Постанова 4855 № 620/2585/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2585/19 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Буд-7" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И Л А : Товарисвто з обмеженою відповідальністю «Основа-Буд-7» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування наказу та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В подальшому позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/17123/18. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року зупинено провадження у справі №620/2585/19 до набрання законної сили рішенням суду у справі №826/17123/18, яка передана на передана на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Також, суд першоїх інстанції вказав, що одним із спірних у справі №826/17123/18 є питання можливості оскарження наказу про проведення перевірки, зокрема документальної позапланової виїзної, після допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а також оскарження прийнятих за наслідками проведення такої перевірки податкових повідомлень рішень з підстав допущення контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні перевірки. Здійснюючи касаційний перегляд справи № 826/17123/18, колегія суддів вважає за необхідне відступити від вказаних висновків Верховного Суду. При цьому суд першої інстанції, керуючись приписами п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, виходив з того, що предметом спору у справі №826/17123/18 є правомірність наказу ГУ ДФС у Чернігівській області №1815 від 28.08.2019 року, на підставі якого контролюючим органом була проведена документальна позапланова перевірка, за результатами якої прийняті оскаржувані у межах справи №620/2585/19 податкові повідомлення-рішення. Відтак, на думку суду першої інстанції, розгляд даної справи є об`єктивно неможливий до набрання законної сили рішенням у справі №826/17123/18. Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свою позицію обґрунтовує тим, що зібраних у справі доказів достатньо для її розгляду по суті. Окремо звертає увагу, що безпідставне зупинення провадження у справі спричиняє затягування строків її розгляду, а оскаржувані у межах справи №826/17123/18 наказ та дії ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки не породжують настання будь-яких наслідків для товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Буд-7», адже спірний наказ вичерпав свою дію в часі, а правильність результатів перевірки є предметом судового розгляду при оскарженні індивідуальних актів, прийнятих за її наслідками. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснювалося ГУ ДФС у Чернігівській обалсті за результатами перевірки, призначеної та проведеної на підставі наказу від 28.08.2018 року. З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Тобто, зупинення провадження у справі на підставі даного пункту частини 1 статті 236 КАС України можливе виключно у випадку об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої за відсутності умови, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Як вірно зазначив суд першої інстанції, ухвалою Верховного суду від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі №826/17123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВГ КОНСТРАКШН до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу й податкових повідомлень-рішень, де одним із спірних у цій справі є питання можливості оскарження наказу про проведення перевірки, зокрема документальної позапланової виїзної, після допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а також оскарження прийнятих за наслідками проведення такої перевірки податкових повідомлень рішень з підстав допущення контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні перевірки. Здійснюючи касаційний перегляд справи№ 826/17123/18, колегія суддів вважає за необхідне відступити від вказаних висновків Верховного Суду. На момент постановлення оскаржуваної ГУ ДФС у Чернігівській області ухвали від 30.01.2020 року розгляд справи №826/17123/18 Верховним судом не завершений. Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття Відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, був наказ ГУ ДФС у Чернігівській області від 28.08.2019 року №1815, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що встановлені у справі №826/17123/18 обставини матимуть преюдиційне значення для розгляду і вирішення справи №620/2585/19. Таким чином, зупинення провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України здійснювалося судом першої інстанції із дотриманням норм процесуального права. Пов`язаність відповідної категорії справ випливає, зокрема, зі змісту постанови Верховного Суду від 20.09.2019 року у справі № 0340/1931/18. Твердження Апелянта про те, що суд першої інстанції на основі зібраних доказів мав можливість вирішити спір, не затягуючи при цьому розгляд справи, судовою колегією відхиляються, оскільки у даному випадку зупинення провадження у справі мало на меті повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх фактичних обставин справи, у тому числі з урахуванням судового рішення у справі, у межах якої здійснюється дослідження безпосередньо підстав проведення перевірки. З урахуванням викладеного у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що передумовою зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України є встановлення об`єктивної неможливості розгляду справи до набрання законної сили в іншій, судова колегія приходить до висновку про відповідність обставинам справи та вимогам чинного законодавства постановленої Окружним адміністративним судом міста Києва ухвали від 08.07.2019 року. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 236, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма Л.В. Бєлова Повний текст постанови складено 14 травня 2020 року.