Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 286/3591/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 286/3591/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вачко В.І. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 13 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора батальйону № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Шила Віталія Віталійовича на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора батальйону № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Шила Віталія Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора батальйону № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Шила Віталія Віталійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 16382915 від 18.10.2019 року. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16 березня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, інспектор батальйону № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Шило В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що з обох сторін в`їзду на шляхопровід, по якому рухався позивач, встановлено дорожні знаки 3.3, що підтверджується фотознімками на диску, долученому до матеріалів справи, а пояснення позивача не спростовують факт вчинення правопорушення. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1638291 від 18.10.2019 року (а.с.5), 18.10.2019 року 10 год. 25 хв., в м.Кременчук, по вул. Вадима Пугачова (Московська), 172, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних транспортних засобів заборонено", а саме: здійснив рух через шляхопровід, на котрому встановлено даний знак, чим порушив п.8.4. "в" ПДР України (порушення вимог заборонних знаків) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем фото та відеозаписи не підтверджують факт проїзду позивача на заборонний знак 3.3 ПДР України або розміщення вказаного знаку на шляху руху транспортного засобу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за невиконання вимоги дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено". Згідно з п.8.4 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР) заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Відповідно до п.3.3 Розділу 33 ПДР дорожній знак 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" передбачає, що забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. Абз.9 п.3.43 ПДР передбачено, що зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Відповідно до абз.5 п.3.43 ПДР не поширюється дія знаків 3.1-3.8, 3.11 - на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. З урахуванням наведеного для встановлення порушення вимог дорожнього знаку 3.3 необхідно визначити зону дії вказаного знаку та маршрут руху транспортного засобу. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про підтвердження вчинення позивачем правопорушення відеозаписом та фото, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів виходить з наступного. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені в Розділі IV КУпАП. Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З матеріалів справи встановлено, що разом з відзивом на позовну заяву відповідач долучив компакт-диск, на якому містяться відеозаписи з нагрудного відеореєстратора, відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та фото дорожніх знаків 3.3 (а.с.25). За результатами огляду вказаних вище доказів судом встановлено, що відеозаписи з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) поліцейського містять виключно фіксацію оформлення матеріалів адміністративного правопорушення (а.с.25, відеофайли НОМЕР_3 .mov, 20191018203833000096.mov, 20191018203851000097.mov, 20191018203940000098.mov). Згідно з відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля (а.с.25, відеофайл 2019_1018_101407_2.mp4) транспортний засіб під керуванням позивача виїхав з правої сторони від поліцейських, проїхав перехрестя з круговим рухом та був зупинений відповідачем. Водночас, на вказаному відеозаписі не зафіксовано факт проїзду позивача на заборонний знак 3.3. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що з обох сторін в`їзду на шляхопровід, по якому рухався позивач, встановлено дорожні знаки 3.3. До матеріалів справи відповідачем долучено фотознімки двох різних ділянок дороги, на яких зображено дорожні знаки 3.3 (а.с.25, файли photo_2019-11-27_13-22-01.jpg, photo_2019-11-27_13-22-26.jpg). Водночас, з вказаних фото неможливо встановити місце розміщення знаків 3.3 та зону їх дії відносно маршруту руху позивача. Крім того, вказані вище фото (а.с.25, файли photo_2019-11-27_13-22-01.jpg, photo_2019-11-27_13-22-26.jpg) в сукупності з відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля (а.с.25, відеофайл 2019_1018_101407_2.mp4) не дають можливість встановити, що позивач проїхав на заборонний знак 3.3 і на який саме з двох знаків, зображених на фото, він проїхав. При цьому відповідач не надав суду схему розміщення дорожніх знаків та схему руху транспортного засобу під керуванням позивача, що унеможливлює встановлення об`єктивної сторони правопорушення. Інші докази порушення позивачем п.8.4. "в" ПДР в матеріалах справи відсутні. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням наведеного, оскільки відповідач не надав суду доказів, які підтверджують об`єктивну сторону правопорушення, а саме: факт проїзду позивача на заборонний знак 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" або розміщення знаку 3.3 на шляху руху транспортного засобу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 16 березня 2020 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу інспектора батальйону № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Шила Віталія Віталійовича залишити без задоволення, а рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 16 березня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Постанова суду складена в повному обсязі 13 травня 2020 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.