Ухвала КГС ВС № 902/1608/14

УХВАЛА 13 травня 2020 року м. Київ Справа № 902/1608/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світкар" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цант+" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Хімекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" про визнання банкрутом, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.12.2019 року у справі №902/1608/14 задоволено заяву арбітражного керуючого Оверчука Д.О. № 02-03/266 від 08.11.2019 року (вх. № 02.1-36/667/19) про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 902/1608/14 з врахуванням уточнення № 02-03/290 від 06.12.2019 року. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Інвестохіллс Веста", Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграна Фрут Україна" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.12.2019 у справі № 902/1608/14 задоволено частково; ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.12.2019 у справі № 902/1608/14 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні заяви ліквідатора Оверчука Д.О. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат відмовлено. 17.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Світкар" (далі - ТОВ "Світкар") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою б/н від 16.04.2020 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 у справі № 902/1608/14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1608/14 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Білоуса В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2020. Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Частиною 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд зазначає, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України"). Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини 3 статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Світкар" оскаржує постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020, якою скасовано ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.12.2019 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Оверчука Д.О. Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019 визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 року N 2344-XII. Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню. Отже, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо розгляду заяви про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого під час виконання своїх повноважень. Виходячи з норм частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, що оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку, так як у разі здійснення їх касаційного перегляду касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, ТОВ "Світкар" необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 у справі № 902/1608/14 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. В зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Світкар", заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020, яка додана до касаційної скарги, колегією суддів не розглядається. На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 902/1608/14 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світкар" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 у даній справі.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами (у тому числі оригіналом квитанції № 1 від 17.04.2020 на суму 3 842,00 грн) надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді В.В. Білоус Н.Г. Ткаченко