Постанова 4857 № 140/3506/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3506/19 пров. № А/857/3872/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Заверухи О.Б., Качмара В.Я. за участі секретаря судового засідання Пильо І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року про залишення позову без розгляду (суддя Андрусенко О.О., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИЛА: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 28.08.2019 №№0015441302, 0015431302, 0015471302, 0015421302, №0015481302, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.08.2019 №0015451302, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.08.2019 №Ф-0015461302. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №140/3506/19 адміністративний позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В доводах апеляційної скарги посилаючись на норми процесуального права вказує, що в суду першої інстанції не було підстав для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, оскільки відсутній факт повторної неявки позивача (представника позивача) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин. Крім цього, позивач заперечує втрату в нього процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи в судовому порядку, оскільки ним сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, а також в ході розгляду справи долучено додаткові докази до матеріалів справи на підтвердження своєї правової позиції. Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Разом з тим, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із карантинними обмеженнями, що введені на території України. Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони суб`єкта владних повноважень (апелянта) не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також рекомендація Ради суддів України (лист від 16.03.2020 №9-рс-186/20.) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений завчасно (30.04.2020), проте ним не було вжито будь-яких заходів для участі в розгляді справи, зокрема, не заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції. Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача (його представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останнім не заявлено. В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи. Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи. Так, Європейський суд з прав людини (далі Суд) в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №140/3506/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання на 11:00 22.01.2020. У судове засідання 22.01.2020 позивач не прибув, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку «за незапитом» та відбитком календарного штемпеля від 08.01.2020, тобто, в розумінні частини одинадцятої статті 126 та пункту 4 частини першої статті 127 КАС України днем вручення повістки про виклик до суду є 08.01.2020. У свою чергу, представник позивача подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з зайнятістю представника позивача у судовому засіданні в Луцькому міськрайонному суді. Враховуючи вищезазначене, підготовче засідання у даній справі було відкладено на 11:00 год. 05.02.2020. У судове засідання 05.02.2020 позивач знову не прибув, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку «за незапитом» та відбитком календарного штемпеля від 30.01.2020, тобто, в розумінні частини одинадцятої статті 126 та пункту 4 частини першої статті 127 КАС України днем вручення повістки про виклик до суду є 30.01.2020. У свою чергу, представником позивача було подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з участю в іншому судовому процесі. Враховуючи вищезазначене, підготовче засідання у даній справі було відкладено на 10:00 год. 19.02.2020. У підготовче засідання 19.02.2020 позивач та представник позивача також не прибули, хоча позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.88), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності не подав. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №140/3506/19 адміністративний позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України у зв`язку із повторною неявкою позивача у судове засідання. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, який не є суб`єктом владних повноважень, та який був повідомлений про дату, час та місце судових засідань у цій справі, втретє поспіль не прибув у підготовче засідання, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, його неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, справу неможливо розглянути за наявними матеріалами без пояснень позивача. Такі висновки суду першої інстанції є помилковими та зроблені з порушенням норм процесуального права з огляду на таке. Перш за все, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС України ухвала це письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Частиною п`ятою статті 243 КАС України визначено перелік ухвал, які викладаються окремим документом.Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.А частиною сьомою вказаної статті встановлено, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. За нормами частинами першої, четвертої статті 229 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частин першої, другої статті 230 КАС у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості, зокрема: ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Частинами першою та третьою статті 223 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом. За змістом частини п`ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у разі первинного неприбуття в судове засідання позивача, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд повинен відкласти розгляд справи і встановити дату й час нового судового засідання, про що постановляє ухвалу. Вказана ухвала повинна бути занесена до протоколу судового засідання, а, у випадку, коли фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється й протокол судового засідання не ведеться, така ухвала викладається окремим документом. Іншого способу викладення рішення суду з вирішення процесуального питання КАС України не передбачено, тому викладення рішення суду довідкою, підписаною секретарем судового засідання, є неприпустимим. Окрім цього, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне. Положеннями частини п`ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Приписами пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. За змістом наведених норм процесуального законодавства вбачається, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за існування сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка (повторна неявка, якщо він не є суб`єктом владних повноважень)позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. З матеріалів справи вбачається, що позивач був належно повідомлений про проведення судового засідання 22.01.2020, оскільки поштове відправлення з повісткою про виклик до суду повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку «за незапитом» та відбитком календарного штемпеля від 08.01.2020, тобто, в розумінні частини одинадцятої статті 126 та пункту 4 частини першої статті 127 КАС України днем вручення повістки про виклик до суду є 08.01.2020. Про обізнаність позивача про день та час розгляду справи свідчить клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи призначеної на 22.01.2020. Про проведення судового засідання 05.02.2020 позивач був належно повідомлений, оскільки поштове відправлення з повісткою про виклик до суду повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку «за незапитом» та відбитком календарного штемпеля від 30.01.2020, тобто, в розумінні частини одинадцятої статті 126 та пункту 4 частини першої статті 127 КАС України днем вручення повістки про виклик до суду є 30.01.2020. Про обізнаність позивача про день та час розгляду справи свідчить клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи призначеної на 05.02.2020. Зазначене дає можливість дійти висновку, що клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи визнавалися судом поважними, оскільки розгляд справи відкладався на інші дати та відсутні висновки суду про визнання причин неявки позивача (представника позивача) без поважних причин, а отже не підтверджується факт неявки представника позивача більше ніж двічі в підготовче судове засідання, без поважних причин. Про проведення судового засідання 19.02.2020 позивач також був належним чином повідомлений ще 07.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. При цьому, доводи апелянта про неотримання ним повістки про виклик до суду на 05.02.2020 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки приводи сумніватись у справжності підпису позивача на рекомендованому повідомленні про вручення у суду апеляційної інстанції відсутні. Не доведено таких й самим апелянтом. Тобто, враховуючи ту обставини, що судом першої інстанції двічі відкладалося підготовче засідання у справі за клопотаннями представника позивача, тобто такі визнавались судом поважними, колегія суддів вважає, що не прибувши в підготовче засідання 19.02.2020 позивач допустив першу неявку без поважних причину підготовче засідання без поважних причин, не повідомив про причини неявки, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, що є недостатнім для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, оскільки, як вже було зазначено вище, однією з обов`язкових підстав для застосування вказаної норми є саме повторне (якщо він не є суб`єктом владних повноважень) неприбуття позивача у підготовче засідання. Таким чином, відсутня повторність неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття в розумінні пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, як підстава залишення позовної заяви без розгляду, що судом першої інстанції не враховано. З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що залишення судом першої інстанції адміністративного позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача без поважних причин є безпідставним. Окрім вищенаведеного, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що положення коментованих вище статей КАС України не передбачають автоматичного застосування наслідків неявки позивача, які ними передбачені, а лише покликані надати суду можливість в разі зловживань з боку позивача своїми процесуальними правами урегулювати публічний спір, який ним розглядається шляхом постановлення відповідної ухвали. Таких зловживань своїми правами з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не вбачається, а матеріалами справи також підтверджується, що позивач не втратив інтересу до заявленого нею позову. Зокрема, з матеріалів справи видно, що позивач усував недоліки позовної заяви після залишення такої без руху, а також звертався до суду із клопотанням про долучення письмових доказів до матеріалів справи, що свідчить про зацікавленість у розгляді справи. У зв`язку із наведеним, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання, чим порушив його право на розгляд справи в адміністративному суді, гарантоване статтею 5 КАС України. Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до положень частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду про залишення позову без розгляду, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті. Керуючись частиною третьою статті 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року про залишення позову без розгляду у справі №140/3506/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. Б. Заверуха В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 13 травня 2020 року.