Постанова 4873 № 910/16876/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" березня 2021 р. Справа№ 910/16876/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Андрієнка В.В. Пашкіної С.А. Без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/16876/20 (суддя Бондарчук В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" про визнання незаконними дій правління, визнання незаконним та скасування рішення правління, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" (далі - відповідач) про: - визнання незаконними дій правління ОСББ "Петрицького 21" щодо втручання в повноваження делегатів/представників ОСББ "Петрицького 21" на загальних зборах АОСББ "Відпочинок"; - визнання незаконним рішення правління ОСББ "Петрицького 21", затвердженого протоколом №4 від 07.10.2019, щодо недоцільності внесення пропозиції позивача в порядок денний загальних зборів АОСББ "Відпочинок" та таким, що порушує право позивача на участь в управлінні АОСББ; - скасування рішення правління ОСББ "Петрицького 21", затвердженого протоколом №4 від 07.10.2019, щодо недоцільності внесення пропозиції позивача в порядок денний загальних зборів АОСББ "Відпочинок". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про надання йому як члену Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" інформації щодо послуг, які йому надаються Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21", проте відповідної інформації не отримав. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" про визнання незаконними дій правління, визнання незаконним та скасування рішення правління з доданими до неї документами повернуто позивачу. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не подано позову в паперовій формі в порядку, передбаченому Розділом IIІ ГПК України із додержанням вимог відповідно до статей 162, 164, 172 ГПК України, тобто не усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.11.2020. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 02.12.2020, продовжити розгляд судом позовної заяви позивача. Крім того, разом з апеляційною скаргою скаржником подано заяву про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що у скаржника відсутній дохід у період з 1 кварталу 2019 по 4 квартал 2019 року, що підтверджується долученими скаржником до заяви відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених та утриманих податків від 25.02.2020 №394/К/26-15-57-04-17, наданими Головним управління ДПС у м. Києві. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема норми ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт, зокрема зазначає, що судом першої інстанції помилково не враховані висновки Верховного Суду про правомірність надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису. Процесуальні дії у справі Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2020, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 по справі №910/16876/20 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя; судді - Тарасенко К.В., Разіна Т.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16876/20; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/16876/20. 15.12.2020 від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/16876/20. У процесі здійснення підготовчих дій відповідно до ст. 267 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя; судді - Тарасенко К.В., Разіна Т.І. заявлено самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/16876/20, обґрунтовуючи його тим, що під час автоматизованого розподілу вищевказаної справи не було враховано спеціалізацію суддів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/16876/20 - задоволено, матеріали справи №910/16876/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16876/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Андрієнко В.В., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/16876/20 у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Андрієнко В.В., Пашкіна С.А., до свого провадження, задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/16876/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/16876/20. роз`яснено учасникам справи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 по справі №910/16876/20 буде розглянута без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, своєї позиції щодо її вимог і змісту не висловило. Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 з доданими до неї документами сформована заявником у системі «Електронний суд» 30.10.2020 та зареєстрована в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду міста Києва 30.10.2020 за вх. № 16876/20. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків шляхом надання позовної заяви в порядку Розділу IIІ ГПК України із додержанням вимог, передбачених статтями 162, 164, 172 ГПК України та надання доказів сплати судового збору у розмірі 6 306,00 грн - протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали. Матеріалами справи підтверджується, що вказану ухвалу суду фактично вручено заявнику 17.11.2020, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105476148312, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що останнім днем для усунення недоліків позовної заяви було 27.11.2020. 09.11.2020 та 10.11.2020 сформовано в системі «Електронний суд» та зареєстровано в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» заяву про усунення недоліків та письмові пояснення щодо обставин звільнення позивача від сплати судового збору. Як встановлено судом, станом на 02.12.2020 позивачем не подано позову в паперовій формі в порядку, передбаченому Розділом IIІ ГПК України із додержанням вимог відповідно до статей 162, 164, 172 ГПК України, тобто не усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.11.2020. З наведених підстав ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" про визнання незаконними дій правління, визнання незаконним та скасування рішення правління з доданими до неї документами повернуто позивачу. Колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права. Як вірно зазначив апелянт в своїй апеляційній скарзі, ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому апелянт правомірно посилається на низку постанов Верховного Суду. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.07.2020 №910/1386/20 вимоги до позовної заяви встановлені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 2 цієї статті встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Аналіз положень статті 174 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що позовна заява приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, подання позовної заяви в письмовій формі. Згідно з частинами 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Разом з цим, абзацом другим пункту 17.15 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01.12.2018. У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018). Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах). Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення). Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України. Пунктами 4, 3 Розділу ІІ Положення передбачено, що авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП. Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Таким чином, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19, від 21 грудня 2019 року у справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 у справі № 910/8423/19. Отже, звернення позивача до Господарського суду міста Києва, який відповідно до наказу Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 віднесено до пілотних судів, у яких запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд», з позовною заявою в електронній формі через підсистему «Електронний суд» з використанням електронного цифрового підпису відповідає вимогам частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо подання позовної заяви в письмовій формі. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не зазначив про неусунення інших вказаних судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху порушень при поданні позовної заяви, передбачених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, місцевий господарський суд фактично визнав такі порушення усуненими. При цьому поза увагою місцевого господарського суду залишилися доводи позивача з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд не мав підстав повертати позовну заяву позивачу, оскільки після усунення недоліків позовна заява відповідала вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню. Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи. Згідно з ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції з урахуванням викладеного у цій постанові. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що в даному випадку справа передається на розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/16876/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/16876/20 скасувати.

3. Справу №910/16876/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді В.В.Андрієнко С.А. Пашкіна