сплата процентів за Кредитом здійснюється щомісячно. При надходженні на Рахунок коштів, вони направляються на погашення заборгованості та сплату платежів за Кредитом у послідовності визначеній Правилами. Згідно п. 5.3. Договору підписанням цього Договору Клієнт засвідчує, що він ознайомлений з інформацією, надання якої вимагається відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також з Правилами та Тарифами, погоджується вважати положення вказаних Правил та Тарифів обов`язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору. Відповідно до п. п. 7А-7.5. Правил, проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману Клієнтом суму Кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня отримання Кредиту включно, та до дня фактичного повернення Кредиту (його частини). При нарахуванні процентів день отримання Клієнтом Кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається. Сплата нарахованих процентів за користування Кредитом (в т. ч. процентів за користування Кредитом протягом Грейс-періоду)/процентів за Несанкціонованим овердрафтом та сплата комісійних винагород, що передбачені Договором здійснюється 25 числа кожного місяця шляхом договірного списання коштів з рахунку Клієнта. Також, згідно п. 1.7. Договору Клієнт доручає Банку в порядку договірного списання списувати з Рахунку (в тому числі за рахунок Незнижувального залишку та/або Кредиту): вартість послуг, що наведені в Тарифах, у випадку користування Держателями цими послугами (в т.ч. у разі користування системою WEB-банкінг); нараховані проценти за Кредитом/Несанкціонованим овердрафтом; Кредитом/Несанкціонованим овердрафтом. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Згідно п. 6.1. Правил, за невиконання або неналежне виконання умов Договору, правил та Тарифів Сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством. Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість за Кредитом у повному обсязі у разі закінчення строку дії Платіжної картки та не продовження її дії на новий строк. Термін дії Платіжної картки Клієнта закінчився 31.03.2017, що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк». Згідно п. 4.6. Договору у разі виникнення простроченої заборгованості за Рахунком та Кредитом, її погашення у строки, визначені Правилами. Клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості Банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо. Пунктом 4.9 Договору встановлено, що Банк має право вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим Договором та застосувати процедуру звернення стягнення на майно Клієнта згідно чинного законодавства України у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо вчасного повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим Договором, в тому числі, але не виключно у випадку затримання сплати Клієнтом Кредиту (його частини) та/або перевищення ліміту (несанкціонованого овердрафту) та/або процентів, обов`язок сплати яких передбачено Договором, щонайменше на один календарний місяць. Позивач зазначає, що Банк свої обов`язки, передбачені договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується банківськими виписками по рахункам Клієнта. В результаті невжиття заходів щодо погашення заборгованості перед Банком, у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість за Договором, яка станом на 06.06.2018 року складає 23808,10 грн, у тому числі: загальна сума основної заборгованості (основного боргу) в розмірі 9985,26 грн; загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 9271,24 грн; сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в сумі 6,30 грн; сума втрат від інфляції за непогашення Кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року в розмірі 10617,61 грн; сума втрат від інфляції за непогашення процентів за користування Кредитом з червня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 2 050,83 грн; три проценти річних за непогашення Кредиту з 28.02.2017 по 06.06.2018 в розмірі 380,81 грн; три проценти річних за непогашення процентів за користування Кредитом з 06.06.2015 по 06.06.2018 в розмірі 496,05 грн. Зазначену заборгованість, а також судовий збір в сумі 1921,00 грн, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2019 року позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором № 1010499 від 04.03.2013 року в сумі 9985,26 грн. Позовні вимоги в іншій частині залишені без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» суму судового збору у розмірі 805,67 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на відповідача поширюється дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, статтею 2 якого передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають в зоні, де проводилась АТО або переселилися з такої зони у період з 14 квітня 2014 року, а тому, як вважав суд першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 має бути звільнений від сплати загальної суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, заборгованості за розрахунково-касове обслуговування, а також втрат від інфляції за непогашення Кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року та втрат від інфляції за непогашення процентів за користування Кредитом з червня 2015 року по травень 2018 року, трьох процентів річних за непогашення Кредиту з 28.02.2017 року по 06.06.2018 року та трьох процентів річних за непогашення процентів за користування Кредитом з 06.06.2015 року по 06.06.2018 року. Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачем АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення та не в повному обсязі обставин, які мають значення для справи, а також неправильне застосування норм законодавства до правовідносин сторін, скаржник просив скасувати частково рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 9271,24 грн; суми заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в сумі 6,30 грн; суми втрат від інфляції за непогашення Кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року в розмірі 1 617,61 грн; суми втрат від інфляції за непогашення процентів за користування Кредитом з червня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 2 050,83 грн, трьох процентів річних за непогашення кредиту з 28.02.2017 року по 06.06.2018 року в розмірі 380,81 грн; трьох процентів річних за непогашення процентів за користування Кредитом з 06.06.2015 по 06.06.2018 в розмірі 496,05 грн та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 зазначеної заборгованості задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовляючи у частині позовних вимог банку послався на положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, але банк не заявляв позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені та штрафів за неналежне виконання умов кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитними коштами передбачено укладеним між сторонами кредитним договором, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України та не є пенею або штрафними санкціями на нарахування яких встановлено заборону ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, відповідач ОСОБА_1 , якого було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду від останнього не надходило. Так, за зазначеним позивачем місцем проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 останній судові повістки не отримує. З метою встановлення можливої зміни зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 апеляційним судом було направлено запит до управління ДМС У Луганській області, у відповіді на який апеляційний суд було повідомлено, що ОСОБА_1 з 07.07.2011року зареєстрований за вищезазначеною адресою, а.с. 185 т.

1. Між тим, за зазначеною адресою рекомендоване повідомлення з позначкою «судова повістка» ОСОБА_1 не отримуються та повертаються апеляційному суду без вручення. На запит апеляційного суду директором ЛД АТ «Укрпошта» повідомлено, що судові повістки повертаються до суду з тих підстав, що за зазначеною адресою ані адресата ані будь-кого із повнолітніх членів сім`ї не перебувало, а тому працівником поштового зв`язку робились позначки «адресат відсутній за зазначеною адресою», а.с. 215 т.

1. Крім того, для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, з метою встановлення можливого місяця роботи останнього, апеляційним судом було направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з наданої інформації якого вбачалось, що за січень-грудень 2019 року на застраховану особу ОСОБА_1 відомості щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування надіслані від страхувальника ТОВ «ЄВРО-БУДКОМПАНІ», а.с.

187. Але, за можливим місцем роботи ОСОБА_1 також судові повістки не отримував, судові повістки без належного вручення повернуті на адресу апеляційного суду. У зв`язку із наведеним та у відповідності до вимог п. 11 ст. 128 ЦПК України судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України, а.а.с. 180, 202, 222, 238, т. 1 та а.а.с. 16 , 31, т.2. Наведене свідчить про вжиття апеляційним судом всіх можливих заходів щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи судом. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Тому з урахуванням тривалості перебування в провадженні суду вказаної справи, з метою дотримання гарантованого позивачу як стороні цього провадження права на розгляд його справи впродовж розумного строку, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача. Справу розглянуто на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України без участі відповідача ОСОБА_1 за участю представника скаржника. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне. Відповідно до положень ч.ч. 1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Апеляційний суд, розглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне перевірити правильність рішення не в повному обсязі, а тільки в оскарженій банком частині. Про необхідність вчинення апеляційним судом таких дій свідчить також роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», зроблені в п.15 постанови про те, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Таким чином, перевіряючи правильність рішення суду в оскаржуваній частині щодо не задоволенних позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, суми заборгованості за розрахунково-касове обслуговування, суми втрат від інфляції за непогашення кредиту, суми втрат від інфляції за непогашення процентів за користування кредитом, трьох процентів річних за непогашення кредиту, трьох процентів річних за непогашення процентів за користування кредитом, апеляційний суд не перевіряє правильність рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 9985,26 грн, яка скаржником не оскаржується. Так, апеляційним судом першої інстанції встановлено, що згідно договору банк відкрив Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», надав відповідачу Платіжну картку типу MasterCard Debit Standart, та встановленням кредиту у сумі 10 000,00 грн. Строк дії Кредиту встановлюється на відповідний період дії платіжної картки. Згідно розрахунку заборгованість складає 23 808,10 грн, у тому числі: загальна сума основної заборгованості (основного боргу) в розмірі 9 985,26 грн; загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 9 271,24 грн; сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в сумі 6,30 грн; сума втрат від інфляції за непогашення Кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року в розмірі 1 617,61 грн; сума втрат від інфляції за непогашення процентів за користування Кредитом з червня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 2 050,83 грн; три проценти річних за непогашення Кредиту з 28.02.2017 по 06.06.2018 в розмірі 380,81 грн; три проценти річних за непогашення процентів за користування Кредитом з 06.06.2015 по 06.06.2018 в розмірі 496,05 грн. Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначені обставини відповідають матеріалам справи. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, дійшов висновку про те, що на підставі вказаного Закону ОСОБА_1 має бути звільнений від сплати загальної суми заборгованості по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 9 271,24 грн; суми заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в сумі 6,30 грн; суми втрат від інфляції за непогашення Кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року в розмірі 1 617,61 грн; суми втрат від інфляції за непогашення процентів за користування Кредитом з червня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 2 050,83 грн; трьох процентів річних за непогашення Кредиту з 28.02.2017 по 06.06.2018 в розмірі 380,81 грн; трьох процентів річних за непогашення процентів за користування Кредитом з 06.06.2015 по 06.06.2018 в розмірі 496,05 грн, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з відмовою у задоволенні вищезазначених позовних вимог. Апеляційний суд не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції щодо оскаржуваної частини рішення, оскільки до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин сторін, та висновок суду першої інстанції в оскаржуваній частині не ґрунтується на вимогах закону. Згідно п.п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити… Як вбачається з положень ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені закономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 629 ЦК України чітко визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Колегією суддів встановлено, що 12.03.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 1353307 про відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», випуск та надання платіжної картки зі змінами внесеними додатковим договором № 1 від 03.04.2014 року. У відповідності до п. 1.1.2. договору Банк надав Клієнту Платіжну картку типу MasterCard Debit Standart. Згідно п. 1.1.4. Договору Банк встановлює Клієнту Кредит у сумі 10 000,00 грн. Строк дії Кредиту встановлюється на відповідний період дії платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін Кредит продовжується на строк дії платіжної картки. Процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 28,00% річних і сплачується щомісячно. Процентна ставка за Несанкціонованим овердрафтом складає 35,00% процентів річних. Щомісячна плата за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту складає 0,00 процентів. За умов безготівкового розрахунку Платіжною Карткою за товари та послуги, процентна ставка за користування Кредитом протягом Грейс-періоду складає 0,001 % річних. За умовами п.п. 4.2., 4.3. договору Клієнт має право скористатись Кредитом у разі відсутності власних коштів на рахунку на умовах та у розмірі визначених договором та Правилами. При випуску платіжної картки на новий строк Кредит подовжується на відповідний строк дії нової Платіжної картки, при цьому повне погашення Кредиту на дату випуску Платіжної картки не вимагається. Сплата процентів за Кредитом здійснюється щомісячно. При надходженні на Рахунок коштів, вони направляються на погашення заборгованості та сплату платежів за Кредитом у послідовності визначеній Правилами. Згідно п. 5.3. Договору підписанням цього Договору Клієнт засвідчує, що він ознайомлений з інформацією, надання якої вимагається відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також з Правилами та Тарифами, погоджується вважати положення вказаних Правил та Тарифів обов`язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору. Відповідно до п. п. 7А-7.5. Правил, проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману Клієнтом суму Кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня отримання Кредиту включно, та до дня фактичного повернення Кредиту (його частини). При нарахуванні процентів день отримання Клієнтом Кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається. Сплата нарахованих процентів за користування Кредитом (в т. ч. процентів за користування Кредитом протягом Грейс-періоду)/процентів за Несанкціонованим овердрафтом та сплата комісійних винагород, що передбачені Договором здійснюється 25 числа кожного місяця шляхом договірного списання коштів з рахунку Клієнта. Також, згідно п. 1.7. Договору Клієнт доручає Банку в порядку договірного списання списувати з Рахунку (в тому числі за рахунок Незнижувального залишку та/або Кредиту): вартість послуг, що наведені в Тарифах, у випадку користування Держателями цими послугами (в т.ч. у разі користування системою WEB-банкінг); нараховані проценти за Кредитом/Несанкціонованим овердрафтом; Кредитом/Несанкціонованим овердрафтом. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Згідно п. 6.1. Правил, за невиконання або неналежне виконання умов Договору, правил та Тарифів Сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством. Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Клієнт зобов`язаний погасити заборгованістьза Кредитом у повному обсязі у разі закінчення строку дії Платіжної картки та не продовження її дії на новий строк. Термін дії Платіжної картки Клієнта закінчився 31.03.2017, що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк». Згідно п. 4.6. Договору у разі виникнення простроченої заборгованості за Рахунком та Кредитом, її погашення у строки, визначені Правилами. Клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості Банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо. Пунктом 4.9 Договору встановлено, що Банк має право вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим Договором та застосувати процедуру звернення стягнення на майно Клієнта згідно чинного законодавства України у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо вчасного повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим Договором, в тому числі, але не виключно у випадку затримання сплати Клієнтом Кредиту (його частини) та/або перевищення ліміту (несанкціонованого овердрафту) та/або процентів, обов`язок сплати яких передбачено Договором, щонайменше на один календарний місяць. Позивач зазначає, що Банк свої обов`язки, передбачені договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується банківськими виписками по рахункам Клієнта. В результаті невжиття заходів щодо погашення заборгованості перед Банком, у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість за Договором, яка станом на 06.06.2018 року складає 23808,10 грн, у тому числі: загальна сума основної заборгованості (основного боргу) в розмірі 9985,26 грн; загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 9271,24 грн; сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в сумі 6,30 грн; сума втрат від інфляції за непогашення Кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року в розмірі 10617,61 грн; сума втрат від інфляції за непогашення процентів за користування Кредитом з червня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 2 050,83 грн; три проценти річних за непогашення Кредиту з 28.02.2017 по 06.06.2018 в розмірі 380,81 грн; три проценти річних за непогашення процентів за користування Кредитом з 06.06.2015 по 06.06.2018 в розмірі 496,05 грн. Як вбачається з позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» позивач, окрім наявної основної заборгованості за кредитним договором в сумі 9985,26 грн, просив суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 9271,24 грн. Як вбачається з положень частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Відповідно до умов п. 1.1.4. кредитного договору сторони домовились про те, що процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 28,00% річних і сплачується щомісячно. Процентна ставка за Несанкціонованим овердрафтом складає 35,00% процентів річних. Щомісячна плата за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту складає 0,00 процентів. За умов безготівкового розрахунку Платіжною Карткою за товари та послуги, процентна ставка за користування Кредитом протягом Грейс-періоду складає 0,001 % річних. На підставі зазначеного можно дійти висновку про те, що АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 сплати процентів за користування кредитними коштами у визначеному договором розмірі та на узгоджених сторонами умовах. Перевіряючи розрахунок позивача заборгованості по процентам за користування ОСОБА_1 наданими банком кредитними коштами, колегією суддів встановлено, що заборгованість в сумі 9271,24грн позивачем розрахована станом на 06.06.2018 року за період з 28.04.2014 року по 25.05.2018 року, а.а.с. 6,

7. Між тим, як було встановлено колегією суддів та зазначено вище, відповідно до п.1.1.4. ОСОБА_1 отримв кредит у сумі 10000 грн та строк дії кредиту встановлено на відповідний період дії платіжної картки, а відповідно п.4.4.термін дії платіжної картки ОСОБА_1 закінчився 31.03.2017 року. Відповідно довідки позивача термін дії платіжної картки за поточним рахунком, відкритим на ім`я ОСОБА_1 закінчився 31.03.2017 року та на новий термін не продовжувався, а.с.

26. Також, як вбачається з матеріалів справи 03.03.2017 року позивачем АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» пред`явлено ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, відповідно до якої останній повинен був у 30 денний строк погасити заборгованість перед банком, а.с.

27. Зазначена вимога була отримана ОСОБА_1 особисто 20.03.2017 року. На підставі зазначеного можна зробити висновок про те, що позивачем на власний розсуд змінено умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Але, враховуючи, що сторок дії кредитування закінчився 31.03.2017 року, а строк та порядок сплати процентів змінено позивачем пред`явленням вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, колегія суддів не приймає доводи позивача про те, що умовами договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом не по день закінчення строку кредитування, а по день повного погашення заборгованості, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Таким чином, перевіряючи розрахунок позивача щодо заборгованості ОСОБА_1 по сплаті процентів за користування кредитом колегія суддів, враховуючи період користування відповідачем кредитними коштами тільки по день закінчення кредитування, який підтверджено позивачем направленням ОСОБА_1 вимоги про повернення кредиту, відповідно до наданої позивачем виписки з карткового рахунку відповідача ОСОБА_1 , а.а.с. 29-34, вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_1 підлягає заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 6137,72 грн за період з 28.04.2014 року по 31.03.2017 року. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, відповідно до якої банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилась несплаченою, а також процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України…Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо дії догоовору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом… Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, викладено правову позицію, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згядно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу. За змістом наведеної нормизакону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року справа №127/15672/16-ц. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача стягнення суми боргу за кредитним договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми боргу. Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції за непогашення заборгованості за кредитним договором колегія суддів, враховуючи Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 362-97р, відповідно до яких вважається, що сума, внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 01 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця. Враховуючи, що загальний відсоток інфляції розраховується шляхом множення усіх показників інфляції за відповідний період ( березень 2017- травень 2018, що складає 116,2), а сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу (9985,26 грн) х процент інфляції (116,2) - сума боргу (9985,26 грн), колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком втрат від інфляції за непогашення кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року, що складає 1617,61 грн. Таким чином, інфляційні втрати відповідно до суми боргу за тілом кредиту (основний борг) за період з 01.03.2017 року по 25.05.2018 року складають 1617,61 грн і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь банку. Так само колегія суддів погоджується і з наданим позивачем розрахунком трьох процентів річних за непогашення кредиту ( основного боргу) за період з 28.02.2017 року по 06.06.2018 року в розмірі 380,81 грн, оскільки зазначена сума правильно розрахована позивачем за формулою: (сума боргу 9985,26 грн х 3 % х кількість прострочених днів- 464 дні) : 365 (кількість днів у році). Таким чином, три проценти річних за вказаний період складають 380,81 грн (9985,26 грн х 3 % х 464 дні / 365 днів) і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь банку. Між тим, колегія суддів не погоджується з наданим позивачем розрахунком втрат від інфляції та трьох процентів річних за непогашення відсотків за користування кредитом, оскільки зазначений розрахунок позивачем проведено з урахуванням суми заборгованості по процентам, обрахованої за межами періоду кредитування, а тому колегія суддів вважає, що розрахунок як втрат від інфляції так і трьох процентів необхідно обраховувати не з суми заборгованості по процентам за користування кредитом 9271,24 грн, як вважає позивач, а з розрахунку встановленої колегією суддів суми заборгованості по процентам- 6137,72 грн, а тому, з урахуванням вищезазначеного порядку нарахування інфляційних витрат та трьох процентів річних з відповідача ОСОБА_2 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягають стягненню сума втрат від інфляції за непогашення процентів за користування кредитом за період з червня 2015 року по травень 2018 року в сумі 1889,38 грн та три проценти річних за непогашення процентів за користування кредитом з 06.06.2015 року в сумі 448,32 грн. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог банку щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суми заборгованості за розрахунково-касове обслуговування, втрат від інфляції за непогашення заборгованості по тілу кредиту та процентам, а також трьох процентів річних від суми боргу за тілом кредиту та процентам, безпідставно послався на положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII. Дійсно, відповідно до статті два вищезазначеного Закону на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають в зоні, де проводилась АТО або переселилися з такої зони у період з 14 квітня 2014 року, також не оспорюється той факт, що відповідач проживає у населенному пункті, який Розпорядженням КМУ віднесено до зони проведення АТО, але, проценти за користування кредитними коштами, оплата розрахунково-касового обслуговування, інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані відповідно до положень ст. 625 ЦК України, за своєю правовою природою не є пенею або штрафними санкціями на нарахування яких встановлено заборону ст.2 Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а тому застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин сторін положення частини першої статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» сідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні судом першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому на підставі ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог банку. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції з позовом було сплачено 1921 грн судового збору, а.с. 2 т. 1, а за звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою-2881,50 грн, а.с. 152 т. 1, з урахуванням розміру заявлених та задоволених позовних вимог та стягненню з відповідача судом першої інстанції на користь позивача судового збору в сумі 805,67 грн, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3322,55 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково. Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2019 року змінити та скасувати в оскаржуваній частині щодо залишення без задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, суми заборгованості за розрахунково-касове обслуговування, суми втрат від інфляції за непогашення кредиту, суми втрат від інфляції за непогашення процентів за користування кредитом, трьох процентів річних за непогашення кредиту, трьох процентів річних за непогашення процентів за користування кредитом та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 зазначеної заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», що розташований за юридичною адресою: вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400, р/р НОМЕР_3 у ФЛОУ АТ Ощадбанк, МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за Договором № 1010499 від 04.03.2013 в загальній сумі 20465,40 грн, що складається з заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 6137,72 грн, заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в сумі 6,30 грн, втрат від інфляції за непогашення кредиту з березня 2017 року по травень 2018 року в сумі 1617,61 грн, втрат від інфляції за непогашення процентів за користування кредитом з червня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 1889,38 грн, три проценти річних за непогашення кредиту з 28.02.2017 року по 06.06.2018 року в сумі 380,81 грн, три проценти річних за непогашення процентів за користування кредитом за період з 06.06.2015 року по 06.06.2018 року в сумі 448,32 грн. Стягнути з ОСОБА_1 . на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в сумі 3322,55 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 12.05.2020 року. Головуючий І. О. Дронська Судді О. Ю. Карташов А. В. Яресько