Постанова 4813 № 523/1779/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1825/20 Номер справи місцевого суду: 523/1779/16-ц Головуючий у першій інстанції Аліна С.С. Доповідач Дрішлюк А. І. Категорія: 53 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2019 року про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, про стягнення середнього заробітку, компенсації за несвоєчасно використану відпустку та несвоєчасну виплачену заробітну плату, індексацію, - ВСТАНОВИВ: Процесуальний рух справи та позиції сторін в суді першої інстанції. 08.02.2016 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов від ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 26835,96 грн, компенсації заборгованості за невиплачену заробітну плату у розмірі 1085,95 грн, середній заробіток за час затримки у розмірі 2828,20 грн та індексацію у розмірі 378,34 грн, компенсацію за невикористану відпустку. 10.05.2016 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій просив стягнути з відповідача: стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 27351,53 грн., компенсації заборгованості за невиплачену заробітну плату у розмірі 2417,76 грн., середній заробіток за час затримки у розмірі 12302,67 грн. та індексацію у розмірі 798,63 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 2242,72 грн. 10.08.2016 року позивач уточнив позов, а саме пункт про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки у розмірі 20504,45 грн (а.с. 1-10). 10 серпня 2016 року заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси ( суддя Виноградова Н.В.) позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації заборгованості за невиплачену заробітну плату, середній заробіток за час затримки та індексації задоволено (а.с. 81-84). 07 листопада 2019 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси (суддя Аліна С.С.) заяву представника відповідача ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» - Бовра Д.Ю. про поновлення строку та перегляд заочного рішення - задоволено (а.с. 129). 11.11.2019 року до Суворовського районного суду м. Одеси від представника ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» надійшла заява про закриття провадження (а.с. 148-151). 13 листопада 2019 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси вищевказане провадження по справі було закрито. У мотивувальній частині ухвали судом зазначено, що цивільну справу за позовом до відповідача не можна порушити за наявності порушеної господарським судом справи про банкрутство такого відповідача, а в разі її порушення вона підлягає закриттю (а.с. 163-165). Процесуальний рух справи та позиції сторін в суді апеляційної інстанції. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою 25.11.2019 року позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2019 року про закриття провадження, у якій, на його думку, судом було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального. Апелянт вважає, що його було позбавлено права на ефективне поновлення в правах судом, оскільки відповідачем були порушені конституційні права позивача та закони в частині оплати праці та розрахунку в день звільнення. Крім іншого, апелянт зазначає, що на даний виконавчий лист щодо виконання заочного рішення знаходиться на виконанні з 09.09.2016 року та ще не виконано, що як вказує апелянт є порушенням, оцінка чого не була надана судом першої інстанції. Тому апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції (а.с. 169-175). 17.02.2020 року від представника ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідач зазначив, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються в порядку господарського судочинства в межах провадження в справі про банкрутство. Тому, відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. 16.03.2020 року апелянт-позивач надав до суду заяву, в додатках до якої залучив копію матеріалів виконавчого провадження з виконання заочного рішення від 10.08.2016 року. 05.05.2020 року представник відповідача направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Учасники провадження в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянт як ініціатор провадження на даній стадії повинен цікавитися рухом своєї справи, в тому числі отримувати інформацію, розміщену у вільному доступі в мережі Інтернет. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Позиція апеляційного суду по справі. Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що за наявності порушеної господарським судом справи про банкрутство відповідача цивільну справу за позовом до такого відповідача не можна порушити, а в разі її порушення вона підлягає закриттю. Якщо під час її розгляду з`ясується, що відносно відповідача у справі порушено провадження про його банкрутство господарським судом, то порушена цивільна справа, підлягає закриттю у зв`язку з тим, що справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляючи апеляційну скаргу вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи 27.04.2016р. рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (справа №523/1781/16) з ПАТ «ОНПЗ» на користь ОСОБА_1 була стягнута нарахована, проте невиплачена заробітна плата у розмірі 39222,97 грн, компенсація за невиплачену заробітну плату в розмірі 27351,53 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі у розмірі 20504,45 грн, компенсацію заборгованості за невиплачену заробітну плату у розмірі 2417,76 грн, індексацію в розмірі 798,63 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 2242,72 грн. Рішення суду набрало законної сили, втім з боку ПАТ «ОНПЗ» до теперішнього час не виконано, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі ст.117 КЗпП України, компенсації та індексу інфляції. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. А відповідно до п. 8 ч. 1 цієї статті господарські суди розглядаються справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України. За положеннями ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Аналогічні положення передбачені положеннями частини четвертої статті 10 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин. Тобто, в тому випадку, якщо стороною в справі щодо стягнення заробітної плати є боржник, така справа розглядається в порядку господарського судочинства, що передбачено Господарським кодексом та Кодексом України з процедур банкрутства. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; За ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Як правильно було встановлено судом першої інстанції та на що посилався відповідач в процесі розгляду справи в суді першої інстанції в провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/4747/15, в якій ухвалою від 11.01.2016 року було порушено провадження про банкрутство ПАТ «ОНПЗ» та накладено мораторій на все його майно. На теперішній час провадження в справі № 916/4747/15 не завершилось. Відтак, враховуючи вище наведене, оскільки суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про закриття провадження в справі, позивачу роз`яснено його право на звернення з відповідним позовом в порядку господарського судочинства, а доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції, апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги. Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2016 року був затверджений поданий розпорядником майна ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» - арбітражним керуючим Фоменко М.С. реєстр грошових вимог кредиторів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» відповідно до відомості по заборгованості із заробітної плати до ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» перед звільненими працівниками за період з серпня 2014 року по січень 2016 на загальну суму 5951302 грн 65 коп. у першу чергу задоволення відповідно до ч. 1 ст. 45 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у відповідних розмірах. До вказаного реєстру був включений позивач - ОСОБА_1 , сума до виплати 29594 грн 25 коп. Крім того, апеляційний суд зауважує, що в рамках справи № 916/4747/15 розглядалася позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «ОНПЗ» в якому ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача: середній заробіток за час затримки розрахунку з 11.08.2016 року по 23.09.2019 року у відповідній сумі. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Щодо посилань апелянта на неповідомлення належним чином про час та місце судового засідання, в якому суд постановив ухвалу про закриття провадження в справі. Як вбачається з матеріалів справи 05.11.2019 року позивач надав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, в якій, серед іншого зазначив про обізнаність призначеного судового засідання на 05.11.2019 року (а.с. 126). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2019 року заяву відповідача було задоволено, поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 13.11.2019 року (а.с. 129). 07.11.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про видачу копії ухвали від 07.11.2019 року (а.с. 137). 11.11.2019 року представник позивача надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи відповідних документів (а.с. 139-143). Отже, наведене свідчить про обізнаність сторони позивача про судове засідання 13.11.2019 року. При цьому, апеляційний суд також враховує те, що інформація про рух справи міститься у вільному доступі в мережі Інтернет та сторони мають можливість в будь-який час ознайомитися з нею. Тому відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом. Щодо інших доводів апеляційної скарги. Апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до формальних міркувань та не мають юридичного значення для вирішення питання по суті. Апелянту надано право на доступ до суду, оскаржувана ухвала переглянута в межах доводів апеляційної скарги, тому доводи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом. Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції, а правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2019 року про закриття провадження - залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький 12.05.2020 року м. Одеса