Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/115/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" травня 2020 р. Справа№ 910/115/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Разіної Т.І. Тарасенко К.В. без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/115/20 (суддя Паламар П.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про відшкодування шкоди, ціна позову складає 78430,73 грн, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторіал" звернулося до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" із позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про відшкодування шкоди, ціна позову складає 78430,73 грн, з якої 76430,73 грн страхове відшкодування, 2000,00 грн вартість проведення оцінки вартості збитку. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" залишено без руху, з підстав, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" з доданими до неї документами повернуто без розгляду. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що в установлений строк позивач недоліки позовної заяви не усунув, а саме не подав позов в паперовій формі. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторіал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач наголошує на тому, що суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення про повернення позовної заяви не взяв до уваги доводи позивача, які викладені у заяві про усунення недоліків. За твердженням позивача, такий підхід до документів, поданих через підсистему "Електронний суд", є відмовою у правосудді, оскільки на думку позивача у суду першої інстанції не існувало ні технічних, ні процесуальних перешкод у прийнятті позовної заяви, поданої через систему "Електронний суд", та перевірки відповідності накладеного цифрового підпису, а неприйняття такої заяви з посиланням на її не підписання, є неправомірним і прямо суперечить законодавству, при цьому можливість подання позову через систему "Електронний суд" публічно і офіційно проголошена державною. Разом з цим, на думку позивача, твердження місцевого господарського суду про відсутність підпису представника на позовній заяві спростовується відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", частини першої статті 7, частини першої статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки подання позову відбулось через підсистему "Електронний суд", що передбачає накладення на нього кваліфікованого електронного цифрового підпису, в іншому випадку документ не був би надісланий. Також позивач зазначає, що чинним наказом Державної судової адміністрації від 22.12.2018 № 628 місцевим та апеляційним судам повідомлено про початок функціонування підсистеми "Електронний суд" та у ході її тестового режиму експлуатації вказано керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, у частині функціонування підсистеми електронного суду. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідне право особи звернутися до суду через систему "Електронний суд" повністю врегульовано на нормативному рівні. Крім цього, позивач стверджує, що суд першої інстанції під час повернення позовної заяви виявив надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами і поставленою метою, чим порушив принцип правової визначеності. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить суд апеляційної інстанції, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є необґрунтованими, а ухвала суду прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала свого функціонування, тому на думку останнього, позивач подаючи позовну заяву в електронній формі порушив п.п. 17.1), п. 17) ч. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" та ст. 164 Господарського процесуального кодексу України. Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Разіна Т.І., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/115/20 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України. 30.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано докази надсилання апеляційної скарги іншій стороні у справі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/115/20. Апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи. У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Позиція Північного апеляційного господарського суду Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали з наступних підстав. Згідно з висновком, що міститься у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 цієї Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, як наголосив Конституційний Суд України в абзаці першому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2011 № 13-рп/2011, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист. Положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду. Вимоги до змісту та форми позову, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. Як свідчать матеріали справи, до суду першої інстанції надійшла позовна заява позивача, яка є документом, сформованим в системі "Електронний суд" 29.12.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" залишено без руху. При винесенні вказаної ухвали, місцевий господарський суд виходив з того, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. За правилами ч 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Оскаржуваною ухвалою від 03.02.2020 суд першої інстанції повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" з доданими до неї документами без розгляду, у зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, зокрема, не подав позов у паперовій формі. Відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Разом з цим, абзацом другим пункту 17.15 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01.12.2018. У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018). Крім цього, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах). Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення). Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України. Частинами п`ятою, шостою статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форми процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему . Частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Пунктами 4, 3 Розділу І Положення передбачено, що авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП. Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Таким чином, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд" за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифрового підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19, від 21.12.2019 у справі № 910/12245/19. Також колегія суддів звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", застосовується українськими судами як джерело права. Так, у пункті 36 рішення "Беллет проти Франції" (Bellet v. France, заява № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасними та необґрунтованими посилання місцевого господарського суду на те, що поданий позивачем позов через підсистему "Електронний суд" є не підписаним представником позивача, що подальшому призвело до прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з не наданням позивачем даної позовної заяви у паперовому вигляді. Судова колегія дійшла висновку про те, що з вищенаведених мотивів оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали справи підлягають передачі до місцевого господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження, за цим позовом, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Висновки за результатами апеляційної скарги Враховуючи положення наведених норм та вищезазначені фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" з доданими до неї документами без розгляду у справі № 910/115/20 підлягає скасуванню. Судові витрати У зв`язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи. Керуючись статтями 269, 275, 277, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/115/20 скасувати. Матеріали справи № 910/115/20 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді Т.І. Разіна К.В. Тарасенко